- •1. Зміст освіти як проблема вузівської педагогіки
- •2. Рівні формування змісту освіти. Кваліфікаційні характеристики
- •3. Провідні тенденції розвитку змісту вищої освіти у вузі: фундаменталізація, гуманітаризація, регіоналізація, диференціація й індивідуалізація, інтеграція
- •4. Нормативні документи, що регламентують зміст вищої професійного освіти
- •5. Базова (нормативна) і варіативна складового змісту вищого освіти
- •6. Зміст освіти у вищій школі
Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
РЕФЕРАТ
з дисципліни “Педагогіка та психологія вищої школи”
на тему: ”Зміст освіти в вищій школі”
Виконала: ст. групи ЕБ-13м
Килимник В. О.
Перевірила: доц. Мацко Л. А.
Вінниця 2014
Зміст
1. Зміст освіти як проблема вузівської педагогіки...............................................3
2. Рівні формування змісту освіти. Кваліфікаційні характеристики..................5
3. Провідні тенденції розвитку змісту вищої освіти у вузі: фундаменталізація, гуманітаризація, регіоналізація, диференціація й індивідуалізація, інтеграція..................................................................................................................6
4. Нормативні документи, що регламентують зміст вищої професійного освіти........................................................................................................................6
5. Базова (нормативна) і варіативна складового змісту вищої освіти..............10
6. Зміст освіти в вищій школі…………………………………………………...11
Перелік посилань………………………………………………………………...20
1. Зміст освіти як проблема вузівської педагогіки
На рисунку 1.1 представлено формування змісту освіти у вищій школі.
Рисунок 1.1 - Формування змісту освіти у вищій школі
Зміст освіти – спеціально відібрана й визнана суспільством система елементів об'єктивного досвіду людства, засвоєння якого необхідно для успішної діяльності в певній сфері. Це той кінцевий результат, до якого прагне навчальний заклад, той рівень і ті досягнення, які виражаються в категоріях знань, умінь, навичок, особистісних якостей.
Професійна освіта будь-якого рівня спрямована на одержання молодими людьми професії й відповідної кваліфікації.
Зміст професійної освіти включає:
суму понять, положень, алгоритмів і сучасних теорій, що пояснюють явища, які відбуваються в природі, суспільстві, культурі й техніці;
суму знань про предмети, знаряддя праці й механізми, які застосовуються у процесі праці;
навчання способам діяльності, що гарантує формування професійних умінь і навичок.
Зміст підготовки будь-якого фахівця є основною частиною педагогічної системи.
Зміст навчання виконує різноманітні функції: інформативну, методологічну, навчальну, розвиваючу, виховну.
Поряд із загальнодидактичними виділяють специфічні принципи, пов'язані із професійною освітою:
відповідності змісту освіти й навчання цілям підготовки фахівця;
діяльнісного підходу до визначення змісту навчання;
випереджального (прогностичного) характеру формування змісту;
обліку закономірностей професійного становлення й розвитку особистості.
Зміст освіти – це науково обґрунтована система дидактичного й методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного керування освітою і вищим навчальним закладом і відбивається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах.
Зміст освіти включає:
нормативний компонент (визначається відповідним державним стандартом освіти);
вибіркові компоненти (визначаються вищим навчальним закладом).
2. Рівні формування змісту освіти. Кваліфікаційні характеристики
Формування змісту освіти здійснюється за декількома рівнями. Розглянемо рівні формування змісту й відповідні їм кваліфікаційні характеристики.
Освітній рівень передбачає задоволення потреб особистості в одержанні загального середньої й вищої освіти шляхом навчання в різних типах навчальних закладів.
Освітньо-кваліфікаційний рівень припускає одержання певного рівня освіти й кваліфікації. Освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні встановлені в Україні Законом про освіту.
Освітні рівні: початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічне освіта, базова вища освіта, повна вище освіта.
Освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, спеціаліст, магістр.
Законом про освіту визначаються також учені ступені (кандидат наук, доктор наук) і вчені звання (старший науковий співробітник, доцент, професор).
Виходячи зі структури вищого освіти, її перша ступінь припускає одержання кваліфікації «молодший спеціаліст»; друга – кваліфікації «бакалавр» (базова вища освіти); третя – кваліфікації «спеціаліст», «магістр» (повна вища освіта).
Освітня характеристика - це основні вимоги до якостей і знань людини, що одержала певний освітній рівень. Зміст освітньої характеристики як складової частини державного стандарту освіти визначається Міністерством освіти України окремо для кожного освітнього рівня.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика - це основні вимоги до професійних якостей, знань і вмінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних функцій.
Зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики визначається Міністерством освіти України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня.