Друге (60-ті рр. Хх ст.)

Працювали на напівпровідникових транзисторах розміром до 2 см, мали менші розміри, швидкодія становила до сотень тисяч операцій за секунду, обсяг пам’яті – до декількох десятків тисяч слів.

Мали магнітні носії інформації, пристосування для друку. Характеризувалися застосуванням у них як електронних ламп, так і дискретних транзисторних логічних елементів. Їх оперативна пам’ять була побудована на магнітному сердечнику.

З’явилися високопродуктивні пристрої для роботи з магнітними стрічками, магнітні барабани й перші магнітні диски

З’явилися мови високого рівня, широкий набір бібліотечних програм для розв’язання різноманітних математичних задач, моніторні системи для керування режимом трансляції і виконання програм. Із моніторних систем надалі виросли сучасні операційні системи.

ЕОМ почали використовуватися для розв’язання економічних задач, задач керування виробництвом.

Вітчизняні машини другого покоління:

БЭСМ-3М, БЭСМ-4.

Транзистори, винайдені у 1948 р. американськими вченими Джоном Бардіним (р. 1908), Уолтером Браттейном

(1902-1987) і Уїльямом Шоклі (1910-1989), які за свій винахід отримали в 1956 р. Нобелівську премію з фізики.

Рисунок 2 - Транзистор

Третє (70-ті р. Хх ст.)

Працювали на інтегральних мікросхемах.

Характеристики ЕОМ поліпшилися, змінюється від декількох десятків тисяч до мільйонів операцій за секунду, обсяг оперативної пам’яті досягає декількох сотень тисяч слів. Почали використовувати дисплеї з електронно-променевою трубкою.

З’явилися перші операційні системи (ОС) та пакети прикладних програм, а також комп’ютери, здатні працювати в багатозадачному режимі.

Вітчизняні машини третього покоління:

Сімейства ЄС ЕОМ(Єдина система ЕОМ), СМ ЕОМ(Сімейство малих ЕОМ)

Інтегральні схеми (ІС), що створив у 1958 р. Джек Кілбі з фірми Texas Instruments. У комп’ютерах стали застосовувати мікросхеми, що складаються з багатьох тисяч транзисторів

Рисунок 3 – Інтегральна мікросхема

Четверте (80–90-ті рр. Хх ст.)

Застосовані великі інтегральні схеми (рос. БИС – большие интегральные схемы).

Весь інтегральний процесор міститься в єдиному кристалі – мікропроцесорі.

В апаратному відношенні є характерним наявність швидкодіючих запам’ятовуючих пристроїв з довільною вибіркою місткістю в десятки мегабайт.

З точки зору структури машини цього покоління являють собою багатопроцесорні та багатомашинні комплекси.

Швидкодія складає до декількох десятків мільйонів операцій за секунду, обсяг оперативної пам’яті – від одного до десятків мегабайтів.

Машини проектувалися з розрахунку на ефективне використання мов високого рівня і спрощення процесу програмування для кінцевого користувача.

Цей період характеризується появою персональних комп’ютерів; широким застосуванням систем управління базами даних; наявністю комп’ютерних мереж і телекомунікаційним опрацюванням даних.

Вітчизняні машини четвертого покоління:

«Ельбрус-2»

Мікропроцесор (чіп), який еквівалентний схемам із десятками тисяч транзисторів. У 1971 р. Едвард Хофф розробив мікропроцесор Intel-4004, який налічував 2250 транзисторів, які містились у кристалі, що не перевищував розмір голівки цвяха. Цей мікропроцесор став революційним винаходом, який відкрив шлях до створення штучних інтелектуальних систем узагалі та персонального комп’ютера зокрема.