- •Лабораторна робота № 11 (19) визначення коефіцієнта самоіндукції
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи Завдання1. Визначення коефіцієнта трансформації
- •Завдання 2. Визначення коефіцієнта корисної дії трансформатора
- •Контрольні питання
- •Підготовка апарата до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Закон відбивання світла:
- •Основні складові конструкції рефрактометра
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Опис установки і методу визначення довжини хвилі світла
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 (26) Будова та принцип роботи оптичного мікроскопа, визначення розмірів малих об’єктів за допомогою оптичного мікроскопа
- •Література
- •Оптична схема мікроскопа
- •Будова мікроскопа
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Для розчинів значення τ залежить від їх концентрації, тому за τ знаходять концентрацію досліджуваного розчину. Крім того, у фотометрії широко користуються поняттям екстинкції.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Література
- •Фізика з основами біофізики Методичні вказівки до лабораторно-практичних робіт для студентів аграрних вузів
Підготовка апарата до роботи
Встановити ручки "КОМПЕНСАТОР" і "МОЩНОСТЬ" в положення "ВЫКЛ".
З’єднати прилад з електромережею.
Поставити ручку "КОМПЕНСАТОР" в положення 1.
Натиснути кнопку "КОНТРОЛЬ НАПРЯЖЕНИЯ", повертати ручку "КОМПЕНСАТОР" доти, поки стрілка контрольного приладу не стане в межах червоного сектору шкали.
Дати апарату прогрітися протягом 2-х хв.
Установити електроди пацієнта на відстані 6 см один від одного.
Ручку перемикача потужності перевести в положення “15”.
Піднести неонову лампочку на ізольованому держаку до електродів пацієнта і, повертаючи ручку "НАСТРОЙКА", добитися максимального світіння.
Таким же чином проводиться настроювання апарату і в положенні перемикача потужності “30”.
Порядок виконання роботи
Визначення зміни температури електроліту і діелектрика у полі високої частоти апарата УВЧ-30
Дві однакові посудини прямокутної форми з електролітом і діелектриком розташувати між електродами пацієнта апарата УВЧ-30, працюючи в оптимальному режимі. В кожну посудину помістити термометр. Посудини розмістити так, щоб забезпечити для них однакову дію УВЧ-поля.
Точно виміряти початкові температури (t0) рідин, а потім через кожні 5 хв знімати показання термометрів t (5 разів).
Отримані дані занести в таблицю і побудувати за ними графік залежності температури електроліту (діелектрика) від часу перебування в УВЧ-полі.
Таблиця
№ п/п. |
Рідина |
t, хв |
t 0, °С |
1 2 3 4 5 |
Електроліт
|
0 5 10 15 20 |
|
1 2 3 4 5 |
Діелектрик |
0 5 10 15 20 |
|
Контрольні питання
Конструкція і призначення апарату УВЧ.
Принцип роботи коливального контуру.
Вплив УВЧ електромагнітних полів на живі організми.
Конструкція і призначення терапевтичного контуру.
Лабораторна робота № 14 (23)
ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ЗАЛОМЛЕННЯ ТА КОНЦЕНТРАЦІЇ СУХОЇ РЕЧОВИНИ В РОЗЧИНАХ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕФРАКТОМЕТРА
Мета роботи: Вивчити закони геометричної оптики, будову та принцип дії рефрактометра, набути навички визначення показника заломлення і концентрації розчинів.
Прилади і приладдя: рефрактометр, дистильована вода, розчини цукру.
Література
Грабовский Р.И. Курс физики: Учеб. пособие для с.-х. институтов. – М., 1979. – 552 с.
Розумнюк В.Т., Якименко І.Л. Фізика. Основні поняття, явища і закони. – Біла Церква, 2004. – 71 с.
Теоретичні відомості
Оптикою називають розділ фізики, в якому вивчаються явища і закономірності, пов'язані з виникненням, розповсюдженням і взаємодією світла з речовиною.
При дослідженні властивостей речовин і в практичній діяльності широко застосовуються такі оптичні прилади як мікроскопи, спектрофотометри, телескопи, теодоліти, нівеліри, біноклі тощо. Важливими конструктивними деталями цих приладів є призми, дзеркала, лінзи, розщіплювачі пучків світла тощо. Дія цих елементів базується на законах і явищах геометричної оптики. Одним із таких явищ є повне внутрішнє відбивання світла, яке лежить в основі принципу дії рефрактометрів, світловодів, що широко використовуються в медицині, ветеринарії та інших галузях.
Геометрична (променева) оптика описує закони прямолінійного розповсюдження світла в прозорих середовищах, його відбивання і заломлення на границі поділу двох середовищ. Основним її поняттям є промінь – пряма лінія, вздовж якої розповсюджується світло.
Однією із найважливіших характеристик є швидкість розповсюдження світла. Швидкість світла у вакуумі с = 3х108 м/с є найбільшою серед існуючих в природі швидкостей. Вона входить у велику кількість законів фізики і є однією із основних фізичних констант.
Швидкість світла в середовищах завжди менша, порівняно з її значенням у вакуумі. Зменшення швидкості в середовищі відносно її значення у вакуумі характеризують оптичною густиною середовища. Мірою оптичної густини середовища є абсолютний показник заломлення:
, (1)
де с – швидкість світла у вакуумі; v – швидкість світла у середовищі.
Абсолютний показник заломлення показує, у скільки разів швидкість світла у вакуумі більша, ніж у середовищі.
В різних середовищах різна швидкість світла. Якщо в різних місцях середовища швидкість світла однакова (однаковий абсолютний показник заломлення), то середовище називається однорідним.
Розрізняють оптично менш густі й оптично більш густі середовища.
Середовище, в якому швидкість світла більша (менший абсолютний показник заломлення) порівняно з іншим середовищем, називається оптично менш густим.
Середовище, в якому швидкість світла менша (більший абсолютний показник заломлення) порівняно з іншим середовищем, називається оптично більш густим.
При переході із одного середовища в інше, на границі їх поділу світло частково відбивається від границі поділу середовищ, а частково переходить в інше середовище.
Кут між падаючим променем світла і перпендикуляром до границі поділу двох середовищ називають кутом падіння (рис. 14.1).
Кут між відбитим променем і Рис. 14.1.
перпендикуляром до границі поділу двох середовищ називають кутом відбивання світла (рис. 14.1)
При переході світла із одного середовища в інше, якщо їх оптичні густини різні, відбувається зміна напрямку променя. Це явище називають заломленням світла.
Кут γ між заломленим променем і перпендикуляром до границі поділу двох середовищ називають кутом заломлення (рис. 14.1).
Зв'язки між кутами падіння, відбивання і заломлення називають законами відбивання і заломлення світла.