- •1.Основні етапи дослідження укр. Культури.
- •2.Cхарактеризуйте основні джерела з історії укр. Культури
- •3. «Чужинці» про Україну
- •4. Хто одним з перших зробив опис території сучасної України?
- •5. Загальна характеристика та періодизація української культури
- •6. У який період із названих палеоліт, мезоліт, неоліт – з явилися перші зразки образотворчого мистецтва на території України? Назвіть найбільш відомі?
- •7. Назвіть найпростіші форми релігійних уявлень, що відображені в пам ятках первісного мистецтва, знайдених на території сучасної України.
- •8. Коли і ким вперше були відкриті та досліджені пам ятки трипільської культури?
- •9. Що є більш характерним для мистецтва Київської Русі?
- •10. До якого періоду європейської культури належить культура Київської Русі? Вкажіть етапи її розвитку.
- •11.Яка подія х століття в історії Київської Русі відіграла вирішальне значення для розвитку держави? Дайте пояснення.
- •12. Коли була побудована в Київській Русі перша кам яна церква? Як вона називалася, чому? Яка дискусія точиться сьогодні стосовно цієї пам ятки?
- •13. Як оформлювався інтер’єр християнського храму в часи Київської Русі?
- •Інтер'єр собору
- •Мозаїка
- •14. Дайте характеристику найкоштовнішому виду монументального живопису Софії Київської ?
- •15. Який вид станкового сакрального мистецтва активно розвивався у Київській Русі? Що ви про нього знаєте?
- •16. Хто був визначним майстром станкового малярства у Київській Русі? Які джерела містять перші відомості про нього?
- •17. Звідки Київська Русь запозичила церковну музику? в чому її особливості?
- •18. Чи належали скоромохи Київської Русі до професійних акторів? Відповідь обґрунтуйте.
- •19. Які музичні інструменти були відомі у Київській Русі? Вкажіть основні джерела інформації про це.
- •20. Що було основою княжого театру? Що ви знаєте про нього? Де зустрічаються перші зображення акторів Київської Русі?
- •21. Які імена періоду Київської Русі зафіксувала нам писемна спадщина? Вкажіть джерела.
- •22. Які ви знаєте найдавніші книги Київської Русі? Як вони виглядали? Як оформлювались і де зберігались?
- •23. Що ви знаєте про мистецтво оформлення книжок давньоруськими писцями і художниками?
- •24. Вкажіть причини розпаду Київської Русі як єдиної держави.
- •25. Причини піднесення ремісництва та декоративно-ужиткового мистецтва в часи Київської Русі.
- •26. Які міста були важливими освітніми і науковими центрами Галицько-Волинського князівства? Чому?
- •27. Які типи шкіл існували в Галицько-Волинському князівстві?
- •29. Що ускладнило розвиток української культури 14-16 століття?
- •30. Коли в Україні з явилися перші вертепні вистави? Схарактеризуйте їх.
- •31. Яка система освіти використовувалась в Острозькій академії?
- •32. Які особливості мали записи в нотних книгах без лінійною нотацією(невмовою)?
- •33. З чиїми іменами пов язане європейське та вітчизняне книгодрукування?
- •34. Де і коли в Україні була укладена перша вища школа? Її уклад.
- •35. Назвіть автора перших полемічних творів «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», надрукований в Острозі у 1587 році? Чому подібні твори з являлися в українській літературі?
- •36. З якою метою виникають братства та яка їхня роль в українській культурі?
- •37. Назвіть відомих майстрів гравюри другої половини 18 ст.? Вкажіть специфічні особливості гравюри цього періоду.
- •38. Які архітектурні пам’ятки Львова 16 ст. Відтворювали простір гармонійно організованого ренесансного міського середовища?
- •39. Схарактеризуйте роль козацтва у становленні української освіти.
- •40. Тема українського козацтва в національній та зарубіжній культурі.
26. Які міста були важливими освітніми і науковими центрами Галицько-Волинського князівства? Чому?
Важливими освітніми і науковими центрами стали Галич, Володимир-Волинський, Холм, а пізніше Львів. Тут поширення освіти, як і в містах Київської Русі, відбувалося шляхом розвитку школи і письменства. Історичні дані засвідчують, що справами освіти займалися перш за все князі, заможні бояри, а також купці. Нерідко діти заможних громадян мобілізовувались князями для обов'язкового навчання грамоті. Перші школи створювались при церквах і монастирях, де вчителями були священики, ченці та дяки. За професійною орієнтацією школи були різні. Досить поширеними були школи для підготовки фахівців різних ремісничих справ і купців. Приходські школи давали початкову освіту, їх основною метою було навчити дітей писати, читати і рахувати. Вищу освіту могли здобути лише діти багатих, перш за все ті, хто відзначався певною обдарованістю. Вища освіта вимагала не лише досконалого знання старослов'янської мови, але й грецької. Митрополит Климентій свідчив, що вже в першій половині XIII століття в Русі близько 400 чоловік володіли грецькою мовою. Це пояснюється тим, що торговельні, церковні й дипломатичні зв'язки з Візантією вимагали досконалого знання грецької мови.
Культурне та політичне зростання авторитету Галича і Волині в XII столітті втягувало західноукраїнські землі в сферу інтересів європейських держав і висувало потребу в знанні латинської мови. Це виразно підтверджується багатьма офіційними історичними документами, зокрема листуванням з римськими папами і західними монархами. На галицько-волинських землях вивчення латинської мови набуло великого поширення, особливо серед осіб, які займали більш-менш помітне громадське становище або державну посаду. Враховувалось і те, що в країнах Західної Європи в ті часи латина була державною мовою, її знання дозволяло розвивати міжнародні контакти. Для основної ж маси людей не існувало потреби у знанні грецької та латинської мови. Вони обмежувались рідною мовою, тобто старослов'янською, що була одночасно й церковною мовою. Через цю мову переважна маса населення засвоювала освіту й культуру.
В часи лихоліття і різних воєн князі не займалися організацією освіти. Шкільна справа перейшла в руки церкви, яка усвідомлювала, що в умовах іноземної окупації культуру і релігію можна врятувати лише через освіту. У православних парафіях створювались школи для здобуття початкової освіти дітьми місцевого населення. В початкових школах священики і дяки, навчаючи дітей читати і писати, використовували церковну літературу. Крім парафіяльних, організовувались школи при єпископських кафедрах, які мали на меті підготовку кандидатів у священики. У цих школах вчили читати, писати й рахувати, а також — церковному співу, основам православного віровчення та моралі.
Освіта в Галицько-Волинському князівстві продовжувала традиції шкільництва Київської Русі. Ці традиції зв'язували освіту з діяльністю церкви, що відповідало тодішнім умовам економічного й культурного життя. У парафіяльних, монастирських та єпископських школах навчання і виховання було в основному релігійним. Але ці школи давали елементарні знання і загальні відомості з різних галузей науки, зокрема мови, арифметики і співів. До вчительського корпусу тоді входило духовенство, дяки (яких називали дидаскалами або майстрами) та вчителі, яких іменували "бакалярами". Вони не лише навчали читати, але й багато уваги приділяли письму. Спочатку дітей навчали писати "уставом", тобто великими каліграфічними літерами, потім — "скорописом". Значення скоропису, як вважають деякі історики, полягає в тому, що він сприяв українізації старослов'янської мови. Згодом старослов'янська мова розділилась на церковну і українську мову світського характеру.