Хщ анал1зу.

1. Проведения профшактичних заход!в при виявленш шфекцшних хвороб бджш. При шфекцшних хворобах бджш на naciKy накладаеться карантин i проводиться ретельне обстеження Bcix бджолошмей. XBOpi ciM'i пересаджують у cyxi знезаражеш вулики, гшзда скорочують, утеплюють, рщкий незапечатаний мед вщбирають i дають якюний корм. Бшя цих вулиив повинна бути чиста i доброяюсна вода. Забруднеш стшьники перетоплюють на BicK. Загиблих i повзаючих бджш збирають i знищують. Весною проводять обробку ciMeft водним розчином бактер1альноГ ендонуклеоди. Шспя пересадки ciM'i у продезинфшований вулик и л1кують.

Перед л1куванням будь-якоГ шфекцшно1 хвороби бджш потр1бно ознайомитися з техшкою безпеки при користуванш х1м1чними препаратами. Для проведения лжувально-профшактичних заход1в дана бджолоам'я, доросл! особини якоУ XBOpi на в1русний парал!ч. СЛм'ю пересаджують у чистий вулик i3 стшьниками з здорових с1мей. Пот1м проводять обробку ciM'i" водним розчином бактер1ально1 ендонукнеоди. Для цього в 1 л води розчиняють 1 флакон препарату i додають 1 г хлористого магшю. Бджш обприскують «Росинкою» чи шшим розприскувачем при температур! +14°С i вище 6...8 pa3iB через 10 д1б. На одну с1м'ю витрачають 40-50 мл розчину. При профшактищ шфекцшних хвороб бджш запоб1гають переживаниюппзд, утримують силып сш% забезпечують ciii'I достатньою юльюстю пилку i перги, а при вщсутност1 - дають замшники бшкового корму, забезпечують яюсними кормами, своечасно вибраковують та перетоплюють на BicK CTapi стшьннки, вулики розташовують у сухих мюцях, забезпечують чистою водою, зтивники повинш мати належний стан (температура, волопсть, чистота). Шсля л1кування руки помити з милом. 3. Результати л1кування записати в журнал.

Висновок.

Лабораторно-практична робота № 7.

Тема: Проведення дезінфекції при інфекційних хворобах бджіл..

Мета: Навчитися проводити дезінфекцію при інфекційних хворобах бджіл.

Принцип методу: метод ґрунтується на проведенні дезінфекції при інфекційних хворобах бджіл на пасіці.

Обладнання: спецодяг, необхідні розчини( 40% розчин формаліну, 3% зольний луг, 3% розчин кальцинованої соди, розчин формальдегіду), обприскувач, або «Росинка».

Завдання:

1.Ознайомитися із характеристикою проведення дезінфекції на пасіці при інфекційних хворобах бджіл. 2,Оглянути хвору бджолосім'ю.

3. Провести дезінфекцію вулика бджолосім'ї.

4. Результати записати у журнал 5.Зробити висновок.

Рекомендована література: В.П. Поліщук «Довідник пасічника» - К.: Урожай, 1989.-Д.А.Черкасова «Бджільництво» - К.: Урожай, 1989.

Хід аналізу.

1. Дезінфекцію на пасіці при інфекційних хворобах бджіл і правила безпеки при проведені дезінфекції.

При дезинфекції люди, що роблять її повинні бути забезпечені спецодягом(комбінезони, фартухи, гумові рукавички і гумове взуття, захисні окуляри). При роботі з препаратами хлору і формальдегіду необхідно користуватися противогазом . Палити і вживати їжу під час роботи забороняється. Після роботи обличчя і руки потрібно вимити теплою водою з милом.

Під дезінфекцією розуміють знищення патогенної мікрофлори у зовнішньому середовищі. Дезінфікуючі речовини повинні мати багатогранну бактерицидну дію, не псувати інвентар і пасічне обладнання, легко розчиняються у воді, бути доступними і недорогими, не мати неприємного запаху. Дезинфікуючі речовини ділять на фізичні і хімічні, а дезинфекція поділяється на профілактичну і примусову.

2. При огляді вулика бджолосім'ї звернути увагу на рухливість бджіл, їх льот, оглянути територію перед прильотною дошкою, якщо є на дні вулика сміття оглянути уважніше його.

3. і

   Перед проведенням дезинфекції обов'язково ознайомитися з правилами безпеки при проведенні дезінфекції. Хвору сім'ю пересаджують у продезінфікований вулик з стільниками із сильних сімей.Вулики очищають і два рази (з годинним інтервалом) змочують теплим лужним розчином формальдегіду з розрахунку 0.5 л на їм² (або миючим порошком). Стільники

-з обох боків до повного заповнення комірок зрошують 3 % розчином оцтової або мурашиної кислоти (3 кг кислоти на 1 л перекису) або 5% розчином однохлористого йоду. Пасічний інвентар дезінфікують параформаліновим методом у камері (парова, пароповітряна), 40% розчином формаліну (на їм³ камери 250мм), температура в камері 100°С, відносна вологість 85% - 100%. Вуликове утеплення (полотнинки і наволочки утеплюючих подушок) кип'ятять у 3% розчині кальцинованої соди або зольного лугу протягом 30 хвилин. Після цього прополіскують і сушать. Медогонки обробляють гарячим 3% зольним лугом. Через 5 год. Після дезинфекції медогонку промивають і просушують. Після дезинфекції обов'язково обличчя і руки помити теплою водою з милом.

4. Результати дезінфекції занести до журналу огляду бджолиних сімей.

Висновок.Лабораторно-практична робота № 8.

Тема: Проведення пасічної діагностики та лікування бджолиних сімей при нозематозі..

Мета: Навчитися проводити пасічну діагностику та лікування бджолиних сімей при нозематозі..

Принцип методу: метод ґрунтується на огляді бджолосімей для виявлення інвазійних хвороб (нозематоз).

Обладнання: бджолосім'ї, стамеска, димар, лицева сітка, халат, ліки - фумагІлін ДЦГ, нозематон, годівниці. Цукровий сироп.

Завдання:

1 .Ознайомитися із пасічною діагностикою при виявленні нозематозу у

бджолосімей..

2.0глянути бджолосім'ї.

3. Провести лікування бджолосімей при хворобі.

4. Результати записати у журнал 5.3робити висновок.

Рекомендована "Література: В.П. Поліщук, О.Г. Мегедь «Бджільництво» - К.: Вища школа, 1987; А.К. Лихотин, О.Ф. Гробов «Болезни и вредители пчел». - М.:Агропромиздат, 1987.

Хід аналізу.

1. Пасічна діагностика на предмет виявлення нозематозу. При ураженні сімей нозематозом бджоли під час зимівлі збуджені, шумлять, вилітають з вулика. Споживають більше корму. З вулика відчувається неприємний запах, передня стінка у вулику і ззовні та стільники забруднені фекаліями. Біля льотків на дні вулика - велика кількість загиблих бджіл. Черевце живих бджіл здуте, вони кволі, малорухливі. Вирощена у такій сім'ї матка неповноцінна. Хворі трутні втрачають здатність на запліднення. Після виставлення із зимівника у бджіл слабкий обліт, часто падають із вулика і в масі гинуть.

2. При огляді бджолосімей звернути увагу на рухливість бджіл, їхнє черевце(чи немає здутості), оглянути територію перед прильотною дошкою, обпоношеннях, чи не обпоношені передня стінка у вулику і ззовні, та чи не забруднені стільники фекаліями. При нозематозі із вулика також відчувається неприємний запах, на дні вулика велика кількість загиблих бджіл.

3. Перед лікуванням сім'ю пересаджують у продезінфікований вулик з стільниками. Забруднені стільники, вулики дезінфікують. Після цього починають лікувати сім'ї. Хворі сім'ї лікують фумагіліном ДЦГ, розчиняючи один флакон (20г) у 100 - 200 мг теплої (30 - 35°С)прокип'яченої води, додають до 25 л цукрового сиропу (1:1) і добре перемішують. Лікувальний сироп роздають у годівниці чи на стільники (0.25 л а сім'ю) щодня протягом 3 тижнів або по 0.5 л на сім'ю через 4-5 днів протягом 2-3 тижнів. Застосовують і аерозоль «Нозематол» вводячи його у вулички на 1 - 1.5 с, та на 3 - 5 у льоток. Через 3-4 дні повторюють З -4 рази при температурі не нижче + 15°С.

4. Результати огляду і лікування записати у журнал огляду бджолиних сімей.

Висновок

.

Лабораторно-практична робота № 9.

Тема: Проведення лікувально - оздоровчих заходів при акарапідозі, браульозі та мемозі бджіл..

Мета: Навчитися проводити лікувально - оздоровчі заходи при акарапідозі, браульозі та мемозі бджіл..

Принцип методу: метод ґрунтується на проведенні лікувально - оздоровчих заходів при акарапідозі, браульозі та мемозі бджіл..

Обладнання: бджолосім'ї, стамеска, димар, лицева сітка, халат, ліки - фумагілін ДЦГ, нозематон, годівниці. Цукровий сироп.

Завдання:

1.Ознайомитися із пасічною діагностикою при акарапідозі, браульозі та мемозі бджіл. 2.0глянути бджолосім'ї.

3. Провести лікування бджолосімей при виявленні акарапідозі, браульозі та мемозі бджіл,.

4. Результати записати у журнал огляду бджолиних сімей 5.Зробити висновок.

Рекомендована література: В.П. Поліщук, «Бджільництво» - Львів, 2001; І.В. Полтєв, Е.В. Нешатаева «Болезни и вредители пчел» - М.: Колос, 1977.

Хід аналізу.

Пасічна діагностика на предмет виявлення інвазій них хвороб: акарапідозу, браульозу, мелозу.

Акарапідоз - це хвороба дорослих бджіл, маток і трутнів і, що викликається кліщами, які паразитують у трахеях комах. Це небезпечна карантинна хвороба. Хворі бджоли не можуть літати і крила у них ніби викручені, розставлені у різні боки(«розкрилиця»). Заражені бджоли повзають по землі і швидко гинуть, сім'ї дуже ослаблюються.

Браульоз - інвазійна хвороба, яка викликається комахою браулою, що поразитує на покривах маток і бджіл. Уражені бджоли збуджені, прагнуть скинути із свого тіла браул. Не можуть літати, сім'ї слабнуть, взимку клуб буває рихлим. Споживає більше корму.

Мемоз - хвороба бджіл - збиральниць, яку викликають личинки жуків - майок. Бджоли збуджені, підскакують, прагнуть очистити тіло. Збудження передається сім'ї, продуктивність знижується. Пізніше бджоли гинуть.

1. При огляді бджолосімей з допомогою пасічної діагностики визначити до якої інвазійної хвороби належить та чи інша бджолосім'я.

2. Для лікування акарапідозу застосовують акарициди фольбекс чи фольбекс ВА. Перед обробкою вулик герметизують і вносять туди тліючу полоску препарату. Льоток закривають на одну годину. Застосовують препарат 6-8 разів через 7 діб. Можна використовувати також концентровану мурашину кислоту.

При виявленні браульозу на пасіку накладається карантин. Печатку меду зрізають і перетоплюють на віск, чим знищують личинки та лялечки браул. Можна провести обкурювання сімей фенопітазином чи фольбексом. Застосовують також порошок вароабрауліну 3 - 5 г на рамку, обробляють З - 5 раз через 7 діб.

При мелеозі заражені сімї обкурюють тютюновим димом 3 хв. ( 50 г у димар на розкалених трухляк). Обробку повторюють через 3-5 діб. Перед обкурюванням на дно вулика кладуть целофанову плівку, змащену технічним вазеліном.

3. Результати огляду і лікування бджолосімей записати у журнал огляду бджолиних сімей.

Висновок

Лабораторно-практична робота№10.

Тема: Діагностика вароатозу та заходи боротьби..

Мета: Навчитися проводити діагностику та лікувати бджолосім'ї при вароатозі.

Принцип методу: метод ґрунтується на огляді бджолосімей для виявлення вароатозу..

Обладнання: бджолосім'ї, стамеска, димар, лицева сітка, халат, акарациди (фенотіазин, біпін, фольбекс), препарат КАС - 81, щаблева кислота, росинка.

Завдання:

1 .Ознайомитися із пасічною діагностикою при вароатозі 2.0глянути бджолосім'ї.

3.Вивчити заходи боротьби з вароатозом і навчитись проводити лікування при цій хворобі. 4.3робити висновок. Рекомендована література: В.П. Поліщук, «Бджільництво» - Львів, 2001; М.Ф. Шеметков «Советы пчеловоду» - Минск, урожай, 1983.

Хід аналізу

1. Пасічна діагностика при вароатозі. Пасічна діагностика будується на основі візуальних спостережень. Самок кліща можна легко виявити на бджолах, трутнях і особливо у трутневому і бджолиному розплоді, а також на дні вулика. Для уточнення діагнозу відбирають 50-100 живих бджіл та шматок стільника з трутневим розплодом розміром 3x15 см (зрізають знизу стільника) і відвозять у ветлабораторії для визначення відсотка зараження сімей хворобою.

2. При огляді бджолосімей потрібно звернути увагу на трутневий розплід(при хворобі візуально можна виявити кліща), уважно придивитися на бджіл - на грудях, біля голови видно наче пшонини (червонувато-коричневуваті). Бджоли збуджені, наче намагаються скинути з себе кліща. Сім'я слаба, малорухлива, біля прильотної дошки багато мертвих бджіл.

3. З вароатозом застосовують 4 методи боротьби: зоотехнічний, фізичний (термічний), біологічний і хімічний.

При фізичному методі застосовують однокасетні або багатокасетні термокамери. Бджіл однієї сім'ї струшують через спеціальну лійку в касету, поміщають у термокамеру з температурою 46 - 48°С і обробляють 12 - 15 хв. У камері постійно повинне заходити свіже повітря. Потім бджіл повертають у вулик. Термообробку проводять 1 раз на рік - восени.

Біометод боротьби з вароатозом базується на використанні рослин. Препарат КАС - 81 (суміш бруньок сосни і полину гіркого), а також рослини: м'ята, полин, коріандр, часник, хрін та інші, які мають різкий запах.

При хімічному методі застосовують акарациди:

Фенотіазин - таблетка на сімю силою 5 вуличок, ставлять піддон і бджіл закривають на 15 - 20 хвилин, обробляють протягом 3 днів підряд; Вароатин - аерозоль, вводять протягом 1.5-2 сек. У кожну вуличку та 3 -5 сек у льоток;

Щавлева кислота, 2 % розчин - обприскують бджіл з допомогою «Росинки» по 8-10 мл на рамку;

Біпін - 1 ампулу розчиняють у двох літрах теплої води і вводять медичним шприцем (по Юмл на вуличку) двічі з інтервалом 7 діб. При температурі повітря +5 - -5°С. Ефективність біпіну - 98-100%.

Висново

кЛабораторно-практична робота №11.

Тема: Санітарно-ветеринарні вимоги до пасік.

Мета: Вивчити санітарно-ветеринарні вимоги до пасік..

Принцип методу: метод ґрунтується на санітарно-ветеринарних вимогах до пасіки.

Обладнання: санітарно-ветеринарний паспорт, здорові, сильні бджолосім'ї. Завдання:

1 .Ознайомитися із санітарно-ветеринарними вимогами до пасік 2.0знайомитися із санітарно-ветеринарним паспортом пасіки 3.Оглянути пасіку.

4.Зробити висновок по огляду пасіки. Рекомендована література: В.П. Поліщук, «Бджільництво» - Львів, 2001; А.К. Лихотин, О.Ф. Гробов «Болезни и вредители пчел». -М.:Агропромиздат, 1987.

Хід аналізу

1. Санітарно-ветеринарні вимоги до пасік. Згідно із санітарно-ветеринарними правилами пасіку розміщують на сухих, захищених від вітру місцях на відстані не ближче 500 м від магістральних шляхів іне ближче 5 км від підприємств кондитерської та хімічної промисловості. Територію стаціонарної пасіки обгороджують парканом, висотою не менше 2 м, обсаджують медоносними деревами і кущами. Перед льотками вуликів на 1.5 м видаляють рослинність, посипають піском, сміття збирають і спалюють. Вулики встановлюють на підставках висотою 40-50 см. На пасіці повинно бути все необхідне для проведення профілактичних і лікувальних заходів, підтримання належного санітарного стану на території для боротьби з шкідниками бджіл. Стежать, щоб у напувалці завжди була чиста вода, обладнують недоступне для бджіл приміщення в якому зберігаються стільники, інвентар тощо.

2. Всі пасіки повинні мати ветеринарно-санітарні паспорти. Наявність паспорта дає право на отримання ветеринарного документа на продаж, кочівлю бджолиних сімей, обмін воскової сировини на вощину, а також продаж меду та інших продуктів бджільництва.

В паспорті відмічають результати лабораторних досліджень, проведення лікувально-оздоровчих заходів і дезинфекції. Паспорт підписує головний ветлікар району, власник пасіки і завіряють печаткою станції у боротьбі з хворобами тварин.

3. При огляді пасіки звернути увагу на її розміщення, на паркан, яким пасіка обгороджена, на обсадженість пасіки, на постановку вуликів на пасіці, на чистоту. Провірити чи є напувалки і з якою водою. Зробити висновок і сказати чи дотримується ця пасіка санітарно-ветеринарних вимог.

Висновок.

Лабораторно-практична робота № 12.

Тема: Профілактика та лікування змішаних хвороб бджіл на пасіці.

Мета: Навчитися проводити лікувально-профілактичні заходи при змішаних хворобах..

Принцип методу: метод ґрунтується на огляді бджолосімей для виявлення змішаних хвороб..

Обладнання: бджолосім'ї, халат, лицева сітка, димар, стамеска, хімічні препарати.

Завдання:

1.Ознайомитися із основними ознаками змішаних захворювань. 2.0глянути бджолосім'ї для виявлення змішаних хвороб. 3.Провести лікувально-профілактичні заходи при змішаних хворобах. 4.3робити висновок. Рекомендована література: Ф.М. Алексеенко «Справочник по болезням и вредителям пчел» - К.: Урожай, 1991.; М.Ф. Шеметков « Советы пчеловоду» - Минск, Урожай, 1983.

Хід аналізу

1. Основні клінічні ознаки при змішаних хворобах. Ознаки змішаних захворювань містять в собі набір змін характерних для тієї чи іншої хвороби, вони не завжди чітко виявлені. При одиночному захворюванні вірусним паралічем і мішотчатим розплодом чорних безволосих бджіл не спостерігали. Діагноз: підозри на змішані хвороби виникають при наявності змішаних хвороб на пасіці. Для виявлення збудників потрібні досконалі комплексні лабораторні дослідження із урахуванням усіх признаків.

2. При огляді бджолосімей потрібно звернути на загальний стан сім'ї. На рухливість, швидкість польотів бджіл, на розмноження (розплід)) при змішаних хворобах сім'я швидко слабне, матка скорочує яйцекладку, а пізніше зовсім припиняє її.

3. При лікуванні змішаних хвороб роботи починають із використання незаразних хвороб, проводять санітарні дні. При інтенсивному неправильному використанні лікарських препаратів перестають застосовувати. При змішаному проходженні нозематозу з різними бактеріозами бджіл, слід урахувати, що спільне приміщення (тетраци) терраміцину з фумагеліном зменшує кількість розплоду у сім'ях. Співвідношення останнього з окситетрацикліном (200мг на 1 бджолосім'ю) сприяє спалаху мішечкуватого розплоду. Розміщення вуликів з хворими вароатоз бджолами на освітлених сонцем місцях не повинно призводити до їх перегрівання, що сприяє виникненню хронічного характеру.

Висновок.

Лабораторно-практична робота № 13.

Тема: Обстеження території пасіки та її околиць з метою виявлення шкідників бджіл..

Мета: Навчитися обстежувати території пасіки та її околиці з метою виявлення шкідників бджіл.

Принцип методу: метод ґрунтується на огляді території пасіки та її околиць.

Обладнання: бджолосім'ї, халат, лицева сітка, димар, стамеска.. Завдання:

1 .Ознайомитися із головними шкідниками бджіл. 2.0глянути територію пасіки та її околиці.

3. Вивчити методи з допомогою яких можна знищити шкідників на пасіці 4.3робити профілактику на пасіці щодо воскової молі. 5. Зробити висновок. Рекомендована література: В.П. Поліщук «Бджільництво» - Львів, 2001. О.Г. Мегедь «бджільництво» - К.: Вища школа, 1987.

Хід аналізу

1. До основних шкідників у бджільництві відносяться: велика воскова міль, мала воскова міль, щипавка, жук шкіроїд, миші різних видів (хатня, польова, лісова, маленька).

Велика воскова міль - поширена там, де є бджоли. Дуже шкодить стільники. Найкраще розвивається гусениця молі у старих стільниках коричневого, темно-коричневого кольору. Одна гусениця воскової молі за своє життя (47 днів) з'їдає 0.5-1.25 г воску і руйнує 500-600 комірок. Бджолині сімї. Що добре розвиваються, самі знищують гусениці молі, поїдаючи їх у молодому віці. Шкода від великої воскової молі значна в усіх країнах світу, де розвинуте бджільництво.

Щипавка належить до класу комахи. Живуть у садках. На городах, активні у нічний час. У вулики залазять по рослинах, живляться медом, пергою, бджолами як живими так і трупами.

Миші руйнують стільники, вулики (обгризають дерево), мед, пергу, руйнують утеплення, поїдають бджіл, як живих так і мертвих.

2. При огляді звертають увагу на стільники, вулики. Відкриваючи вулик оглядають наявність прогризів, екстриментів, запах з вулика, перевіряють чи не зіпсовані стільники. Візуально можна побачити миш, воскову міль, щипавок, жуків шкіроїдів.

3. Існують такі методи боротьби з шкідниками: механічний, фізичний, хімічний, біологічний.

При боротьбі із мишами такі методи як. Механічний (різні мишоловки, ловушки), біометод (на пасіках утримують котів. Собак, приваблюють їжаків, сов), мікробіологічні (застосовують бактеріальні препарати). Хімічний (застосування родентицидів).

4. На пасіках утримують сильні сімї, вибраковують старі стільники. Кругом підтримують чистоту, на пасіці після роботи не залишають воску. Стільники зберігають у спеціальних ящиках. Попередньо стільники обробляють препаратами формаліном (50 г на їм³ ); оцтова кислотою, закуренням сірчаним газом (50 г на їм³).

Висновок.

Лабораторно-практична робота № 14.

Тема: Порядок проведення дезинфекції, дезакаризаціії, та дератизації на пасіці..

Мета: Навчитися проводити дезинфекацію, дезакаризацію та дератизацію на пасіці..

Принцип методу: метод ґрунтується на проведенні дезинфекції, дезакаризаціії, та дератизації.

Обладнання: спецодяг, оцтова кислота. Мишоловки. Ловушки, хімічні препарати (крисир. Фосвід цинку).

Завдання:

1.Ознайомитися із характеристикою дезинфекції. 2.0знайомитися із характеристикою дератизацією, і декаризацією.