Аатомія людини(Ковєшніков)
.pdfСИСТЕМА СКЕЛЕТА
Рис. 7. Шийні хребці. А - перший шийний хребець - атлант; Б - другий шийний хребець - осьовий хребець. 1 - arcus anterior atlantis; 2 - massa lateralis atlantis; 3 - processus transversus; 4 - foramen transversarium; 5 - sulcus a. vertebralis; 6 - arcus posterior atlantis; 7 - tuberculum posterius; 8 - facies articularis superior atlantis; 9 - tuberculum anterius; 10 - facies articularis superior axis; 11 - processus spinosus; 12 - dens axis.
terior et posterior, та верхівку зуба, apex dentis. Зуб являє собою тіло атланта, яке в процесі розвитку приростає до тіла осьового хребця.
ГРУДНІ ХРЕБЦІ
Дванадцять грудних хребців, vertebrae thoracicae, ТЦ — Thx n
(Рис. 5), утворюють грудний відділ хребтового стовпа. Вони мають високе тіло із ребровими ямками, добре розвинуті остисті і поперечні відростки.
Реброві ямки. Грудні хребці відрізняються від усіх інших тим, що на тілах і поперечних відростках мають суглобові ямки для з'єднання з ребрами;
• fovea costalis superior, верхня реб-
рова ямка (пів'ямка), розташована ззаду на верхньому краї тіла;
вfovea costalis inferior, нижня, реброва ямка (пів'ямка), розташована позаду на нижньому краї тіла; Верхня і нижня пів'ямки, суміж-
них хребців доповнюють одна одну і утворюють повні ямки для зчленування з головками ребер;
•fovea costalis processus transversi,
реброва ямка поперечного відростка, розташована на поперечному відростку.
Особливості розташування
ямок:
•І грудний хребець має на тілі вгорі повну ямку для з'єднання з І ребром і внизу — пів'ямку для з'єднання з II ребром;
54
СИСТЕМА СКЕЛЕТА
•X грудний хребець має лише верхню пів'ямку на тілі для з'єднання з X ребром;
•XI і XII грудні хребці на тілі мають по одній повній ямці для з'єднання з відповідними ребрами. У цих хребців ямки на поперечних відростках відсутні.
ПОПЕРЕКОВІ ХРЕБЦІ
П'ять поперекових хребців, vertebrae lumbales, L, — Lv (Рис. 8), утворюють поперековий відділ хребтового стовпа.
Вони відрізняються такими особливостями:
•мають велике тіло бобоподібної форми;
•остисті відростки сплюснуті і орієнтовані в сагітальному напрямку;
Рис. 8. Поперековий хребець, вид збоку та зверху. 1 — corpus vertebrae; 2 — processus transversus; 3 — processus articularis superior; 4 — processus spinosus; 5 — processus mamillaris; б — processus articularis inferior; 7 — processus accessorius.
•суглобові відростки масивні, розташовані сагітально. Суглобові поверхні на верхніх відростках ввігнуті і спрямовані медіально, на нижніх — опуклі і спрямовані латерально. На зовнішньому боці верхніх відростків є невеликі соскоподібні відростки, processus mammillares;
•поперечні відростки довгі і є рудиментами ребер, які зрослися з поперечними відростками. Останні знаходяться позаду від їх кореня, утворюючи невеликі додаткові відростки, processus accessorius.
КРИЖОВІ ХРЕБЦІ
П'ять крижових хребців, vertebrae sacrales, Sj-Sv, у дорослої людини зростаються між собою, утворюючи крижову кістку, os sacrum1 (Рис. 9).
Таке зрощення зумовлює міцність і витримує великі навантаження, особливо в зв'язку з вертикальним положенням тіла.
Частини і поверхні крижової кістки:
•basis ossis sacri, основа крижової кістки — це розширена верхня частина, яка має ознаки хребців;
•promontorium, мис — являє собою виступаючу вперед частину основи;
•ala ossis sacri, крила крижової кістки — парні, знаходяться з боків від мису
•арех ossis sacri, верхівка крижової кістки — це звужена нижня її частина;
•pars lateralis, латеральна (бічна)
1 — від sacer (лат.) — священний, римляни вирізали крижову кістку у тварин, яких приносили в жертву.
55
СИСТЕМА СКЕЛЕТА
частина — це потовщення, яке утворилось внаслідок злиття поперечних відростків і ребер;
•facies pelvica, тазова поверхня,
ввігнута і спрямована вперед;
•facies dorsalis, дорсальна (спинна) поверхня, опукла, шорстка і спрямована назад.
Тазова поверхня має такі утво-
рення:
•lineae transversae, поперечні лінії,
розташовані в ділянках зрощення тіл хребців;
•foramina sacralia anteriora, передні крижові отвори (4 пари), через які виходять передні гілки крижових спинномозкових нервів.
Спинна поверхня має такі гребені і отвори:
•crista sacralis mediana, серединний крижовий гребінь, непарний, утворився внаслідок зрощення остистих відростків;
•crista sacralis medialis, присередній крижовий гребінь, парний, розташований латерально від попереднього і утворився внаслідок зрощення суглобових відростків;
•crista sacralis lateralis, латераль - ний (бічний) крижовий гребінь,
парний, розташований латерально від задніх крижових отворів, утворився внаслідок зрощення поперечних відростків;
А |
Б |
Рис. 9. Крижова кістка. А - вид спереду; Б - вид ззаду. 1 - processus articularis superior; 2 - pars lateralis; 3 - lineae transversae; 4 - apex ossis sacri; 5 - foramina sacralia anteriora; 6 - ala ossis sacri; 7 - basis ossis sacri; 8 - tuberositas ossis sacri; 9 - crista sacralis medialis; 10 - crista sacralis mediana; 11 - hiatus sacralis; 12 - cornu sacrale; 13 - crista sacralis lateralis; 14 - facies auricularis; 15 - foramina sacralia posteriora.
56
|
|
|
СИСТЕМА СКЕЛЕТА |
|
||
• |
foramina sacralia posteriora, задні |
отворів крижових хребців і внизу |
||||
|
крижові отвори (4 пари), через |
закінчується крижовим розтвором. |
||||
|
які проходять задні гілки крижо- |
Через крижовий розтвір можна |
||||
|
вих спинномозкових нервів; |
зробити епідуральну |
анестезію |
|||
• |
hiatus sacralis, крижовийрозтвір — (знеболювання), вводячи голку в |
|||||
|
це отвір, яким закінчується кри- |
hiatus sacralis. |
|
|||
|
жовий канал; |
|
КУПРИКОВІ ХРЕБЦІ |
|||
• cornua sacralia, крижові роги, об- |
Чотири-п'ять куприкових хребців, |
|||||
|
межують |
з боків |
крижовий |
vertebrae coccygeae, Co,-Colv v, (Рис. |
||
|
розтвір. |
|
|
10) є рудиментами хвостових хребців |
||
|
Латеральна частина крижової |
і зростаються в одну кістку — купри- |
||||
кістки має утворення: |
|
кову (куприк), os coccygis. Куприк має |
||||
• |
tuberositas ossis sacri, горбис- |
куприкові роги, cornua coccygea, спря- |
||||
|
тість крижової кістки, розташо- |
|
|
|||
|
вана на дорсальній поверхні і |
|
|
|||
|
служить для прикріплення м'язів |
|
|
|||
|
та зв'язок; |
|
|
|
||
• |
facies auricularis, вушкоподібна |
|
|
|||
|
поверхня, |
являє собою велику |
|
|
||
|
суглобову поверхню, розташо- |
|
|
|||
|
вану збоку, вона з'єднується з од- |
|
|
|||
|
ноіменною поверхнею тазової |
|
|
|||
|
кістки. |
|
|
|
|
|
|
Крижовий канал, canalis sacralis, |
А |
Б |
|||
проходить |
через всю |
крижову |
||||
|
|
|||||
кістку від основи до верхівки. Він |
Рис. 10. Куприкова кістка. А — вид |
|||||
утворюється внаслідок з'єднання |
ззаду; Б — вид спереду. 1 — сопша coccygea. |
СКЕЛЕТ ГРУДНОЇ КЛІТКИ
РЕБРА
Ребра, costae (Рис. 11), являють собою вигнуті кістково-хрящові пластинки, сплюснуті з боків і трохи скручені по довжині. Всього є 12 пар ребер. Довжина ребер збільшується від першого до сьомого і зменшується від сьомого до дванадцятого. Найдовшим є сьоме ребро, а найкоротшими є XI, XII ребра.
Частини ребра. Кожне ребро складається із двох частин — кісткової і хрящової:
•os costae, реброва кістка, представлена більшою задньою частиною ребра;
•cartilago costalis, ребровий хрящ,
єневеликою передньою частиною ребра.
Справжні, несправжні і коливні ребра:
•costae verae, справжні ребра,
з'єднуються безпосередньо з грудниною, до них належать
І—VII ребра;
•costae spuriae, несправжні ребра,
57
СИСТЕМА СКЕЛЕТА
Рис. 11. Ребра, вид зверху. А - восьме ребро; Б - друге ребро; В - перше ребро; Г - дванадцяте ребро. 1 - tuberculum costae; 2 - facies articularis tuberculi costae; 3 - collum costae; 4 - caput costae; 5 - corpus costae; 6 - sulcus v. subclaviae; 7 - tuberculum m. scaleni anterioris; 8 - sulcus a. subclaviae.
з грудниною не з'єднуються, а прикріплюються до хряща вищерозташованого ребра; до них належать VIII, IX і X ребра;
Серед несправжніх ребер відрізняють:
•costae fluctuantes, коливні ребра
(XI і XII), закінчуються вільно в м'язах живота.
Кісткова частина ребра має такі утворення:
•caput costae, головка ребра, являє собою задній, потовщений кінець.
На голівці є суглобова поверхня для з'єднання з тілом хребця — facies articularis capitis costae,
суглобова поверхня головки ребра.
У ребер з II по X (тих, головка яких з'єднується з тілами двох хребців) суглобова поверхня головки ребра має crista capitis costae, гребінь головки ребра;
•collum costae, шийка ребра, є звуженою частиною ребра, яка розташована попереду від головки;
•tuberculum costae, горбок ребра,
58
СИСТЕМА СКЕЛЕТА
розташованим попереду від шийки, на ньому є суглобова поверхня для з'єднання з поперечним відростком — facies articularis tuberculi costae. Горбки відсутні у XI і XII ребер;
corpus costae, тіло ребра, являє собою передню, більшу частину ребра;
angulus costae, кут ребра, знаходиться в ділянці найбільшого вигину ребра;
sulcus costae, борозна ребра, зна-
ходиться на нижньому краї ребра, в ній розташовуються міжреберні судини і нерви. Внаслідок цього пункцію плевральної порожнини роблять, вводячи голку по верхньому краю ребра.
Реброві хрящі — це передні хрящові частини ребер. Вони складаються із гіалінового хряща і сприяють пружності грудної клітки. Довжина хрящів збільшуєтьс від І до VII і зменшується від VII до XII ребер.
Перше ребро, costa prima, корот-
(j/rsOfW^
Рис. 12. Груднина. А - вид спереду; Б - вид збоку.1 - incisura costalis І; 2 - incisura clavicularis; 3 - incisura jugularis; 4 - manubrium sterni; 5 - corpus sterni; 6 - processus xiphoideus; 7 - incisurae costales VI, VII; 8 - incisurae costales III, IV, V; 9 - incisura costalis II; 10 - angulus sterni.
59
|
СИСТЕМА СКЕЛЕТА |
|||
ше і ширше від інших. Воно сплюс- |
|
ний відросток — це нижня, зву- |
||
нуте зверху вниз і має верхню та |
|
жена і загострена частина кістки. |
||
нижню поверхні. На його верхній |
|
Вирізки і кут груднини: |
||
поверхні знаходиться горбок і дві |
я incisura jugularis, яремна вирізка, |
|||
борозни: |
|
розташована на верхньому краї |
||
• |
tuberculum musculi scaleni ante- |
|
ручки посередині, непарна; |
|
|
|
в incisura clavicularis, ключична ви- |
||
|
rioris, горбок переднього драбинча- |
різка, парна, розташована на |
||
|
стого м'яза, служить для прикріп- |
|
||
|
лення одноіменного м'яза; |
|
ручці зверху і збоку, служить для |
|
• |
sulcus arteriae subclaviae, бороз- |
|
з'єднання з ключицею; |
|
|
на підключичної артерії, розта- |
в |
incisurae costales, реброві виріз- |
|
|
шована позаду горбка, в ній ле- |
|
ки, знаходяться на бічних краях |
|
|
жить відповідна артерія; |
|
ручки і тіла. Вони служать для |
|
|
|
з'єднання з ребрами; |
||
в |
sulcus venae subclaviae, борозна |
|
||
в |
angulus sterni, кут груднини, ут- |
|||
|
підключичної вени, розташована |
|||
|
попереду горбка і містить одно- |
|
ворюється при з'єднанні ручки і |
|
|
|
тіла; це невеликий виступ, спря- |
||
|
іменну вену. |
|
||
|
|
мований вперед, добре прома- |
||
|
ГРУДНИНА |
|
||
|
|
цується і служить орієнтиром |
||
|
Груднина, sternum (Рис.12) має |
|
||
|
|
для відрахування ребер. У цьо- |
||
ручку, тіло і мечоподібний відрос- |
|
му місці прикріплюється II реб- |
||
ток: |
|
ро (І ребро не промацується, бо |
||
в |
manubrium sterni, ручка грудни- |
|
воно прикрите ключицею). |
|
|
ни, являє собою верхню, розши- |
|
Практичні зауваження. Губчас- |
|
|
рену частину кістки; |
та речовина груднини заповнена |
||
в corpus sterni, тіло груднини, є се- |
червоним кістковим мозком і, вра- |
|||
|
редньою більшою частиною |
ховуючи легкий доступ до грудни- |
||
|
кістки; |
ни, тут часто роблять пункцію для |
||
в processus xiphoideus1, мечоподіб- |
дослідження кісткового мозку. |
— xiphos (грец.) — меч.
60
СИСТЕМА СКЕЛЕТА
Контрольні питання:
1. Назвіть частини скелета. |
ня ребрових ямок на різних груд- |
2. Назвіть відділи хребтового |
них хребцях? |
стовпа. |
11. Що являють собою передні і |
3. Назвіть частини хребця. |
задні горбки поперечних відростків |
4. Перелічіть відростки дуги |
шийних хребців? |
хребця. |
12. За рахунок яких відростків |
5. Як утворюється міжхребцевий |
утворилися гребені крижової |
отвір? |
кістки? |
6. Які особливості 1) шийних, 2) |
13. Що являє собою куприк? |
грудних, 3) поперекових хребців? |
14. Назвіть частини ребра. |
7. Які особливості VI і VII ший- |
15. Які ребра розрізняють в за- |
них хребців, котрі мають практич- |
лежності від їх прикріплення до |
не значення? |
груднини? |
8. Чим відрізняється атлант від |
16. Які особливості будови І ребра? |
інших хребців? Чому він так нази- |
17. Назвіть частини груднини. |
вається? |
18. Що таке кут груднини і яке |
9. Які особливості II шийного |
його практичне значення? |
хребця? |
19. Чому груднину використову- |
10. Які особливості розташуван- |
ють для пункції кісткового мозку? |
61
СИСТЕМА СКЕЛЕТА
ЕВОЛЮЦІЯ СКЕЛЕТА ТУЛУБА
Спинна струна — першооснова скелета. У ланцетника хорда являє собою міцний і еластичний тяж, що тягнеться уздовж тіла. Перегородки між сегментами тіла складаються із безструктурної тканини. У круглоротих на дорсальному боці хорди з'являються ряди невеликих хрящів, а спинний мозок оточений сполучнотканинною оболонкою. Інші елементи скелета представлені сполучнотканинними перегородками, розташованими між м'язовими сегментами. Вони називаються міосептами.
Хрящові хребці. У акул і скатів (хрящові риби) навколо хорди формуються сегментарні хрящові муфточки (тіла хребців), від кожної з яких відходять дорсальні і вентральні дуги. Дорсальні дуги, з'єднуючись по середній лінії, утворюють замкнений хребтовий канал, в якому знаходиться спинний мозок. Вентральні хрящові дуги з'єднуються з ребрами. Хорда у нижчих риб розвинута і в дорослому стані має вигляд щільного та еластичного опорного тяжа, розташованого всередині хрящових тіл хребців. У кісткових риб осьовий скелет стає кістковим.
Виникнення ребер. У хребтових тварин ребра формуються в сполучнотканинних перегородках (міосептах), котрі розділяють сегменти тіла. Спочатку виникають хрящові ребра (акули, скати), а потім вони замінюються кістковою тканиною (кісткові риби). У риб ребра розвинуті рівномірно майже протягом всього хребта.
Таким чином, первинною фор мою скелета тулуба у кожному сег менті є хребець разом з ребром. ^ наземних тварин ребра розвива ються не лише як опора тіла, а і і зв'язку з дихальними рухами. В залежності від способу життя відбувається вторинна редукція більшо: чи меншої кількості ребер, особливо в шийному, поперековому та крижовому відділах.
Чому утворилася груднина. Груднина існує лише у наземних хребтових, і її формування пов'язане з розвитком передніх кінцівок. Вона утворилася шляхом зрощення передніх кінців ребер і спочатку була парною кісткою. У подальшому формується непарна кістка, яка стає опорою плечового поясу. Особливо добре груднина розвинута у птахів внаслідок могутнього розвитку крил.
Диференціювання скелета тулуба у наземних хребтових тварин.
Структура хребта у наземних тварин тісно пов'язана з розвитком кінцівок. Під впливом диференціювання передніх кінцівок відбувається відокремлення шийного відділу хребта і редукція шийних ребер. Рудименти ребер тут являють собою передні (реброві) горбки поперечних відростків.
Для вищих хребтових тварин (починаючи з рептилій) характерними є зміни перших двох шийних хребців. Тіло першого хребця в процесі еволюції зростається з тілом другого, утворюючи зуб осьового хребця. При цьому перший хребець (атлант) набуває форми кільця. У
62
СИСТЕМА СКЕЛЕТА
результаті таких змін атлант може вільно обертатися навколо зуба ось- ©вого хребця.
Укаудальному відділі хребтового стовпа внаслідок розвитку задніх кінцівок виникають крижові хребці (один-два), які формують крижову кістку. Вона є опорою тазового поясу.
Уякій мірі диференціювання хребта залежить від розвитку кінцівок, можна судити по тому, що із втратою останніх у змій знову у хребті розрізняють лише тулубний
іхвостовий відділи.
Уссавців усі 5 відділів хребта чітко відмежовуються один від другого. Шийний відділ завжди складається із 7 хребців. Кількість грудних і поперекових хребців мінлива. Найчастіше буває 12-13 хребців у грудному відділі, де розвинуті ребра, 2-3 — у поперековому, де ребра редуковані. Крижовий відділ має два справжніх крижових хребців, які з'єднуються з тазовим поясом. Проте крижова кістка завжди включає в себе декілька хвостових хребців, в її складі звичайно нара-
ховується від 5 до 9 хребців, які зростаються в одну кістку. Хвостовий (куприковий) відділ значно варіює в залежності від довжини хвоста (від 3-х до 45 хребців).
Особливості скелета тулуба у людини. Вертикальне положення тіла людини призвело до утворення характерних вигинів хребта (лордози і кіфози), а хвостовий відділ при цьму значно редукувався. У більшості ссавців, які спираються на чотири кінцівки, спостерігається первинна форма грудної клітки. Вона сильно стиснута з боків, довга і вузька, з виступаючою вентральною стінкою. Поперечний розмір первинної грудної клітки значно поступається перед вентро — дорсальним.
У людини грудна клітка яйцеподібної форми. В ній переважає поперечний розмір (вторинна форма). Найширша її частина знаходиться на рівні VIII пари ребер. Передньо - задній розмір поступається перед поперечним. Останні два ребра недорозвинуті і не доходять до груднини.
РОЗВИТОК СКЕЛЕТА ТУЛУБА ЛЮДИНИ В ОНТОГЕНЕЗІ
Закладка спинної струни. На ранніх стадіях розвитку невдовзі після утворення зародкових листків у мезодермі на межі з ектодермою у зародка людини закладається осьовий стрижень — спинна струна, яка простягається від головного до хвостового кінця тіла. Мезодерма, що знаходиться навколо хорди, сильно розростається і по-
чинає сегментуватися, утворюючи соміти. Перша пара сомітів у ембріона людини з'являється на 10-й день.
Диференціювання сомітів. Мезодерма розростається досить інтенсивно, формуючи кожен день по 2-3 пари сомітів. До 35 дня утворюється максимальна їх кількість — 43-44 пари. Маса клітин сомітів
63