Рекомендована література:

Біркун Л.В. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мови.- Oxford Univ.Press, 1988.-48с.

Елухина Н.В. Обучение аудированию в русле коммуникативно ориентированной методики // ИЯШ.- 1989. -№2.-С.28-36.

Овчинникова Л.П. Упражнения и тексты для аудирования // ИЯШ.- 1991.- №2.-С.102-105.

Смелякова Л.П., Черныш В.И. Аудиокнига как эффективное вспомогательное средство в обучении иностранным языкам// Іноземні мови.-1999.- №1.-С.19-22.

Family Album. USA. Teachers’ Book –4. –Macmillan, Inc., 1991. –92p.

Family Album. USA. Teachers’ Book –3.- Macmillan, Inc. –1991. –92p.

Stress and Intonation. Drills and Exercises in English Pronunciation. Part 1. –Collier Macmillan International, New York. –1967. –121p.

Лекція 6

Метод активізації можливостей особистості і колективу

(ІНТЕНСИВНЕ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ)

1. Історія виникнення методу активізації.

2. Принципи методу активізації.

3. Поетапна реалізація моделі інтенсивного спілкування.

1.Історія виникнення методу активізації.

Термін “інтенсивне навчання” пов’язаний з іменами болгарського вченого, лікаря-психотерапевта Георгія Лозанова та російського методиста, професора Галини Олександрівни Китайгородської.

У 1966 р. В Софії було засновано науково-дослідницький інститут сугестопедії, який очолив Г.Лозанов. Сугестологія – це наука про прискорений гармонійний розвиток особистості та розкриття її різнобічних резервних можливостей – пам’яті, інтелектуальної активності, творчих здібностей, тощо. Сугестологію було покладено в основу сугестопедичного напряму в навчанні ІМ. Основна мета сугестопедії – розкриття та розвиток всебічних резервних можливостей особистості. В ній активізуються не лише інтелект, але й емоційна сфера особистості (функції правої півкулі).

Подальший розвиток застосування сугестопедичної системи Г.Лозанова для оволодіння ІМ знайшов у розробках Центру інтенсивного навчання ІМ (Москва) під керівництвом Г.О.Китайгородської, де було створено метод активізації можливостей особистості та колективу.

2.Принципи методу активізації.

Як відомо, метод зумовлюється системою принципів.

1. Принцип особистісного спілкування. Особистість функціонує і формується в процесі постійних взаємовідносин з іншими людьми, включаючи спілкування. В основі принципу лежить положення про злиття процесів навчання та спілкування ( навчати, спілкуючись) та нерозривність навчально-пізнавальної діяльності та діяльності спілкування. Весь навчально- виховний процес організований як процес неформального спілкування вчителя з учнями та учнів між собою.

2. Особистісно-рольовий принцип. У спілкування ми виконуємо певні ролі. У соціальній психології роль – це поведінка, яка очікується від людини іншими людьми у зв’язку з виконанням нею її соціальних (службових, сімейних, житейських) функцій. Розрізняють соціальні ролі (начальник-підлеглий , лікар, пацієнт, мати, син, господар, гість тощо) та міжособистісні ролі (один учитель може виступати в ролі контролера, наглядача, інший – в ролі старшого товариша). Основним навчальним текстом в інтенсивному навчанні є текст-полілог, дійовими особами якого є самі учні. Кожен з учнів має свою постійну роль на період навчання. Крім постійних використовуються епізодичні ролі в залежності від комунікативної ситуації навчання. Рольове спілкування має психотерапевтичний ефект, звільняючи учнів від “комплексів”, боязні зробити помилку, відкриваються та активізуються творчі можливості учнів.

3. Принцип концентрованої організації навчального матеріалу і навчального процесу передбачає досягнення навчально-виховних цілей за мінімальний термін при максимально можливому обсязі навчального матеріалу. Текст-полілог вводиться зразу ж, у його повному обсязі. Навчальний матеріал спочатку сприймається учнями в цілому, глобально й стає зрозумілим завдяки пофразовому перекладу. Перші спроби вживання нових мовленнєвих зразків здійснюються цілими блоками, репродуктивно, але в різноманітних ситуаціях спілкування. Через певний час матеріал осмислюється, вживається продуктивно, тобто на рівні мовленнєвих умінь.

4. Принцип колективної взаємодії визначається як такий спосіб організації навчального процесу, де учні активно й інтенсивно спілкуються один з одним, обмінюючись навчальною інформацією, що сприяє розширенню знань, вдосконаленню навичок та умінь кожного учня. Перевага віддається колективним формам навчальної діяльності (хорове промовляння, одночасна робота в парах, трійках). Хорове повторення набуває рис спілкування – учні по черзі звертаються до першого, другого і т.д. з запитаннями, порадою. У такий спосіб через “імітативне спілкування” пропускаються майже всі навчальні одиниці при збереженні таких рис спілкування як зверненість та наявність адресата мовлення. Використовуються такі прийоми, як “шеренги”, “карусель”, “натовп”.

5. Принцип поліфункціональності вправ означає, що кожна вправа спрямована одночасно на засвоєння певного навчального матеріалу та на спілкування.

4. Поетапна реалізація моделі інтенсивного спілкування.

1 етап –подача нового матеріалу циклу занять.

2 етап – тренування у спілкуванні.

3 етап –практика у спілкуванні.

1 етап. Новий навчальний матеріал подається у тексті-полілозі. Характерними рисами тексту-полілогу є значний обсяг, включення тих, хто навчається, до дійових осіб полілогу, емоційність, політемність, побудова ТП за зразком усного мовлення, паралельне розташування тексту в підручнику іноземною та рідною мовою учнів. Подача навчального матеріалу проходить у 4 пред’явлення.

Мета 1 пред’явлення – пояснити учням ситуацію – місце дії, зміну подій, її учасників. Викладач у формі безпосереднього спілкування з учнями розігрує ті події, які відбуваються з ними. Основний спобів семантизації – пофразовий переклад.

Головне завдання 2 пред’явлення – максимально забезпечити мимовільне запам’ятовування нового навчального матеріалу. Викладач програє всі ситуації полілогу з пофразовим перекладом на рідну мову та використання різних засобів, що підсилюють мимовільне запам’ятовування: фрази ритмічно “простукуються”, римуються, проспівуються, вимовляються з різною інтонацією, гучністю, емоціями.

Третє пред’явлення має на меті закріпити новий матеріал у пам’яті учнів, доповнюючи мимовільне запам’ятовування довільним запам’ятовування. Воно проходить при відкритих книжках: учні слухають вчителя, який промовляє текст з короткими паузами між фразами для внутрішнього промовляння їх учнями, які одночасно сприймають і друкований варіант тексту-полілогу.

Четверте пред’явлення називають “музичним сеансом”, тому що учні знов сприймають та слух текст-полілог (без перекладу) на фоні спокійної класичної музики. Робиться установка на розслаблення: учні сідають зручніше, заплющують очі та слухають музику та текст-полілог.

Усі чотири пред’явлення мають місце на одному занятті. Всі останні уроки циклу присвячені тренуванню у спілкуванні та практиці у спілкування. На етапі тренування (2 етап) формуються та вдосконалюються мовленнєві навички, а на етапі практики – мовленнєві вміння. Відповідно, вправи етапу тренування у спілкуванні (3 етапу) можна назвати умовно-комунікативним, а етапу практики – комунікативним.

Рекомендована література:

Бех П.О., Биркун Л.В. Концепція викладання іноземних мов в Україні (проект) // Іноземні мови. –1996.- №2.- С.3-8.

Гвоздева А.В., Сороковіх Г.В. Индивидуальные особенности восприятия и познания при изучении иностранных языков // ИЯШ.-1999.- С.73-79.

Куклина С.С. Коллективная учебная деятельность в группе на завершающих етапах овладения иноязычнім общением //ИЯШ. –2000.-№6.-С.37-40.

Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов // Іноземні мови.- 2001. -№1. –С.50-57.

Саmpbell C., Kryszewska H. Learner-Based Teaching. –Oxford Univ. Press, 1993. –126p.

Doff A. Teach English. A Training Course for Teachers. Trainer’s Handbook.- Cambridge Univ. Press,- 1988. –286p.

Gronlund E.N. Stating Objectives for Classroom Instruction. –Macmillan Publishing Company, 1978. –79p.

Murray Th. International Comparative Education. Practices, Issues and Prospects. –Pergamon Press, 1990. –328p.

Лекція 7

НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ ПИСЬМА

Головною метою навчання техніки письма у загальноосвітній школі є формування в учнів графічних та орфографічних навичок. Під графічними навичками розуміють навички написання букв і буквосполучень даної мови як окремо, так і в писемному мовленні. Під орфографічними навичками розуміють навички написання слів (окремо та в писемному мовленні).

Навчання графіки (каліграфії).

Головна увага при навчанні графіки приділяється чіткості і нормативності написання букв.

З метою полегшення оволодіння читанням та письмом вважається доцільним починати писати друкованими буквами, а пізніше переходити до рукописних букв (для німецької, французької та іспанської мов). У навчанні англійської мови використовують Print script, що практично співпадає з рукописним шрифтом.

Англійська та німецька мови використовують латинську графіку. Порівняльний аналіз системи друкованих знаків українського та латинського алфавітів свідчить про те, що вних є три групи букв:

1) подібні букви (напр.:Aa, Oo, Ee, Xx, Mm, Kk, Pp);

2). букви, які частково співпадають у написанні (Tt, Hh, Uu, Bb).

3) букви, написання яких зовсім відрізняється від букв українського алфавіту (Ss, Ff, Rr,Qq, Ww, Jj, Zz). Зрозуміло, що написання букв цієї групи потребує демонстрації та пояснення з боку вчителя.

Для формування графічних (каліграфічних) навичок слід використовувати вправи, метою яких є навчити учнів писати букви алфавіту іноземної мови. Це, як правило, некомунікативні вправи, тому слід по можливості надавати їм ігрового характеру, форми змагання на командну першість.

Вправи для формування графічної (каліграфічної) навички.

1). Вправи на написання окремих букв, пар букв (великої і маленької).

• Напишіть букву багато разів окремо та в сполученні з іншими буквами.

• Знайдіть серед даних букв пари великих та маленьких букв та запишіть їх.

2). Вправи на виписування букв, буквосполучень, і слів (з елементами групування, комбінування тощо):

• Знайдіть дану букву в словах. Випишіть ці слова.

Формування орфографічних навичок.

Орфографічні системи іноземних мов, що вивчаються в ЗОШ, базуються на чотирьох принципах:

1. фонетичному, коли буква повністю відповідає звуку (напр. pen);

2. морфологічному, коли написання визначається правилами граматики (морфології) незалежно від фонетичних умов (напр.: nation –nationality);

3. традиційному (історичному), коли орфографічні форми є традиційними і відображають зниклі норми вимови (daughter).

4. ідеографічному, коли звукові омоніми розрізняються за допомогою графічних знаків (фр.: ou – ou).

В англійській та французькій мовах значне місце посідає традиційний принцип написання слів, в німецькій –провідними є морфологіний та фонетичний принципи.

На початковому етапі навчання техніки письма важливо проводити цілеспрямоване оволодіння графемно-фонемною системою мови. Тут на учнів чекають такі труднощі:

- буквосполучення, що передають один звук (sh – [ ], th – [ ]);

- одна буква, яка передає різні фонеми ( s [ ], [ ], [ ] , [ ]).

- один звук зображається на письмі різними графемами ( напр. : ir, er, ur –[ ]);

• наявність німих букв (напр.date, case, knife, right, whom).

Вправи для навчання орфографії.

1 підгрупа –вправи на спитування (виписування) і дописування.

• Згрупуйте всі подані слова за звуко-буквеними відповідностями.

• До транскрипції слів підберіть їх написання.

• Виберіть зі списка слова, що містять певні букву/ буквосполучення запишіть їх по алфавіту.

• Вставте пропущені в словах букви.

• Згрупуйте іншомовні слова із спільним коренем та запишіть їх.

• Прочитайте слова та речення по буквам.

• Випишіть з тексту всі слова, що означають дію.

• Утворіть слова за заданими словотворчими елементами.

• Утворіть нові слова, додаючи одну чи дві букви.

• Назвіть слова, що починаються на останню букву кожного слова, названого викладачем.

• Виконайте кросворд.

2 підгрупа вправ – вправи для запису на слух (диктанти різних видів)

• Виконайте диктант на впізнавання графем .( Викладач називає кожне слово та відповідний номер. Учні в карточках просталяють номера біля слів, що їх називає вчитель.)

• Прослухайте список слів, відмітьте у карточках (на дошці) слова, що не були названі.

• Виконайте лексичний перекладний диктант.

• Напишіть диктант, у якому відтворюються знайомі з тексту або записані на дошці слова.

• Запишіть слова по пам’яті ( ті, що стосуються теми тощо).

• Напишіть диктант з попереднім аналізом труднощів.

• Виконайте поснювальний диктант з попутним виправленням помилок.

• Виконайте зоро-слуховий диктант. (Почуте слово необхідно знайти на дошці в списку та записати його в зошит).

• Запишіть тільки ті з речень, що їх промовляє викладач, у котрих є задані слова (вибірковий диктант).

• Промовте речення, які промовляє вчитель та запишіть їх у зошит.

• Виконайте лексичний контрольний диктант.

• Виконайте текстовий диктант.

• Запишіть під диктовку речення з типовими орфографічними труднощами.

Рекомендована література:

1. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид 2-е, вип. і переробл./Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. –К.: Ленвіт, 2002.

2. Гапонова С.В. Вправи для навчання англійської орфографії в середній школі// Іноземні мови. -1998. - №13. –С.12-17.

3. Карпова В.М. Використання буквених ігор в навчанні англійської мови// Іноземні мови. -1998. -№4. –С.34-41.

4. Коптелов Г.А. Ребусы на занятиях английским языком //ИЯШ. -1993. -№1. –С.54-57.

5. Левицкая Г.К., Козлова Г.А. Занимательная орфография. –М., 1987.

Лекція 8.

НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ ЧИТАННЯ

1. Зміст навчання техніки читання.

2. Підходи до навчання техніки читання.

3. Вправи для навчання техніки читання.