1. При появі перших випадків захворювання тварин на ящур у благополучній місцевості з метою недопущення подальшого поширення ящуру головний державний інспектор ветеринарної медицини району вносить пропозицію органам виконавчої влади про негайний забій хворих тварин. Забій таких тварин проводять на спеціально організованому тимчасовому забійному майданчику, на їх місці перебування, з дотриманням ветеринарно-санітарних правил під безпосереднім контролем головного державного інспектора ветеринарної медицини району, з подальшою старанною дезінфекцією всієї території майданчику (місця забою). Вивезення хворих тварин для забою на м'ясокомбінат забороняється. В інших випадках вимушений забій тварин у неблагополучному щодо ящуру пункті допускається лише з дозволу лікаря державної ветеринарної медицини. При цьому складається акт, у якому вказують причину вимушеного забою. Забій тварин, а також ветеринарно-санітарну експертизу м'яса проводять, керуючись відповідними чинними інструкціями. Одночасно з забоєм тварин у господарстві (вогнищі) проводять інші заходи, що передбачені цією Інструкцією (карантин, дезінфекція та ін.). Санітарну оцінку й використання м'яса й інших продуктів, що отримані від забою хворих і підозрілих на захворювання на ящур тварин, здійснюють у порядку та з дотриманням умов, що передбачені діючими Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів. Вивіз такого м'яса та інших продуктів забою у сирому вигляді за межі вогнища забороняється.

2. Трупи тварин, що загинули у вогнищі ящуру, спалюють або закопують у траншею безпосередньо на території вогнища на глибину не менше 2 метрів. 4.4. У разі виявлення вперше захворювання тварин на ящур відповідні державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про негайний забій і знищення на місці шляхом спалювання або закопування на глибину 2 метрів у траншею всіх хворих і підозрілих на захворювання на ящур та тварин, що контактували, залишків кормів, підстилок, гною, дрібного господарського інвентарю та ін. з проведенням ретельного механічного очищення і дезінфекції тваринницьких приміщень, вигульних дворів, а також спецодягу й взуття осіб, що доглядають за худобою. Здійснюють комплекс інших заходів, що спрямовані на ліквідацію і недопущення поширення хвороби.

4. Заходи в загрозливій зоні та охорона благополучних господарств від заносу в них ящуру

1. При загрозі заносу ящуру на територію області, Автономної Республіки Крим відповідні органи виконавчої влади та органи державної ветеринарної медицини відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) проводять заходи, що забезпечують недопущення виникнення захворювання тварин.

5.1.1. Посилюють охорону господарств з метою недопущення заносу вірусу ящуру, не допускають будь-якого контакту тварин благополучних щодо ящуру господарств з худобою неблагополучних щодо ящуру пунктів і контакту людей з особами, які обслуговують худобу в цих господарствах і пунктах.

5.1.2. Повністю зупиняють господарський зв'язок з неблагополучним щодо ящуру пунктом.

5.1.3. Беруть на облік всіх сприйнятливих до ящуру сільськогосподарських тварин.

5.1.4. Переводять ферми на суворий ветеринарно-санітарний режим утримання й експлуатації тварин. Для догляду за тваринами виділяють необхідну кількість обслуговуючого персоналу. Забороняють відвідання ферм сторонніми особами. 5.1.5. Закріплюють за кожним господарством, населеним пунктом загрозливої зони працівників державної ветеринарної медицини для проведення ветеринарно-профілактичних заходів і здійснення контролю за дотриманням господарствами ветеринарно-санітарних правил.

5.1.6. Установлюють у зонах відгінного тваринництва вздовж межі з неблагополучним пунктом зону глибиною 10–15 км, з якої на період карантину виводять всіх тварин, сприйнятливих до ящуру. Після чого тварин утримують на прив'язі або в загонах (літніх таборах), куди підвозять корми й воду.

5.1.7. Організовують охорону або обгородження (обкопування) стогів сіна й інших грубих кормів від доступу домашніх і диких тварин.

5.1.8. Установлюють ветеринарно-санітарний нагляд за заготівлею і вивозом худоби, продукції тваринного походження, а також за дотриманням ветеринарно-санітарних правил на бойнях, складах шкірсировини і на переробних підприємствах (шкірзаводи, мийки шерсті, молочні й сироварні заводи та ін.). 5.1.9. Сповіщають власників тварин і керівників господарств, підприємств і населення про загрозу заносу вірусу ящуру і заходи з попередження виникнення захворювання, проводять серед населення роз'яснювальну роботу з цих питань. 5.2. Господарства й організації, що мають на спеціалізованих фермах і у вольєрах диких парнокопитних тварин, зобов'язані проводити систему заходів з попередження заносу збудника ящуру. Посилюють на фермах профілактичні і ветеринарно-санітарні заходи, обладнують дезкилимками і дезбар'єрами вхід на вказані об'єкти, забезпечують обслуговувальний персонал спецодягом і спецвзуттям. Установлюють постійний і своєчасний обмін інформацією спеціалістів установ державної ветеринарної медицини, мисливських інспекцій і лісництв про випадки захворювання або підозри на захворювання тварин на ящур.