83. Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, е:

1. юридичні особи;

2. фізичні особи;

3. податкові агенти;

4. нерезиденти.

84. Не є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

1. квартири;

2. гуртожитки;

3. садові або дачні будинки;

4. житлові будинки.

85. Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюють:

1. Верховна Рада України;

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим;

3. сільські, селищні та міські ради;

4. усі перерахувати органи.

86. База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

1. для квартири на 100 кв. метрів;

2. для квартири на 120 кв. метрів;

3. для квартири на 200 кв. метрів;

4. для квартири на 240 кв. метрів.

87. Базовий податковий (звітний) період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дорівнює:

1. календарному року;

2. календарному кварталу;

3. календарному місяцю;

4. календарному дню.

88. Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є:

1. юридичні особи;

2. фізичні особи - підприємці;

3. власники транспортних засобів;

4. податкові агенти.

89. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, затверджується рішенням:

1. обласної ради;

2. районної ради;

3. міської ради;

4. селищної та сільської ради.

90. Об'єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є:

1. площа земельної ділянки;

2. земельна ділянка;

3. місце для паркування;

4. транспортний засіб.

91. Ставки збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у розмірі:

1. від 0,03 % до 0,15 % мінімальної заробітної плати;

2. від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3. до 50 % прожиткового мінімуму;

4. до 20 % вартості паркування транспортних засобів.

92. Збір за місця для паркування транспортних засобів сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками:

1. кожного робочого дня;

2. до 30 числа кожного місяця;

3. щоквартально;

4. двічі на рік.

93. Види підприємницької діяльності, які потребують патентування та сплати відповідного збору:

1. торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

2. діяльність у сфері розваг;

3. діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство);

4. торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти.

94. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг:

1. суб’єкти господарювання, що утворені громадськими організаціями інвалідів та здійснюють торгівлю продовольчими товарами вітчизняного виробництва;

2. аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

3. фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів;

4. суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції.

95. Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:

1. на території міста Києва та обласних центрів - від 0,4 до 0,8 розміру мінімальної заробітної плати;

2. на території міста Севастополя, міст обласного значення і районних центрів - від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;

3. на території міст, селищ і сіл - від 0,08 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;

4. на території інших населених пунктів - до 0,04 розміру мінімальної заробітної плати.

96. Сплата збору за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту здійснюється:

1. не пізніше як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;

2. щомісяця, не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;

3. щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу;

4. у день провадження такої діяльності.

97. Термін дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить:

1. від одного до п’ятнадцяти календарних днів;

2. 60 календарних місяців;

3. вісім календарних кварталів;

4. один календарний рік.

97. Платниками туристичного збору є:

1. інваліди та діти-інваліди;

2. громадяни України й іноземці;

3. особи, які прибули у відрядження;

4. ветерани війни.

99. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі:

1. від 0,5 % до 1 % до бази справляння збору;

2. від 0,5 % до 1 % мінімальної заробітної плати;

3. від 0,5 % до 1 % прожиткового мінімуму;

4. від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

100. До вартості проживання при справлянні туристичного збору не включаються витрати на:

1. харчування чи побутові послуги;

2. оформлення закордонних паспортів;

3. обов’язкове страхування;

4. усі перераховані витрати.

101.Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися:

1. юридичними особами або фізичними особами - підприєм­цями;

2. квартирно-посередницькими організаціями;

3. адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів і гуртожитків;

4. усіма перерахованими суб’єктами.

102. Базовий податковий (звітний) період туристичного збору дорівнює:

1. календарному року;

2. календарному кварталу;

3. календарному місяцю;

4. календарному дню.

103. Ставка податку за один гектар ріллі,сіножатей та пасовищ становить:

1. 0,1;

2. 0,01;

3. 0,3;

4. 0,03.

104. Ставка податку за один гектар багаторічних насаджень становить:

1. 0,1;

2. 0,01;

3. 0,3;

4. 0,03.

105. Фізичні особи, які мають право щодо звільнення від сплати земельного податку:

1. інваліди, пенсіонери, військовослужбовці;

2. військовослужбовці, ветерани війни, постраждалі від ЧАЕС;

3. ветерани війни, пенсіонери, постраждалі від ЧАЕС, інваліди;

4. інваліди І і II групи, пенсіонери, ветерани війни, постраждалі від ЧАЕС.

106. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком:

1. земельні ділянки лікарень, фермерських господарств, бюджетних установ;

2. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

3. земельні ділянки, які орендуються іноземцями;

4. земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

107. Податок на землю фізичними особами сплачується протягом:

1. 60 днів з дня вручення податкового повідомлення;

2. 40 днів з дня вручення податкового повідомлення;

3. 20 днів з дня вручення податкового повідомлення;

4. 10 днів з дня вручення податкового повідомлення;

108. 3 якого по який період платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку і подають декларацію?

1. щомісячно;

2. щоквартально з 1-15;

3. до 31.03 поточного року;

4. 01.01 по 01.02 поточного року.

109. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному:

1. Бюджетним кодексом України;

2. Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161- XIV (у редакції Закону України від 02.10.2003 р. № 1211-IV);

3. Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ (у редакції Закону України від 19.09.1996 р. № 378/96-ВР); :

4. Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-111.

110. Індексація нормативної грошової оцінки земель визначається за формулою:

1. Кі = [І + 10]: 100;

2. Кі = [І - 1]: 100;

3. Кі= [І - 10]: 100;

4. Кі = [І + 1]: 100.

111. Облік фізичних осіб - платників податку на землю і нарахування відповідних сум проводиться:

1. щороку до 1 січня;

2. щороку до 1 травня;

3. щороку до 1 березня;

4. щороку до 31 грудня.

112. Платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку і надають свої землі в оренду (за винятком бюджетних установ) сплачують податок:

1. 50 % з урахуванням прибудинкової території;

2. 25 % прибудинкової території;

3. на загальних підставах, з урахуванням прибудинкової території;

4. 10 % прибудинкової території.

113. Перешкодою для переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок) є:

1. обсяг виручки за попередній рік дорівнює 0,8 млн грн;

2. на підприємстві працює 52 робітники;

3. засновниками підприємства є виключно фізичні особи.

114. Чи може перейти на спрощену систему оподаткування відокремлений підрозділ працюючого на звичайній системі підприємства, який не повинний статусу юридичної особи?

1. ні;

2. так;

3. може за наявності дозволу органу податкової служби.

115. Спрощена система оподаткування не може бути застосована для:

1. підприємства, що бере участь у договорі про спільну діяльність;

2. підприємства, яке уповноважене вести податковий та бухгалтерський обліки за спільною діяльністю;

3. спільної діяльності як суб’єкта оподаткування?

116. До бази оподатковування єдиним податком для юридичної особи відносять:

1. безкоштовно отримані матеріальні цінності;

2. кошти, отримані від Фонду соціального страхування на створення робочих місць;

3. кошти, що надійшли в касу за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги);

4. вартість сировини, отриману за бартерною угодою.

117. Доцільність вибору ставки єдиного податку юридичною особою залежить від:

1. форми власності підприємства;

2. матеріаломісткості виробництва;

3. капіталомісткості виробництва;

4. організаційно-правової форми підприємства;

5. податкового статусу споживачів продукції (послуг) підприємства.

118. Єдиний податок з юридичних осіб може бути класифікований як:

1. розкладний;

2. прогресивний;

3. загальнодержавний;

4. місцевий.

119. Який метод податкового обліку об'єкта оподаткування застосовується при спрощеній системі оподаткування юридичних осіб?

1. метод першої події;

2. метод останньої події;

3. касовий метод;

4. метод «за відвантаженням».

120. При продажу основних засобів юридичною особою - суб’єктом малого підприємництва - оподаткуванню єдиним податком підлягає:

1. балансова вартість основних фондів;

2. первісна вартість основних фондів;

3. залишкова вартість основних фондів;

4. виручка від продажу основних фондів;

5. різниця між виручкою від продажу основних фондів та первісною їх вартістю;

6. різниця між виручкою від продажу основних фондів та балансовою їх вартістю;

7. різниця між виручкою від продажу основних фондів та відновною їх вартістю;

8. різниця між виручкою від продажу основних фондів та залишковою їх вартістю.

121. Ставка єдиного податку для фізичних осіб залежить від:

1. обсягу прибутку;

2. розміру виручки;

3. обсягу доходу;

4. виду діяльності.

122. Максимальний рівень ставки єдиного податку для фізичних осіб дорівнює:

1. 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2. 200 грн;

3. 320 грн;

4. встановлюється органами місцевого самоврядування без будь-яких обмежень.

123. У випадку здійснення підприємницької діяльності фізичною особою - платником єдиного податку - з використанням найманої праці ставка єдиного податку:

1. залишається без змін;

2. збільшується на 50 % за кожну особу;

3. збільшується на 20 % за кожну особу;

4. збільшується на 10 % за кожну особу.

124. Фізична особа - платник єдиного податку - в серпні порушив обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). З якої дати він повинний повернутися на звичайну систему оподаткування?

1. з наступного за порушенням дня;

2. з 1 вересня;

3. з 1 жовтня.

125. Фізична особа - платник єдиного податку:

1. не є платником ПДВ;

2. є платником ПДВ;

3. самостійно приймає рішення про статус платника ПДВ.

126. Приватний підприємець - платник єдиного податку - не може здійснювати торгівлю таким товарами:

1. продовольчі товари;

2. електричні побутові прилади;

3. тютюнові вироби;

4. пиво;

5. друкована продукція.

127. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку, з урахуванням обмежень, встановлених Податковим кодексом, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує:

1. 25 %;

2. 50%;

3. 75 %;

4. 66%.,

128. Не може бути зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку суб’єкт господарювання, у якого понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації:

1. зерна;

2. рослинницької продукції;

3. тваринницької продукції;

4. декоративних рослин.

129. Об’єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком є:

1. площа сільськогосподарських угідь;

2. площа земель водного фонду;

3. площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду;

4. площа багаторічних насаджень.

130. Розмір ставок фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара земель водного фонду становить (у відсотках бази оподаткування):

1. 1,0;

2. 0,45;

3. 0,09;

4. 0,03.

131. Базовим податковим (звітним) періодом для фіксованого сільськогосподарського податку е: •

1. календарний рік;

2. півріччя;

3. квартал;

4. місяць.

132. Платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками таких податків і зборів:

1. податку на додану вартість;

2. акцизного податку;

3. екологічного податку;

4. податку на прибуток підприємств.

133. У податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника фіксованого сільськогосподарського податку становить менше 75 %. Як повинний сільськогосподарський товаровиробник сплачувати податки у наступному податковому році?

1. сплачувати фіксований сільськогосподарський податок;

2. перейти на спрощену систему оподаткування;

3. на загальних підставах;

4. звільняється від оподаткування.

134. Вкажіть, які операції суб'єктів підприємницької діяльності - резидентів України, що здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

1. з виконання робіт та постачання послуг;

2. з імпорту;

3. з експорту;

4. поставки сировини та матеріалів.

135. Підприємство, що засноване громадською організацією інвалідів і є його власністю, з кількістю інвалідів, які мають там основне місце роботи, протягом попереднього звітного періоду 55 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу та фондом оплати праці, що становить протягом звітного періоду 20 відсотків суми загальних витрат на оплату праці:

1. повністю звільняється від оподаткування;

2. не підлягає оподаткуванню за ставкою 0 %;

3. підлягає частковому оподаткуванню за ставкою 0 %;

4. підлягає оподаткуванню на загальних засадах.

136. Податкове зобов’язання виникає у платника з 1 березня 2014 року. Вкажіть, яку ставку йому необхідно застосовувати:

1. 20%;

2. 17%;

3. 0%;

4. 25%.

137. Сума податку на додану вартість в одній податковій накладній платника податку станом на 1 січня 2011 року становить 510 тис. грн. Чи зобов’язаний даний платник зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних?

1. зобов’язаний;

2. зобов’язаний після 01,04.2011р.; .

3. не зобов’язаний;

4. зобов’язаний не пізніше 10.03.2011 р.

138. На підприємстві суднобудування в поточному звітному періоді виникло від’ємне значення суми податку на додану вартість. Вкажіть, коли повинно бути здійснене відшкодування з бюджету даної суми:

1. у податковому періоді, у якому виникло від’ємне сальдо податку;

2. дана сума не підлягає відшкодуванню;

3. через 12 календарних місяців після податкового періоду, у якому виникло від’ємне сальдо податку;

4. у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від’ємне сальдо податку.

139. Вкажіть за результатами яких звітних податкових періодів повинна подаватися декларація з податку на прибуток у 2011 році:

1. четвертий квартали;

2. другий, третій та четвертий квартали;

3. другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали;

4. за рік.

16