2. Підготовче провадження в адміністративній справі

Завдання та зміст підготовки адміністративних справ до судового розгляду. Підготовка справи до судового розгляду є са­мостійним та обов´язковим етапом в адміністративному судо­чинстві. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суд­дя адміністративного суду, який відкрив провадження в ад­міністративній справі, що є цілком логічним і слушним. Адже суддя, який розглядав позовну заяву та надані до неї докумен­ти, вже ознайомився з обставинами справи, певною мірою вже попередньо вивчив цю справу і має зробити власне визначення щодо повноти матеріалів до справи, залучення інших осіб до справи, прийняття рішення про проведення попереднього су­дового засідання тощо.

Метою підготовки справи до судового розгляду є забезпе­чення всебічного та об´єктивного розгляду і правильного вирі­шення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку (ч. 2 ст. 110 КАСУ). Підготовка адміністративних справ до судового розгляду проводиться з урахуванням характеру кожної справи, а саме: предмета і підстав позову; сфери діяль­ності позивачів і відповідачів; наявності доказів і повноти зібраних матеріалів; необхідності залучення до справи третіх осіб та особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судо­вому зсіданні та інших обставин.

Законом (ч. 2 ст. 110 КАСУ) передбачаються найважливіші процесуальні дії, які повинні бути вчинені судом (суддею) на стадії підготовки справи до судового розгляду. Проте вчинення цих дій не є ані обов´язковим, ані вичерпним.Всі дії з підготовки справ до судового розгляду, щодо яких суддя (суд) приймає рішення, можна поділити на кілька груп.

Перша група дій стосується доказів і доказування. До них належить прийняття судом рішення про:

а)  витребування документів та інших матеріалів, які можуть  бути додатковими доказами

б)  проведення огляду письмових та речових доказів на місці,  якщо їх не можна доставити до суду

в)  призначення судової експертизи (ст. 81 КАСУ);

г)  наведення інших довідок, необхідних для вирішення  справи по суті.

Друга група дій стосується визначення складу осіб, які бе­руть участь у справі. До них належать:

а)  прийняття рішення про обов´язковість особистої участі осіб,  які беруть участь у справі, у судовому засіданні (ст. 120 КАСУ);

б) прийняття рішення про залучення до справи третіх осіб;

в) вирішення питання про участь у справі органів та осіб,  яким законом надане право захищати права, свободи та інтере-  си інших осіб (ст. 60 КАСУ);

г) вирішення питання про необхідність залучення та викли­ку на судовий розгляд свідків, експертів, спеціалістів перекла­дачів (статті 65—68 КАС України), порядок виклику яких рег­ламентується гл. 3 КАС України.

Третя група дій стосується вирішення інших питань проце­суального забезпечення розгляду адміністративної справи. До таких питань, зокрема, належать:

а)   за обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає усі заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. В такому випадку виклик осіб, які беруть участь у справі, а також повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур´єра, телефону, факсу чи інших технічних за-  собів

б)  прийняття рішення про проведення попереднього судового засідання (ст. 111 КАСУ).

Попереднє судове засідання проводиться одноособово суд­дею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду. У попередньому судовому засіданні беруть участь сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Важливою процесуальною дією судді у попередньому судо­вому засіданні є врегулювання спору шляхом відмови від позо­ву або його визнання чи примирення сторін. Суддя з´ясовує у сторін або їх представників, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністра­тивний позов і роз´яснює сторонам можливості щодо прими­рення.

позивач має право відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду — як під час підготовчого про­вадження, так і під час судового розгляду справи (статті 51, 112, 136 КАСУ), а також у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду (статті 194, 219 КАСУ). Проте визнання позову відповідачем пов­ністю чи частково може бути лише під час підготовчого прова­дження та судового розгляду справи у суді першої інстанції (стат­ті 112, 136 КАСУ), а у суді апеляційної чи касаційної інстанції — сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного чи касаційного розгляду .

Про прийняття судом часткової відмови позивача або від­мови позивача від адміністративного позову в цілому суд (суд­дя) постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини вимог відповідно до часткової вимоги або закри­ває провадження у справі в цілому відповідно до відмови пози­вача від адміністративного позову в цілому.

При частковому визнанні адміністративного позову від­повідачем, суд приймає постанову про задоволення визнаних відповідачем позитивних вимог (ст. 164 КАСУ). При повному визнанні відповідачем адміністративного позову суд приймає постанову про задоволення адміністративного позову (ст. 162 КАСУ) та визначає, яким саме способом відбувається задово­лення позову

Врегулювання адміністративного спору може відбутися і на основі взаємних поступок — примиренням сторін. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов´язків сторін і предмета адміністративного позову. Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок, якщо вони не суперечать закону, чи не порушують чиї-небудь права, свободи і інтереси. Примирення сторін відбувається за клопотанням до суду з боку обох сторін.