- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Предмет і методи політології План
- •Предмет і об’єкт політології
- •1.2Функції політології
- •1.3 Зв'язок політології з іншими науками
- •1.4 Структура політології
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення План
- •2.1 Суспільно-політичні уявлення Стародавнього світу
- •2.2 Політична думка античності
- •2.3 Політичні вчення Середньовіччя
- •2.4 Політичні вчення Відродження
- •2.5 Політичні вчення і.Канта і г.Ф. Гегеля
- •2.6 Марксистські погляди на політику
- •2.7 Політичні погляди Макса Вебера
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •3.Політична думка в україні План
- •3.1Виникнення політичних ідей в Київській Русі
- •3.2 Політичні ідеї представників Києво-Могилянської академії
- •3.3 Політичні ідеї представників Кирило-Мефодіївського братства
- •3.4 Соціально-політичні орієнтації громадівців
- •3.5 Соціально-політичні погляди м. Грушевського
- •3.6 Інтегральний націоналізм д.Донцова
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Політичні ідеї в росії План
- •4.1Рух декабристів
- •4.2 Період просвітництва
- •4.3 Народництво
- •4.4 Пітірім Олександрович Сорокін та його політичні погляди
- •4.5 Марксистський напрям в соціально-політичній думці
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Політика як суспільне явище. Політична влада. Політичне лідерство План
- •5.1 Політичні взаємини
- •5.2 Функції політики
- •5.3 Суб’єкти та об’єкти політики
- •Політична влада
- •Поняття лідерства
- •5.6 Типологія і функції політичних лідерів.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •6.Соціально-класова структура суспільства. Теорія стратифікації План
- •6.1 Соціальні відносиниі політичний підхід
- •6.2 Соціальна структура суспільства
- •6.3 Теорія стратифікації
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •7.Політичні режими сучасності План
- •7.1 Політичний режим: поняття і сутність
- •7.2 Типи політичних режимів
- •7.3 Тоталітарний, авторитарний, демократичний політичні режими
- •Питання для самоконтролю знань:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Політичні партії, громадські організації та рухи План
- •8.1Партія: сутність , риси
- •8.2Функції політичних партій
- •8.3Типологія політичних партій
- •8.4 Партійні системи: основні концепції
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Політичні технології План
- •9.1Політична діяльність: стратегія і тактика
- •9.2Політичний маркетинг як засіб організації політичної діяльності
- •9.3Лоббізм як політична технологія
- •9.4 Виборчі технології
- •Питання для самоконтролю знань:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •10 Економічна політика План
- •10.1 Взаємозв'язок економіки і політики
- •10.2 Мета економічної політики
- •10.3 Інноваційні основи сучасної економіки
- •10.4 Функції держави в ринковій системі
- •10.5 Стабільне економічне зростання та науково-технічний прогрес
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Основна навчальна література
Політичні партії, громадські організації та рухи План
8.1 Партія: сутність , риси.
8.2 Функції політичних партій
8.3 Типологія політичних партій
8.4 Партійні системи: основні концепції
8.1Партія: сутність , риси
В сучасній політології велика увага приділяється вивченню політичних партій, їх впливу на соціально-політичне життя. Термін “партія "має латинське походження, означає “частина чогось цілого, сторона якого-небудь явища чи процесу”. Партія є одним із головних інститутів політичної системи. Як суб’єкти формування владних відносин вони великою мірою визначають характер і спрямування політичного процесу, стратегію і тактику боротьби за владу, політичну стабільність суспільства. Політична партія – це найбільш активна і організована частина соціальної спільності, класу, покликана виражати і захищати інтереси цієї спільності, здійснювати практичну роботу для їх задоволення. У сучасній політологічній літературі подано широкий спектр підходів до визначення партії: від розгляду її як свого роду штабу підготовки чергових виборів до розуміння партії як апарату повсякденного впливу на маси у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Вважається, що партія є засобом перетворення волі індивідуумів у колективну волю, знаряддям участі громадян у формуванні політики держави. Політична партія – це добровільна організація, зв’язана спільною ідеологією, метою якої є завоювання влади, реалізація політичних програм в інтересах певних груп населення.
В політологічній літературі виділяють чотири основних ознаки партії:
1) партія є носієм певної ідеології або виражає конкретну ідеологічну орієнтацію; 2) партія – це організація, тобто відносно тривале об’єднання людей; 3) цілі партії – завоювання і здійснення влади; 4) кожна партія прагне завоювати підтримку народу. Виникнення політичних партій було зумовлене формуванням унаслідок буржуазних революцій в Європі та Америці парламентів і парламентаризму як форми організації та здійснення державної влади. Першою масовою партією було ліберальне товариство реєстрації виборів у Англії, засноване у 1863 р. У 1863 році виникла перша робітнича партія – Всезагальний німецький робітничий союз, заснований Ф.Лассалем. На сьогодні у світі налічується понад 800 політичних партій, які об’єднують у своїх лавах близько 100 млн. чоловік і мають ще більше прихильників.
Сучасні політичні партії дуже різноманітні за характером і принципами організації, ідейним настановами, соціальною базою, позицією і місцем у політичній системі суспільства, тактичними пріоритетами та ін. Сутність партій трансформується, конкретизується залежно від того, при якій політичній системі вона функціонує. Відмінності партій зумовлені соціально-політичним устроєм: політичне призначення; функції як опосередковуючі ланки між державою і суспільством; статус у політичній системі; міра включення в державну структуру; форми боротьби за статус правлячої; роль у формуванні державного апарату; партизація державного апарату; значення особистого членства в партії для соціального статусу, кар’єри і життєвого успіху; становище громадських організацій.