- •М.О. Клименко, в.Г. Петрук, л.В. Клименко, о.В. Мудрак
- •Перелік скорочень
- •ПЕредмова
- •Розділ 1 Вступ до фахової екологічної і природоохоронної діяльності
- •1.1. Предмет і завдання дисципліни
- •1.2.Основи екологічної термінології. Поява терміну «екологія» та його означення
- •1.3. Суть фахової діяльності еколога
- •1.4. Формування свідомого ставлення до довкілля
- •1.5. Перелік умінь і навиків в процесі навчання за спеціальністю та вивчення дисципліни «Вступ до фаху»
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 2 Загальна екологічна ситуація у світі та україні і перспективи людства
- •2.1. Загальна екологічна ситуація у світі
- •2.2. Екологічна ситуація в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 3
- •3.2. Стратегія збалансованого розвитку України
- •3.3. Стратегічні завдання збалансованого розвитку
- •3.4. Освіта в інтересах збалансованого розвитку
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 4 Історія виникнення та розвитку науки екології
- •4.1. Історія виникнення науки екології
- •4.2. Календар становлення екології як науки
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5 Система вищої освіти в Україні
- •5.1. Поняття про освіту
- •5.2. Система вищої освіти країн світу
- •5.3. Система вищої освіти України
- •Управління освітою
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 6 Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •6.1. Історія виникнення внз
- •6.2. Класифікація внз за формами власності
- •Форми навчання та організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 7 Державний стандарт вищої освіти
- •7.1. Структура державного стандарту вищої освіти України
- •7.2. Освітньо-кваліфікаційні рівні у системі вищої освіти України
- •7.3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців-екологів
- •Освітньо-кваліфікаційні вимоги до випускників з базовою вищою освітою за професійним спрямуванням бакалавра екології.
- •Державна атестація
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 8 Перспективи та проблеми входження України у європейський освітній простір
- •8.1. Характеристика Європейського освітнього простору
- •8.2. Болонський процес як засіб розвитку вищої освіти країн Європи
- •Особливості Болонського процесу
- •8.3. Система європейського трансферного кредиту
- •8.4. Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •8.5. Організація навчання за кредитно-модульною системою
- •8.6. Структура навчальної дисципліни та залікового кредиту
- •Запитання для самоконтролю
8.4. Кредитно-модульна система організації навчального процесу
Основними ознаками, визначальними елементами кредитно-модульної технології навчання є поняття кредиту і модуля. Якщо в кредитах визначають оптимальний час повного навчального навантаження студента для засвоєння змісту навчальної дисципліни чи курсу, то модуль, як одиниця вимірювання змісту, дає змогу змоделювати іншу, більш продуктивну технологію навчання, яка дає можливість засвоювати зміст навчальної дисципліни не урочними порціями, не семестровими відрізками, а логічно завершеними частинами (модулями).
Модуль – міра знань. Модульне навчання – це пакет науково-адаптованих програм для індивідуального вивчення, що забезпечує навчальні досягнення студентів з різним рівнем попередньої підготовки.
Основні принципи модульності.
– наявність самостійної групи знань, якими оволодівають студенти за допомогою дидактично доцільних засобів;
– формування самостійно спланованої, цілісної одиниці навчальної діяльності, яка сприяла б досягненню студентом чітко визначених цілей.
Введення модульної технології навчання істотно змінює навчальний процес, який розглядається як цілісний алгоритм організації ефективного засвоєння знань та умінь. Модуль, як цілісна сукупність взаємозв'язаних знань, має певну протяжність в часі (аудиторне навчання і самостійна робота). Оптимальна кількість часу модуля дає змогу реалізувати психологічні вимоги до засвоєння знань. Зміст модуль но-розвиваючого навчання визначається цілісною системою змістових модулів, що зафіксована у модульній програмі того або іншого навчального курсу.
Принципи формування модульних програм:
– цільове призначення інформаційного матеріалу;
– поєднання комплексних інтегруючих і окремих дидактичних цілей;
– повнота навчального матеріалу в модулі;
– відносна самостійність елементів модуля;
– реалізація зворотного зв'язку;
– оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.
Модульна технологія забезпечує дотримання психолого-педагогічних вимог до організації засвоєння визначеної сукупності знань, оперативне управління навчальним процесом, а також спонукає студентів до систематичної навчальної праці і робить її посильною. Крім того, модульна технологія передбачає не лише організацію повного засвоєння визначених знань, а й дієвий контроль за станом їхнього засвоєння кожним студентом.
Запровадження кредитно-модульної системи в навчальному процесі є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання. Модульна організація змісту навчальної дисципліни вимагає від студента глибокої аналітико-логічної роботи над змістовим наповненням дисципліни і забезпечує зростання у студентів мотивації до систематичного і неформального навчання. Студент вчиться сам, а викладач здійснює мотивоване управління навчанням, що значно піднімає одночасно свободу і відповідальність як з однієї, так і з іншої сторони. Викладач відчуває відповідальність за правильно скоординований напрямок і методику засвоєння матеріалу, а студент усвідомлює, що кінцевий результат залежатиме лише від нього самого.
Суттєвою особливістю модульного навчання у вищій школі є свобода дій, якою користується студент при самостійному вивченні матеріалу і його активна позиція. За умов модульності студент дістав право вибору шляхів індивідуального навчання - кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає, що значна кількість матеріалу дається на самостійне вивчення. Студент, який навчається індивідуально, має ряд переваг:
– набуття функцій самостійного здобуття знань;
– пошук раціональних форм запам'ятовування навчального матеріалу;
– розвиток вольових зусиль, навичок самоконтролю;
– оволодіння методикою побудови структурної схеми навчального предмета, лаконічного конспектування.
Тобто, при такій організації навчання визначальною є діяльність студента, а не викладача. Це в свою чергу спонукає до зростання відповідальності студентів в процесі засвоєння ними необхідного матеріалу. Саме модульна технологія навчання забезпечує стимулюючу, розвиваючу і особистісно-творчу функції одержання знань, їх самостійність і мобільність, що є основою підготовки компетентного фахівця.