- •Зміст лекцій
- •Тематичний план дисципліни “Банківська справа”
- •Характеристика банку і загальні питання його діяльності
- •Створення та організація діяльності комерційного банку
- •1. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку
- •2. Види банків, їх операції та функції
- •Класифікація банків в україні
- •Основні функції комерційних банків
- •3. Порядок реєстрації комерційного банку
- •4. Ліцензування банківської діяльності
- •5. Організаційна структура та управління банком
- •Органи управління та контролю банку
- •Формування ресурсів комерційного банку
- •Загальна характеристика комерційного банку
- •Ресурси комерційного банку
- •Власний капітал комерційного банку, його структура і формування
- •Нормативи мінімального розміру регулятивного капіталу для банків україни
- •Порядок формування депозитних ресурсів комерційного банку
- •Запозичений капітал банку
- •Послуги і операції комерційного банку
- •Розрахунково-касові операції банку
- •1. Загальні основи організації безготівкових розрахунків
- •2. Порядок відкриття рахунків у банку
- •3. Форми безготівкових розрахунків та їх характеристика Розрахунки платіжними дорученнями
- •Розрахунки за допомогою платіжних вимог-доручень
- •Розрахунки чеками
- •Розрахунки з використанням акредитивів
- •Залік взаємної заборгованості з наступним оформленням її векселями
- •Розрахунки по відкритому рахунку (планові платежі)
- •Інкасове доручення на безспірне списання коштів з рахунків платників
- •4. Міжбанківські розрахунки
- •5. Розрахунки з використанням пластикових карток
- •6. Касові операції банків
- •Операції банку з векселями
- •Кредитні операції банку
- •Операції банку з цінними паперами
- •Банківські інвестиції
- •Операції банку в іноземній валюті
- •Нетрадиційні банківські операції та послуги
- •1. Руху матеріального продукту:
- •2. Здача майна в оренду
- •3. Сплата орендної плати протягом дії договору
- •1. Купівля майна за проханням клієнта
- •3. Пред’явлення розрахункових документів
- •5. Оплата розрахункових документів
- •6. Оплата розрахункових документів
- •4. Аналіз платоспро-
- •Забезпечення фінансової стійкості банку
- •2. Мінімальний розмір статутного капіталу банку () повинен становити:
- •3. Норматив платоспроможності ().
- •4. Норматив достатності капіталу ().
- •II група – нормативи ліквідності.
- •10. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру ():
- •16. Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (вкв) ():
- •17. Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у неконвертованій валюті ():
- •18. Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах ():
Розрахунки за допомогою платіжних вимог-доручень
Платіжна вимога доручення – це комбінований платіжний документ, який складається з двох частин: 1) вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг; 2) доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку суми, яка проставлена у графі «сума до сплати» цифрами та літерами.
Платник, вирішивши оплатити платіжну вимогу-доручення, здає його до свого банку, оформивши його своїми підписами та відбитком печатки. Строк здачі вимоги-доручення до банку платника передбачається в договорі, але не повинен перевищувати 20 днів.
Про відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу-доручення платник повідомляє безпосередньо постачальника в порядку і строки, передбачені договором. може відмовитися від акцепту в повній сумі, якщо:
постачальник пред'явив вимогу за незамовлені, не передбачені договором товари та послуги;
товари відвантажені не за належною адресою або достроково без згоди покупця;
до закінчення строку акцепту документально встановлено, що товари, які надійшли, недоброякісні, некомплектні, нестандартні, пониженої сортності;
товари оплачені раніше та інше.
Часткова відмова від оплати може бути заявлена, коли згадані причини стосуються лише частини суми вимоги, а саме:
поряд із замовленими товарами постачальник відвантажив незамовлені;
допущена арифметична помилка в рахунку;
частина товарів виявилася недоброякісною та інше.
Розрахунки чеками
Розрахунковий чек – документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю).
Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися. Чеки поділяються на два види:
чеки для розрахунків між юридичними особами;
чеки для розрахунків між фізичними та юридичними особами.
Чеки формуються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів.
Строк дії чекової книжки, що застосовується в розрахунках між юридичними особами, один рік. За погодженням з банком строк дії невикористаної чекової книжки може подовжуватися. Строк дії чека з такої книжки — 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Строк дії розрахункового чека, виданого фізичній особі для розрахунків з юридичною, — три місяці.
У розрахунках фізичної особи з підприємствами чеком дозволяється отримувати чекодавцем здачу готівкою, але не більше 20 % від суми чека. Якщо сума здачі більша, то чек потрібно переоформити. Невикористаний чек його власник може здати в банк для зарахування грошей на рахунок або отримання готівки. На юридичних осіб це не поширюється.
Ліміт чекової книжки – це максимальна сума, на яку платник може виписати чек (чеки) з цієї книжки.
Банк видає чекову книжку клієнту на підставі його заяви. Для забезпечення платежів по чеках грошові кошти в сумі ліміту чекової книжки на основі платіжного доручення депонуються на окремому рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки». Депоновану суму банк списує з рахунку підприємства або видає на цю ціль кредит. Власник книжки повинен вести облік залишку вільного ліміту по ній і не має права виписувати чеки на суму, яка перевищує цей залишок. Чеки, виписані після граничного строку, є недійсними.
Розрахунки чеками за матеріальні цінності і послуги проводяться у такому порядку:
Покупець подає у свій банк заяву на отримання чекової книжки і платіжне доручення на депонування коштів.
Банк покупця бронює кошти на окремому рахунку, виписує чекову книжку.
Покупцю видають чекову книжку.
Відвантаження товарів і пред'явлення документів, які це підтверджують.
Покупець оформляє чек на продавця, виводить залишок у корінці чека.
Продавець пред'являє чек разом з реєстром чеків у свій банк, реєстр чеків затверджується підписом та печаткою чекоодержувача.
Банк продавця пред'являє чек для оплати банку покупця — інкасування чеків, що є розпорядженням на списання коштів з рахунка клієнта для оплати за товар або послуги.
Банк покупця списує суму з рахунку покупця за рахунок коштів, заброньованих раніше. Якщо і покупець обслуговується цим самим банком, гроші списуються з рахунку, де вони були задепоновані на рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки», і зараховуються на рахунок постачальника.
Якщо ж постачальник і покупець обслуговується різними банками, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру банк на підставі першого примірника, тобто оригінала реєстру, оприбутковує суму чеків на позабалансовому рахунку «Реєстри чеків, що очікують оплату», а самі чеки разом з другим і третім примірниками реєстру направляються до банку покупця. На основі цих документів гроші списуються з рахунку, де вони задепоновані на рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки».
9. Кошти перераховують на рахунок продавця.
10. Банк покупця та банк продавця дають виписки своїм клієнтам. Останній примірник реєстру (четвертий) повертається постачальнику з відміткою банку про інкасування чеків. Оплачені чеки разом з одним примірником реєстру залишаються в банку платника; один примірник реєстру видається платнику.