- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 4
- •Глава 10
- •Глава 11
- •Глава 12
- •Глава 13
- •Глава 14
- •Глава 15
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 18
- •Об'єкт і предмет політології
- •1.1.1 Політологія та інші науки про суспільство
- •1.1.2 Предмет політології
- •1.1.3 Закономірності політології
- •1.1.4 Структура політології
- •1.2 Основні категорії, методи і функції політології
- •1.2.1 Категорії політології
- •1.2.2 Методи політологічних досліджень
- •1.2.3 Функції політології
- •1.2.4 Становлення політології як науки і навчальної дисципліни
- •Рекомендована література
- •Глава 2 основні історичні віхи пізнання політичних явищ
- •2.1 Зародження політичних ідей та їх розвиток у стародавньому світі
- •2.1.1 Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу
- •2.1.2 Політичні вчення у Стародавній Греції
- •2.1.3 Політична думка у Стародавньому Римі
- •2.2 Західноєвропейська політична думка середньовіччя
- •2.2.1 Вчення Фоми Аквінського про державу
- •2.2.2 Політичне вчення Марсилія Падуанського
- •2.З політичні вчення епохи відродження
- •2.3.1 Політичне вчення Нікколо Макіавеллі
- •Вчення Жана Бодена про державу
- •Політичні ідеї утопічного соціалізму
- •2.4 Становлення і розвиток політичної науки нового часу
- •2.4.1 Політичні вчення в Голландії
- •2.4.2 Політичні вчення в Англії
- •2.4.3 Політичні вчення у Франції
- •2.4.4 Політичні вчення в Німеччині
- •2.5 Основні напрями західноєвропейської політичної думки XIX - початку XX ст.
- •2.5.1 Класичний лібералізм
- •2.5.2 Критично-утопічний соціалізм
- •2.5.3 Марксизм
- •2.5.4 Елітизм
- •Рекомендована література
- •Глава з зародження і розвиток української політичної думки
- •3.1 Політичні погляди у київській русі
- •3.1.1 «Слово про закон і благодать»
- •3.1.2 «Повість врем'яних літ»
- •3.1.3 «Руська правда»
- •3.1.4 «Повчання»
- •3.1.5 «Слово о полку Ігоревім»
- •3.2 Українська політична думка литовсько-польської і польсько-козацької доби (XVI-XVIII ст.)
- •3.2.1 Станіслав Оріховський-Роксолан
- •3.2.2 Христофор Філалет
- •3.2.3 Іван Вишенський
- •3.2.4 Становлення козацько-гетьманської держави
- •3.2.5 Пилип Орлик
- •3.2.6 Стефан Яворський
- •3.2.7 Феофан Прокопович
- •З.3 політична думка україни в XIX ст.
- •3.3.1 Микола Костомаров
- •3.3.2 Тарас Шевченко
- •3.3.3 Михайло Драгоманов
- •3.3.4 Сергій Подолинський
- •3.3.5 Іван Франко
- •3.4 Основні напрями розвитку української політичної думки у першій половині XX ст.
- •3.4.1 Соціалізм
- •3.4.2 Консерватизм
- •3.4.3 Націоналізм
- •3.4.4 Націонал-демократизм
- •Рекомендована література
- •Розділ 2
- •4.1.2 Суб'єкти політики
- •4.1.3 Функції політики
- •4.2 Зв'язок політики з іншими сферами суспільного життя
- •4.2.1 Місце політичних відносин у системі суспільних відносин
- •4.2.2 Види політики
- •4.2.3 Політика як наука й мистецтво
- •Рекомендована література
- •Глава 5 політична влада
- •5.1 Влада як суспільне відношення
- •5.1.1 Сутність і види влади
- •5.1.2 Політична влада
- •5.1.3 Концепції влади
- •Ресурси й легітимність політичної влади
- •5.2.1 Ресурси політичної влади
- •5.2.2 Поняття легітимності влади
- •5.2.3 Ознаки легітимності політичної влади
- •5.2.4 Типи легітимності політичної влади
- •Рекомендована література
- •Глава 6 соціальні засади політики
- •6.1 Сутність та особливості соціальних відносин
- •6.2 Соціальні спільності як суб'єкти політичних відносин
- •6.2.1 Соціально-класові спільності
- •6.2.2 Соціально-етнічні спільності
- •6.2.3 Соціально-демографічні спільності
- •6.2.4 Соціально-професійні спільності
- •6.2.5 Соціально- територіальні спільності
- •6.3 Соціально-політичні конфлікти
- •6.3.1 Поняття соціально-політичного конфлікту
- •6.3.2 Міжкласові конфлікти
- •6.3.3 Міжетнічні конфлікти
- •6.3.4 Соціальна політика
- •Рекомендована література
- •Глава 7 системний вимір політики
- •7.1 Сутність і значення системного аналізу політики
- •7.1.1 Сутність системного аналізу
- •7.1.2 Концепція політичної системи д.Істона
- •7.1.3 Модель політичної системи г. Алмонда
- •7.2 Структура і функції політичної системи суспільства
- •7.2.1 Структура політичної системи
- •7.2.2 Функції політичної системи
- •7.2.3 Закономірності функціонування політичної системи
- •7.3 Типологія політичних систем
- •Рекомендована література
- •Розділ 3 інституціоналізовані форми політики
- •Глава 8
- •Держава — головний інститут політичної систем суспільства
- •8.1 Сутність, ознаки та функції держави
- •8.1.1 Сутність та основні ознаки держави
- •8.1.2 Основні концепції походження держави
- •8.1.3 Функції держави
- •8.2 Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади
- •8.2.1 Глава держави
- •8.2.2 Парламент
- •8.2.3 Уряд
- •8.2.4 Поділ державної влади
- •8.3 Форми держави
- •8.3.1 Форми державного правління
- •8.3.2 Форми державного устрою
- •8.3.3 Організація державної влади в Україні
- •Рекомендована література
- •Глава 9 правова держава та громадянське суспільство
- •9.1 Сутність та основні ознаки правової держави
- •9.1.1 З історії теорії правової держави
- •9.1.2 Основні ознаки правової держави
- •9.2 Громадянське суспільство та його взаємозв'язок з державою
- •9.2.1 Становлення концепції громадянського суспільства
- •9.2.2 Структура громадянського суспільства
- •9.2.3 Взаємозв'язок держави і громадянського суспільства
- •9.3 Проблеми становлення правової держави і громадянського суспільства в україні
- •9.3.2 Становлення громадянського суспільства
- •Рекомендована література
- •Глава 10 політичні партії і партійні системи
- •10.1 Сутність, генезис і функції політичних партій
- •10.1.1 Сутність політичної партії
- •10.1.2 Генезис політичних партій
- •10.1.3 Функції політичних партій
- •10.2 Типологія політичних партій
- •10.2.1 Типологія партій за соціальною основою
- •10.2.2 Інші типології політичних партій
- •10.3 Партійні системи
- •10.3.1 Поняття партійної системи
- •10.3.2 Типологія партійних систем
- •10.3.3 Багатопартійна система
- •10.3.4 Двопартійна система
- •10.3.5 Однопартійна система
- •10. 4 Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем
- •10.4.1 Мажоритарна виборча система
- •10.4.2 Пропорційна виборча система
- •10.4.3 Змішана виборча система
- •10.4.4 Взаемозв 'язок форм правління, партійних і виборчих систем
- •10.5 Партійна й виборча системи в україні
- •10.5.1 Становлення багатопартійності в Україні
- •10.5.2 Особливості партійної і виборчої систем України
- •Глава 11 групи інтересів
- •11.1 Поняття і функції груп інтересів
- •11.1.1 Сутність групового підходу до вивчення політики
- •11.1.2 Поняття «групи інтересів»
- •11.1.3 Функції груп інтересів
- •11.2 Типологія груп інтересів
- •11.2.1 Профспілки
- •11.2.2 Жіночий рух
- •11.3 Політичне представництво груп інтересів
- •11.3.1 Безпосереднє політичне представництво інтересів
- •11.3.2 Опосередковане політичне представництво інтересів
- •Рекомендована література
- •Глава 12 політичні режими
- •12.1 Поняття і структура політичного режиму
- •12.1.1 Поняття політичного режиму
- •12.1.2 Структура політичного режиму
- •12.2 Типологія політичних режимів
- •12.2.1 Типологія політичних режимів г. Моски
- •12.2.2 Політичні й державні режими
- •12.2.3 Тоталітаризм
- •12.2.4 Авторитаризм
- •12.2.5 Демократичний політичний режим
- •12.2.6 Трансформація політичних режимів
- •12.3 Теоретичні засади демократії
- •12.3.1 Поняття демократії
- •12.3.2 Політичні принципи демократії
- •12.3.3 Основні концепції демократії
- •Рекомендована література
- •Розділ 4 персоналізовані аспекти політики
- •Глава 13
- •Особа як суб'єкт політики
- •13.1 Політична суб'єктність особи
- •13.1.1 Поняття «людина», «індивід», «особа»
- •13.1.2 Політична суб'єктність особи
- •13.2 Основні типи й види політичної поведінки
- •13.2.1 Поняття політичної поведінки
- •13.2.2 Типи й види політичної поведінки
- •13.2.3 Основні форми політичної участі. Референдум
- •13.2.4 Специфіка масової поведінки в політиці
- •13.2.5 Мотивація політичної поведінки
- •13.3 Політика і мораль
- •13.3.1 Історичний аспект
- •13.3.2 Моральна дилема в політиці
- •13.3.3 Вплив влади на особу
- •Рекомендована література
- •Глава 14 політичні еліти
- •14.1 Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •14.1.1 Поняття політичної еліти
- •14.1.2 Сучасні концепції політичних еліт
- •14.1.3 Функції політичної еліти
- •14.2 Типологія та шляхи формування політичних еліт
- •14.2.1 Типологія політичних еліт
- •14.2.2 Еліта і бюрократія
- •14.2.3 Шляхи формування політичних еліт
- •Рекомендована література
- •Глава 15 політичне лідерство
- •15.1 Сутність, витоки і функції політичного лідерства
- •15.1.1 Сутність політичного лідерства
- •15.1.2 Витоки політичного лідерства
- •15.1.3 Функції політичного лідерства
- •15.2 Типологія та механізми формування політичного лідерства
- •15.2.1 Типологія політичного лідерства
- •15.2.2 Механізми формування політичного лідерства
- •Глава 16 політична культура
- •16.1 Сутність і структура політичної культури
- •16.1.1 Сутність політичної культури
- •16.1.2 Структура політичної культури
- •16.2 Політична свідомість як елемент політичної культури
- •16.2.1 Поняття політичної свідомості
- •16.2.2 Політична психологія та ідеологія
- •16.2.3 Буденна й теоретична політична свідомість
- •16.2.4 Індивідуальна, групова й масова політична свідомість
- •16.3 Типи і функції політичної культури
- •16.3.1 Типологія політичної культури г. Алмонда і с. Верби
- •16.3.2 Типологія політичної культури є. Вятра
- •16.3.3 Вплив політичної культури на політичну систему
- •16.3.4 Функції політичної культури
- •16.4 Політична соціалізація
- •16.4.1 Сутність політичної соціалізації
- •16.4.2 Етапи політичної соціалізації
- •Розділ 4 політика як міжнародний процес
- •Глава 17
- •Міжнародна політика
- •17.1 Зовнішня політика
- •17.1.1 Міжнародна і зовнішня політика
- •17.1.2 Цілі і функції зовнішньої політики
- •17.1.3 Засоби зовнішньої політики
- •17.2 Міжнародні політичні відносини
- •17.2.1 Сутність та особливості міжнародних відносин
- •17.2.2 Структура міжнародних політичних відносин
- •17.3 Світовий політичний процес
- •17.3.1 Поняття світового політичного процесу
- •17.3.2 Марксистська концепція світового політичного процесу
- •17.3.3 Геополітичні концепції
- •17.3.4 Концепція політичного реалізму
- •17.3.5 Модерністські концепції
- •17.3.6 Україна в системі міжнародних політичних відносин
- •Рекомендована література
- •Глава 18 світові ідейно-політичні доктрини
- •18.1 Класичні буржуазні ідейно-політичні доктрини і сучасність
- •18.1.1 Лібералізм
- •18.1.2 Консерватизм
- •18.2 Основні ідейно-політичні доктрини в робітничому русі
- •18.2.1 Комунізм
- •18.2.2 Соціал-демократизм
- •18.3 Ідейні засади політичного екстремізму
- •18.3.1 Фашизм
- •18.3.2 Анархізм
- •18.3.3 Троцькізм
- •18.3.4 Взаємовплив політичних ідеологій
- •Рекомендована література
Рекомендована література
Бабков В. Г.
Межнациональные противоречия и конфликты // Социально-полит. журн. 1994. № 7-8.
Беленький В. X.
О среднем классе в России // Социально-полит. журн. 1994. № 12.
Бербешкина 3. А.
Справедливость как социально-философская категория. М., 1983.
Бромлей Ю. В.
Основные разновидности национальных общностей (понятийно-терминологические аспекты) // Науч. коммунизм. 1990. № 1.
Бромлей Ю. В.
Этносоциальные процессы: теория, история, современность. М.,
1987.
Бурлацкий Ф. М., Галкин А. А.
Современный Левиафан: Очерки политической социологии капитализма. М., 1985.
Воловин В., Макєєв С.
Соціальна стратифікація і політика // Політ, думка. 1993. № 1.
Гидденс Э.
Стратификация и классовая структура // Социол. исследования.
1992. №9, 11.
Дарендорф Р.
Конфликт и классовая борьба // Социол. исследования. 1995.
№ 7-8.
Етнонаціональний розвиток України: терміни, визначення, персонали'. К., 1993.
Здравомыслов А. Г.
Социология конфликта. М., 1995.
Комаров М. С.
Социальная стратификация и социальная структура // Социол. исследования. 1992. № 7.
Краснов Б. И.
Конфликты в обществе // Социально-полит, журн. 1992. № 6—7.
Майборода А.
Теория этнополитики в западном обществоведении. К., 1993.
Мала енциклопедія етнодержавознавства / За ред. Ю. 1. Римаренка. К., 1996.
Мацнев А. А.
Этнополитические конфликты: природа, типология и пути урегулирования // Социально-полит, журн. 1996. № 4.
Мокляк Н. Н.
Социальные отношения: структура и формы проявления. К., 1986.
Наумова Т. В.
Становление среднего класса в реформируемой России // Социально-гуманитарные знания. 1999. № 4.
Преториус Р.
Теория конфликта // Полит, исследования. 1991. № 5.
Сперанский В. И.
Конфликт: сущность и особенности его проявления // Социально-полит, журн. 1995. № 3.
Сперанский В. И.
Основные виды конфликтов: проблемы классификации // Социально-полит, журн. 1995. № 4.
Стариков Е. Н.
Социальная структура переходного общества: «горизонтальный срез» // Полит, исследования. 1995. № 5.
Шляхтун П. А.
Социально-классовая структура современного буржуазного общества: Проблемы методологии исследования. К., 1986.
Ян Э.
Государственное и этническое понимание нации: противоречия и сходство // Полит, исследования. 2000. № 2.
Глава 7 системний вимір політики
Суспільство є складним і багатоманітним утворенням. Найважливішими і найбільш загальними елементами його структури є основні сфери суспільного життя — економічна, соціальна, політична, духовна. Політична сфера охоплює всю багатоманітність політичних явищ і процесів — як необхідних, зумовлених об'єктивними чинниками суспільного розвитку, так і випадкових, що є результатом збігу обставин. Наука про політику, звичайно, не може охопити всю багатоманітність політичних явищ. Завдання політології, як і будь-якої іншої науки, полягає передусім у пізнанні необхідних, закономірних зв'язків між різними сторонами та елементами її об'єкта. Найбільшою мірою цьому завданню відповідає категорія «політична система суспільства», що є центральною в політології, а сама політична система виступає предметом цієї науки.