Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Вишка. Клочко

.pdf
Скачиваний:
823
Добавлен:
17.05.2015
Размер:
1.04 Mб
Скачать

20 . Якщо поміняти місцями два рядки або стовпці визначника, то визначник змінить знак на протилежний.

Ці властивості доводяться безпосередньо, розкривши кожний визначник за формулою (1.6.) і порівнявши знайдені результати.

30 . Якщо у визначнику один із рядків або стовпців складається з нулів, то визначник дорівнює нулю.

40 . Визначник з двома однаковими рядками або стовпцями дорівнює нулю.

Ці властивості легко перевіряються безпосередньо.

50 . Якщо елементи двох рядків або стовпців визначника відповідно пропорційні, то визначник дорівнює нулю.

Дійсно, нехай у визначнику відповідні елементи рядків пропорційні,

тобто а11 = а12 . Тоді за основною властивістю пропорції матимемо, що

а21 а22

a11a22 = a12a21 , звідси a11a22 a12a21 = 0 , що рівносильно тому, що detA = 0.

60 . Якщо всі елементи якого-небудь рядка або стовпця мають спільний множник, то його можна винести за знак визначника.

Дійсно, нехай в другому стовпці є спільний множник m . Тоді

a11

ma12

= a ma

22

- ma a

21

= m(a a

22

- a a

21

) = m

a11

a12

.

a21

ma22

11

12

11

12

 

a21

a22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

70 . Якщо кожний елемент будь-якого рядка або стовпця є сумою двох доданків, то визначник дорівнює сумі двох визначників, з яких перший містить в цьому рядку або стовпці перші доданки, а другий – другі доданки, а решта рядків або стовпців збігається із рядками або

стовпцями даного визначника, тобто

 

 

 

 

а11

¢

¢¢

 

=

 

а11

¢

 

+

 

а11

¢¢

 

.

 

 

 

 

 

 

 

а12

+ а12

 

 

а12

 

 

а12

 

 

а21

¢

¢¢

 

 

 

а21

¢

 

 

 

а21

¢¢

 

 

 

а22

+ а22

 

 

 

а22

 

 

 

а22

 

 

Доведення проводиться безпосередньо, розкривши за формулою (1.6.) визначники лівої і правої частини і порівнявши результати.

80 . Визначник не зміниться, якщо до елементів якого-небудь рядка або стовпця додати відповідні елементи іншого рядка або стовпця, помножені на одне і те ж число.

Дійсно, нехай дано визначники: D =

 

а11

 

а12

 

 

і D1 =

 

а11

а12

+ λа11

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а21

а22

 

 

 

 

а21

а22

+ λа21

 

 

Тоді,

користуючись властивостями 7 0 , 60

 

і 40 , дістанемо:

 

 

 

 

 

а11

а12

 

+

 

а11

λа11

 

= D + λ

 

а11

 

а11

 

= D + λ × 0 = D.

 

 

 

 

D1 =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а21

а22

 

 

 

а21

λа21

 

 

 

а21

 

а21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

90 . Визначник добутку квадратних матриць однакового порядку

дорівнює добутку визначників цих матриць, тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

det(A × В) = detА × detВ .

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.7)

10

100 . Визначник одиничної матриці дорівнює одиниці, тобто

 

 

 

 

detЕ =1.

 

 

 

 

(1.8)

Дві останні властивості доводяться безпосередньо, розкривши за

формулою (1.6.) вказані визначники і порівнявши результати.

 

 

1.3.2 Визначники третього порядку

а

а

а

 

 

 

 

 

 

æ

ö

 

 

 

 

 

ç

11

12

13

÷

 

Розглянемо матрицю третього порядку А = ç

а21

а22

а23

÷.

 

 

 

 

 

ç

а31

а32

а33

÷

 

 

 

 

 

è

ø

 

Означення. Визначником матриці третього порядку називається

число, що визначається за формулою

 

 

 

 

 

det A =

 

a11

a12

a13

 

= a11a22 a33 + a12 a23a31 + a21a32 a13 a13a22 a31

 

 

 

a21

a22

a23

 

 

 

a31

a32

a33

 

 

 

 

 

 

(1.9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a12 a21a33 a23à32 à11.

Зауважимо, що в кожному із цих шести доданків міститься по три множники, які є елементами трьох різних рядків і стовпців. Такий громіздкий вираз шести доданків, серед яких три взяті із знаком „+” і три із знаком „–”, важко запам’ятати. Щоб полегшити спосіб запам’ятовування цього виразу, використовують так зване правило трикутників, суть якого в такому.

Перший доданок, що береться із знаком „+”, є добутком всіх трьох елементів, що складають головну діагональ даної матриці. Два інші доданки, що беруться із знаком „+”, є добутками трьох елементів, що стоять у вершинах правильних трикутників, основи яких паралельні головній діагоналі, а третя вершина розташована по іншу сторону від головної діагоналі.

Елементи а13 , а22 ,а31 утворюють побічну діагональ, саме їх добуток є

першим доданком, що береться із знаком „–”, два інші ж доданки утворюються знову за правилом трикутників, тільки основи трикутників паралельні побічній діагоналі, а вершини розміщені по іншу сторону від неї. Отже, доданки алгебраїчної суми (1.9) визначаються за такою схемою

(рис. 1.2):

Рисунок 1.2

11

Приклад 5. Обчислити

 

1

- 2

-1

 

 

 

 

 

0

2

3

 

.

 

 

2

-1

2

 

 

Розв’язування.

 

1

- 2

-1

 

 

 

 

0

2

3

=1× 2 × 2 + (-2) × 3× 2 + 0 × (-1) × (-1) - (-1) × 2 × 2 - (-2) × 0 × 2 -

 

2

-1

2

 

- 3 × (-1) ×1= 4 -12 + 0 + 4 + 0 + 3 = -1.

Зауваження. Всі властивості визначників матриці 2-го порядку мають місце і для визначників матриці 3-го порядку.

Доведення цих властивостей проводиться теж безпосередньо перевіркою.

Зауважимо, що властивість 8 0 зручно використовувати для обчислення визначника матриці, утворюючи нулі у рядку або стовпці визначника.

Покажемо це на прикладах.

Приклад 6. Обчислити визначники: а)

 

1 - 2

-1

 

 

 

1

- 5

7

 

 

 

 

 

 

 

0

2

3

 

і б)

 

-1

6

- 9

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

-1

2

 

 

 

4

-18

29

 

 

Розв’язування: а) до третього рядка додамо відповідні елементи

першого рядка, помножені на ( - 2), дістанемо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

- 2

-1

 

 

 

1

- 2

-1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

2

3

 

=

 

0

2

3

 

= 8 + 0 + 0 - 0 - 0 - 9 = -1.

 

 

 

 

 

 

 

 

2

-1

2

 

 

 

0

3

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) утворимо нулі в першому порядку другого визначника на місці другого і третього елементів. Для цього до другого і третього стовпців додамо відповідні елементи першого стовпця, помножені відповідно на 5 і

(−7), дістанемо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

- 5

7

 

 

 

1

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

-1

6

- 9

 

=

 

-1

1 - 2

 

=1 + 0 + 0 - 0 - 0 + 4 = 5.

 

 

4

-18

29

 

 

 

4

2

1

 

 

Відповідь: –1; 5.

1.3.3 Поняття мінора і алгебраїчного доповнення. Теореми розкладання і анулювання

æ

а

а

а

ö

ç

11

12

13

÷

Розглянемо матрицю третього порядку А = ç

а21

а22

а23

÷.

ç

а31

а32

а33

÷

è

ø

12

Нехай аіj – довільний елемент цієї матриці, що стоїть на перетині

і го рядка і j – го стовпця. Викреслимо рядок і стовпець, на перетині яких стоїть елемент аіj , тоді дістанемо матрицю, порядок якої на одиницю

менший, ніж порядок матриці А.

Визначник цієї матриці і називається мінором елемента аіj .

Означення. Мінором елемента матриці третього порядку називається визначник матриці другого порядку, що утворюється з даної матриці викреслюванням рядка і стовпця, на перетині яких знаходиться даний елемент.

Мінор елемента аіj позначається символом Міj .

Означення. Алгебраїчним доповненням елемента аіj матриці

називається число, що

позначається символом

Аіj і визначається за

формулою:

= (-1)і+ j × М

 

 

 

А

іj

,

(1.10)

іj

 

 

 

де і – номер рядка, j – номер стовпця, на перетині яких знаходиться даний елемент аіj .

Наприклад, М 21

=

а12

а13

,

М13 =

а21

а22

, М 22 =

а11

а13

,

 

 

а32

а33

 

 

 

а31

а32

 

 

 

а31

а33

 

А = (-1)1+2 М12

= -

 

а21

а23

 

, А = (-1)3+1 М31 =

 

а12

а13

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

а31

а33

 

31

 

 

 

 

а22

а23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Алгебраїчні доповнення мають ряд важливих властивостей, які сформулюємо у вигляді теорем.

Теорема 1 (про розкладання визначника). Визначник матриці дорівнює сумі добутків всіх елементів будь-якого рядка або стовпця на їх алгебраїчні доповнення,

тобто detА = а11А11 + а12 А12 + а13 А13 , або detА = а13А13 + а23А23 + а33 А33 , або detА = а11A11 + а21А21 + а31А31 і.т.д.

Доведення. Доведення цієї теореми здійснюється безпосередньо. Для визначеності доведемо перше співвідношення:

а А + а А + а А = а

а22

а23

- а

а21

а23

+ а

а21

а22

=

11 11 12 12 13 13 11

а32

а33

12

а31

а33

13

а31

а32

 

=а11(а22а33 а23а32 )а12 (а21а33 а23а31 )+ а13 (а21а32 а22а31 )=

=а11а22а33 + а12а23а31 + а13а21а32 а11а23а32 а12а21а33 а13а22а31 = detА,

якщо зіставити з формулою (1.9). Аналогічно доводиться решта

співвідношень.

Теорема 2 (про анулювання визначника). Сума добутків всіх елементів будь-якого рядка або стовпця цього визначника на алгебраїчні

13

доповнення

відповідних елементів іншого рядка або

стовпця

цього

визначника дорівнює нулю, тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а11А31 + а12 А32 + а13 А33 = 0,

а12 А11 + а22 А21 + а32 А31 = 0 і.т.д.

 

 

 

Доведення здійснюється безпосередньо перевіркою.

 

 

 

 

Наприклад,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

- 2

-1

 

 

2

3

 

 

- 2

-1

 

- 2

-1

 

=1× 7 + 0 + 2 × (- 4)= -1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 2

3

 

=1×

- 0 ×

+ 2 ×

 

 

 

2

-1

2

 

 

-1

2

 

 

-1

2

 

2

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.4 Поняття визначника довільного порядку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ a

a

...

a

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç 11

12

 

1n ÷

Розглянемо квадратну матрицю п-го порядку

 

 

ça21

a22 ...

a2n ÷

A = ç

... ...

...

÷ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç ...

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

an2 ...

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

èan1

ann ø

Означення. Визначником матриці n-го порядку називається число,

що дорівнює сумі добутків всіх елементів першого рядка на їх алгебраїчні доповнення.

Зауважимо, що мінором елемента матриці п-го порядку є визначник матриці (n − 1)-го порядку, який утворюється викреслюванням рядка і стовпця, на перетині яких знаходиться даний елемент.

Зауваження. Всі властивості визначників матриці 3-го порядку мають

місце і для визначників матриць вищого порядку.

 

 

 

 

1

2

0

- 3

 

 

 

 

Приклад 7. Обчислити визначник

2

3

-1

- 5

 

.

 

-1

- 2

- 3

4

 

 

 

4

7

1

-10

 

 

Розв’язування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

0

- 3

 

3

 

 

-1

- 5

 

 

 

2

-1

- 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

3 -1 - 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=1×

- 2 - 3

4

- 2 ×

-1 - 3

4

+

 

 

-1

- 2

- 3

4

 

7

 

 

1 -10

 

 

 

4

1

-10

 

 

 

4

7

1

-10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

3

- 5

 

 

 

 

2

3

-1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 0 ×

-1

- 2

4

 

 

- (-3) ×

 

-1

- 2

- 3

 

=1× (-25) - 2 × (-9) + 0 + 3 × 4 = 5.

 

 

 

4

7

-10

 

 

 

 

4

7

1

 

 

 

 

 

 

Зауважимо, що більш зручним способом обчислення визначників вищих порядків є метод утворення нулів у певному рядку або стовпці, а

далі використовується теорема про розкладання визначника.

14

Застосовуємо вказаний спосіб для обчислення даного визначника. Утворимо нулі в першому рядку на місці елементів 2 і − 3, додавши до

другого і четвертого стовпців відповідні елементи першого стовпця, помножені відповідно на − 2 і 3, дістанемо:

 

 

1

2

 

0

- 3

 

1

0

0

0

 

-1

-1

1

 

-1

-1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

3 -1 - 5

 

2 -1 -1 1

 

 

 

 

 

=

=1×

0 - 3 1

=

0 - 3

1

=

 

 

-1 - 2

- 3

4

 

-1 0 - 3 1

 

-1

1

2

 

0

2

1

 

 

 

4

7

 

1

-10

 

4

-1

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= -1×

 

- 3

1

 

= 5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження. Визначник одиничної матриці довільного порядку

дорівнює одиниці, тобто

 

 

 

detЕ =1.

 

 

 

 

 

(1.11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4 Поняття оберненої матриці і її знаходження

Нагадаємо, що два числа а і b називаються оберненими, якщо а b=1, звідси b = 1а = а−1 . Отже, числа а і а−1 обернені.

За аналогією з цим введемо поняття оберненої матриці, яка вводиться лише для квадратної матриці.

æ

а

а

...

а

ö

ç

11

12

 

1n

÷

ça21 a22

...

a2n

÷

Нехай задано квадратну матрицю A = ç

 

 

.... ....

÷.

ç .... ....

÷

ça

a

...

a

÷

è

n1

n2

 

nn

ø

Означення. Матриця В називається оберненою до квадратної

матриці А, якщо виконується рівність

 

АВ=ВА=Е,

(1.12)

де Е одинична матриця.

 

Отже, матриця А-1 називається оберненою до квадратної матриці А,

якщо

 

АА-1= А-1А=Е,

(1.13)

де Е одинична матриця.

 

При яких же умовах існує обернена матриця? Введемо поняття

невиродженої матриці.

 

Означення. Квадратна матриця

А називається невиродженою,

якщо її визначник не дорівнює нулю.

 

Справедлива теорема.

 

Теорема 1. Якщо квадратна матриця має обернену матрицю, то вона невироджена.

15

 

Доведення.

Нехай квадратна матриця А має обернену матрицю A−1 .

Оскільки

 

A

−1

А=Е,

то

 

æ

-1ö

 

 

Але

ж за

властивістю

9

0

 

 

detçАА

÷ = de=1.

 

 

 

-1

 

 

 

 

 

 

 

 

è

ø

 

 

 

 

 

 

 

æ

АА

ö

 

= de×de

- 1

. Тоді

de× de

- 1

=1, а

звідси

випливає,

що

detç

 

÷

 

 

 

è

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

detА ¹ 0. Отже, матриця А невироджена.

 

 

 

 

 

 

 

Справедлива і обернена теорема.

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема 2. Всяка невироджена матриця А має обернену матрицю і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

А

А ...

А

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

A-1 =

 

 

 

= ç

11

 

21

n1

÷,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

А ...

А

 

 

 

(1.14)

 

 

de

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

А

А ...

А

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

12

 

22

n2

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

1n

 

2n

nn ø

 

 

 

 

 

 

де Аіj алгебраїчні доповнення елементів аіj .

 

 

 

 

 

 

Доведення.

Для спрощення записів доведемо

теорему для матриці

третього порядку. Покажемо, що А-1А =Е. На підставі теорем розкладання і анулювання визначника будемо мати:

 

 

æ

А

А

А

ö æ

а

а

а

ö

-1 =

1

ç

÷ ç

÷

ç

11

21

31

÷×ç

11

12

13

÷ =

АА

 

А А А

а а а

 

 

deç А А А

÷ çа а а

÷

 

 

ç

12

22

32

÷ ç

21

22

23

÷

 

 

 

 

è

13

 

23

 

33 ø

è 31

 

32

33ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

А а

+ А а

+ А а А а + А а + А а А а + А а +

А а

ö

 

 

1

ç

÷

 

 

×ç

11

11

 

21

21

 

31

13

11

12

21

22

31

32

11

13

21

23

 

31

33

÷

 

=

А а

+

А а

+ А а А а

+ А а

+ А а А а

+ А а

+

А а

=

 

 

de

ç

12

11

+

22

21

 

32

31

12

12

22

22

32

32

12

13

22

23

+

32

33

÷

 

 

ç

А а

А а

+ А а А а

+ А а

+ А а А а

+ А а

А а

÷

 

 

 

è

13

11

 

23

21

 

33

31

13

12

23

22

33

32

13

13

23

23

 

33

33

ø

 

 

1

ædetА 0

 

0

ö æ1 0 0ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

detА 0

÷

ç

 

÷

= Е.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

ç

0

÷ =ç0 1 0÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

deç

0

 

0

 

 

÷

ç

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

deø è0 0 1ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналогічно доводиться, що АА-1=Е. Теорему доведено.

detА ¹ 0,

 

 

 

Зауваження.

З

 

формули (1.14) випливає, що, якщо

 

то

обернена матриця існує і обернена матриця єдина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матриця, транспонована до матриці, яка складається з алгебраїчних

доповнень

відповідних

елементів

даної

матриці

А,

називається

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~

 

 

 

 

приєднаною матрицею до матриці А і позначається символом A.

 

 

 

 

 

Отже, якщо detА ¹ 0, та A− 1 =

1

 

~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A .

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.15)

 

detА

 

 

 

 

æ 3

-1ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 8. Знайти обернену матрицю до матриці А = ç

 

 

÷.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

2

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è4

 

ø

 

 

 

Розв’язування. Оскільки detА =10 ¹ 0, то існує обернена матриця.

16

Складемо приєднану матрицю до А, для цього знайдемо алгебраїчні

доповнення елементів матриці А:

А11 = 2 ,

А21 = 1,

А12

= −4, А22 = 3.

~

æ

2 1ö

A− 1

 

1

 

æ

2

 

1ö

 

Тоді A = ç

÷ і тому

=

 

 

 

ç

 

 

÷.

Зробимо перевірку:

 

 

 

 

 

 

ç

÷

 

 

10

ç

- 4

 

÷

 

 

è

- 4 3ø

 

 

è

3ø

 

A− 1

А =

1

æ 2

1ö æ

3 -1ö

 

1

æ

6 + 4 - 2 + 2ö

 

1

æ10 0

ö æ

1

0ö

= Е.

 

 

ç

÷.ç

÷

=

 

 

ç

÷

=

 

 

 

ç

 

÷ =

ç

0

1

÷

10

10

10

 

 

 

è- 4

3ø è

4 2ø

 

è

-12 +12 4 + 6 ø

 

è

0 10ø è

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ1

2

- 3ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

2

-1

4

÷

 

 

 

 

 

Приклад 9. Знайти обернену матрицю до А = ç

÷.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

3

1

-1

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

ø

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язування. Оскільки

de=10 ¹ 0,

 

то

А−1 існує. Знайдемо

алгебраїчні доповнення відповідних елементів стовпців:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А =

 

 

 

-1

 

4

 

= -3;

 

А = -

 

2 - 3

 

 

= -1;

А =

 

 

 

 

 

2 - 3

 

= 5;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

 

1

 

-1

 

 

 

 

 

21

 

 

 

 

1

-1

 

 

 

 

 

 

 

31

 

-1

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

= -

 

 

 

2

 

 

4

 

 

 

 

 

= 14;

 

А

=

 

 

 

 

1

- 3

 

= 8;

 

А

= -

 

1

- 3

 

 

 

= -10;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

3

 

-1

 

 

 

 

 

 

 

 

22

 

 

 

 

 

 

 

3

-1

 

 

 

 

 

 

 

 

32

 

 

 

2

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А = -

 

2 -1

 

= 5;

 

 

А = -

 

1 2

 

= 5;

 

А =

 

1

2

 

= -5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

 

 

 

 

3

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

 

 

 

 

 

 

 

 

3

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33

 

 

 

 

2

-1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~

 

 

 

 

 

 

æ- 3 -1

 

5

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

æ- 3 -1 5

 

 

 

 

 

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді A =

ç

14

 

 

 

 

 

 

8

 

-10÷ і тому А−1 =

 

 

ç

14

8

- 5

÷ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

5

 

 

 

 

 

 

5

 

- 5

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

5

5 -10

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

æ-3 -1 5 ö æ1 2 -3ö

1

æ-3-2+15 -6+1+5

 

 

 

 

 

9-4-5

ö

A−1А=

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷ ç

 

 

 

÷

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

ç14 8

-10÷×ç2

-1 4

÷ =

 

 

 

 

 

 

 

 

ç14+16-30 28-8-10 -42+32+10÷ =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷ ç

 

 

 

÷

10ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

è 5 5

-5 ø è3 1 -1ø

 

 

 

 

 

 

 

 

è 5+10-15 10-5-5 -15+20+5 ø

 

1

æ10

0

 

 

 

 

 

 

 

0

ö

 

 

 

 

 

æ

1

0

0

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

ç

0

10

 

0

÷ =

 

ç

0

1

0

÷ = Е.

 

 

 

 

 

 

 

Отже, обернена

матриця знайдена

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

0

0

 

 

 

 

 

 

10

÷

 

 

 

 

 

ç

0

0

1

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

è

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

правильно.

1.5 Матричний спосіб розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь

Розглянемо систему n лінійних алгебраїчних рівнянь з n невідомими х1 , х2 , ..., хn, тобто систему, в якій число рівнянь і невідомих збігається

17

ìa x + a x

 

 

+K + a

 

x

 

= b ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï

11 1

12

 

2

 

 

1n

 

 

n

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ïa21 x1 + a22 x2 +K + a2n xn = b2 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.15)

í

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ïK K K K K K

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ïa

x + a

n 2

x

2

+K + a

nn

x

n

= b ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

î

 

n1 1

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де аіj

 

(і = 1,2,K, n,

j = 1,2,K, n )

задані

числа,

що

 

називаються

коефіцієнтами

 

при

невідомих,

 

bi

(і =1, 2,K,n ) – задані

числа,

що

називаються вільними членами.

 

 

 

 

 

 

 

 

х

 

 

 

æb

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æа11

 

а12

...

а1n ö

 

æ

ö

 

 

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

1

÷

 

 

ç 1

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

÷

 

ç

х2

÷

 

 

çb2

÷

Якщо ввести матриці А=

ça21

 

a22

...

a2n ÷,

 

 

 

 

Х =ç

 

÷,

В =ç

÷,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç .... ....

....

.... ÷

 

ç

K

 

 

 

K

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

÷

 

 

÷

 

 

ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

an2

...

 

÷

 

ç

 

÷

 

 

ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

èan1

 

ann ø

 

è

хn ø

 

 

èbn

ø

то дану систему рівнянь можна записати так :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АХ = В,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.16)

що легко перевіряється безпосередньо, бо, враховуючи самі рівняння,

 

æа11

а12

 

 

...

а1n

ö æ

х1

ö

æа11х

+

а12х

+

...

+

а1nх ö

æb

ö

 

ç

 

 

a

 

 

...

a

÷ ç

 

 

÷

ç

 

1

+

 

2

+

...

+

 

 

n ÷

ç

1

÷

 

ça

 

 

÷ ç

х

 

÷

ça21х

a22х

a2nх ÷

ç

b

÷

 

АХ =ç

 

21

22

 

 

 

 

 

2n

÷×ç

 

2

÷

=ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n ÷

2

 

 

 

 

 

 

....

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

....

 

 

=ç ÷ = В.

ç .... ....

 

....÷ çK÷

ç ....

 

....

 

.... ÷

çK÷

 

ç

a

a

 

 

...

a

÷ ç

х

 

÷

ça

х

+

a

х

+

...

+

a

х ÷

ç

b

÷

 

è

 

n1

n2

 

 

 

 

 

nn ø è

 

n

ø

è

 

1

 

 

2

 

 

 

 

 

n ø

è

n

ø

 

Отже, система n рівнянь записується одним матричним рівнянням. Матриця А називається матрицею системи.

Розв’яжемо рівняння (1.16). Припустимо, що матриця системи невироджена, тобто det А ¹ 0, тоді існує обернена матриця А-1. Оскільки

АА-1і ЕХ=Х, дістанемо: А-1(АХ)= А-1В; (A−1 A))X = A−1B; EX - A−1B;

X = A−1B.

Отже, доведена така теорема.

Теорема. Якщо матриця системи невироджена, то система лінійних

рівнянь має єдиний розв’язок, а саме:

 

 

 

 

 

 

 

 

Х=А-1В.

 

 

 

 

 

 

 

(1.17)

На цій теоремі грунтується матричний спосіб розв’язування систем

лінійних рівнянь.

х + 2х

 

 

- 3х

 

= 0,

ì

2

3

ï

1

 

 

 

 

Приклад 10. Розв’язати систему рівнянь í2х1 - х2 + 4х3

= 5,

ï

3х

+ х

2

- х

3

= 2.

î

1

 

 

 

 

18

 

 

 

 

 

æ

1

2

-3ö

 

 

 

 

 

 

ç

2

-1

÷

і

Розв’язування. Випишемо матрицю системи А = ç

4÷

 

 

 

 

 

ç

3

1

÷

 

 

æ x

 

 

 

è

-1ø

 

 

ö

æ

0

ö

 

 

 

 

матриці-стовпці

ç 1

÷

ç

5

÷

 

 

 

 

X = ç x2

÷,

B = ç

÷.

 

 

 

 

 

ç

÷

ç

2

÷

 

 

 

 

 

è x3

ø

è

ø

 

 

 

 

Тоді дану

систему

рівнянь

запишемо в матричній

формі

одним

рівнянням АХ = В . Оскільки det А = 10, то матриця системи невироджена і розв’язок цього матричного рівняння визначається за формулою Х=А-1В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

æ-3

-1

5

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи,

 

що

−1

 

 

ç

 

 

 

 

÷

 

(див. приклад 9), матимемо

 

 

 

А

 

=

 

 

 

 

 

ç14

8

-10÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10ç

5

5

-5

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

ø

 

 

 

 

 

 

 

1

 

æ-3 -1

 

5

ö æ0

ö

 

 

 

 

 

1

æ 0 -5+10 ö

 

1

æ 5 ö

æ

1/ 2ö

 

Х =

 

ç

 

 

 

 

 

÷ ç ÷

 

 

 

 

 

ç

 

 

÷

 

ç ÷

ç

÷

 

 

 

 

 

ç

14

8

-10÷

×ç5

÷

=

 

 

 

 

ç

0

+ 40

- 20÷

=

 

 

ç20÷

= ç

2 ÷

, звідки маємо

10

10

10

 

ç

5

 

5

-5

÷ ç ÷

 

 

 

ç

0

+ 25

÷

 

ç ÷

ç

÷

 

 

 

 

 

 

è

 

ø è2ø

 

 

 

 

 

 

 

è

-10ø

 

 

 

è15ø

è

3/ 2ø

 

х =

1

 

,

х

2

= 2, х

3

=

3

. Безпосередньо перевіркою, переконуємось, що ця

 

 

1

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

трійка чисел задовольняє кожне рівняння системи і є розв’язком системи.

1.6 Формули Крамера

Скориставшись матричним способом розв’язання системи лінійних рівнянь, запишемо її розв’язок Х=А-1В в розгорнутому вигляді

æ

х

ö

æ

А

А

ç

1

÷

ç

11

21

çх2 ÷

1 ç

А

А

 

 

 

=

 

 

12

22

çK÷

 

çK K

detА

ç

 

÷

ç

А

А

ç

 

÷

ç

èхn

ø

è

1n

2n

K А ö

n1 ÷

K А ÷

n2 ÷×

K K÷ K А ÷

nnø

æçb1 ö÷ çb2 ÷ = ççK÷÷ çèbn ÷ø

 

æ

А b + А b + K + А b

ö

 

ç

11 1

21

2

n1 n

÷

1

ç

А12b1

+ А22b2 + K + Аn2bn

÷

 

ç

K

+

K

+ K

÷ .

 

detА ç

÷

 

ç

А b + А

b + K + А b

÷

 

è

1n 1

2n

2

nn n

ø

Тоді на підставі рівності матриць матимемо

x1 = (A11b1 + A21b2 + ... + An1bn )/ detA, x2 = (A12b1 + A22b2 + ... + An2bn )/ detA,

xn = (A1nb1 + A2nb2 + ... + Annbn )/ detA.

Якщо скористатись теоремою про розкладання визначника, що стоять в чисельниках цих рівностей, можна записати визначників, які відповідно позначимо через 1 , 2 , , n :

(1.18)

то вирази, у вигляді

19