- •П л а н
- •В с т у п
- •1.Особливості використання займенників у діловому мовленні.
- •2. Особливості використання займенників у професійних текстах
- •3. Вживання особових займенників у документах
- •4. Присвійні займенники в документах
- •5. Вживання означальних, вказівних, питальних, неозначених займенників у ділових паперах
- •В и с н о в о к
- •Список використаної літератури
2. Особливості використання займенників у професійних текстах
Займенник лише вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх. Займенники в мові вживаються часто для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому їхню форму треба обов'язково узгоджувати з родом, числом, відмінком іменників, замість яких ці займенники вжито. Правильно вжиті займенники допомагають пов'язати речення в тексті.
За значенням займенники поділяються на дев'ять розрядів:
особові – указують на особи: я, ми (1-ша особа), ти, ви (2-га особа), він, вона, воно, вони (третя особа);
зворотний себе – указує на ту особу, яка виконує дію;
присвійні – указують на належність предмета 1-й особі: мій, наш; 2-й особі: твій, ваш; 3-й особі множини: їхній; особі, яка виконує дію – свій; на належність предмета 3-й особі однини указують особові займенники в родовому відмінку його, її;
вказівні – указують на предмет: цей, той (оцей, отой); на ознаку: такий (отакий); на кількість: стільки;
означальні – весь (ввесь, увесь), всякий (усякий), кожний, інший, сам, самий;
питальні – являють собою запитання до іменника: хто?, що?; до прикметника: який?, чий?; до числівника: скільки?, котрий?;
відносні – ті, що й питальні, але вживаються для приєднання підрядних речень до головних: Благословен же той, хто від грози не никне, і пісня, що летить до радісних небес (В. Сосюра);
неозначені – утворюються від питальних за допомогою часток аби-, де-, сь- (пишуться разом) та хтозна - , казна -, бозна -, будь -, небудь -, невідь - (пишуться через дефіс): абиякий, дехто, щось, хтозна-скільки, казна-яка, бозна-що, будь-хто, котрий-небудь, невідь-скільки та ін.;
заперечні - утворюються від питальних за допомогою частки ні - (пишуться разом): ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий.
3. Вживання особових займенників у документах
Займенник я вживається тільки в особових паперах і в деяких видах документів(автобіографії, дорученні, розписці, пояснювальній записці).
У розпорядчих документах займенник я обминається. Ці документи розпочинаються дієсловами у першій особі однини (Пропоную... Наказую...).
Займенник я в офіційно-діловому, науковому та публіцистичному стилі замінюється авторським ми. Також займенник ми вживається, коли є потреба пом'якшити категоричність висловленого (...ми дійшли таких висновків).
Займенники третьої особи (він, вона, воно, вони) в орудному відмінку мають -н- і вживаються без прийменника:задоволений ними, керувати нею.
Після прийменників, що вимагають давального відмінка (завдяки, всупереч, наперекір, назустріч, вслід, на противагу), займенники вживаються без -н-: завдяки їм, всупереч йому.
Займенники він, воно у місцевому відмінку мають варіант – на ньому, а не (на нім).
Слід уникати двозначності, що може виникнути при співвіднесеності займенників він, вона, вони з будь-яким із слів: Ми дуже вдячні за можливість ознайомитись з рекламою продукції вашої фірми. Вона (?) справила на нас приємне враження. Економіст Іваненко В. П. внесла пропозицію. Головуючий з нею (?) не погодився.
Вживаючи особові займенники, слід уникати їх нагромадження: Він збирається вступити до університету. Він давно вже вирішив стати економістом.
Займенник ми у переважній більшості документів, які пишуться від імені установи, підприємства, організації - пропускається. Наприклад, ділові листи часто починаються словами у першій особі множини (Просимо... Надсилаємо...). Паралельно вживається форма третьої особи однини (Дирекція просить... Управління повідомляє...).
Займенник Ви вживається в усному й писемному мовленні для підкреслення поваги, пошани, ввічливості. У документах пишеться з великої літери (заявах, запрошеннях, службових листах).
Для показу суворого об'єктивного викладу, категоричної вимоги, займенник Ви опускається: надсилаємо Вам для ознайомлення – надсилаємо для ознайомлення.
Для пом'якшення категоричності вимоги, використання займенника Ви є доречним: пропоную з'явитися – пропоную Вам з'явитися.
Дійова особа в реченні, виражена особовим займенником, повинна стояти у називному відмінку, а не в орудному: мною запроваджено – я запровадив, нами запропоновано – ми запропонували, Вами доведено – Ви довели.
Не слід використовувати особові займенники в присутності тих, про кого йде мова.