10 кл гео Латинська Америка 18 04 2014
.docxЛатинська Америка 18 04 2014
Формування політичної карти Латинської Америки.
1) колишні колонії європейських країн. У кінці XV ст. = володіння Іспанії та Португалії (Бразилія).
З XVII ст. = Британія, Франція, Нідерланди. У першій половині XIX ст. = більшість з них здобули незалежність.З кінця XIX ст. молоді суверенні країни Латинської Америки потрапляють у фінансову залежність від Сполучених Штатів Америки. Мексика після тривалої війни з ними втратила більшу частину своїх земель, а деякі острівні країни стали колоніями США.
XX ст. = фашистські режими у Чилі, Парагваї, Уругваї, Сальвадорі, Гватемалі, Гаїті.
І)Загальні відомості
1)Склад : 46 держав і територій = 33 держави, 13 залежних територій (Франції, Великій Британії, США , Нідерландам
2) Площа = 20,5 млн км2, 15 % площі суходолу світу. Бразилія = 42 % території Латинської Америки.
3)Форма правління = 24 республіки, 9 у складі Британської Співдружності .
4)Форма державного устрою = унітарні держави – 28; федеративні країни – 5 (Бразилія, Мексика, Венесуела, Аргентина, Сент - Кітс і Невіс .
5)Типи країн = Куба - планова економіка, країни, що розвиваються:
А)нові індустріальні країни (НІК) = Бразилія, Мексика та Аргентина, наближаються Венесуела, Колумбія, Чилі.
Б) острівні країни, що мають високі прибутки і відомі своїми курортами та банківським бізнесом =
раїни Карибського басейну (Багамські острови, Барбадос)
В)країни середніх можливостей (мають значний потенціал для економічного зростання) = Парагвай, Болівія, країни Перешийку.
Г)найменш розвинені = Гаїті — 85 % населення живуть за межею бідності.
Інтеграційні утворення : МЕРКОСУР, НАФТА ( Мексика ) .
ІІ)Економіко – географічне положення:
1)ТГП = а)вихід до 2 океанів; 2) Панамський канал – перетин морських шляхів; континентальні – Болівія, Парагвай .
б) на перетині найважливіших транспортних шляхів, які сполучають Атлантичний океан з Тихим.
2)СГП та 3) ПГП = сусідство із США = проникнення американських монополій у латиноамериканські країни ще наприкінці XIX ст., США - головний партнер країн, Організація Американських Держав (ОАД). Формується Міжамериканська зона вільної торгівлі, яка об'єднає ринки США і Канади з латиноамериканським внутрішнім ринком.
Ряд держав є членами організацій-експортерів нафти (ОПЕК), мідних руд (СИПЕК), бокситів (ІБА).
В: Вигідне ЕГП, на перетині міжнародних транспортних шляхів.
ІІІ) Природні умови та природні ресурси.
Рівнини = Амазонська низовина, Гвіанське плоскогір'я та Оріноцька низовина, Бразильське плоскогір'я, Ла - Платська низовина.
Гори = молоді сейсмічно активні гори Кордильєри — Анди = землетруси і 80 діючих вулканів.
Клімат = 60 % території має надмірне зволоження, 1/3 земель (частина Мексики та Аргентини) потребує зрошення. Кліматичні пояси = екваторіальний, субекваторіальний, тропічний, субтропічний , помірний .
ресурси = дуже багаті на різні природні ресурси.
Регіон забезпечений майже всіма видами мінеральних ресурсів,їх поєднання, що є зручними для промислового освоєння.
1)мінеральні ресурси = «геологічна комора світу», деякі поклади унікальні.
а) паливні = величезні запаси нафти = нафтогазоносні басейни = в Мексиці та Венесуелі, значні в Еквадорі, Тринідаді й Тобаго. Вугілля = мало.
б)рудні = велетенські запаси: руди чорних металів = залізні і марганцеві руди,90 % видобутку та експорту – Бразилія; Венесуела.
руди кольорових = залягають у поясі складчастості Кордильєр — Анд: мідь (Чилі, Перу, Мексика) ;
срібло, свинець та цинк (Мексика, Перу), олово (Болівія, Бразилія), золото (Колумбія, Мексика),
сурма та ртуть (Мексика), алюмінієві руди = Ямайка, Суринам, Гайана, Домініканська Республіка, нікель – Куба, Домініканська Республіка .
в) нерудні = Мексика = самородна сірка, графіт, миш'як, флюорит. Чилі — калійна та натрієва селітра; Бразилія — алмази, гірський кришталь, слюда. Колумбія — сапфіри .
2)водні = дуже значні. Гідроенергопотенціал використовується недостатньо.
3)земельні = родючі чорноземи Аргентини та Уругваю. Більш як половину площі регіону займають малородючі фералітні ґрунти амазонської сельви.
4) лісові = багаті = Амазонська сельва — найбільший у світі масив вологих екваторіальних лісів. ¼ лісових ресурсів світу , лісистість – 36 %.
5) рекреаційні = острівні країни Карибського басейну, пам'ятки індіанської цивілізації Мексики та Перу.
В: Багаті мінеральні ресурси, величезний лісовий фонд. Багаті водні та земельні ресурси освоєні мало. Деякі держави відомі своїми рекреаційними ресурсами.
ІV)Населення :
1) кількість населення країни = 523 млн. чол., тобто 8,4 % населення Землі.
2)тип відтворення = ІІ тип, високі показники ПП = 20 чол./тис. Вікова структура: діти (до 40 %), літні люди (3-8 %). До І типу = Куба та Уругва. Відплив населення до США та Канади = на некваліфікованих низькооплачуваних роботах.
3) СГН = 25,5 чол./км2. 100-600 чол./км2 = острови Карибського басейну, гірські райони Середніх Анд та східне узбережжя Південної Америки = = майже не заселені Амазонія, басейн Оріноко та крайній південь.
4) національний = змішування трьох основних рас. Більшість країн – одно національні. Представники мішаних рас: метиси, мулати, самбо. У Бразилії - португальська, більшість країн – іспанська; англійська та французька. Індіанці = більшість населення Болівії, Гватемали та Парагваю, близько 40 % населення Перу та Еквадору, близько 12 % населення Мексики.
релігійний склад = християни - католики. В колишніх англійських колоніях - протестанти. Традиційні вірування – індіанці .
5) рівень урбанізації = високий рівень (Венесуела (93 %), Уругвай (90 %), Аргентина (88 %), Чилі (84 %) = урбанізація хибного характеру; міста – мільйонники = близько 30, зокрема 7 з населенням понад 5 млн чол.: Мехіко (19,7 млн. чол.), Буенос-Айрес (13,4 млн. чол.), Сан-Паулу (10 млн. чол.), Ліма (8,1 млн. чол.), Санта-Фе-де-Богота (7,1 млн. чол.), Ріо - де-Жанейро (6,2 млн. чол.), Сантьяго (5,1 млн. чол.).
Мегаполіси = 1)Сан – Паулу – Ріо – де – Женейро, 2)Росаріо – Буенос – Айрес – Ла – Плата.
6) зайнятість населення ( у % ): сфера послуг = 42 %, промисловість = 26 %, с/г = 32%,
В: Переважає другий тип відтворення. Більшість держав — однонаціональні. Високі темпи урбанізації спричинили багато проблем. Середня густота майже вдвічі менша за середньосвітовий показник.
V)Загальний огляд економіки.
1) багатоукладна = багато форм власності = фермерське виробництво та напівфеодальні пережитки
( латифундії ). У промисловості = сучасні підприємства та кустарні ( 40 % робітників).
2) вузька спеціалізація господарства = на експорт продукції до розвинених країн = монокультурне сільське господарство або монопродуктивна добувна промисловість.
Бразилія, Мексика, Аргентина, Венесуела, Колумбія та Чилі = залучення передових технологій, іноземних інвестицій та кредитів країн Заходу = перетворилися на індустріально-аграрні країни.
3) велика залежність економіки латиноамериканських країн від іноземного капіталу США, Японії та країн Західної Європи. Загальний борг ( 2005 р) – 711.4 млрд. дол.
VІ)Промисловість:
1) гірничодобувна = Нафта, нафтопродукти = Мексика, Венесуела, Тринідад; залізні руди = Бразилія, Венесуела, Чилі, мідь = Чилі, Перу; боксити = Ямайка, Суринам, Гайана, Бразилія, свинець, цинк = Мексика, Перу, олово – Перу, Болівія, Бразилія, нікель – Куба , Колумбія, Домініканська Республіка, Бразилія. Природний асфальт - Трінідат і Тобаго, золото – Перу, Колумбія, Мексика, срібло – Перу, Мексика, Чилі. смарагди – Колумбія, алмази – Бразилія.
ПЕК = Нафтопереробка в усіх країнах. Експортери сирої нафти і нафтопродуктів = Мексика, Венесуела, Еквадор, Тринідад і Тобаго. Острови Карибського басейну транзитна нафтопереробка.
2) ЧМ= Бразилія, Мексика, Аргентина та Венесуела = експорт = дешева низькоякісна сталь.
3)КМ = на власній сировині: мідь (Чилі, Перу, Мексика), свинець та цинк (Перу, Мексика),олово (Болівія), срібло (Мексика), алюміній (Бразилія, Аргентина, Суринам). В Ямайці, Гайані, Домініканській Республіці з бокситів = глинозем.
4)електроенергетика = ГЕС = 60 %( одна з найбільших у світі «Ітайпу» (12,6 млн кВт).
АЕС = Мексика = 2 блоки, Аргентина = 2, Бразилія = 2.
альтернативні джерела енергії = геотермальна - Мексика, Сальвадор . 5)машинобудування = 2/3 машин та обладнання = Бразилія, Мексика й Аргентина.
автомобілебудування = 60 % на Бразилію; Мексика й Аргентина = філії німецьких, американських та італійських компаній. Суднобудування = Бразилія, Чилі, Мексика, Перу.
В нових індустріальних країнах = верстато -, літако - , сільськогосподарське машинобудування, електроніка та електротехніка. Авіа – Бразилія, Аргентина,й Чилі .
6) хімічна = високий рівень в Бразилії, Мексиці й Аргентині; середній — в Чилі, Перу, Венесуелі, Колумбії, Кубі. Переважають нафтохімія, синтез мінеральних добрив, парфумерна та фармацевтична.
7) легка промисловість = текстильна промисловість.
На власній сировині = бавовняна (Бразилія, Мексика) та вовняна (Аргентина, Уругвай) промисловість.
8) лісова промисловість = потужні місцеві ресурси, більша частина деревини вивозиться в непереробленому стані.
Харчова - - експорт – м'ясо – Аргентина, Уругвай, Бразилія; цукор – Бразилія, Перу, Мексика, Карибські країни . Ром, вино, кубинські сигари .
Плодоовочеконсервна промисловість експортує консервовані ананаси, фруктові соки, конфітюри з тропічних фруктів, томатну пасту тощо. Рибна = Чилі та Перу.
В: У господарстві більшості країн Латинської Америки переважають добувна промисловість та сільське господарство з домінуванням рослинництва. Обробна промисловість переважає в Бразилії, Мексиці, Аргентині, Венесуелі, Колумбії та Чилі. її головні галузі — машинобудування, металургія, хімічна, текстильна, лісова промисловість.
VІІ)Сільське господарство:
Сільське господарство залишається важливою галуззю економіки більшості країн.
1) рівень розвитку = поєднання дрібновласницьке і латифундії .
2) співвідношення: = переважає рослинництво.
3)с/г рослини = оброблювані землі лише 5 % території. У дрібнотоварному секторі : кукурудзу, маніок, банани, картоплю, чорну квасолю. Високотоварний сектор = експортні рослини = цукрова тростина = Куба, Бразилія, Мексика; кава — Бразилія та Колумбія; какао — Домініканська Республіка, Бразилія, Еквадор; пшениця — Аргентина; банани десертних сортів — Еквадор та країни Перешийка; бавовна — Мексика, Бразилія, Парагвай. Овочі та фрукти (Мексика, Гватемала), орхідеї та інші квіти (Колумбія).
4)с/г тварини = інтенсивний характер і м'ясне спрямування = лідери за експортом = Аргентина й Уругвай, за поголів'ям овець = Аргентина. В гірських районах Перу, Еквадору, Болівії = лами і альпака.
Рибальство – Перу, Чилі . Нікарагуа – на фермах вирощують морських черепах і крокодилів .
В: Основною зерновою культурою регіону є пшениця, технічними — цукрова тростина, кава, какао, бавовник. Тваринництво здебільшого має м'ясний напрям.
VІІІ ) Транспорт = розвинутий недостатньо. Міждержавних доріг мало.
Залізничний = найбільша довжина залізниць — у Бразилії та Аргентині.
Автомобільний = трансконтинентальні автомагістралі: Трансамазонське, Окраїнне та Панамериканське.
Водний = вирішальна роль у зовнішніх економічних зв'язках. Найбільший морський флот серед країн Латинської Америки мають Панама і Багамські Острови. Панамський канал.
Космодроми – « Куру» - Гвіана ( Франція ), «Алькантара» - бразильський штат Марньян .
Традиційні види = гужовий та в’ючний –коні, мули, лами .
В: Транспортна мережа в регіоні розвинута недостатньо.
ІХ ) Зовнішньоекономічна діяльність:
Туризм = басейн Карибського моря, Бразилія, Аргентина, Уругвай, Перу.
1) експорт = біля ½ вартості експорту = Болівія - олово, Колумбія - кава, Уругвай – вовна, Чилі - мідь, Еквадор - банани. Венесуела , Трінідат і Тобаго - нафта, Ямайка - боксити.
2)імпорт = устаткування, транспорті засоби, промислові товари .
3) основні країни - партнери = США, країни Західної Європи, Японія.