- •ПЕРЕДМОВА
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Лекція 2. КУЛЬТУРА ПЕРВІСНОГО ЧАСУ
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Лекція 5. КУЛЬТУРА ЕПОХИ ЕЛЛІНІЗМУ
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Лекція 6. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Лекція 13. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та понять теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Словник термінів та поняття теми
- •Питання до самоконтролю
- •Завдання для тестової перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •ХРОНОЛОГІЯ
- •РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Лекція 7. Культура Візантії
султана Мехмеда II. Константинополь перетворився в турецьке місто Стамбул, православний храм святої Софії – в мусульманську мечеть Айя Софія. Під ударами турків седьджуків Візантія загинула. Обір валась, перестала існувати велична і своєрідна культура, яка формувалась під впливом римської, грецької та елліністичної традицій. Проте Візан тія внесла величезний вклад у розвиток світової культури. Основні прин ципи і напрямки її культури перейшли до сусідніх держав, в тому числі і до Київської Русі. З Візантії на Русь прийшло християнство з усіма позитивними наслідками для розвитку культури. Запровадження хри стиянства на Русі сприяло поширенню серед її населення слов’янської писемності – кирилиці. З Візантії у великій кількості прибували бого служебні книги і предмети християнського культу.
Найбільш помітним був вплив Візантії на мистецтво Київської Русі. Візантійські майстри брали участь, наприклад, у прикрашанні Софії Київської. В кінці XI ст. вони приїжджали в Києво Печерську лавру, щоб прикрасити Успенський собор. У Візантії був запозиче ний церковний спів.
Народна мудрість говорить: «З ким поберешся, того і наберешся». Для Київської Русі було великим виграшем, що на одному з крутих поворотів свого розвитку вона, шляхом запровадження християнства, поєднала свою історію з історією країни № 1, своєрідного законодавця моди в світовій культурі, якою була до XIII ст. Візантія.
Словник термінів та понять теми
Агіографія (гр. hagios – святий, grapho – пишу) – жанр церковної літератури, який включає розповіді про життя святих («житія»), про діяння мучеників («мартирологи»), легенди про монахів. З часом імена святих стали пов’язувати з певними днями в році, а житія об’єднувати в календарні збірники («мінеї»), які використовувались під час богослужіння.
АльмаOматер – старовинна студентська назва університету, пере носно – місце, де хтось вчився, виховувався.
Аскетизм (від гр. – монах, самітник) – обмеження або пригнічення почуттєвих бажань, добровільне перенесення фізичного болю, самотності.
161
Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»
Біблія (від гр. – книги) – збірник священних книг християнської та частково іудейської релігій. В III ст. до н.е. була перекладена з давньоєврейської на давньогрецьку мови. Цей переклад за чис лом його учасників називається «Септуагінта» (лат. «сімдесят»). В кінці IV – на початку V ст. Блаженний Ієронім переклав Біблію на латинську мову. Цей переклад називається «Вульга та».
Василевс – ім’я, титул візантійських імператорів, який їм присвоюва лось починаючи з X ст.
Візантійський цезаропапізм – верховенство імператора над церквою.
Вітраж – малярство на склі; картина або узор з кольорового скла (у вікнах, дверях).
Догмат – положення, віровчення, доктрина.
Житія – вид релігійно біографічної літератури про життя мучеників, аскетів, церковних і державних діячів, яких церква оголосила святими.
Ікона (від гр. еіkon – образ, зображення) – в церквах так званої апостольської традиції (насамперед православні та католицькі)
– зображення Ісуса Христа, Діви Марії, священних персонажів старозавітної та новозавітної історії (патріархів, царів, апостолів, пророків), християнських святих і сюжетів, які пов’язані з їхніми діяннями.
Іконоборство – політичний і релігійний рух у Візантії в 726–843 рр., спрямований проти культу ікон.
Інкрустація – вид оздоблення виробів і приміщень узорами і зобра женнями з шматочків мармуру, кераміки, металу, дерева, пер ламутру, які врізані у поверхню.
Інтер’єр – внутрішній простір приміщення, а також його убранство.
Канон (букв, норма, правило) – головне правило, положення яко гось напряму, вчення; те. що є традиційною, обов’язковою нор мою: система принципів, яких повинен дотримуватись худож ник у своїй творчості.
Колаж – прийом в образотворчому мистецтві, який полягає в накле юванні на яку небудь основу матеріалів, що відрізняються від неї за кольором, фактурою.
162
Лекція 7. Культура Візантії
МінеіOЧетьї (від гр. «мінеї» – щомісячний і давньорус. «четьи» – читання) – церковно релігійні збірки, поділені на 12 частин і укладені за днями тижня, в яких були розміщені житія святих, притчі, повчальні розповіді.
Мініатюри – ілюстрації до рукописних книг. Композиції цих ілюс трацій були гармонійними, пози і рухи персонажів легкі, неви мушені, старанно вимальовувався орнамент.
Містика (від гр. mystikos – таємничий) – віра у надприродні сили і можливість безпосереднього зв’язку з ними людини.
Мозаїка – сюжетні чи орнаментні композиції, зроблені з природного кольорового каменю, смальти, керамічної плитки. Мозаїка, а також фрески відносяться до монументального живопису.
Нерукотворні ікони – ікони, створені шляхом чуда.
Оранта – в ранньому церковному малярстві зображення людської фігури з молитовно розпростертими і піднятими вгору рука ми, пізніше – тип образу Богоматері.
Пародія – жартівливий або сатиричний твір (найчастіше вірш), що відтворює у перебільшено комічному вигляді та висміює ха рактерні риси певного автора.
Римський папоцентризм – влада церкви у світському житті. Ромеї – візантійці.
Синкретизм (від гр. synkretismos – поєднання) – сполучення різнорідних поглядів; нероз’єднаність, яка характеризує не розвинутий стан якого небудь явища, початкову цілісність, в першу чергу духовної культури, мистецтва.
Смальта – кольорове, непрозоре скло для мозаїчних робіт. Спіритизм – таємничість, зв’язок з неземними істотами.
Теологія (від гр. theos – бог, logos – слово, вчення) – богослов’я, сукупність релігійних доктрин, наука про бога й догмати релігії.
Трактат – науковий твір у формі міркування.
Університет – вищий навчально науковий заклад, що об’єднує у своєму складі кілька факультетів, готує спеціалістів з бага тьох галузей знань та є значним осередком науково дослідної роботи.
163
Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»
Питання до самоконтролю
1.Чим пояснити видатне місце візантійської культури в історії світової цивілізації?
2.Що було світоглядною основою візантійської культури?
3.Які відмінності між католицькою і православною церквою?
4.Як розуміти те, що у Візантії культурна діяльність суворо рег ламентувалась?
5.Яке було відношення до книги у Візантії?
6.В чому проявився вплив Візантії на Київську Русь?
7.Які були у Візантії наукові центри?
8.Що таке „палеологівське відродження»?
9.Коли і чому загинула Візантія?
Завдання для тестової перевірки знань студентів
1. Яке місто називали Парижем середніх віків?
а) Рим; |
в) Лондон; |
б) Константинополь; |
г) Краків. |
2. Правильно розташуйте прізвища:
а) єпископ, якого називають батьком церковної історії, основопо ложник хронографії – специфічного середньовічного жанру історичного твору;
б) один з великих учителів Західної Церкви, який в 404 р. зробив перший латинський переклад Біблії (так звана «Вульгата»);
в) відомий церковний діяч і проповідник, константинопольський патріарх;
г) відомий візантійський історик, який при написанні своїх праць користувався старовинною літературою;
д) християнський святий, богослов і філософ, один з вождів іко ношанувальників, „батько візантійської схоластики»;
е) автор канонів, гімнів і епіграм з чернечого життя; є) визначний вчений, який заклав основи алгебри; ж) просвітитель слов’ян, проповідник християнства;
з) константинопольський патріарх, організатор науки, автор тво ру «Бібліотека» або «Міріобібліон»;
и) просвітитель слов’ян, проповідник православ’я, засновник сло в’янської азбуки і писемності;
164