Part1+

2

3

4

5

Підготовлено до друку оргкомітетом конференції Науковий редактор: професор Твердохліб І.В. Відповідальний редактор: Петрук Н.С.

Голова конференції:

академік НАМН України, професор Дзяк Г.В.

Програмний комітет: член-кореспондент НАМН України, професор Перцева Т.О.

професор Мамчур В.Й. професор. Науменко Л.Ю. професор Твердохліб І.В

Голова оргкомітету: Петрук Н.С.

Оргкомітет конференції:

Гайдук О.А, Галінський В.О., Євтушек С.В., Пісковий Є.О., Соколенко О.М.

Матеріали конференції представлені на офіційному сайті студентського наукового товариства http://snodgma.dp.ua/

Новини і перспективи медичної науки : зб. мат. XI міжн. конф. студ. та мол. учених, 13-15 квітня 2011 р. : [під ред. проф. І. В. Твердохліба] : У 2 т. – Дніпропетровськ, 2011. – Т. 1. – 200 с.

До збірника увійшли тези та статті наукових робіт, надані авторами та авторськими колективами вищих медичних навчальних закладів та науково-дослідних установ України, Російської Федерації та Придністровської Молдовської Республіки. Наукові роботи висвітлюють сучасні проблеми, новітні технології, напрямки та перспективи розвитку у різних галузях медицини. Рекомендується для студентів, аспірантів, наукових працівників, викладачів вищих медичних навчальних закладів, лікарів.

.

©МОЗ України, 2011

6

8

G.Martirosyan

HISTORY OF ANATOMICAL THEATRES

Crimea State medical Univercity named after S.I. Georgievskiy

Simferopol, Ukraine

Anatomical theatre is a place, where theatralised resection of bodies was held.

For a very long time it was categorically forbidden to produce postmorteming. The Pope Boniface VIII also forbade making of skeletons in 1300. Consequently, the surgery fell into decay, because it was impossible without knowledge of anatomy. Finally, in Renaissance age the prohibitions began to be gradually taken off. Scientists succeeded to prove churches that such prohibitions were hellish. In fact not having knowledge of anatomy a doctor can not help a patient.

At first church settled dissections once in five years, then - once per a year. Then the public presentations became more frequent. The medical faculties of universities began to become stronger, large hospitals were being opened, authority of doctors grew in society. Concerning to the anatomy, first in Padua, and then in city of Netherlands Leiden the dissections became legalized for students-physicians. The administrations of other university centers followed their example. Soon the interest to the anatomy grew so that prominent townspeople arrived to stare on dissections. Round a table with a dead body rows for observers were situated by way of amphitheatre. That was called the "Anatomic theatre".

Long time unsealing was settled only foreigners, later - the criminals capitally convicted. Tickets costed a lot. Interesting circumstance that tickets on dissection of woman body outvalued twice. It was considered that an anatomist had unsealed the sacred secret of procreation. Usually tickets were taken not on one "theatrical", and on all cycle. The point is that dissection lasted a few days. A doctor in the first day demonstrated the entrails of abdominal cavity, in the second - thorax, in the third is contents of skull, in fourth - joints, bones, vertebral column. Taking to account that the sections of human bodies were accompanied by experiments with animals, the account of time of presentation could go already to the weeks.

The first model of a special auditory for dissection was taken from the ancient amphitheatres in Rome and Verona. The first design of an anatomical auditory, which pointed the way to the future, was prepared by the anatomist Alessandro Benedetti from Padua 1497.

Fabricius brought his temporary theatre inside, into one of the upper rooms of the building and later in one such room, he constructed the permanent anatomical theatre which is still in existence and still bears his name. So the first permanent anatomical theatre was built in Padua in 1594.

The second permanent theatre was built in Leyden in Holland in 1597, only three years after that at Padua. Professor Pauw was born in Amsterdam in 1564. It was an amphitheatre of six galleries, wider and flatter and lighter than the theatre of Fabricius.

In Uppsala extraordinary anatomical theatre on the top of the university main building, named the Gustavianum, was erected 1620, but the feature which made it so distinctive, was the copula of this building with the sundial/sun globe, established in 1662. It provided the anatomical theatre with necessary lightning and the problem of illumination was solved.

The next theatre started in Bologna in 1649 and situated on the first floor of magnificent Palazzo dell'Archiginnasio. This theatre was in use till for 154 years before it became a museum in 1803. During World War (II) it was damaged, but after restoration it is open for visitors. In this theatre such great scientists gave lectures as Malpighi, Valsalva, Galvani.

Next theatres were built in 1636 in London in the Barber Surgeons’ hall on Monkwell street. In 1688 a theatre was organized in Prague. The Anatomy Theatre at Prague was built at the Charity Hospital

9

and existed up to 1731. These theatres were far more spacious and more comfortable, than the first anatomic theatre. Altdorf in Bavaria was built in 1650 to hold about eighty observers.

The 18th century brought heavily modifications on the structures of anatomical buildings, caused by the progress in morphological findings and the increasing number of students. Le Grand Amphithéatre des Ecoles de Chirurgie in Paris, being erected in 1768-1775 contained more than 1400 visitors. Up today the Faculté de Médicine may be proud using the anatomical theatre as assembling hall.

It is accepted to consider that the beginning of the development of anatomy in Russia dates from the XVIIth century when in 1706 Peter I legalized the "section" of the dead in combat hospitals.

The first Russian anatomic theater was opened in St.Petersburg, by the time the anatomy building of medico-surgical academy had been built in 1802. The professor of department of anatomy Peter Zagorsky accepted the hottest and direct participating in its planning and equipment.

In the history of ancient medicine “anatomy” was the performance of a “dissection”. Up to now anatomy may be the investigation of biological structures with no other motive than description of form. The usefulness of direct visual dissection persists, but its relatively crude results have become incalculably augmented by the advent of light microscopy and many other techniques.

10

УДК 618.145/.146

Бозан Адель Бакко

СТАН ШИЙКИ МАТКИ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ЕНДОМЕТРІЯ

Буковинський державний медичний університет, кафедра акушерства, гінекології та перинатології м.Чернівці, Україна

Вступ. У силу доступності для цитологічного та гістологічного досліджень, шийка матки є зручною моделлю для вивчення різноманітних патологічних станів не тільки ендота екзоцервіксу, але й ендометрія.

Фізіологічні та патологічні зміни, пов'язані з віком, менструальним циклом, вагітністю, клімаксом та менопаузою, спостерігаються і зі сторони багатошарового плоского епітелію екзоцервіксу, призматичного епітелію цервікального каналу та ендометрія.

Мета дослідження. Встановити можливі паралелі між морфологічним станом, властивостями білків (окиснювальна модифікація білків - ОМБ) паренхіми та волокнистого компонента субепітеліальної строми ендоцервіксу при різних станах ендометрія.

Матеріал і методи. Для вирішення поставленої мети нами було обстежено 123 жінки з патологією ендометрія, які зверталися в клініку зі скаргами на кровотечі при порушенні менструального циклу. Вік пацієнток – від 32 до 58 років. Після збору загального, акушерсько-гінекологічного анамнезу та ультразвукової діагностики органів малого таза, хворим проводили роздільне діагностичне вишкрібання стінок порожнини матки та цервікального каналу, з прицільною біопсією ектоцервіксу, згідно стандартів надання акушерсько-гінекологічної допомоги.

Згідно результатів гістологічного дослідження ендометрія всі жінки були розподілені на 6 груп: 1-а група - 23 пацієнтки, в яких ендометрій мав нормальну будову і знаходився в проліферативній фазі, 2-а група – 21 жінка, в яких ендометрій мав нормальну будову, але знаходився в секреторній фазі, 3-я група - 22 жінки з активною залозисто-кістозною гіперплазією, 4-а група – 19 жінок із простою атрофією ендометрія, 5-а група – 17 жінок із поліпом ендометрія, 6-а група - 21 жінка з високодиференційованою аденокарциномою ендометрія.

У всіх групах жінок морфологічно вивчався матеріал шийки матки з цервікального каналу. Для гістологічного дослідження матеріал фіксували 22 години в 10%-му розчині нейтрально-

го забуференого формаліну, а після зневоднювання у висхідній батареї етанолу заливали в парафінові блоки, з яких робили гістологічні зрізи товщиною 5 мкм.З оглядовою метою гістологічні препарати фарбували гематоксиліном і еозином та хромотропом-водним блакитним за методикою Н.З.Слінченка.

З метою виявлення ступеня ОМБ використовували наступний підхід. Спочатку гістологічні зрізи фарбували бромфеноловим синім згідно Мікель-Кальво. Потім оптичні зображення за допомогою цифрової фотокамери Olympus С-740UZ та мікроскопа ЛЮМАМ-8 (Об.20х, Ок.10х) переводили в цифрові, а останні аналізували за допомогою ліцензійної копії комп’ютерної програми ВидеоТест – Размер 5.0, виробника ООО Видеотест (Росія, 2000) шляхом зондової комп’ютерної мікроспектрометрії в системі аналізу кольору RGB (від англ. – Red, Green, Blue). Згідно до вказаної системи аналізу кольору оцінювали інтенсивність червоного та синього кольорів у забарвленні. Шляхом встановлення математичного співвідношення між інтенсивністю забарвлення кольорів (коефіцієнт R/B) оцінювали ступінь ОМБ.

Результати дослідження. При ендометрії нормальної будови за питомим об’ємом та оптич-