- •Ю. І. Муляр, о. В. Дерібо
- •Передмова
- •1 Загальні положення
- •1.1 Токарні верстати з чпк та їх технологічні можливості
- •1.2 Номенклатура оброблюваних деталей
- •1.3 Послідовність виконання переходів
- •1.4. Інструмент для обробки тіл обертання
- •Продовження таблиці 1.1
- •1.5. Зони обробки
- •1.6. Типові схеми токарної обробки
- •На прикладі ступінчастого вала (рис. 1.7, а) сформуємо зону чорнової обробки та розподілимо напуск між робочими ходами.
- •2. Характеристика верстата моделі 16к20т1.02
- •2.1. Призначення та область застосування верстата
- •2.2. Загальне компонуваннята принцип роботи верстата
- •2.3. Склад верстата
- •2.4. Технічна характеристика
- •3.1. Пчпк та пульт оператора
- •3.2. Панелікерування верстатом
- •Підготовка керувальної програми
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Головне призначення буквених адрес. Формат адрес
- •4.3 Підготовча функція g
- •4.4. Допоміжна функція м
- •4.5 Програмування режимів обробки
- •4.5.1 Програмування швидкості головного руху
- •4.5.2. Програмування робочої подачі
- •4.6 Програмування номера інструмента
- •4.7 Програмування переміщень
- •4.7.1 Системи відліку
- •4.7.2 Позиціювання (швидкий рух)
- •4.7.3 Переміщення з робочою подачею
- •4.7.4 Позиціювання по двох осях
- •4.7.5 Обробка фасок
- •4.7.6. Кругова інтерполяція
- •4.7.8. Обробка галтелей та скруглень
- •4.8. Повторення частини програми за функцією g25
- •4.9. Задання зміщення нуля за функцією g92
- •4.10. Безумовний перехід р
- •4.11. Витримка часу за функцією g4
- •5. Постійні технологічні цикли
- •5.1. Однопрохідний поздовжній цикл g70
- •5.2.Однопрохідний поперечний цикл g71
- •5.3. Багатопрохідний чорновий поздовжній цикл g77
- •5.4. Багатопрохідний чорновий поперечний цикл g78
- •5.6. Цикл глибокого свердління g73
- •5.6. Багатопрохідний цикл точіння торцевих канавок g74
- •5.8. Багатопрохідний цикл різенарізання g31
- •5.9 Цикл нарізання різі мітчиком (плашкою) за функцією g33
- •Примітка: у циклах g31 та g33 клавіша під час виконання циклу блокується.
- •6. Приклади розробки фрагментів керувальних команд
- •Вихід у початкову точку кп
- •Перший цикл
- •7. Лабораторна робота: “Розробка керувальної програми та налагодження токарного верстата з чпк”
- •Устаткування та пристрої, що використовуються в роботі
- •Порядок виконання роботи
- •Методика виконання роботи
- •7.3.1. Розробка розрахунково-технологічної карти
- •7.3.2. Особливості проектування операцій токарної обробки на верстатах з чпк
- •7.3.3. Особливості програмування обробки на верстаті 16к20т1.02
- •7.3.4. Підготовка пчпк до роботи
- •7.3.5. Підрежим виходу у фіксовану точку
- •7.3.6 Режим розмірної прив’язки інструмента
- •7.3.7 Особливості реалізації підрежиму виходу у фіксовану точку та режиму розмірної прив’язки інструмента під час виконання лабораторної роботи
- •7.3.8 Вибір розташування вихідної точки програми
- •7.3.9 Введення, відпрацювання та корекція керувальної програми
- •7.5 Вимоги до оформлення звіту
- •7.6 Система модульно-рейтингового оцінювання лабораторної роботи
- •Організація проведення лабораторної роботи та заходи з техніки безпеки
- •Питання для самопідготовки
- •Список літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
7.3.5. Підрежим виходу у фіксовану точку
Підрежим застосовується для просторової прив’язки вимірювальної системи ПЧПК та супорта верстата. Таким чином, ця точка також служить проміжною нульовою точкою, до якої потім здійснюється розмірна прив’язка інструмента.
Вихід у фіксовану точку проводиться окремо по кожній координаті. Послідовність виходу у фіксовану точку по осі X виконується таким чином:
– увімкнути головний привод верстата (натиснути клавіші М та 3 );
– увімкнути вибраний діапазон частоти обертання шпинделя (рукоятка перемикання діапазонів знаходиться зліва, на передній панелі верстата); натиснути клавішу М та клавіші, які відповідають номеру діапазону на пульті;
– задати частоту обертання шпинделя (натиснути клавіші S та ті клавіші, які відповідають значенню вказаного параметра);
– задати обертову подачу (натиснути клавішу F та ті клавіші, які відповідають значенню подачі);
– задати ручний режим роботи системи керування (натиснути клавішу );
– задати підрежим виходу у фіксовану точку (натиснути клавішу , після чого починає пульсувати індикатор ручного режиму);
– вивести інструментальну головку по одній координаті у фіксовану точку (наприклад, вихід здійснюється по координаті X – натиснути одночасно клавіші до тих пір, поки не припиниться пульсація індикатора. Останнє свідчить про те, що вихід у фіксовану точку по цій координаті відбувся).
Для повторення циклу налагодження по другій координаті в аналогічній послідовності натискують на клавіші .
Коли прив’язка інструмента до цього не проводилася, на індикаторі висвітлюється нуль, у противному разі – відповідна координата інструментальної головки.
УВАГА! Вихід у фіксовану точку потрібно здійснювати після кожного вимикання верстата під час наступного ввімкнення тому, що під час цьому відбувається поштовх інструментальної головки. Це приводить до зсування останньої з фіксованої точки.
7.3.6 Режим розмірної прив’язки інструмента
Нижчевикладена методика розмірної прив’язки інструмента застосовується під час реальної обробки заготовки шляхом зняття стружки.
Прив’язка інструмента до вимірювальної системи проводиться після виконання підрежиму виходу у фіксовану точку.
Прив’язка встановленого на верстаті інструмента полягає у визначенні реальних розмірів, які отримуються на деталі в результаті контрольного проточування. Отримані розміри вводяться у пам’ять пристрою для прив’язки вимірювальної системи та центру різального інструмента.
Перед виконанням розмірної прив’язки необхідно:
– ввімкнути привод головного руху, виставити потрібний діапазон частоти обертання шпинделя, задати частоту обертання шпинделя, задати обертову подачу, заданий ручний режим роботи системи керування (див. п. 3.5).
Далі необхідно:
– установити в патрон верстата заготовку;
– установити інструмент у робочу позицію (натиснути клавішу Т , номер інструмента);
– за допомогою клавіш установити вершину різця на відстані 2...3 мм від торця заготовки з урахуванням припуску (1...2 мм), який буде зніматися з поверхні заготовки;
– ввести режим роботи від маховичка та напрямок подачі інструмента (натиснути клавіші таі, за допомогою маховичка, проточити зовнішню поверхню заготовки приблизно на довжину 10 мм;
–відвести інструмент по осі Z, не змінюючи його положення по осі X, за межі заготовки за допомогою маховичка;
– припинити обертання шпинделя (натиснути клавіші М 5 );
– за допомогою мікрометра виміряти отриманий діаметр заготовки;
– ввести режим розмірної прив’язки інструмента (натиснути клавішу , після чого над нею повинна засвітитися лампочка);
– ввести виміряну величину діаметра в пам’яті системи (натиснути клавіші: X , числової величини діаметра,);
– після натискання останньої клавіші лампочки індикації адреси та чисел згасають;
– увімкнути обертання шпинделя;
– задати ручний режим роботи системи;
– підвести вершину ріжучої кромки інструмента на відстань 2...3 мм від зовнішньої циліндричної поверхні, враховуючи те, що наступною дією буде підрізання торця заготовки (ця дія виконується клавішами ;
– ввести режим роботи від маховичка та напрямок подачі інструмента (натиснути клавіші та) і за допомогою маховичка підрізати торець заготовки;
– відвести інструмент по осі X, не змінюючи його положення по осі Z за межі заготовки;
– припинити обертання шпинделя;
– виміряти відстань від торця заготовки до бажаного місцезнаходження початку системи координат деталі по осі Z;
– ввести режим розмірної прив’язки інструмента;
– ввести виміряну величину в пам’ять системи (натиснути клавіші : Z , числової величини виміряної відстані);
– ввімкнути обертання шпинделя;
– задати ручний режим роботи системи керування (клавіша );
– відвести револьверну головку у фіксовану точку (натиснути клавіші ,,).