Висновок

Релігійне та наукове витлумачення людини, сенсу і цінності її життя знаходиться в різних площинах. Людина безсмертна в соціальному плані, її внеском у розвиток матеріальної та духовної культури. В родовому аспекті всі люди — діти своїх предків. У природі ні вид, ні рід не старіють, вони відтворюються і продовжують жити. Але релігія в житті людини має велике значення, бо виконує низку функцій у суспільстві, виховуючи душі та спрямовує їх до високого, прекрасного, до любові та прийняття. Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки. Релігія поєднує в собі риси культурної системи, тобто визначає сферу значень, символів і цінностей, які відносяться до фундаментальних аспектів людського буття, і разом з тим функціонує в суспільстві в якості самостійного соціального інстітітута (соціальної підсистеми) в тісному зв'язку з іншими соціальними інститутами. Особливість соціологічного аналізу релігії як соціального інституту на відміну від інших соціальних інститутів, наприклад, сім'ї, полягає насамперед у тому, що в релігійній практиці велике місце завжди належить ціннісно-смисловим аспектам. Та й саме світосприйняття, поведінку і діяльність віруючого значно відрізняються від повсякденної людської життєдіяльності, будучи пройняті особливими емоціями, почуттями, переживаннями. Елементи й структура релігії складаються і змінюються в ході історії. До них відносяться релігійна свідомість, релігійна діяльність, релігійні відносини, релігійні організації. Релігії властиво виконувати стосовно суспільства і окремим особистостям певні функції: По-перше, релігія, будучи світоглядом, тобто системою принципів, поглядів, ідеалів і переконань, пояснює людині устрій світу, визначає його місце в цьому світі, вказує йому, в чому полягає сенс життя. По-друге (і це наслідок першого), релігія дає людям розраду, надію, духовне задоволення, опору. Зовсім не випадково люди найчастіше звертаються до релігії у важкі моменти свого життя. По-третє, людина, маючи перед собою деякий релігійний ідеал, внутрішньо міняється і стає здатний нести ідеї своєї релігії, затверджувати добро і справедливість (так, як розуміє їх дане вчення), упокорюючись з стражданнями, не звертаючи уваги на тих, хто висміює або ображає його. (Звичайно, добрий початок можна стверджувати лише в тому випадку, якщо провідні людини з цього шляху релігійні авторитети самі чисті душею, моральні і прагнуть до ідеалу.). По-четверте, релігія керує поведінкою людини через свою систему цінностей, моральних установок і заборон. Вона може істотно впливати на великі співтовариства і цілі держави, що живуть за законами даної релігії. По-п'яте, релігії сприяють об'єднанню людей, допомагають складанню націй, утворенню і зміцненню держав. По-шосте, релігія є надихаючим і зберігає чинником духовного життя суспільства.

Список використаної літератури

1. Лобазова О. Ф. Релігієзнавство: Підручник. - М.: Дашков К .-2003. 2. Основи релігієзнавства: Підручник / Ю. Ф. Борунков, І. Н. Яблоков, К. І.

3. Никонов і ін - М.: Вища школа, 2006. 4. Яблоков І. М. Релігієзнавство: Підручник. - М.: Гардаріки, 2002. - 536

5. Бутинова М. С. Как возникла религия. — М, 1977.

6. Дулуман Є. К. Релігія як соціально-історичний феномен. — К., 1974.

7. Косуха Ї. І, Наука про походження релігії. — К., 1976.

8. Ленін В. /. Соціалізм і релігія // Повне зібр. творів. — Т. 12.

9. Лобовик Б. А. Религия как социальное явление. — К., 1982.

10. Сорокин П. Социокультурная динамика й религия. Кризис нашего времени //Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992.

11. Сухов А. Д. Религия как общественннй феномен. — М., 1973.

12. Релігієзнавство: Підручник / Є.К. Дулуман, М.М. Зако¬вич, М.Ф. Рибачук та ін.; За ред. М.М. Заковича. — К.: Вища шк„ 2000. 13. Религиоведение: Учебное пособие / Под редакцией профессора Лобазова П.К. — X.: ООО "Одиссей", 2005. 14. Релігієзнавство: Навч. посібник / За ред. СА Бублика - К: Юрінком Інтер, 2001. - 496 с.

15.Калінін Ю. А., Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство: Підручник. — К.,

 Є. А. Релігієзнавство: Підручник. — К.,

16.Лубський В. І. Релігієзнавство. — К., 1997.

17.Мень А. История религии: В 2-х кн. — М., 1997.

18.Основы религиоведения. — М., 1998.

19.Радугин А. А. Введение в религиоведение. — М., 1996.

20.История религии. — Ростов н/Д, 1996.