Вишка. Клочко
.pdf20 . Якщо поміняти місцями два рядки або стовпці визначника, то визначник змінить знак на протилежний.
Ці властивості доводяться безпосередньо, розкривши кожний визначник за формулою (1.6.) і порівнявши знайдені результати.
30 . Якщо у визначнику один із рядків або стовпців складається з нулів, то визначник дорівнює нулю.
40 . Визначник з двома однаковими рядками або стовпцями дорівнює нулю.
Ці властивості легко перевіряються безпосередньо.
50 . Якщо елементи двох рядків або стовпців визначника відповідно пропорційні, то визначник дорівнює нулю.
Дійсно, нехай у визначнику відповідні елементи рядків пропорційні,
тобто а11 = а12 . Тоді за основною властивістю пропорції матимемо, що
а21 а22
a11a22 = a12a21 , звідси a11a22 − a12a21 = 0 , що рівносильно тому, що detA = 0.
60 . Якщо всі елементи якого-небудь рядка або стовпця мають спільний множник, то його можна винести за знак визначника.
Дійсно, нехай в другому стовпці є спільний множник m . Тоді
a11 |
ma12 |
= a ma |
22 |
- ma a |
21 |
= m(a a |
22 |
- a a |
21 |
) = m |
a11 |
a12 |
. |
a21 |
ma22 |
11 |
12 |
11 |
12 |
|
a21 |
a22 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
70 . Якщо кожний елемент будь-якого рядка або стовпця є сумою двох доданків, то визначник дорівнює сумі двох визначників, з яких перший містить в цьому рядку або стовпці перші доданки, а другий – другі доданки, а решта рядків або стовпців збігається із рядками або
стовпцями даного визначника, тобто |
|
|
|
||||||||||||
|
а11 |
¢ |
¢¢ |
|
= |
|
а11 |
¢ |
|
+ |
|
а11 |
¢¢ |
|
. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
а12 |
+ а12 |
|
|
а12 |
|
|
а12 |
|
||||||
|
а21 |
¢ |
¢¢ |
|
|
|
а21 |
¢ |
|
|
|
а21 |
¢¢ |
|
|
|
а22 |
+ а22 |
|
|
|
а22 |
|
|
|
а22 |
|
|
Доведення проводиться безпосередньо, розкривши за формулою (1.6.) визначники лівої і правої частини і порівнявши результати.
80 . Визначник не зміниться, якщо до елементів якого-небудь рядка або стовпця додати відповідні елементи іншого рядка або стовпця, помножені на одне і те ж число.
Дійсно, нехай дано визначники: D = |
|
а11 |
|
а12 |
|
|
і D1 = |
|
а11 |
а12 |
+ λа11 |
|
. |
|||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а21 |
а22 |
|
|
|
|
а21 |
а22 |
+ λа21 |
|
|
|
Тоді, |
користуючись властивостями 7 0 , 60 |
|
і 40 , дістанемо: |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
а11 |
а12 |
|
+ |
|
а11 |
λа11 |
|
= D + λ |
|
а11 |
|
а11 |
|
= D + λ × 0 = D. |
|
|
|
|
|||||
D1 = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
а21 |
а22 |
|
|
|
а21 |
λа21 |
|
|
|
а21 |
|
а21 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
90 . Визначник добутку квадратних матриць однакового порядку |
||||||||||||||||||||||||
дорівнює добутку визначників цих матриць, тобто |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
det(A × В) = detА × detВ . |
|
|
|
|
|
|
|
|
(1.7) |
10
100 . Визначник одиничної матриці дорівнює одиниці, тобто
|
|
|
|
detЕ =1. |
|
|
|
|
(1.8) |
||
Дві останні властивості доводяться безпосередньо, розкривши за |
|||||||||||
формулою (1.6.) вказані визначники і порівнявши результати. |
|
|
|||||||||
1.3.2 Визначники третього порядку |
а |
а |
а |
|
|
||||||
|
|
|
|
æ |
ö |
|
|||||
|
|
|
|
ç |
11 |
12 |
13 |
÷ |
|
||
Розглянемо матрицю третього порядку А = ç |
а21 |
а22 |
а23 |
÷. |
|
||||||
|
|
|
|
ç |
а31 |
а32 |
а33 |
÷ |
|
||
|
|
|
|
è |
ø |
|
|||||
Означення. Визначником матриці третього порядку називається |
|||||||||||
число, що визначається за формулою |
|
|
|
|
|
||||||
det A = |
|
a11 |
a12 |
a13 |
|
= a11a22 a33 + a12 a23a31 + a21a32 a13 − a13a22 a31 |
− |
||||
|
|
||||||||||
|
a21 |
a22 |
a23 |
|
|||||||
|
|
a31 |
a32 |
a33 |
|
|
|
|
|
|
(1.9) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
− a12 a21a33 − a23à32 à11.
Зауважимо, що в кожному із цих шести доданків міститься по три множники, які є елементами трьох різних рядків і стовпців. Такий громіздкий вираз шести доданків, серед яких три взяті із знаком „+” і три із знаком „–”, важко запам’ятати. Щоб полегшити спосіб запам’ятовування цього виразу, використовують так зване правило трикутників, суть якого в такому.
Перший доданок, що береться із знаком „+”, є добутком всіх трьох елементів, що складають головну діагональ даної матриці. Два інші доданки, що беруться із знаком „+”, є добутками трьох елементів, що стоять у вершинах правильних трикутників, основи яких паралельні головній діагоналі, а третя вершина розташована по іншу сторону від головної діагоналі.
Елементи а13 , а22 ,а31 утворюють побічну діагональ, саме їх добуток є
першим доданком, що береться із знаком „–”, два інші ж доданки утворюються знову за правилом трикутників, тільки основи трикутників паралельні побічній діагоналі, а вершини розміщені по іншу сторону від неї. Отже, доданки алгебраїчної суми (1.9) визначаються за такою схемою
(рис. 1.2):
Рисунок 1.2
11
Приклад 5. Обчислити |
|
1 |
- 2 |
-1 |
|
|
|
|
|||||
|
0 |
2 |
3 |
|
. |
|
|
|
2 |
-1 |
2 |
|
|
Розв’язування.
|
1 |
- 2 |
-1 |
|
|
|
|||
|
0 |
2 |
3 |
=1× 2 × 2 + (-2) × 3× 2 + 0 × (-1) × (-1) - (-1) × 2 × 2 - (-2) × 0 × 2 - |
|
2 |
-1 |
2 |
|
- 3 × (-1) ×1= 4 -12 + 0 + 4 + 0 + 3 = -1.
Зауваження. Всі властивості визначників матриці 2-го порядку мають місце і для визначників матриці 3-го порядку.
Доведення цих властивостей проводиться теж безпосередньо перевіркою.
Зауважимо, що властивість 8 0 зручно використовувати для обчислення визначника матриці, утворюючи нулі у рядку або стовпці визначника.
Покажемо це на прикладах.
Приклад 6. Обчислити визначники: а) |
|
1 - 2 |
-1 |
|
|
|
1 |
- 5 |
7 |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
0 |
2 |
3 |
|
і б) |
|
-1 |
6 |
- 9 |
|
. |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
-1 |
2 |
|
|
|
4 |
-18 |
29 |
|
|
Розв’язування: а) до третього рядка додамо відповідні елементи |
||||||||||||||||||||||||
першого рядка, помножені на ( - 2), дістанемо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
1 |
- 2 |
-1 |
|
|
|
1 |
- 2 |
-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
0 |
2 |
3 |
|
= |
|
0 |
2 |
3 |
|
= 8 + 0 + 0 - 0 - 0 - 9 = -1. |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
2 |
-1 |
2 |
|
|
|
0 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
б) утворимо нулі в першому порядку другого визначника на місці другого і третього елементів. Для цього до другого і третього стовпців додамо відповідні елементи першого стовпця, помножені відповідно на 5 і
(−7), дістанемо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
1 |
- 5 |
7 |
|
|
|
1 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
-1 |
6 |
- 9 |
|
= |
|
-1 |
1 - 2 |
|
=1 + 0 + 0 - 0 - 0 + 4 = 5. |
|
|
|
4 |
-18 |
29 |
|
|
|
4 |
2 |
1 |
|
|
Відповідь: –1; 5.
1.3.3 Поняття мінора і алгебраїчного доповнення. Теореми розкладання і анулювання
æ |
а |
а |
а |
ö |
ç |
11 |
12 |
13 |
÷ |
Розглянемо матрицю третього порядку А = ç |
а21 |
а22 |
а23 |
÷. |
ç |
а31 |
а32 |
а33 |
÷ |
è |
ø |
12
Нехай аіj – довільний елемент цієї матриці, що стоїть на перетині
і − го рядка і j – го стовпця. Викреслимо рядок і стовпець, на перетині яких стоїть елемент аіj , тоді дістанемо матрицю, порядок якої на одиницю
менший, ніж порядок матриці А.
Визначник цієї матриці і називається мінором елемента аіj .
Означення. Мінором елемента матриці третього порядку називається визначник матриці другого порядку, що утворюється з даної матриці викреслюванням рядка і стовпця, на перетині яких знаходиться даний елемент.
Мінор елемента аіj позначається символом Міj .
Означення. Алгебраїчним доповненням елемента аіj матриці
називається число, що |
позначається символом |
Аіj і визначається за |
||
формулою: |
= (-1)і+ j × М |
|
|
|
А |
іj |
, |
(1.10) |
|
іj |
|
|
|
де і – номер рядка, j – номер стовпця, на перетині яких знаходиться даний елемент аіj .
Наприклад, М 21 |
= |
а12 |
а13 |
, |
М13 = |
а21 |
а22 |
, М 22 = |
а11 |
а13 |
, |
|||||||
|
|
а32 |
а33 |
|
|
|
а31 |
а32 |
|
|
|
а31 |
а33 |
|
||||
А = (-1)1+2 М12 |
= - |
|
а21 |
а23 |
|
, А = (-1)3+1 М31 = |
|
а12 |
а13 |
|
. |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
12 |
|
|
|
а31 |
а33 |
|
31 |
|
|
|
|
а22 |
а23 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Алгебраїчні доповнення мають ряд важливих властивостей, які сформулюємо у вигляді теорем.
Теорема 1 (про розкладання визначника). Визначник матриці дорівнює сумі добутків всіх елементів будь-якого рядка або стовпця на їх алгебраїчні доповнення,
тобто detА = а11А11 + а12 А12 + а13 А13 , або detА = а13А13 + а23А23 + а33 А33 , або detА = а11A11 + а21А21 + а31А31 і.т.д.
Доведення. Доведення цієї теореми здійснюється безпосередньо. Для визначеності доведемо перше співвідношення:
а А + а А + а А = а |
а22 |
а23 |
- а |
а21 |
а23 |
+ а |
а21 |
а22 |
= |
11 11 12 12 13 13 11 |
а32 |
а33 |
12 |
а31 |
а33 |
13 |
а31 |
а32 |
|
=а11(а22а33 − а23а32 )− а12 (а21а33 − а23а31 )+ а13 (а21а32 − а22а31 )=
=а11а22а33 + а12а23а31 + а13а21а32 − а11а23а32 − а12а21а33 − а13а22а31 = detА,
якщо зіставити з формулою (1.9). Аналогічно доводиться решта
співвідношень.
Теорема 2 (про анулювання визначника). Сума добутків всіх елементів будь-якого рядка або стовпця цього визначника на алгебраїчні
13
доповнення |
відповідних елементів іншого рядка або |
стовпця |
цього |
||||||||||||||||||
визначника дорівнює нулю, тобто |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
а11А31 + а12 А32 + а13 А33 = 0, |
а12 А11 + а22 А21 + а32 А31 = 0 і.т.д. |
|
|
|
|||||||||||||||||
Доведення здійснюється безпосередньо перевіркою. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
Наприклад, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
1 |
- 2 |
-1 |
|
|
2 |
3 |
|
|
- 2 |
-1 |
|
- 2 |
-1 |
|
=1× 7 + 0 + 2 × (- 4)= -1. |
||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
0 2 |
3 |
|
=1× |
- 0 × |
+ 2 × |
|
|||||||||||||
|
|
2 |
-1 |
2 |
|
|
-1 |
2 |
|
|
-1 |
2 |
|
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
1.3.4 Поняття визначника довільного порядку |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
æ a |
a |
... |
a |
ö |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç 11 |
12 |
|
1n ÷ |
|||
Розглянемо квадратну матрицю п-го порядку |
|
|
ça21 |
a22 ... |
a2n ÷ |
||||||||||||||||
A = ç |
... ... |
... |
÷ . |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç ... |
÷ |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
an2 ... |
|
÷ |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
èan1 |
ann ø |
Означення. Визначником матриці n-го порядку називається число,
що дорівнює сумі добутків всіх елементів першого рядка на їх алгебраїчні доповнення.
Зауважимо, що мінором елемента матриці п-го порядку є визначник матриці (n − 1)-го порядку, який утворюється викреслюванням рядка і стовпця, на перетині яких знаходиться даний елемент.
Зауваження. Всі властивості визначників матриці 3-го порядку мають
місце і для визначників матриць вищого порядку. |
|
|
|
|||
|
1 |
2 |
0 |
- 3 |
|
|
|
|
|||||
Приклад 7. Обчислити визначник |
2 |
3 |
-1 |
- 5 |
|
. |
|
-1 |
- 2 |
- 3 |
4 |
|
|
|
4 |
7 |
1 |
-10 |
|
|
Розв’язування. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
1 |
2 |
0 |
- 3 |
|
3 |
|
|
-1 |
- 5 |
|
|
|
2 |
-1 |
- 5 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
2 |
3 -1 - 5 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
=1× |
- 2 - 3 |
4 |
- 2 × |
-1 - 3 |
4 |
+ |
||||||||||||
|
|
-1 |
- 2 |
- 3 |
4 |
|
7 |
|
|
1 -10 |
|
|
|
4 |
1 |
-10 |
|
|||
|
|
4 |
7 |
1 |
-10 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
2 |
3 |
- 5 |
|
|
|
|
2 |
3 |
-1 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
+ 0 × |
-1 |
- 2 |
4 |
|
|
- (-3) × |
|
-1 |
- 2 |
- 3 |
|
=1× (-25) - 2 × (-9) + 0 + 3 × 4 = 5. |
||||||||
|
|
|
4 |
7 |
-10 |
|
|
|
|
4 |
7 |
1 |
|
|
|
|
|
|
Зауважимо, що більш зручним способом обчислення визначників вищих порядків є метод утворення нулів у певному рядку або стовпці, а
далі використовується теорема про розкладання визначника.
14
Застосовуємо вказаний спосіб для обчислення даного визначника. Утворимо нулі в першому рядку на місці елементів 2 і − 3, додавши до
другого і четвертого стовпців відповідні елементи першого стовпця, помножені відповідно на − 2 і 3, дістанемо:
|
|
1 |
2 |
|
0 |
- 3 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
|
-1 |
-1 |
1 |
|
-1 |
-1 |
1 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
2 |
3 -1 - 5 |
|
2 -1 -1 1 |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
= |
=1× |
0 - 3 1 |
= |
0 - 3 |
1 |
= |
|||||||||||||||
|
|
-1 - 2 |
- 3 |
4 |
|
-1 0 - 3 1 |
|
-1 |
1 |
2 |
|
0 |
2 |
1 |
|
||||||||
|
|
4 |
7 |
|
1 |
-10 |
|
4 |
-1 |
1 |
2 |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
= -1× |
|
- 3 |
1 |
|
= 5. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зауваження. Визначник одиничної матриці довільного порядку |
|||||||||||||||||||||||
дорівнює одиниці, тобто |
|
|
|
detЕ =1. |
|
|
|
|
|
(1.11) |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.4 Поняття оберненої матриці і її знаходження
Нагадаємо, що два числа а і b називаються оберненими, якщо а b=1, звідси b = 1а = а−1 . Отже, числа а і а−1 обернені.
За аналогією з цим введемо поняття оберненої матриці, яка вводиться лише для квадратної матриці.
æ |
а |
а |
... |
а |
ö |
ç |
11 |
12 |
|
1n |
÷ |
ça21 a22 |
... |
a2n |
÷ |
||
Нехай задано квадратну матрицю A = ç |
|
|
.... .... |
÷. |
|
ç .... .... |
÷ |
||||
ça |
a |
... |
a |
÷ |
|
è |
n1 |
n2 |
|
nn |
ø |
Означення. Матриця В називається оберненою до квадратної
матриці А, якщо виконується рівність |
|
АВ=ВА=Е, |
(1.12) |
де Е – одинична матриця. |
|
Отже, матриця А-1 називається оберненою до квадратної матриці А, |
|
якщо |
|
АА-1= А-1А=Е, |
(1.13) |
де Е – одинична матриця. |
|
При яких же умовах існує обернена матриця? Введемо поняття |
|
невиродженої матриці. |
|
Означення. Квадратна матриця |
А називається невиродженою, |
якщо її визначник не дорівнює нулю. |
|
Справедлива теорема. |
|
Теорема 1. Якщо квадратна матриця має обернену матрицю, то вона невироджена.
15
|
Доведення. |
Нехай квадратна матриця А має обернену матрицю A−1 . |
|||||||||||||||||
Оскільки |
|
A |
−1 |
А=Е, |
то |
|
æ |
-1ö |
|
|
Але |
ж за |
властивістю |
9 |
0 |
||||
|
|
detçАА |
÷ = detЕ =1. |
|
|||||||||||||||
|
|
-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
ø |
|
|
|
|
|
|
|
æ |
АА |
ö |
|
= detА ×detА |
- 1 |
. Тоді |
detА × detА |
- 1 |
=1, а |
звідси |
випливає, |
що |
|||||||
detç |
|
÷ |
|
|
|
||||||||||||||
è |
|
|
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
detА ¹ 0. Отже, матриця А невироджена. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Справедлива і обернена теорема. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
Теорема 2. Всяка невироджена матриця А має обернену матрицю і |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
æ |
А |
А ... |
А |
ö |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
ç |
÷ |
|
|
|
|
|
|
||||
|
A-1 = |
|
|
|
= ç |
11 |
|
21 |
n1 |
÷, |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
А |
А ... |
А |
|
|
|
(1.14) |
|||||||||
|
|
detА |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
ç |
А |
А ... |
А |
÷ |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
12 |
|
22 |
n2 |
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
1n |
|
2n |
nn ø |
|
|
|
|
|
|
|
де Аіj – алгебраїчні доповнення елементів аіj . |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
Доведення. |
Для спрощення записів доведемо |
теорему для матриці |
третього порядку. Покажемо, що А-1А =Е. На підставі теорем розкладання і анулювання визначника будемо мати:
|
|
æ |
А |
А |
А |
ö æ |
а |
а |
а |
ö |
-1 = |
1 |
ç |
÷ ç |
÷ |
||||||
ç |
11 |
21 |
31 |
÷×ç |
11 |
12 |
13 |
÷ = |
||
АА |
|
А А А |
а а а |
|||||||
|
||||||||||
|
detАç А А А |
÷ çа а а |
÷ |
|||||||
|
|
ç |
12 |
22 |
32 |
÷ ç |
21 |
22 |
23 |
÷ |
|
|
|
|
è |
13 |
|
23 |
|
33 ø |
è 31 |
|
32 |
33ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
æ |
А а |
+ А а |
+ А а А а + А а + А а А а + А а + |
А а |
ö |
|
|||||||||||||||||||
|
1 |
ç |
÷ |
|
|||||||||||||||||||||||
|
×ç |
11 |
11 |
|
21 |
21 |
|
31 |
13 |
11 |
12 |
21 |
22 |
31 |
32 |
11 |
13 |
21 |
23 |
|
31 |
33 |
÷ |
|
|||
= |
А а |
+ |
А а |
+ А а А а |
+ А а |
+ А а А а |
+ А а |
+ |
А а |
= |
|||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
detА |
ç |
12 |
11 |
+ |
22 |
21 |
|
32 |
31 |
12 |
12 |
22 |
22 |
32 |
32 |
12 |
13 |
22 |
23 |
+ |
32 |
33 |
÷ |
|
||
|
ç |
А а |
А а |
+ А а А а |
+ А а |
+ А а А а |
+ А а |
А а |
÷ |
|
|||||||||||||||||
|
|
è |
13 |
11 |
|
23 |
21 |
|
33 |
31 |
13 |
12 |
23 |
22 |
33 |
32 |
13 |
13 |
23 |
23 |
|
33 |
33 |
ø |
|
||
|
1 |
ædetА 0 |
|
0 |
ö æ1 0 0ö |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
ç |
|
detА 0 |
÷ |
ç |
|
÷ |
= Е. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
= |
|
ç |
0 |
÷ =ç0 1 0÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
detАç |
0 |
|
0 |
|
|
÷ |
ç |
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
è |
|
detАø è0 0 1ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Аналогічно доводиться, що АА-1=Е. Теорему доведено. |
detА ¹ 0, |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
Зауваження. |
З |
|
формули (1.14) випливає, що, якщо |
|
то |
|||||||||||||||||||||
обернена матриця існує і обернена матриця єдина. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
Матриця, транспонована до матриці, яка складається з алгебраїчних |
||||||||||||||||||||||||||
доповнень |
відповідних |
елементів |
даної |
матриці |
А, |
називається |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
~ |
|
|
|
|
||
приєднаною матрицею до матриці А і позначається символом A. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
Отже, якщо detА ¹ 0, та A− 1 = |
1 |
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
A . |
|
|
|
|
|
|
|
|
(1.15) |
||||||||||||||||
|
detА |
|
|
|
|
æ 3 |
-1ö |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Приклад 8. Знайти обернену матрицю до матриці А = ç |
|
|
÷. |
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
2 |
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è4 |
|
ø |
|
|
|
Розв’язування. Оскільки detА =10 ¹ 0, то існує обернена матриця.
16
Складемо приєднану матрицю до А, для цього знайдемо алгебраїчні
доповнення елементів матриці А: |
А11 = 2 , |
А21 = 1, |
А12 |
= −4, А22 = 3. |
||||||||
~ |
æ |
2 1ö |
A− 1 |
|
1 |
|
æ |
2 |
|
1ö |
|
|
Тоді A = ç |
÷ і тому |
= |
|
|
|
ç |
|
|
÷. |
Зробимо перевірку: |
||
|
|
|
|
|
||||||||
|
ç |
÷ |
|
|
10 |
ç |
- 4 |
|
÷ |
|
||
|
è |
- 4 3ø |
|
|
è |
3ø |
|
A− 1 |
А = |
1 |
æ 2 |
1ö æ |
3 -1ö |
|
1 |
æ |
6 + 4 - 2 + 2ö |
|
1 |
æ10 0 |
ö æ |
1 |
0ö |
= Е. |
|||||||
|
|
ç |
÷.ç |
÷ |
= |
|
|
ç |
÷ |
= |
|
|
|
ç |
|
÷ = |
ç |
0 |
1 |
÷ |
|||
10 |
10 |
10 |
|
||||||||||||||||||||
|
|
è- 4 |
3ø è |
4 2ø |
|
è |
-12 +12 4 + 6 ø |
|
è |
0 10ø è |
ø |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
æ1 |
2 |
- 3ö |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
2 |
-1 |
4 |
÷ |
|
|
|
|
||
|
Приклад 9. Знайти обернену матрицю до А = ç |
÷. |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
3 |
1 |
-1 |
÷ |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
ø |
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язування. Оскільки |
detА =10 ¹ 0, |
|
то |
А−1 існує. Знайдемо |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
алгебраїчні доповнення відповідних елементів стовпців: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
А = |
|
|
|
-1 |
|
4 |
|
= -3; |
|
А = - |
|
2 - 3 |
|
|
= -1; |
А = |
|
|
|
|
|
2 - 3 |
|
= 5; |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
-1 |
|
|
|
|
|
21 |
|
|
|
|
1 |
-1 |
|
|
|
|
|
|
|
31 |
|
-1 |
4 |
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
А |
|
|
= - |
|
|
|
2 |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
= 14; |
|
А |
= |
|
|
|
|
1 |
- 3 |
|
= 8; |
|
А |
= - |
|
1 |
- 3 |
|
|
|
= -10; |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
22 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
32 |
|
|
|
2 |
4 |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
А = - |
|
2 -1 |
|
= 5; |
|
|
А = - |
|
1 2 |
|
= 5; |
|
А = |
|
1 |
2 |
|
= -5. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
23 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
33 |
|
|
|
|
2 |
-1 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
~ |
|
|
|
|
|
|
æ- 3 -1 |
|
5 |
ö |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
æ- 3 -1 5 |
|
|
|
|
|
ö |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Тоді A = |
ç |
14 |
|
|
|
|
|
|
8 |
|
-10÷ і тому А−1 = |
|
|
ç |
14 |
8 |
- 5 |
÷ . |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
5 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
- 5 |
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
5 |
5 -10 |
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
|
|
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
ø |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
Перевірка: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
æ-3 -1 5 ö æ1 2 -3ö |
1 |
æ-3-2+15 -6+1+5 |
|
|
|
|
|
9-4-5 |
ö |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
A−1А= |
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ ç |
|
|
|
÷ |
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
||||||||||||||
|
|
ç14 8 |
-10÷×ç2 |
-1 4 |
÷ = |
|
|
|
|
|
|
|
|
ç14+16-30 28-8-10 -42+32+10÷ = |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
10ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ ç |
|
|
|
÷ |
10ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
è 5 5 |
-5 ø è3 1 -1ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
è 5+10-15 10-5-5 -15+20+5 ø |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
æ10 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
ö |
|
|
|
|
|
æ |
1 |
0 |
0 |
ö |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
= |
|
|
ç |
0 |
10 |
|
0 |
÷ = |
|
ç |
0 |
1 |
0 |
÷ = Е. |
|
|
|
|
|
|
|
Отже, обернена |
матриця знайдена |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ç |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
10 |
÷ |
|
|
|
|
|
ç |
0 |
0 |
1 |
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
|
ø |
|
|
|
|
|
è |
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
правильно.
1.5 Матричний спосіб розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
Розглянемо систему n лінійних алгебраїчних рівнянь з n невідомими х1 , х2 , ..., хn, тобто систему, в якій число рівнянь і невідомих збігається
17
ìa x + a x |
|
|
+K + a |
|
x |
|
= b , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
ï |
11 1 |
12 |
|
2 |
|
|
1n |
|
|
n |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
ïa21 x1 + a22 x2 +K + a2n xn = b2 , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1.15) |
||||||||||||||||||
í |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ïK K K K K K |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
ïa |
x + a |
n 2 |
x |
2 |
+K + a |
nn |
x |
n |
= b , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
î |
|
n1 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
де аіj |
|
(і = 1,2,K, n, |
j = 1,2,K, n ) |
– |
задані |
числа, |
що |
|
називаються |
||||||||||||||||||||||
коефіцієнтами |
|
при |
невідомих, |
|
bi |
(і =1, 2,K,n ) – задані |
числа, |
що |
|||||||||||||||||||||||
називаються вільними членами. |
|
|
|
|
|
|
|
|
х |
|
|
|
æb |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
æа11 |
|
а12 |
... |
а1n ö |
|
æ |
ö |
|
|
ö |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
1 |
÷ |
|
|
ç 1 |
÷ |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
|
ç |
х2 |
÷ |
|
|
çb2 |
÷ |
|
Якщо ввести матриці А= |
ça21 |
|
a22 |
... |
a2n ÷, |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
Х =ç |
|
÷, |
В =ç |
÷, |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç .... .... |
.... |
.... ÷ |
|
ç |
K |
|
|
|
K |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
÷ |
|
|
ç |
÷ |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
an2 |
... |
|
÷ |
|
ç |
|
÷ |
|
|
ç |
÷ |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
èan1 |
|
ann ø |
|
è |
хn ø |
|
|
èbn |
ø |
||||||
то дану систему рівнянь можна записати так : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
АХ = В, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1.16) |
||||
що легко перевіряється безпосередньо, бо, враховуючи самі рівняння, |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
æа11 |
а12 |
|
|
... |
а1n |
ö æ |
х1 |
ö |
æа11х |
+ |
а12х |
+ |
... |
+ |
а1nх ö |
æb |
ö |
|
|||||||||||||
ç |
|
|
a |
|
|
... |
a |
÷ ç |
|
|
÷ |
ç |
|
1 |
+ |
|
2 |
+ |
... |
+ |
|
|
n ÷ |
ç |
1 |
÷ |
|
||||
ça |
|
|
÷ ç |
х |
|
÷ |
ça21х |
a22х |
a2nх ÷ |
ç |
b |
÷ |
|
||||||||||||||||||
АХ =ç |
|
21 |
22 |
|
|
|
|
|
2n |
÷×ç |
|
2 |
÷ |
=ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n ÷ |
2 |
|
||||
|
|
|
|
|
.... |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
.... |
|
|
=ç ÷ = В. |
||||||||||||
ç .... .... |
|
....÷ çK÷ |
ç .... |
|
.... |
|
.... ÷ |
çK÷ |
|
||||||||||||||||||||||
ç |
a |
a |
|
|
... |
a |
÷ ç |
х |
|
÷ |
ça |
х |
+ |
a |
х |
+ |
... |
+ |
a |
х ÷ |
ç |
b |
÷ |
|
|||||||
è |
|
n1 |
n2 |
|
|
|
|
|
nn ø è |
|
n |
ø |
è |
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
n ø |
è |
n |
ø |
|
Отже, система n рівнянь записується одним матричним рівнянням. Матриця А називається матрицею системи.
Розв’яжемо рівняння (1.16). Припустимо, що матриця системи невироджена, тобто det А ¹ 0, тоді існує обернена матриця А-1. Оскільки
АА-1=Е і ЕХ=Х, дістанемо: А-1(АХ)= А-1В; (A−1 A))X = A−1B; EX - A−1B;
X = A−1B.
Отже, доведена така теорема.
Теорема. Якщо матриця системи невироджена, то система лінійних
рівнянь має єдиний розв’язок, а саме: |
|
|
|
|
|
|
|
|
Х=А-1В. |
|
|
|
|
|
|
|
(1.17) |
На цій теоремі грунтується матричний спосіб розв’язування систем |
||||||||
лінійних рівнянь. |
х + 2х |
|
|
- 3х |
|
= 0, |
||
ì |
2 |
3 |
||||||
ï |
1 |
|
|
|
|
|||
Приклад 10. Розв’язати систему рівнянь í2х1 - х2 + 4х3 |
= 5, |
|||||||
ï |
3х |
+ х |
2 |
- х |
3 |
= 2. |
||
î |
1 |
|
|
|
|
18
|
|
|
|
|
æ |
1 |
2 |
-3ö |
|
|
|
|
|
|
ç |
2 |
-1 |
÷ |
і |
Розв’язування. Випишемо матрицю системи А = ç |
4÷ |
||||||||
|
|
|
|
|
ç |
3 |
1 |
÷ |
|
|
æ x |
|
|
|
è |
-1ø |
|
||
|
ö |
æ |
0 |
ö |
|
|
|
|
|
матриці-стовпці |
ç 1 |
÷ |
ç |
5 |
÷ |
|
|
|
|
X = ç x2 |
÷, |
B = ç |
÷. |
|
|
|
|
||
|
ç |
÷ |
ç |
2 |
÷ |
|
|
|
|
|
è x3 |
ø |
è |
ø |
|
|
|
|
|
Тоді дану |
систему |
рівнянь |
запишемо в матричній |
формі |
одним |
рівнянням АХ = В . Оскільки det А = 10, то матриця системи невироджена і розв’язок цього матричного рівняння визначається за формулою Х=А-1В.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
æ-3 |
-1 |
5 |
ö |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
Враховуючи, |
|
що |
−1 |
|
|
ç |
|
|
|
|
÷ |
|
(див. приклад 9), матимемо |
||||||||||||||||||
|
|
|
А |
|
= |
|
|
|
|
|
ç14 |
8 |
-10÷ |
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10ç |
5 |
5 |
-5 |
÷ |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
ø |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
1 |
|
æ-3 -1 |
|
5 |
ö æ0 |
ö |
|
|
|
|
|
1 |
æ 0 -5+10 ö |
|
1 |
æ 5 ö |
æ |
1/ 2ö |
|
|||||||||||||
Х = |
|
ç |
|
|
|
|
|
÷ ç ÷ |
|
|
|
|
|
ç |
|
|
÷ |
|
ç ÷ |
ç |
÷ |
|
|||||||||||
|
|
|
|
ç |
14 |
8 |
-10÷ |
×ç5 |
÷ |
= |
|
|
|
|
ç |
0 |
+ 40 |
- 20÷ |
= |
|
|
ç20÷ |
= ç |
2 ÷ |
, звідки маємо |
||||||||
10 |
10 |
10 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
ç |
5 |
|
5 |
-5 |
÷ ç ÷ |
|
|
|
ç |
0 |
+ 25 |
÷ |
|
ç ÷ |
ç |
÷ |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
è |
|
ø è2ø |
|
|
|
|
|
|
|
è |
-10ø |
|
|
|
è15ø |
è |
3/ 2ø |
|
||||||||||
х = |
1 |
|
, |
х |
2 |
= 2, х |
3 |
= |
3 |
. Безпосередньо перевіркою, переконуємось, що ця |
|||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
трійка чисел задовольняє кожне рівняння системи і є розв’язком системи.
1.6 Формули Крамера
Скориставшись матричним способом розв’язання системи лінійних рівнянь, запишемо її розв’язок Х=А-1В в розгорнутому вигляді
æ |
х |
ö |
æ |
А |
А |
||
ç |
1 |
÷ |
ç |
11 |
21 |
||
çх2 ÷ |
1 ç |
А |
А |
||||
|
|
|
= |
|
|
12 |
22 |
çK÷ |
|
çK K |
|||||
detА |
|||||||
ç |
|
÷ |
ç |
А |
А |
||
ç |
|
÷ |
ç |
||||
èхn |
ø |
è |
1n |
2n |
K А ö
n1 ÷
K А ÷
n2 ÷×
K K÷ K А ÷
nnø
æçb1 ö÷ çb2 ÷ = ççK÷÷ çèbn ÷ø
|
æ |
А b + А b + K + А b |
ö |
|||
|
ç |
11 1 |
21 |
2 |
n1 n |
÷ |
1 |
ç |
А12b1 |
+ А22b2 + K + Аn2bn |
÷ |
||
|
ç |
K |
+ |
K |
+ K |
÷ . |
|
||||||
detА ç |
÷ |
|||||
|
ç |
А b + А |
b + K + А b |
÷ |
||
|
è |
1n 1 |
2n |
2 |
nn n |
ø |
Тоді на підставі рівності матриць матимемо
x1 = (A11b1 + A21b2 + ... + An1bn )/ detA, x2 = (A12b1 + A22b2 + ... + An2bn )/ detA,
xn = (A1nb1 + A2nb2 + ... + Annbn )/ detA.
Якщо скористатись теоремою про розкладання визначника, що стоять в чисельниках цих рівностей, можна записати визначників, які відповідно позначимо через 1 , 2 , , n :
(1.18)
то вирази, у вигляді
19