Соціологія

Добре прослідковується зв'язок правових норм і соціально економічних відносин. Звернемося до відомих історичних фактів. В одному з перших зведень законів Київської Русі, що називається "Руська Правда", передбачені різні покарання за убивство. При цьому міра покарання визначалася, в першу чергу, місцем людини в системі ієрархічних відносин, її приналежністю до тієї чи іншої соціальної верстви чи групи. Так, штраф за убивство тіуна (управителя) був величезний: він дорівнював вартості череди в 80 волів чи 400 баранів. Життя смерда чи холопа цінувалося в 16 разів дешевше.

Суспільне життя знаходиться в постійній зміні. Темпи і масштаби цих змін можуть бути різними, в історії людства були періоди, коли сформований порядок життя не змінювався у своїх основах сторіччями, згодом темпи змін стали наростати.

Суспільне життя, як ми вже переконалися, складне і багатогранне, тому його вивчають багато наук, що одержали назву суспільних (історія, філософія, соціологія, політологія, правознавство, етика, релігієзнавство, естетика тощо). Кожна з них розглядає певну сферу суспільного життя. Так, юриспруденція досліджує сутність і історію держави та права. Предметом етики є норми моралі, естетики - закони мистецтва, художньої творчості людей. Найбільш загальні знання про суспільство в цілому покликані давати такі науки, як філософія і соціологія.

Ми уже відзначали, що суспільство має свою специфіку в порівнянні з природою. "У всіх сферах природи... панує певна закономірність, незалежна від існування мислячого людства",- писав найвидатніший учений-фізик М. Планк. Тому природознавство може зосередитися на вивченні цих об'єктивних законів розвитку, незалежних від людини. Суспільство ж - це не що інше, як сукупність людей, наділених волею і свідомістю, що робить дії і вчинки під впливом певних інтересів, мотивів, настроїв.

Чи діють у соціальній дійсності об'єктивні, тобто незалежні від свідомості людей, закони розвитку? Чи можна вивчати громадське життя, відволікаючись від різноманіття поглядів, інтересів, намірів людей? Ці питання давно зацікавили дослідників суспільного життя. І відповіді на них давалися і даються різні. Так, деякі філософи виходять з того, що соціальні явища підпорядковуються законам, загальним для всієї дійсності, і в їхньому пізнанні можна використовувати точні методи соціального дослідження, а соціологія як наука повинна бути вільна від зв'язків з ідеологією, що вимагає відділення в ході конкретного дослідження реальних фактів від їхніх суб'єктивних оцінок. У рамках іншого філософського напряму почата спроба усунути протистояння об'єктивних явищ і людини, що їх пізнає. Прихильники цього напряму прагнуть усвідомити соціальний світ у співвіднесенні з цілями, ідеями і мотивами реально діючих людей. Таким чином, у центрі вивчення виявляється сама людина, що переживає, і її сприйняття світу через призму ставлення до неї індивіда.