66. Варіанти стратегії корпорації

Стратегія корпорації - це генеральний управлінський ігровий план диверсифікованої компанії. Стратегія корпорації, подібно парасольці, охоплює всі види підприємницької діяльності даної компанії. Стратегія однорідної групи виробництв (стратегія бізнесу), навпаки, містить в собі управлінський план тільки одного виду підприємницької діяльності, або однієї комерційної одиниці. Стратегія корпорації перетворює диверсифіковану компанію в щось більше, ніж просто суму її комерційних одиниць. Вона складається з кроків, спрямованих на завоювання і зміцнення позицій у різних галузях, і підходів, що здійснюються при управлінні як однієї, так і групою комерційних одиниць.

Стратегія бізнесу:

· Розробка дій по успішному ведення конкурентної боротьби і забезпечення конкурентної переваги.

· Розробка заходів у відповідь на зміну зовнішніх умов.

· Об'єднання стратегічних ініціатив ключових функціональних відділень.

· Прийняття рішень по поточних і специфічним проблемам компанії.

Функціональні стратегії:

-Розробка дій функціонального підрозділу для підтримки стратегії бізнесу і досягнення функціональних цілей. Функціональні стратегії необхідні у слід. областях:

· НДДКР

· Виробництво

· Маркетинг і збут

· Персонал

· Аналіз / перегляд / уніфікації стратегічних дій, запропонованих підпорядкованим

67. Визначення базової стратегії

Базова маркетингова стратегія розробляється як довгостроковий план підприємства, який не повинен бути розписаним детально, бо стратегія може бути спростована якимись не передбаченими подіями у зовнішньому середовищі. Тому базова довгострокова стратегія не є чимось, що визначається раз і назавжди та ніколи не змінюється. Вона повинна регулярно коректуватися та уточнюватися в залежності від змін, що трапляються на ринку, та результатів діяльності підприємства.

Процес реалізації стратегії можна розділити на два етапи:

- процес стратегічного планування - вироблення набору стратегій, від базової стратегії підприємства до функціональних стратегій та окремих проектів;

- процес стратегічного управління - реалізація певної стратегії в часі, переформування стратегії при нових або невизначених обставинах. На стадії стратегічного планування визначаються стратегії підприємства шляхом встановлення його місії, аналізу стратегічних позицій, дослідженню зовнішніх та внутрішніх факторів та дій, що можуть привести до досягнення, утримання, розвитку та капіталізації конкурентних переваг. Результатом стратегічного планування є розроблена стратегія, на базі якої здійснюється стратегічне управління підприємством.

Підприємство, яке не визнає значимість стратегічного планування, не має можливості розробити ефективну маркетингову стратегію виходу на міжнародний ринок. Тільки стратегічно-орієнтоване підприємство має істотні переваги, які при доцільному та правильному використанні можуть зумовити вихід в лідери не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку.

68. Види цінових стратегій підприємства

Стратегія високих цін, або стратегія "збирання вершків" — товари спочатку продаються за високими цінами, що значно перевищують ціни на виробництво, а потім фірми поступово знижують їх, пропонуючи товар новим сегментам ринку.

Стратегія характерна для ринкової ситуації, при якій:

продаються товари-новинки, захищені патентами; попит перевищує пропозицію; фірма є монополістом на ринку; низька еластичність попиту — група споживачів, що першою купує товар, менш чутлива до ціни, ніж інші групи; покупці сприймають високу ціну як свідоцтво високої якості товару; обмежена конкуренція.

Стратегія диференційованих цін передбачає встановлення знижок або надбавок до середнього рівня цін для різних ринків, їх сегментів та споживачів: з урахуванням місцезнаходження ринку, його характеристик, часу здійснення покупок, варіантів товарів та їх модифікацій.

Стратегія диференційованих цін бажана в таких випадках:

ринок легко сегментується; конкуренти не можуть продавати товари за низькими цінами в тих сегментах, в яких фірма продає товари за високими цінами; витрати на впровадження політики диференційованих цін перекриваються додатковими надходженнями від їх встановлення; введення диференційованх цін не суперечить діючому законодавству, а також не викликає у покупців почуття не приязні та образи.

Стратегія пільгових цін передбачає встановлення пільгових цін для споживачів, в яких фірма дуже зацікавлена.

Застосовується для: стимулювання продажу постійним покупцям; підриву становища слабких конкурентів; звільнення складських приміщень від товару.

Стратегія дискримінаційних цін — встановлення найвищих цін для певного сегмента ринку.

Ця стратегія інколи застосовується урядом по відношенню до країни, де функціонує фірма, і виражається у встановленні високого експортного або імпортного мита.

Така ж стратегія застосовується самими фірмами по відношенню до покупців надто зацікавлених у придбанні товарів.

Стратегія єдиних цін — встановлення єдиних цін для всіх споживачів. Ілюстрацією цієї стратегії є реалізація виробів за каталогами.

Стратегія гнучких, еластичних цін передбачає різний рівень цін і залежить від можливості покупця заплатити певну ціну та вміння торгувати.

Рекламний час на телебаченні, скажімо, на каналі ОРТ коштує від 5000 до 12000 доларів і диференціюється залежно від платоспроможності рекламодавців.

Стратегія стабільних, незмінних, стандартних цін передбачає продаж товарів за незмінними цінами протягом значного періоду.

Ця стратегія використовується при встановленні цін на транспорт, пресу. Передплата на рік або півроку на журнали також є ілюстрацією такої стратегії.

Стратегія престижних цін передбачає продаж товарів за високими цінами і розрахована на сегменти ринку, які особливу увагу приділяють якості товару, товарній марці та мають низьку еластичність попиту, а також чутливо реагують на фактор престижності.