- •1.Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва.
- •2.Історія розвитку плодівництва. Перспектива розвитку плодівництва в Україні.
- •3.Коротка характеристика плодових порід і їх родичів.
- •4.Зерняткові культури, їх характеристика.
- •5.Кісточкові культури, їх характеристика.
- •8.Субтропічні культури, їх характеристика.
- •9.Морфологічна характеристика плодових рослин.
- •11.Типи бруньок плодових рослин.
- •12.Типи суцвіть плодових рослин.
- •14.Типи кореневих систем плодових культур.
- •15.Значення факторів зовнішнього середовища. Температурний режим.
- •16. Значення факторів зовнішнього середовища. Світловий режим.
- •17. Значення факторів зовнішнього середовища. Водний режим.
- •18. Значення факторів зовнішнього середовища. Повітряно-газовий режим.
- •19. Значення факторів зовнішнього середовища. Грунтово-поживний режим.
- •20.Ріст та розвиток плодових рослин. Основні етапи онтогенезу.
- •21.Особливості індивідуального розвитку плодових рослин.
- •22.Кореляція і локалізація в плодівництві.
- •24.Циклічна зміна скелетних та обростаючих частин у плодових рослин.
- •26.Етапи росту та розвитку плодових культур.
- •27.Періоди росту вегетативних частин. Період росту та плодоношення.
- •28.Періоди росту вегетативних частин. Період плодоношення.
- •29.Періодичність біологічних процесів у річному циклі плодових рослин.
- •30.Періоди та фенофази вегетації плодових рослин.
- •31. Характеристика фенофази розпускання бруньок та цвітіння.
- •34.Характеристика фенофаз росту та наливу плодів.
- •36.Характеристика періоду відносного спокою рослин.
- •37.Лісосмуги в саду. Їх види і значення.
- •38.Суть причин періодичності плодоношення.
- •41.Способи вегетативного розмноженя. Штучні методи.
- •42.Способи вегетативного розмноження. Природні методи.
- •43.Складові частини плодового розсадника.
- •44.Організація території плодового розсадника.
- •45.Вирощування каліброваних саджанців. Перше поле розсадника.
- •46.Види підщеп. Клонові та насіннєві підщепи.
- •47.Підщепи плодових порід для півдня України. Підщепи для груші і айви.
- •50. Підщепи плодових порід для півдня України. Підщепи для персика.
- •53.Насіннєві підщепи в плодівництві. Їх вирощування.
- •54.Вирощування щеплених саджанців. Друге поле розсадника.
- •55.Вирощування каліброваних саджанців на штамбо- скелетоутворювачах.
- •56. Вирощування саджанців з інтеркалярною вставкою.
- •57.Вирощування розсади суниці.
- •58.Вирощування саджанців агрусу.
- •59.Вирощування саджанців порічок і смородини чорної.
- •60.Вирощуваня саджанців обліпихи.
- •61.Проектування закладки саду.
- •62.Конструкції інтенсивних садів для Півдня України.
- •63.Вибір місця під сад.
- •64.Організація території саду.
- •65.Розміщення кварталів та їх розміри.
- •66.Дорожня мережа в саду.
- •67.Характеристика періоду від стану спокою до періоду вегетації.
- •70.Розміщення плодових порід у кварталах. Основні сорти та їх запилювачі.
- •71.Особливості внесення добрив у садах Півдня України.
- •72.Особливості зрошення садів на пд..України. Види зрошення.
- •73.Мета обрізування. Біологічні особливості породи та їх реакція на обрізування.
- •76.Додаткові прийоми обрізування
- •77.Обрізування смородини та агрусу.
- •78.Обрізування яблуні. Розпушено-ярусне формування.
- •79.Обрізування персика. Чашовидне формування.
- •80.Обрізування сливи та аличі. Без’ярусне формування.
- •83.Формування крони в інтенсивних садах.
- •84.Засоби догляду за садом. Боротьба з приморозками.
- •85.Організація збирання врожаю плодових та ягідних порід.
- •87.Системи утримання грунту в садах.
- •88.Способи та технологія висадки дерев у саду.
- •89.Терміни закладання саду. Підготовка саджанців до садіння.
- •90.Організація запилення садів бджолами. Регулювання плодоношення.
1.Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва.
Завдання плодівництва як галузі сільського господарства - вирощувати високі і сталі врожаї якісних плодів на основі впровадження досягнень науки і передового досвіду з метою забезпечення потреб населення в цінних, екологічно чистих продуктах харчування.
Галузь рослинництва, вирощування плодових культур (зерняткових, кісточкових, горіхоплідних, ягідних) для одержання плодів, горіхів, ягід. Важливою складовою частиною плодівництва є розсадництво, що займається вирощуванням садивного матеріалу цих культур (див. Ялодовий розсадник). Наявність у плодах добре засвоюваних цукрів, кислот, вітамінів, біологічно активних і ароматичних речовин, у деяких (горіхах) — великої кількості олії і білків надає їм важливого харчового і лікувального значення. Вони є сировиною для плодоовочевої промисловості.
2.Історія розвитку плодівництва. Перспектива розвитку плодівництва в Україні.
В Україні плодівництво виникло і розвивалось з давніх часів. Як свідчать стародавні зображення плодів та описи садів, на території теперішньої України плодові насадження вирощували ще в YII – IY ст. до нашої ери. У лісах росло багато диких видів плодових порід. Збереглися описи садів V ст. н.е. До середини XIX ст. плодівництво здебільшого мало споживчий характер і розвивалося в поміщицьких маєтках і монастирях, на присадибних землях селян. Наприкінці XIX ст. плодівництво стає товарною галуззю сільського господарства.
До кінця ХХ ст. в Україні споживання плодів людиною не перевищувало 60-70% фізіологічно обгрунтованої норми. Лише в окремих областях (Вінницька, Черкаська,
Хмельницька, Крим та ін.) на душу населення в рік вироблялось понад 80-100 кг плодів і ягід. У більшості господарств плодівництво було низько рентабельним або збитковим у зв’язку з низькою урожайністю і неякісною продукцією. Урожайність садів у країні становила 40-60 ц/га, в деяких областях (Волинська, Житомирська, Рівненська та ін.) 10-20 ц/га, в окремих спеціалізованих господарствах, дослідних садах 200-300 ц/га і більше.
Низька врожайність та якість плодів, як і рентабельність плодівництва взагалі, зумовлювались відсутністю елементарної технології вирощування садів, більшість насаджень морально застаріли і за сортовим складом, і за конструкцією, до того ж зрідженість їх досягала 15-20% і більше. За останні 25 років площа садів зменшилась майже на 50% і становила близько 400000 га.
Грунтово-кліматичні умови в Україні сприятливі для вирощування листопадних плодових культур - в усіх зонах можна вирощувати високі й сталі врожаї екологічно безпечних плодів, за винятком районів, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції та околиць великих промислових міст.
3.Коротка характеристика плодових порід і їх родичів.
Плодова порода - сукупність багаторічних дикорослих і культивованих плодових рослин, що характеризуються загальними властивостями. Порода, як правило, відповідає ботанічному незнання - рід і збігається з ним по назві (яблуня, груша, слива і т. д.). Плодові породи ділять на групи: зерняткові, кісточкові, ягідні, горіхоплідні, субтропічні, тропічні.
До групи зерняткових відносять яблуню, грушу, айву, горобину, аронию чорноплідну, мушмула, глід, іргу - це деревні породи, за винятком ірги та аронії чорноплідної. Вони мають несправжній пятигніздний, багатонасінних плід, в якому середня частина (сердечко) з насіннєвими камерами є справжнім плодом, і змішані генеративні бруньки і насіння, звані зернівки. Плоди зерняткових різного терміну дозрівання використовують свіжими і для переробки. Вони транспортабельні, у яблуні і груші можуть зберігатися при штучному охолодженні 100 ... 250 днів і більше. З цієї групи найбільше значення мають яблуня, груша, айва, аронія чорноплідна.
До групи кісточкових відносять вишня, черешня, слива, персик,абрикос, алича, кизил, терен. Плід одно гнізда і однонасінна кістянка з соковитим їстівним околоплодником. Генеративні бруньки прості. Плоди менш транспортабельні і менш лежкі, ніж плоди зерняткових. У промислових насадженнях не використовують тільки кизіл та терен.
До групи ягідних об'єднують скороплідні чагарникові і трав'янисті породи (суниця, полуниця, малина, ожина, смородина чорна, біла і червона, агрус, лохина, жимолость та ін) з соковитими мало транспортабельних їстівними плодами. Вони мають плоди, умовно звані у всіх порід ягодами.
До групи горіхоплідних відносять ліщину (фундук), каштан, горіх волоський, горіх, мигдаль, фісташку. У перших двох плід - горіх, інших - суха кістянка.
Група субтропічних зосереджена в субтропічній зоні. Її поділяють на дві підгрупи: різноплодні і цитрусові. З разноплодних в СРСР виростають маслина, інжир, гранат, хурма, фейхоа; з цитрусових - апельсин, мандарин, лимон, кінкан. Цитрусові, що отримали назву від роду Citrus, мають ягід-образний плід, званий померанцем.
Група тропічних складається з теплолюбних плодових рослин, оброблюваних в тропічній зоні. У цю групу входять ананас, банан, манго, динне дерево, кокосова, фінікова та олійна пальми.
Зерняткові, кісточкові, горіхоплідні і деякі разноплодні (інжир, гранат) складають групу листопадних порід помірного поясу, а субтропічні і тропічні - вічнозелених.