Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка КЗМ ЛАБ.DOC
Скачиваний:
9
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
670.21 Кб
Скачать

Лабораторна робота № 5

ВИЗНАЧЕННЯ ШВИДКОСТІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОЇ КОРОЗІЇ МАСОВИМ МЕТОДОМ

5.1. Мета та об’єкт дослідження

Засвоїти масовий метод визначення швидкості корозії в розчинах кислот.

5.2. Завдання на підготовку до лабораторної роботи

5.2.1. Загальні відомості

Визначення корозійної стійкості матеріалів за зміною маси зразка - простий і найнадійніший метод, бо безпосередньо показує кількість металу, зруйнованого корозією. Його використовують у тих випадках, коли корозія має більш - менш рівномірний характер, його звичайно застосовують при спостереженні за перебігом корозії, що відбувається на маловуглецевих сталях, цинку та міді. Корозійні дослідження проводять на спеціальних зразках, які закріпляють у вибраному середовищі так, щоб було зручно вести спостереження.

На швидкість електрохімічної корозії значний вплив має температура, тому що змінюється швидкість дифузії, ступінь пасивності, розчинність продуктів корозії і т. д. При розчинені металів у неокисних кислотах спостерігається експоненціальна залежність видкості корозії від температури [див. рівняння (2.1)]. Але тут замість К+m потрібно розраховувати від’ємний масовий показник корозії K-m, тому що маса зразка за умов корозії в кислоті зменшується. Таким чином,

K-m = Ae -Q/RT;

K- = g- g0 / S (5.1)

де g, g0 - маса зразка відповідно кінцева і початкова, г;

S - площа поверхні зразка, м2;

 - тривалість процесу корозії, год.

Визначивши масовий показник корозії для досліджуваного сплаву в розчині кислоти при різних температурах, можна за методикою, описаною в лаботаторній роботі № 1, скласти емпіричне рівняння залежності швидкості електрохімічної корозії від температури.

5.2.2. Устаткування, прилади, матеріали

Набір кислот (соляна, сірчана, оцтова); штангенциркуль; наждачний папір; лабораторні колби; електронні аналітичні терези.

5.2.3. Заходи безпеки

При виконанні лабораторної роботи необхідно дотримуватися загальних заходів безпеки при виконанні лабораторних робіт.

5.2.4. Контрольні запитання та завдання

1. Переваги та недоліки масового методу корозії?

2. Як змінюється корозія сплавів на основі заліза (чавун, сталь, нержавіючі сталі) при збільшенні концентрації соляної, сірчаної та азотної кислот?

3. Як впливає температура на швидкість корозії сплавів на основі заліза (чавун, сталь) у соляній, сірчанії та азотнії кислотах?

4. Як впливає концентрація солей та лугів на корозію металів?

5. Визначити кількість прокородованого заліза за реакцією

Fe + H2SO4  FeSO4 + H2

при температурі 50 0 С і тиску 753 мм рт. ст., якщо при корозії виділилось 10 мл водню?

5.3. Програма проведення експерименту

Досліджують зразки якого - небудь одного металу або сплаву у водному розчині кислоти (соляної, сірчаної або оцтової) за різним часом витримки в розчинах 15, 20, 45, 60 хв.

Зразки зачищають, вимірюють, знежирюють і зважують з точністю до 0,0002г. Потім кожний зразок вміщують в колбу з кислотою, колбу закривають герметичним корком. Далі всі зразки швидко виймають з розчину. промивають водою, висушують і зважують.

За вказівкою викладача замість визначення швидкості корозії досліджують залежність швидкості корозії зразків від концентрації кислоти (частіше використовують сірчану кислоту концентрації 10, 15, 20, 30. 40, 50 %).