- •1 Структура процесу сонт
- •2 Методи оцінювання якості продукції
- •3 Життєвий цикл нової техніки
- •4 Критерії оцінки результатів інновацій, актуальність, значущість, багатоаспектність
- •5 Вплив внутрішніх і зовнініх ризиів на ставку дисконту
- •6 Організація конструкторської підготовки виробництва
- •7 Статистичні методи розрахунку ризику та основні показники на які вони спираються. Визначте основні недоліки цих методів.
- •8 Методика складання техніко-економічного обґрунтування розроблена Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (юнідо).
- •9 Шість найпоширеніших методів, які використовуються для першого стану кількісного аналізу ризику
- •10 Винахід та відкриття при проведенні науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт
- •Комерціалізація винаходів
- •11 Динамічні методи оцінки ризиків інвестиційного проекту
- •12 Організація науково-дослідних робіт
- •13 Оцінка фінансових ризиків в інвестиційній діяльності підприємства
- •14Порівняльний аналіз реалізації законів про інтелектуальну власність в Україні, сша та Японії
- •Правовий захист інтелектуальної власності в Японії
- •15 Оснівні поняття врахування ризиків при оцінці ефективності інвестиційних проектів
- •16 Тенденція розвитку науково-дослідного прогресу і його взаємодія з природним і соціальним середовищем
- •17 Охарактеризуйте та порівняйте поняття авторське право та патент
- •19 Поняття, види та характеристики інтелектуальної власності
- •20 Стокгольмська конвенція
- •21 Винахід та нетрадиіні обєкти
- •22 Паризькою конвенцією
- •23 П’ять типових змін (за й. Шумпетером):
- •24 Правовий захист інтелектуальної власності в сша
- •Глава 12 Закону сша про патенти регулює порядок оскарження рішення про відмову у видачі патенту.
- •Глава 29 Закону сша про патенти визначає засоби захисту прав у випадку порушення патенту. Власник порушеного патенту може використати такі засоби судового захисту:
- •25 Правовий захист інтелектуальної власності на Україні
- •26 Стандартизація продукції
- •27 Поняття, види та характеристика нематеріальних ресурсів та активів
- •28 Критерії інвестиційної привабливості та оцінки інноваційних проектів
- •29 Процес впровадження інновацій на підприємстві.
- •30 Види інвестиції
- •31 Й. Шумпетер, ф. Ніксон, б. Твіст, б. Санто
- •32 Теоретичні аспекти конкурентоспроможності інноваційного товару у сучасних умовах
- •33 Класифікація інновацій
- •34 Калькуляція
- •1 Попроцессний метод калькулювання
- •35 Взаємозв’язок інновацій і інноваційної діяльності підприємства.
- •36 Одиничні показники якості
- •37 Методи дослідження економічної доцільності розробки інноваційних рішень.
- •38 Методи зниження ризиків інноваційної діяльності
- •39 Тео інноваційного проекту
- •7. Проведення випробувань з метою сертифікації
16 Тенденція розвитку науково-дослідного прогресу і його взаємодія з природним і соціальним середовищем
Моніторинг (англ. monitoring) — це постійне спостереження, оцінка і прогноз стану навколишнього середовища у зв'язку з господарською діяльністю людини. Таке спостереження передбачає: І) усвідомлення інноваційних змін, що відбуваються; 2) прогноз і оцінку активних сил НТП, що впливають на процес прискорення інноваційних змін; 3) контроль змін та адаптування до них соціо-економічних систем різного типу.
Вибір інноваційної поведінки соціоекономічних систем різного рівня (підприємств, науково-технічних альянсів, регіонів, держави і т. ін.) визначається рівнем знань про можливості інновацій, тенденції прискорення їхнього впливу на зміни навколишнього середовища, здатність до поширення, забезпечення ефективності і конкурентоспроможності економічної діяльності, розвиток соціосистем.
Населення зростає високими темпами, результатом чого є збільшення потреб у виробництві продуктів споживання, капіталовкладень в інфраструктуру, природної сировини, енергії. Прискорюються темпи промислового виробництва різноманітних нових товарів, створюються принципово нові технології і засоби праці — машини, обладнання, устаткування, прилади, що дає значне зростання продуктивності праці, поширення інтелектуальних виробництв.
Неперервне породження нових знань і їх практичне використання докорінно видозмінює інтелектуальне середовище людини, її світогляд. Стиль і форми організації виробництва і соціуму перестають бути стабільними: відбувається інтенсивний процес розширення номенклатури продукції короткострокового і одноразового споживання швидко скорочується життєвий цикл товарів, здійснюється масове виробництво товарів, подвійного призначення створюються розбірні ігрові майданчики, тимчасові шкільні будівлі, торговельні центри, які, подібно одноразовому одягу, дають людині розуміння про непостійність його середовища. Виникають цілі архітектурні тимчасові споруди. Під впливом інноваційних процесів відбувається прискорення структурних зрушень у всіх сферах виробництва. Вони постійно реорганізуються, утворюються нові галузі, види діяльності, підприємства, економічна орієнтація яких змінюється — від виробництва товарів до виробництва послуг. Фірми об'єднуються, величезні організаційні структури розділяються, перебудовуються, трансформуються у більш плоскі мережеві структури.
На міжнародному рівні прискорюються процеси транснаціо-налізації, поглиблюється міжнародний поділ праці, формується всесвітня інноваційна сфера на базі науково-дослідної мережі, що охоплює весь світ, виникають нові професії, ускладнюється структура життя, наприклад, системний аналітик, програміст, ком-п'ютерщик, кодувальник, бібліотекар, працюючий з магнітними дисками — це лише мала частка тих, чия діяльність пов'язана з комп'ютерами. Усе це потребує нових видів спеціальних знань, старі професії втрачають свою властивість і поступово зникають. Навіть тоді, коли назва професії залишається колишньою, зміст самої роботи трансформується і люди, що її виконують, змінюються теж. Будь-які зміни в роботі супроводжуються певним стресом. Людина позбувається старих звичок, старих методів спілкування і повинна навчатися новому. Розуміння того, що ніяка робота не може бути істинно постійною, зумовлює формування відносин умовних, модульних і в більшій мірі тимчасових. Зростає мобільність і плинність робочої сили.
Інтенсивність інноваційних процесів у країнах світу істотно загострює проблеми взаємозв'язку людини з навколишнім середовищем. Через зростаюче використання природних ресурсів та забруднення довкілля відходами людської діяльності (сільського господарства, промисловості, транспорту та ін.) прискорюється екологічна криза. Глобальне потепління, кислотні дощі, хімічне забруднення води, грунту, повітря, їжі пестицидами, токсинами становлять загрозу не тільки здоров'ю людей, а й самому існуванню цивілізації.
До найважливіших екологічних проблем, що з'явилися внаслідок інноваційної діяльності і які потребують негайного вирішення, належать:
• глобальні зміни клімату — так званий «парниковий ефект», який виникає в результаті концентрації вуглекислого газу, що призводить до потепління, підвищення температури на планеті;
• руйнування озонового шару і виникнення озонових дір;
• повені і посухи та нестача питної води;
• забруднення повітря настільки, що це стає небезпечним для здоров'я людей;
• зниження родючості сільськогосподарських ґрунтів;
• вимирання багатьох видів рослин, птахів, тварин;
• знищення лісів у процесі господарської діяльності, лісові пожежі;
• накопичення відходів людської діяльності.
Нові генетичні знання дають змогу сьогодні вченим працювати зі спадковістю людини і маніпулювати генами для створення зовсім нової «версії» людини. За допомогою клонування з ядер дорослих клітин можливо вирощувати нові організми з тими ж генетичними характеристиками людини, що й у клітинних ядрах. Одержана «копія» людини почне життя з генетичними здібностями, ідентичними здібностям донора. Поки що серед наукового співтовариства тривають бурхливі дискусії відносно морально-етичних проблем. Нова генетика викликає сумніви, коливання і жах. Поки що.
Безпека інновацій як фізична категорія оцінюється за допомогою відповідних критеріїв оптимальності, які можуть бути розроблені відповідно до певних інновацій чи інноваційної діяльності в кожному конкретному випадку.
Джерелом екологічного ризику, як уже відзначалось, є соціо-техногенні чинники. Використання нових технологій, складних науково-технологічних комплексів призводить до різкого зростання антропогенних навантажень на природне середовище, що робить екологічний ризик неминучим і створює загрозу екологічного лиха. Якщо взяти до уваги, що нові наукові відкриття здійснюються щодня, то стає зрозумілою тривога, яку викликає у людства не тільки забрудненість води і повітря, а й зміни всього інтелектуального середовища людини і його світогляду.
Необхідно передбачати наслідки будь-якої інновації, якщо є ймовірність загрози та серйозної шкоди екосистемі.