Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Запорожский государственный медицинский университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

testy_oper_modul_1_2.doc

Скачиваний:

1233

Добавлен:

09.05.2015

Размер:

2.21 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 45 / 175 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > Следующая >>>

Змістовий модуль 3

Топографічна анатомія та оперативна хірургія передне –бічної стінки живота

Орієнтири, за якими визначають верхню границю живота :

А. Processus xiphoideus

B. Arcus costarum

C. Costae XI

D. Costae XII

E. Processus spinosus Th_XII

2. Орієнтири, за якими визначають нижню границю живота :

А. Symphysis pubica

B. Lig. inguinale

C. Лінія між spinam iliacam anteriorem superiorem та trochanterem majorem

D. Crista iliaca

3. Abdomen поділяють на:

А. Parietem abdominem

B. Cavitatem abdominem

C. Cavitatem peritonei

D. Spatium retroperitonealem

4.Paries abdominis поділяють на partes:

Anterior
Lateralis
Posteior
Superior
Inferior

5.Границею між передньо-бічною та задньою стінками живота являється:

А. Лінія Лесгафта (від кінця XI ребра до клубового гребня)

В. Продовження lineae axillaris anterioris

C. Зовнішній край m.errectoris spinae

6.Cavitatem peritonei обмежують:

А. Peritoneum parietale

B. Fascia endoabdominalis

C. Fascia retroperitonealis

7.Cavitatem abdominis включає:

А. Cavitas peritonei

B. Spatium preperitonealem

C. Spatium retroperitonealem

8.Cavitas abdominis обмежена:

А. Спереду та ззаду – м’язами, які покриває fascia еndoabdominalis, та хребтом

В. Вгорі – діафрагмою

С. Знизу – поперечною площиною на рівні cristae iliacae

D. Знизу – поперечною площиною на рівні lineae terminalis

9. Lineam horisontalem superiorem для розподілу передньо-бічної стінки живота на ділянки проводять між:

А. Кінцями costas XI

B. Найнижчими точками costas X

C. Кінцями costas XII

10. Lineam horisontalem inferiorem для розподілу передньо-бічної стінки живота на ділянки проводять між:

А. Cristas iliacas

B. Spinam iliacam anteriorem superiorem

C. Spinam iliacam anteriorem inferiorem

11. Lineae horisontales поділяють передньо-бічну стінки живота на ділянки:

А. Epigastrium

B. Hypochondriacam dextram/sinistram

C. Mesogastrium

D. Abdominalem lateralem dextram/sinistram

E. Hypogastrium

12. Вертикальні лінії для розподілу передньо-бічної стінки живота на ділянки проводять:

А. Як продовження linearum medioclavicularium

B. Як продовження linearum axillares anteriorum

C. По зовнішнім краям mm. rectorum abdominis

13. В цілому горизонтальними та вертикальними лініями передньо-бічну стінки живота поділяють на ділянки:

А. Hypochondriacas dextram/sinistram et epigastricam

B. Umbilicalem et abdominales laterales dextram/sinistram

C. Spatium inguinalem

D. Trigonum inguinalem

E. Pubicam et inguinales dextram/sinistram

14. Epigastrium поділяється вертикальними лініями на regiones:

A. Hypogastriacas dextram et sinistram

B. Abdominales laterales dextram et sinistram

C. Epigastricam

15. Mesogastrium вертикальними лініями поділяється на regiones:

A. Epigastricam

B. Abdominales laterales dextram et sinistram

C. Umbilicalem

D. Trigonum inguinalem

16. Hypogastrium вертикальними лініями поділяється на regiones:

A. Pubicam

B. Inguinales dextram et sinistram

C. Abdominales laterales dextram et sinistram

D. Trigonum inguinalem

17. Розподіл передньо-бічної стінки живота на дев’ять ділянок необхідно враховувати, насамперед, при вивченні:

А. Голотопії органів черевної порожнини:

В. Пошарової будови передньо-бічної стінки

С. Іннервації передньо-бічної стінки

D. Кровопостачання передньо-бічної стінки

18. При розрізах в межах передньо-бічної стінки слід враховувати різницю в пошаровій будові:

А. Бічного відділу

В. Ділянки прямих м’язів

С. Ділянки пупка

D. Білої лінії

19. На regione epigastrica проектуються:

А. Hepar (lobus sinister – більша частина, lobus dexter – незначна частина)

В. Gaster (corpus-частина, pars pylorica)

C. Duodenum (pars superior et pars descendes – верхня половина)

D. Pancreas, aorta et truncus coliacus, plecsus coliacus.

E. Omentum majus

20. На regionem hypochondriacam dextram проектуються:

А. Hepar (lobus dexter)

B. Flexura coli dextra

C. Vesica fellea

D. Pars descendens duodeni

E. Ren dexter (extremitas superior), glandula suprarenalis

21. На regionem hypochondriacam sinistram проектуються:

А. Hepar (lobus sinister – частково)

В. Gaster (pars cardiaca, fundus, corpus – частково)

С. Lien et cauda pancreatis

D. Flexura coli lienalis

E. Ren sinister (extremitas superior) et glandula suprarenalis

22. На regionem abdominalem lateralem dextram проектуються:

А. Ren dexter (extremitas inferior)

B. Colon ascendes

C. Intestinum ileum (частково)

D. Ureter (частково)

E. Angulus iliocaecalis

23. На regionem abdominalem lateralem sinistram проектуються:

А. Flexura coli sinistra

B. Colon descendens

C. Intestinum jejunum (частково)

D. Ureter

E. Ren (extremitas inferior)

24. На regionem umbilicalem проектуються:

А. Сolon transversum et omentum majus.

B. Pars descendens duodeni (нижня частина), pars horisontalis

C. Intestinum jejunum et ileum

D. Ureter dexter et sinister

E. Hylus renales

25. На regionem inguinalem dextram проектуються:

А. Caecum et ilium terminale

B. Appendix vermiformis

C. Ureter

D. Ovarium

E. Tuba uterina

26. На regionem inguinalem sinistram проектуються:

А. Colon sigmoideum

B. Intestinum tenuae

C. Ureter

D. Ovarium

E. Tuba uterina

27. На regionem pubicam проектуються:

А. Intestinum tenuae

B. Vesica urinaria (при наповненні)

С. Colon sigmoideum (частково)

D. Ureter dexter et sinister

E. Omentum majus

28. Lamina superficialis fasciae superficialis abdominis:

A. Прикріплюється до lig. inguinalis

B. Переходить на стегно поверх lig. inguinalis

C. В межах lig. inguinalis зростається з lamina profunda fasciae superficialis

29. Lamina profunda fasciae superficialis:

A. Зростається з lig. inguinalis

B. Продовжується на стегно поверх lig. inguinalis

C. Зростається з aponeurosi m. obliqui externi abdominis.

30. Запалення з передньо-бічної стінки живота розповсюджується на стегно, якщо воно розташовано між:

А. Cutem et laminam superficialem fasciae superficialis abdominis

B. Laminam superficialem et laminam profundam fasciae superficialis abdominis

C. Laminam profundam fasciae superficialis et aponeurosim m. obliqui externi abdominis

31. Запалення з передньо-бічної стінки живота не розповсюджується нижче lig. inguinalis при розташуванні між :

A. Laminam superficialem et laminam profundam fasciae superficialis abdominis

B. Laminam profundam fasciae superficialis abdominis et aponeurosim m. obliqui externi abdominis

C. Aponeurosim m. obliqui externi abdominis et m. obliquum internum abdominis

32. Шари передньо-бічної стінки в межах пупка:

А. Сutis

B. Paniculus adiposus

C. Рубцева тканина (пупковий рубець)

D. Fascia umbilicalis

E. Peritoneum parietale

33. Розрізом передньо-бічної стінки справа біля пупка у дітей можна пошкодити:

А. Urachum

B. A. umbilicalem

C. V. umbilicalem

D. A. epigastricam superiorem

34. На внутрішній поверхні передньо-бічної стінки знизу в напрямку до пупка сходяться:

А. Aa. umbilicales

B. V. umbilicalis

C. Urachus

D. A. et. v. epigastricae inferiores.

35. Порушення процесу розвитку передньо-бічної стінки живота являється причиною формування:

А. Нориці сечової протоки

В. Нориці ductuli omtalo-enterici

C. Грижі пупкового канатика

36. Розрізом, облямовуючим пупок справа у дорослих, можна пошкодити:

А. Lig. falciforme hepatis

B. Lig. coronarium hepatis

C. Vasa epigastrica superior

D. Lig. teretem hepatis

37. При верхній серединній лапаротомії розсікаються шари:

А. Cutis, paniculus adiposus

B. Fascia superficialis

C. Aponeurosis m. obliqui externi abdominis

D. Linea alba

E. Fascia transversalis, tela subserosa et peritoneum perietale

38. Будову vaginae m. recti abdominis слід розглядати відносно (вище або нижче):

А. Lineae horisontalis на рівні umbilici

B. Lineae cristarum

C. Lineae arcuatae (Douglasi)

39. В іннервації передньо-бічної стінки живота беруть участь нерви:

А. Intercostales VII-XII

B. Intercostales V-XI

C. Iliohypogastricus

D. Ilioinguinalis

E. Obturatorius

40. Epigastrium іннервують переважно нерви:

А. Intercostales V-VIII

B. Intercostales VII-IX

C. Subcostalis

41. Mesogastrium іннервують переважно нерви:

А. Intercostales VIII-XI

B. Intercostales X-XI

C. Sudcostalis

42. Hypogastrium іннервують нерви:

А. Intercostales X-XI

B. Subcostalis

C. Iliohypogastricus

D. Ilioinguinalis

E. Genitofemoralis

43. Lamina anterior vaginae m. recti abdominis вище l. arcuatae сформована апоневрозами м’язів:

А. Obliqui externi abdominis

B. Obliqui interni abdominis (передній листок)

С. Transversi abdominis.

44. Lamina posterior vaginae m. recti abdominis нижче l. arcuatae – це:

А. Aponeurosis m. obliqui interni abdominis (задній листок).

В. Aponeurosis m. transversi abdominis

C. Fascia transversalis

45. Lamina anterior vaginae m. recti abdominis нижче lineae arcuatae складається з апоневрозів м’язів:

А. Obliqui externi abdominis

B. Obliqui interni abdominis (передній листок)

С. Obliqui interni abdominis

D. Transversi abdominis

46. A. epigastrica superior відносно m. recti abdominis проходить:

А. По ходу м’яза між aponeurosim m. transversi abdominis та f. transversalem

B. Позаду м’яза в межах vaginae m. recti abdominis

47. A. epigastria inferior розташована між:

А. Fasciam transversam та peritoneum perietale

B. Laminam posteriorem vaginae m. recti abdominis та m. rectum abdominem

48. До поверхневих артерій, яки кровопостачають передньо-бічну стінку живота відносяться:

А. Epigastrica superior

B. Epigastrica superficialis

C. Circumflexa ilium superficialis

D. Lumbales

E. Intercostales VIII-XII

49. До глибоких артерій, які кровопостачають передньо-бічну стінку живота, належать:

А. Epigastrica superior

B. Epigastrica inferior

C. Circumflexa ileum profunda

D. Lumbales

E. Intercostales VIII-XII.

50. Aa. intercostales et aa. lumbales в межах передньо-бічної стінки живота розташовані між:

А. M. obliquum externum et m. obliquum internum abdominis

B. M. obliquum internum abdominis et m. transversum abdominis

C. M. transversum abdominis et f. transversalem

51. Нерви, які іннервують передньо-бічну стінку живота, мають хід:

А. Поперечно вісі тіла

B. Знизу вверх, ззаду наперед

C. Зверху вниз та ззаду наперед

52. Linea semilunaris (Spigelii) представляє собою лінію переходу м’язової частини в апоневротичну м’яза:

А. Obliqui externi abdominis

B. Obliqui interni

C. Transversi abdominis

53 Herniae lineae albae частіше виникають вище пупка, тому, що на цьому рівні:

Linea alba тонша та ширша
Linea alba вужча та товще
Більшa сила натягу широких м’язів

D. E отвори для судин та нервів

54. Перехід апоневрозів широких м’язів живота у склад laminae anteriori vaginae m. recti abdominis утворює:

А. Lineam semilunarem (Spigelii)

B. Falcem inguinalem

C. Lineam arcuatam (Douglasi)

55. Причиною післяопераційної вентральної грижі при первинному заживленні рани являється, насамперед:

А. Порушення кровопостачання м’язів

В. Пошкодження м’язів

С. Порушення іннервації м’язів

56. При розрізах в межах бічної ділянки живота слід враховувати, що нерви, які її іннервують, розташовані між:

А. M. obliquum externum та m. obliquum internum

B. M. obliquum internum та m. transversum

C. M. transversum та fasciam transversalem

57. До поверхневих вен передньо-бічної стінки живота відносяться:

А. Epigastrica superior

B. Thoracoepigastrica

C. Epigastrica superficialis

D. Paraumbilicales

E. Circumflexa ileum superficialis

58. До глибоких вен передньо-бічної стінки живота відносяться:

А. Epigastricae superior et inferior

B. Thoracoepigastica

C. Circumflexa ileum profunda

D. Intercostales

E. Lumbales

59. При портальній гіпертензії кров із системи v. portae hepatis надходить в вени передньо-бічної стінки живота по вені (венам):

А. Thoracoepigastricae

B. Lumbalibus

C. Paraumbilicalibus

60. При портальній гіпертензії кров із системи v. portae поступає в системи vv. cavarum superioris et inferioris по анастомозу між поверхневими венами, насамперед:

А. Epigastricam superiorem

B. Thoracoepigastricam

C. Epigastricam superficialem

D. Circumflexam ilium superficialem

61. У формуванні кава-кавального анастомозу при портальній гіпертензії задіяні глибокі вени, насамперед:

А. Epigastrica superior

B. Epigastrica inferior

C. Thoracoepigastrica

D. Lumbales

E. Paraumbilicales

62. Запальний процес в межах vaginae m. recti abdominis без перешкод розповсюджується між:

А. Laminam anteriorem vaginae et m. recti

B. M. rectum et laminam posteriorem vaginae

63. Розповсюдженню запального процесу між laminam anteriorem vaginae m. recti abdominis та m. rectum заважають:

А. Численні сполучнотканинні перетинки

В. Intersectiones tendineae

64. Linea alba abdominis більш звужена:

А. Вище пупка

В. На рівні пупка

С. Нижче пупка

65. Plica umbilicalis mediana – це складка над:

А. V. umbilicali

B. A. umbilicali

C. Uracho

D. Vasis epigastris inferioribus

66. Plica umbilicalis medialis – це складка над:

А. V. umbilicali

B. A. umbilicali

C. Urachus

D. Vasis epigastris inferioribus

67. Plica umbilicalis lateralis – це складка над:

А. V. umbilicali

B. A. umbilicali

C. Uracho

D. Vasis epigastris inferioribus

68. Fossam inguinalem medialem обмежують:

А. Plica umbilicalis mediana

B. Plica umbilicalis medialis

C. Plica umbilicalis lateralis

69. Fossam supravesicalem обмежують:

А. Plica umbilicalis mediana

B. Plica umbilicalis medialis

C. Plica umbilicalis lateralis

70. Fossam inguinalem lateralem обмежують :

A. Plica umbilicalis mediana

B. Plica umbilicalis medialis

C. Plica umbilicalis lateralis

71. Передньо-бічна стінка живота ослаблена в межах fossae inguinalis lateralis за рахунок відсутності там:

А. M. obliqui interni abdominis

B. M. transversi abdominis

C. F. transversalis

D. Peritonei parietalis

72. При вивченні топографії regionis inguinalis щодо пахвинних гриж, слід розглянути топографію:

А. Trigoni inguinalis

B. Spatii inguinalis

C. Anuli femoralis

D. Fossae ovalis

73. Trigonum inguinale обмежують:

А. Лінія між spinam iliacam anteriorem superior та marginem lateralem m. recti abdominis – зверху

В. Горизонтальна лінія від точки на границі зовнішньої та середньої третин lig. inguinalis до marginem lateralem m. recti abdominis – зверху

С. Margo lateralis m. recti abdominis – зсередини

D. Linea mediana anterior – зсередини

E. Lig. inguinale – знизу.

74. Spatium inguinale обмежують:

А. Margo inferior m. transversi abdominis – зверху

В. Linea mediana anterior - зсередини

С. Lig. inguinale – знизу

D. Margo lateralis m. recti abdominis – зсередини

E. Margo inferior m. obliqui interni abdominis – зверху

75. Fossa inguinalis medialis вважається слабким місцем в ділянці trigoni inguinalis тому, що там відсутні:

А. Peritoneum parietale

B. Fascia transversalis

C. M. transversus abdominis

D. M. obliquus internus abdominis

E. M. obliquus externus abdominis

76. Причиною виникнення пахвинної грижі може бути те, що індивідуальні особливості будови мають:

А. Anulus inguinalis superficialis

B. Lig. reflexum

C. Spatium inguinale

D. Fibrae intercrurales

E. Lig. interfoveolare

77. Частіше зустрічаються пахвинні проміжки такої форми:

А. Щілиноподібної

В. Овальної

С. Трапецієподібної

D. Трикутної

Е. Колоподібної

78. Trigonum inguinale вважається більш слабким, якщо spatium inguinale має форму:

А. Овала

В. Щілини

С. Кола

D. Трикутника

79. До індивідуальних особливостей топографії, сприяючих виникненню пахвинних гриж, слід віднести:

А. Слабкість апоневрозів широких м’язів живота

В. Недостатній розвиток lig. interfoveolaris

C. Слабкість falcis inguinalis

D. Вузькій таз та широкий spatium inguinale

E. Слабкість arcus iliopectinei

80. До статевих особливостей топографії, які заважають виникненню пахвинних гриж у жінок, слід віднести:

А. Більш вузький spatium inguinale

B. Значно менший відсоток випадків незарощення processus vaginalis peritonei

C. Більш вузький canalis inguinalis

D. Менші розміри anulorum inguinalum superficialis et profundus

E. Більш міцна lig. interfoveolare

81. Стегнові грuжі значно частіше виникають у:

А. Чоловіків

В. Жінок

82. Які статеві особливості топографії сприяють виникненню стегнових гриж частіше у жінок:

А. Більші розміри anuli femoralis

B. Більші розміри hiatus sapheni

C. Слабкість lig. lacunarae

D. Слабкість laminae profundae fasciae latae

83. У дітей частіше виникають природжені грижі:

А. Umbilicales

B. Inguinales

C. Femorales

D. Hernia Spigelii

84. Формування природженої пахвинної грижі пов’язано з порушенням процесу:

А. Розвитку широких м’язів передньо-бічної стінки живота в межах regionis inguinalis

B. Облітерації processus vaginalis peritonei

C. Розвитку яечка

D. Розвитку m.cremaster та fasciae cremastericae

85. Грижі живота поділяють на:

А. Зовнішні

В. Внутрішні

С. Ріхтера

D. Ретроградні

86. Зовнішні грижі живота поділяють на herniae:

A. Xiphoidea

B. Передньо-бічної стінки

С. Lumbales

D. Obturatoria

E. Femorales

87. Складові грижі:

А. Грижові ворота

В. Грижовий мішок

С. Грижовий канал

D. Грижовий вміст

88. Будова грижового мішка:

А. Corpus

В. Fundus

С. Cervix

D. Apex

89. Грижовий мішок при вентральних грижах – це:

A. Fascia transversalis

B. Peritoneum parietale

С. Peritoneum viscerale

D. Aponeurosis m. obliqui externi abdominis

90. Грижовий мішок при природженій пахвинній грижі – це:

А. Fascia transversalis

B. Aponeurosis m. obliqui externi abdominis

C. Processus vaginalis peritonei

D. Lamina parietalis tunicae vaginalis testis

91. Ковзною називають грижу, при якій:

А. Грижовим вмістом обов’язково являється порожнистий орган, який сковзає в мішок при формуванні грижі

В. Частина стінки грижового мішка формується за рахунок стінки порожнистого органа

С. Грижа, при якій грижовими воротами являються природні отвори, наприклад: canalis obturatorius, foramina supra -et infrapiriformis та ін.

92. Грижа Ріхтера – це грижа при якій:

А. Защемлюється в грижових воротах стінка кишки

В. Порушується життєздатність кишкових петель, частина яких знаходиться в грижовому мішку та петлі, яка знаходиться в черевній порожнині за рахунок здавлення брижі.

С. Частина стінки грижового мішка формується за рахунок стінки порожнистого органа

93. W-подібне або ретроградне защемлення – це різновид защемленої грижі, при якій:

А. Защемлюється в грижових воротах стінка кишки

В. Порушується кровообіг петлі кишки, яка знаходиться в черевній порожнині за рахунок здавлення брижі заразом з петлями, які розташовані в грижовому мішку.

94. В межах передньо-бічної стінки живота виникають:

А. Herniae lineae albae

B. Herniae umbilicales

C. Herniae inguinales

D. Hernia Spigelii, linea arcuatae Douglasi

E. Hernia Treitz

95. Невправимі грижі, це грижі, при яких:

А. В черевну порожнину не вправляється грижовий мішок за рахунок зрощень зі стінками пахвинного каналу, грижовий вміст вправляється.

В. Не вправляється грижовий вміст за рахунок зрощень з грижовим мішком

96. При защемленій грижі грижовий вміст здавлюється на рівні:

А. Грижових воріт

В. Стінок пахвинного або стегнового каналів

С. Anuli inguinalis superficialis

D. Anuli femoralis superficialis

97. В межах trigoni inguinalis можуть виникати herniae:

A. Inguinalis medialis (directa)

B. Inguinalis obliqua

C. Supravesicalis

D. Obturatoria

98. Hernia lineae semilunaris Spigelii – такий діагноз ставлять, якщо грижове випинання розташовано:

А. По передній серединній лінії між мечоподібним відростком та пупком:

В. В куті між пахвинною зв’язкою та прямим м’язом живота

С. Біля marginis lateralis m. recti abdominis

99. Грижовим мішком являється канал Нука:

А. У дітей – при пупковій грижі

В. У хлопчиків – при природженій пахвинній грижі

С. У дівчаток – при природженій пахвинній грижі

100. Канал Нука – це:

А. Необлітерована частина ductus omphaloenterici

B. Необлітерована частина urachus

C. Сліпе випинання peritonei parietalis, розташоване в canali inguinali у жінок.

101. Hernia inguinalis incipiens (початкова) виявляється за такими симптомами:

А. Симптом „кашльового поштовху”

В. Розширення anuli inguinalis superficialis

C. Наявність грижового випинання вище lig. inguinalis

102. Hernia obturatoria характеризується тим, що:

А. Грижове випинання розташовано вище lig. inguinalis

B. Грижове випинання розташовано нижче lig. inguinalis в межах внутрішнього м’язового футляру стегна.

С. Біль розповсюджується за ходом r. femoralis n. genitofemoralis

D. Біль розповсюджується за ходом rami cutanei n. obturatorii

103. До складу передньої стінки canalis inguinalis в нормі (за Купріяновим та Кукуджановим) відносяться:

А. Aponeurosis m. obliqui externi abdominis

B. Fascia Tompsoni

C. M. obliquus internus abdominis

104. До складу верхньої стінки canalis inguinalis в нормі (за Купріяновим та Кукуджановим) відносяться:

А. M. obliquus externus abdominis

B. M. obliquus internus

C. M. transversus abdominis

D. Fascia transversalis

105. Задня стінка canalis inguinalis – це:

А. M. obliquus internus abdominis

B. M. transversus abdominis

C. Fascia transversalis

D. Peritoneum parietale

106. Стінками canalis inguinalis у хворого на пахвинну грижу являються:

А. Aponeurosis m. obliqui externi abdominis – передня

В. M. obliquus internus abdominis – передня

С. M. obliquus internus abdominis – верхня

D. M. transversus abdominis – верхня

E. Fascia transversalis – задня та lig. inguinale – нижня

107. Anulum inguinalem superficialem обмежують:

А. Crus mediale aponeurosis m. obliqui externi abdominis

B. Crus laterale aponeurosis m. obliqui externi

C. Falx inguinalis

D. Fibrae intercrurales

E. Lig. reflexum

108. Міцність anuli inguinalis superficialis залежіть від:

А. Його розмірів

В. Стану lig. interfoveolaris

C. Стану fibrarum intercruralium

D. Наявності lig. reflexi

E. Стану aponeurosis m. obliqui externi abdominis

109. Crus mediale aponeurosis m. obliqui externi abdominis прикріплюється до:

А. Tuberculum pubici

B. Marginem superiorem symphysis pubicae

C. Eminentiam iliopubicam

110. Crus laterale aponeurosis m. obliqui externi abdominis прикріплюється до:

А. Tuberculum pubici

B. Marginem superiorem symphysis pubicae

C. Eminentiam iliopubicam

111. Anulus inguinalis profundus має таки ознаки:

А. Відповідає розташуванню fossae inguinalis medialis

B. Відповідає розташуванню fossae inguinalis lateralis

C. Місце, де сходяться ductus deferens та vasa testicularia

D. Місце, де fascia transversalis формує fasciam infundibuloformem

E. Зсередини обмежено vasis epigastris interioribus

112. Основні складові funiculi spermatici:

A. Ductus deferens

B. A. testicularis

C. A. cremasterica et a. ductus deferentis

D. Plexus pampiniformis

E. M. cremaster

113. Anulum inguinalem profundum укріплюють:

А. Колове потовщення fasciae transversalis

B. Falx inguinalis

C. Lig. interfoveolare

D. Fibrae intercrurales

114. Грижовий мішок при пахвинній грижі не опускається нижче lig. inguinalis тому, що цьому заважає:

А. Численні сполучнотканинні перетинки між шкірою та aponeurosi m. obliqui externi abdominis

B. Зрощення з lig. inguinali laminae superficialis fasciae superficialis abdominis

C. Зрощення з lig. inguinali fasciae Tompsoni та fasciae propriae abdominis

115. Якими ознаками hernia femoralis відрізняється від herniae inguinalis:

A. Грижові ворота розташовані вище lig. inguinalis

B. Грижові ворота розташовані нижче lig. inguinalis

C. Anulus inguinalis superficialis розширений

D. Anulus inguinalis superficialis без змін

Е. Значно частіше у жінок.

116. Топографоанатомічні ознаки herniae inguinalis directae:

A. Грижові ворота в межах fossae inguinalis lateralis

B. Грижові ворота в межах fossae inguinalis medialis

C. Грижовий мішок проходить крізь canalem inguinalem

D. Грижовий мішок розташований поза оболонoк funiculi spermatici

E. Anulus inguinalis superficialis довго зостається без змін

117. Топографоанатомічні ознаки herniae inguinalis obliquae:

A. Грижові ворота в межах fossae inguinalis medialis

B. Грижові ворота в межах fossae inguinalis lateralis

C. Anulus inguinalis superficialis розширений

D. Грижовий мішок стає складовим funiculi spermatici

E. Грижовий мішок поперед себе випинає fasciam transversalam

118. По завершенні процеса облітерації processus vaginalis peritonei від його зостаються:

А. Rudimentum processus vaginalis (lig. vaginale)

B. Fascia spermatica interna

C. Tunica vaginalis testis

D. Fascia spermatica externa

119. Hernia femoralis – це грижa, якa виникаe:

А. Тільки в межах lacunae vasori

B. Тільки в межах lacunae musculori

C. В межах lacunae vasori et musculori

120. Hernia femoralis typica – це грижа, при якій грижові ворота формуються:

А. В межах lacunae musculori біля n. femoralis

B. Між lig. lacunarem та vaginam v. femoralis

C. Між arcum iliopectineum et a. femoralem

121. В межах lacunae vasori найбільш слабким місцем являється проміжок між:

А. Arcum iliopectineum et vaginam a. femoralis

B. A. femoralem et v. femoralem

C. Vaginam v. femoralem et lig. lacunarem

122. Anulus femoralis profundus при типовій стегновій грижі формується в межах:

А. Щілини між arcum iliopectineum et a. femoralem

B. Щілини між arcum iliopectineum et n. femoralem

C. Anulum femoralem

123. Anulus femoralis – це проміжок між:

А. Vaginam v. femoralem et lig. lacunarem

B. Lig. pectinealem (Cooperi) et vaginam vasorum

C. M. iliopectineum et arcum iliopectineum

124. Anulum femoralem в нормі заповнюють:

А. Клітковина

В. M. pectineus

C. Nodus lymphoideus Rosenmulleri-Pirogovi

D. Ramus femoralis n. genitofemoralis

125. Anulum femoralem profundum обмежують:

А. Lig. inguinale – вгорі та спереду

В. Lig. lacunare – зсередини

С. Vagina v. femoralis – ззовні

D. Vagina a. femoralis – ззовні

E. Lig. pectineale – знизу та ззаду

126. Canalem femoralem обмежують:

A. Vagina v. femoralis – ззовні

B. A. femoralis – ззовні

C. Cornu superius margo falciformis – спереду

D. Lamina profunda fasciae latae, sei fascia pectinea – ззаду

E. Fossa iliopectinea – ззаду

127. Hernia femoralis typica формується за xодом:

А. N. femoralis

B. M. iliopsoatis

C. V. femoralis

D. A. femoralis

128. Anulus femoralis superficialis – це:

А.Проміжок між vaginam v. femoralis et lig. lacunarem

B. Fossa femoralis

C. Hiatus saphenus

D. Проміжок між a. femoralem et arcum iliopectineum

129. Hiatum saphenum обмежують:

А. Margo falciformis

B. V. femoralis

C. Cornu superius marginis falciformis

D. V. saphena magna

E. Cornu inferius marginis falciformis

130. В нормі крізь hiatum saphenum sei fasciam cribrosam, проходять:

А. A. femoralis

B. V. saphena magna

C. Vasa lymphatica

D. A. et v. epigastricae superficiales

E. A. et v. pudendae externae

131. Canalis femoralis – це проміжок між:

А. Anulum femoralem et hiatum saphenum sei fossam ovalem

B. Fossam femoralem et fossam iliopectineam

C. Fossam femoralem et hiatum saphenum

132. Для успішного виконання операції при стегновій грижі необхідно знати топографію:

A.Spatii inguinalis

B.Trigoni inguinalis

C.Lacunae vasori

D.Lacunae musculori

E.Trigoni femoralis

133. “Corona mortis” – це, коли anulus femoralis profundus оточено судинами:

А. Зовні – v. femoralis

B. Позаду та зсередини – r. pubicus a. epigastricae inferioris

C. Позаду та зсередини – r. pubicus a. obturatoriae

D. Зовні - a. femoralis

E. Зверху та зсередини – a. obturatoria

134. Значна кровотеча при наявності “corona mortis” пояснюється пошкодженням a. obturatoriae тому, що вона:

А. Змінює своє положення при формуванні herniae femoralis

B. Відходить не від a. iliacae internae, а від a. epigastricae inferioris

135. Набута hernia inguinalis obliqua відрізняється від природженої тим, що:

А. Грижовим мішком являється processus vaginalis peritonei

B. Грижовим мішком являється peritoneum parietale, яка випинається за ходом canalis inguinalis

C. Lig. vaginale не визначається

D. Testis завжди відокремлено від грижового мішка

Е. Грижовий мішок зрощений з елементами funiculi spermatici, очеревина виглядає потовщеною.

136. Hernia inguinalis congenita (природжена) відрізняється від набутої herniae inguinalis obliquae тим, що:

А. Визначається за правилом у дитячому віці

В. Грижовим мішком являється processus vaginalis peritonei

C. Грижовим мішком являється peritoneum parietale, яка випинається під впливом внутрішньочеревного тиску та наявністi передумов до формування грижі

D. Грижовий вміст може стикатися з яєчком

Е. Грижовий мішок завжди зрощений з елементами funiculi spermatici, очеревина виглядає потоншеною

137. До передумов виникнення набутої hernia umbilicalis можна віднести:

А. Розмір anuli umbilicalis

B. Ширину linae albae abdominis

С. Форму foveae umbilicalis

D. Стан фіброзної рубцевої тканини та fasciae umbilicalis

E. Вік та стать

138. До передумов виникнення herniae funiculi umbilicalis відносять:

А. Порушення повороту середньої кишки

В. Порушення розвитку задньої кишки

С. Незавершеність процесу розвитку (замикання) передньо-бічної стінки живота

139. Грижовий мішок при herniam funiculem umbilicalem сформований за рахунок:

А. Амніотичної оболонки funiculi umbilicalis

B. Fasciae transversalis

C. Вартонова студня

D. Membranae primitivae Rathke або peritonei parietale

140. Вади розвитку urachi:

A. Нориця пупково-сечовоміхурна

В. Кіста

С. Дивертикул Меккеля

141. “Caput medusae” виникає при:

А. Тромбозі однієї з брижових артерій

В. Порушенні прохідності trunci coliaci

C. Порушенні прохідності однієї з v. iliaca communi

D.Підвищення тиску в системі v.portae hepatis

142. “Caput medusae” – це:

А. Розширення глибоких вен передньо-бічної стінки живота та анастомозів між ними, яке виявляється за допомогою рентгенконтрастного дослідження:

В. Розширення поверхневих вен та анастомозів між ними в regione umbilicali, яке виявляється тільки за допомогою рентгенконтрастного дослідження

С. Розширення поверхневих вен та анастомозів між ними в regione umbilicali, яке помітне при звичайному огляді хворого

143. Перший етап операції на органах черевної порожнини – доступ крізь передньо-бічну стінку, має назву:

А. Laparostomia

B. Lumbotomia

C. Laparotomia

D. Lumbostomia

144. Вибір лапаротомного розрізу повинен ґрунтуватися на необхідності:

А. Підходу до органу найкоротшим шляхом

В. Виконання без зайвих утруднень ревізії та оперативного прийому

С. Збереження іннервації м’язів

D. Виконання дренування черевної порожнини

E. Надання хворому найбільш фізіологічного положення на операційному столі

145. Вимоги до технології лапаротомій:

А. М’язи розсікати, апоневрози розшаровувати

В. М’язи розшаровувати, апоневрози розсікати

С. Місця роз’єднання шарів зміщувати один відносно другого (сходинковий доступ), або змінювати напрямок за віссю (перемінний доступ)

D. Суворо додержуватися напрямку та місця роз’єднання шарів за віссю доступу

146. Всі лапаротомні доступи за напрямком ділять на групи:

А. Повздовжні

В. Косі

С. Дугоподібні

D. Поперечні

Е. Комбіновані

147. До повздовжніх доступів відносять:

А. Верхній, середній та нижній серединні

В. Парамедіанні

С. За Волковичем-Д'яконовим

D. Трансректальні

Е. Параректальні

148. Які лапаротомні доступи зберігають нерви передньо-бічної стінки?

А. Трансректальні

В. Параректальні

С. Косі

D. Поперечні

149. Які лапаротомні доступи за напрямком найбільш порушують іннервацію передньо-бічної стінки:

А. Косі

В. Поперечні

С. Повздовжні: трансректальні, параректальні

D. Повздовжні: верхні, середні, нижні серединні

150. Параректальний розріз в межах epigastrii ушкоджує гілки nn. intercostalium:

A. V,VI

B. VI,VII

C. VII, VIII, IX

D. X, XI

E. XI, XII

151. Параректальний розріз в межах mesogastrii ушкоджує гілки nn. intercostalium:

A. VI, VII

B. VII, VIII, IX

C. IX, X, XI

D. X, XI

E. XI, XII

152. Параректальний розріз в межах hypogastrii ушкоджує гілки нервів та нерви :

А. VII, VIII, IX intercostalium

B. X, XI intercostalium

C. XII ( subcostalis) та nn. iliohypogastricum, ilioinguinalem

D. Nn. iliohypogastricum, ilioinguinalem

153. Причиною виникнення післяопераційної грижі після параректального розрізу на рівні epigastrii та mesogastrii являється:

А. Порушення кровопостачання m. recti abdominis за рахунок ушкодження гілок aa. intercostalium

B. Порушення іннервації m.recti abdominis за рахунок ушкодження нервів plexus lumbalis

C. Значне ушкодження м’язів

D. Порушення іннервації m.recti abdominis за рахунок ушкодження гілок nn. intercostalium

154. Виникнення симптомів при нирковій колиці, схожих на симптоми апендициту, пояснюється ірадіацією болю за ходом нервів:

А. N. vagi

B. Гілок trunci symphathici

C. Гілок nn. vagorum et trunci sympathici

D. N. iliohypogastrici et. n. ilioinguinalis

155. Виникнення симптомів при правосторонній крупозній пневмонії, схожих на симптоми апендициту, пояснюється ірадіацією болю за ходом нервів:

А. Nn. vagi

B. Гілок trunci sympathici

C. Гілок nn. vagorum et trunci sympatici

D. Nn. intercostalium

156. У дітей, жінок при невеликій herniam umbilicalem використовують розріз:

А. Півмісяцеподібний вище пупка

В. Півмісяцеподібний за складкою шкіри нижче пупка

С. Ad lineam medianam anteriorem, облямовуючи пупок справа

D. Ad lineam medianam anteriorem, облямовуючи пупок зліва

157. К.М. Сапежко при herniam umbilicalem запропонував виконувати розріз:

А. Півмісяцеподібний нижче пупка

В. Овальний з видаленням пупка

С. Ad lineam medianam anteriorem, облямовуючи пупок зліва

D. Ad lineam medianam anteriorem, облямовуючи пупок справа

158. Мейо запропонував при herniam umbilicalem виконувати розріз:

А. Півмісяцеподібний нижче пупка за складкою шкіри

В. Ad lineam medianam anteriorem, облямовуючи пупок зліва

С. Овальний з видаленням пупка

159. Найбільш складним за технологією при типових грижосіченнях являється етап:

А. Доступ

В. Виділення та видалення грижового мішка

С. Укріплення слабкого місця

160. Herniotomia inguinalis має етапи:

А. Доступ

В. Розтин пахвинного каналу

С. Відшукування, віділення та видалення грижового мішка

D. Пластика canales inguinalis або укріплення trigonum inguinale

161. При herniotomiam inguinalem obliquam розсікаються шари:

А. Cutis, panniculus adiposus et lamina superficialis fasciae superficialis abdominis

B. Fascia Tompsoni

C. Aponeurosis m. obliqui externi abdominis

D. Розшаровують m. obliqui interni abdominis

E. Fasciae spermaticae externa et interna

162. При herniotomiam inguinalem directam розсікаються шари:

А. Cutis, panniculus adiposus et lamina superficialis abdominis

B. Fascia Tompsoni

C. Aponeurosis m. obliqui externi abdominis

D. Fascia transversalis

E. Fasciae spermaticae externa et interna

163. Пластика canalis inguinalis при herniam inguinalem obliquam може заключатися в:

А. Укріпленні parietis anterioris canalis inguinalis

B. Укріпленні parietis posterioris canalis inguinalis

C. Ліквідуванні canalis inguinalis як анатомічного утворення

164. Пластика canalis inguinalis при herniam inguinalem directam може проводитися шляхом:

А. Укріплення parietis anterioris canalis inguinalis

B. Укріплення parietis posterioris canalis inguinalis

C. Ліквідування canalis inguinalis як анатомічного утворення

165. Виділення та маніпуляції з funiculo spermatico необхідно виконувати зі збереженням нерва:

А. Iliohypogastrici

B. Subcostalis

C. Ilioinguinalis

D. Genitofemoralis

166. Яка це буде грижа, якщо грижовий мішок при ревізії знайдено біля funiculi spermatici, зсередини від останнього?

А. Inguinalis obliqua

B. Inguinalis directa

C. Femoralis

D. Supravesicalis

167. Яка це буде грижа, якщо грижовий мішок знайдено у складі funiculi spermatici після розсічення fasciarum spermaticarum externae et internae?

A. Inguinalis obliqua

B. Inguinalis directa

C. Supravesicularis

D. Linae arcuatae Douglasi

168. Яка це буде грижа, якщо шийка грижового мішка знайдена між vaginam v. femoralis та lig. lacunarem?

A. Inguinalis obliqua

B. Inguinalis directa

C. Supravesicalis

D. Femoralis typica

169. Яка це буде грижа, якщо при виділенні грижового мішка разом з дном останнього в рану виведено яєчко?

А. Inguinalis obliqua congenita (природжена)

В. Inguinalis obliqua formata (набута)

С. Supravesicalis

170. Топографоанатомічні особливості якої грижі являються предумовами пошкодження стінки порожнистого органа при видiленні грижового мішка?

А. Ріхтера

В. Природженої

С. Ковзної

D. Спігеліевої

171. При неускладненої herniam inguinalem obliquam у дорослих можуть обмежитися пластикою (укріпленням) тільки:

А. Parietis posterioris canalis inguinalis

B. Parietis anterioris canalis inguinalis

C. Parietis anterioris canalis inguinalis шляхом тільки звуження anuli inguinalis superficialis

172. При неускладненої herniam inguinalem directam передбачено укріплення:

А. Parietis anterioris canalis inguinalis

B. Parietis posterioris canalis inguinalis

C. Тільки звуження anuli inguinalis superficialis до норми

D. Ліквідування canalis inguinalis як анатомічного утворення

173. Класичними способами укріплення parietis anterioris canalis inguinalis являються способи, розроблені:

А. Мартиновим

В. Бассіні

С. Жираром

D. Спасокукоцьким

Е. Кімбаровським

174. Класичними способами укріплення parietis posterioris canalis inguinalis являються способами:

А. Бассіні

В. Кімбаровьского

С. Кукуджанова

D. Постемського

Е. Мартиновa

175. Укріплення parietis anterioris canalis inguinalis тільки за рахунок подвоєння aponeurosis m. obliqui externi abdominis (створення дуплікатyри) запропонував:

А. Бобров

Б. Жирар

С. Бассіні

D. Постемський

E. Мартинов

176. Укріплення parietis anterioris canalis inguinalis за Жираром досягається підшиванням:

А. Marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale

B. Верхнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi abdominis, marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversі abdominis до lig. inguinale

C. Верхнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi abdominis до lig. inguinale

D. Нижнього клаптя m. obliqui externi abdominis до верхнього поверх останнього.

177. Укріплення parietis anterioris canalis inguinalis за Спасокукоцьким досягається підшиванням:

А. Marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale

В. Верхнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi abdominis, marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversі abdominis до lig. inguinale

С. Верхнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi abdominis до lig. inguinale

D. Нижнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi abdominis до верхнього поверх останнього.

178. Укріплення parietis anterioris canalis inguinalis за Кімбаровьским досягається, якщо шари підшивають в такої послідовності:

А. 1 ряд швів: верхній клапоть aponeurosis m. obliqui externi abdominis, margines inferiores mm. obliqui interni et transversі abdominis, lig. inguinale

В. 1 ряд швів: верхній клапоть aponeurosis m. obliqui externi abdominis на 1,0 см від його краю, margines inferiores mm. obliqui interni et transversі abdominis, знову верхній клапоть aponeurosis m. obliqui externi в напрямку зсередини назовні ближче до його краю, lig. inguinale

C. II ряд швів: нижній клапоть aponeurosis m. obliqui externi abdominis, верхній клапоть з формуванням дуплікатyри.

179. Укріплення parietis anterioris canalis inguinalis за Мартиновим досягається підшиванням:

А. Marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversі abdominis до lig. inguinale

B. Верхнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi abdominis до lig. inguinalis

C. Верхнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi abdominis, marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversі abdominis до lig. inguinale

D. Нижнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi abdominis до верхнього поверх останнього

180. Укріплення parietis posterioris canalis inguinalis за Бассіні досягається підшиванням позаду funiculi spermatici:

A. Marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversі abdominis, fasciae transversalis до lig. inguinale

B. Верхнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi abdominis до lig. inguinale

C. Верхнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi, marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversі abdominis до lig. inguinale

D. Falcis inguinalis, fasciae transversalis до lig. pectineale, lig. inguinale – в присередньому куті рани

181. Укріплення parietis posterioris canalis inguinalis за Постемським досягається підшиванням позаду funiculi spermatici:

A. Falcis inguinalis, fasciae transversalis до lig. inguinale – в присередньому куті рани

В. Margin inferiorum mm. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale – в латеральному куті рани.

С. Верхнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi, marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversi abdominis, fasciae transversalis до lig. inguinale – в латеральному куті рани.

182. Набряк калитки на другий день після herniotomiae obliquae пояснюється тим, що:

А. При відновленні anuli inguinalis superficialis шов був накладений близько до tuberculum pubicum

B. Margines inferiores mm. obliqui interni et transversi abdominis підшиті до lig. inguinale зі значним натягом

С. Верхній клапоть aponeurosis m. obliqui externi abdominis підшитий до lig. inguinale зі значним натягом

D. При відновленні anuli inguinalis superficialis шов був накладений далеко від tuberculi pubici

183. Спосіб Мартинова при herniam inguinalem може виконуватися у:

А. Чоловіків

В. У жінок при невеликих за розміром грижах

С. У дітей

184. За показанням при herniam femoralem частіше виконують шкірні розрізи:

А. Вище та паралельно lig. inguinalis

B. Нижче та паралельно lig. inguinalis

C. Повздовжні над грижовим випинанням.

D. Комбіновані – вище та паралельно lig. inguinalis з переводом у повздовжній над грижовим випинанням

185. Стегновий доступ при herniotomiam femoralem запропонований:

А. Райхом

В. Бассіні

С. Парлавеччо

Д. Бобровим

186. Доступи до грижового мішка при herniotomiam femoralem поділяють на:

А. Стегнові

В. Лапаротомні

С. Пахвинно-стегнові

D. Пахвинні

187. Пахвинний доступ при herniotomiam femoralem вперше запропонував:

А. Бассіні

В. Руджі

С. Парлавеччо

D. Мартинов

188. Закриття грижових воріт при herniotomiam femoralem за Бассіні досягається підшиванням:

А. Lig. inguinalis до lig. pectineale та до окістя ossis pubis з пахвинного доступу

В. Lig. inguinalis до lig. pectineale та до окістя ossis pubis зі стегнового доступу

С. Marginum inferiores m. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale та до окістя ossis pubis спереду funiculi spermatici

189. Кровотеча при підшиванні lig. inguinalis до lig. рectinale та до окістя ossis pubis зі стегнового доступу в латеральному куті рани може виникнути внаслідок пошкодження:

А. A. femoralis

B. V. femoralis

C. A. obturatoriae

D. V. saphenae magnae

190. Основні недоліки технології herniotomiae femoralis за Бассіні:

А. Вірогідність пошкодження або защемлення v. femoralis

B. Вірогідність пошкодження або защемлення n. femoralis

C. Збільшення spatii inguinalis

191. Значна вірогідність виникнення herniae inguinalis після herniotomiae femoralis за Бассіні пояснюється:

А. Зменшенням міцності lig. inguinalis за рахунок іі розволокнення

В. Збільшенням розмірів spatii inguinalis за рахунок підшивання lig. inguinalis до lig. pectineale

C. Прорізуванням швів в межах lig. pectinealis

192. Укріплення грижових воріт при herniotomiam femoralem за Руджі виконується підшиванням:

А. Lig. inguinalis до lig. pectineale та до окістя ossis pubis з пахвинного доступу

В. Marginum inferiorum m. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale та до окістя ossis pubis спереду funiculi spermatici

C. Marginum inferiorium mm. obliqui interni та transversi abdominis до окістя ossis pubis позаду funiculi spermatici

193. Укріплення грижових воріт при herniotomiam femoralem за Руджі – Райхом досягається підшиванням:

А. Lig. inguinalis до lig. pectineale та до окістя ossis pubis з пахвинного доступу

В. Marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale та до окістя ossis pubis спереду funiculi spermatici

C. Marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale та до окістя ossis pubis позаду funiculi spermatici

194. При herniotomiam femoralem incarceratam (защемленої) розсічення защемлюючого кільця в ділянці lig. lacunaris може дати кровотечу внаслідок ушкодження:

А. V. femoralis

B. Rami pubici a. epigastricae inferioris та a. obturatoriae

C. A. femoralis

D. V. saphenae magnae

195. Класичним способом herniotomiae при herniam umbilicalem великих розмірів, з надлишком м’яких тканин, являється спосіб:

А. Лексера

В. К.М. Сапежка

С. Мейо

D. О.А. Шалімова

196. Укріплення anuli umbilicalis за Лексером виконується шляхом:

А. Формування продольної дублікатури з laminae anterioris vaginae m. recti abdominis

B. Звуження anuli umbilicalis кисетним швом

С. Накладання в поперечному напрямку вузлових швів над anulo umbilicali (прошиваючи піхву прямих м’язів справа та зліва від linae albae).

197. Укріплення regionis umbilicalis за Мейо досягається шляхом:

А. Ушивання очеревини в ділянці широких грижових воріт

В. Формування дублікатури з laminae anterioris vaginae m. recti abdominis в повздовжньому напрямку

С. Формування дублікатури в поперечному напрямку з розширеної linae albae та laminae anterioris

vaginae m. recti abdominis

198. Способи укріплення canalis inguinalis у дітей поділяють на способи:

А. Без розсічення parietis anterioris canalis inguinalis

B. З розсіченням parietis anterioris canalis inguinalis

C. З укріпленням parietis anterioris canalis inguinalis

D. З укріпленням parietis posterioris canalis inguinalis

199. Класичними способами herniotomiae inguinalis без розсічення parietis anterioris canalis inguinalis являються способи:

А. Ру

В. Краснобаева

С. Мартинова

200. Укріплення parietis anterioris canalis inguinalis за Ру досягається щляхом:

А. Підшивання aponeurosis m. obliqui externi abdominis без його розсічення до lig. inguinalis

В. Звуження anuli inguinalis superficialis до норми

С. Підшивання нижнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi до lig. inguinale

D. Підшивання нижнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi до верхнього поверх останнього

201. Укріплення parietis anterioris canalis inguinalis у дітей за Краснобаевим досягається шляхом:

А. Звуження anuli inguinalis superficialis до норми

В. Накладання декілька швів на складку aponeurosis m. obliqui externi abdominis

С. Підшивання нижнього клаптя aponeurosis m. obliqui externi до верхнього поверх останнього.

202. При вузькій шийці грижового мішка при herniam inguinalem обробку її проводять шляхом:

А. Накладання кuсетного шва зсередини

В. Прошивання одним швом посередині шийки та перев’язування з обох сторін

С. Накладання вузлових швів на шийку після відсічення мішка

203. Невеликy herniam umbilicalem у дітей та жінок можна оперувати за найменш травматичним способом:

А. Бассіні

В. Лексера

С. Сапежка

D. Мейо

204. Anulum umbilicalem укріплюють за допомогою кuсетного шва при невеликих грижах за пропозицією:

А. Бассіні

В. Лексера

С. Сапежка

D. Мейо

205. Укріплення anuli inguinalis шляхом подвоення розширеної lineae albae та laminae anterioris vaginae m. recti abdominis в поперечному напрямку запропонованo:

А. Лексером

В. Мейо

С. П. І. Д‛яконовим

D. К.М. Сапежко

206. Укріплення anuli umbilicalis шляхом подвоєння розширеної lineae albae та laminae anterioris vaginae m. recti abdominis в повздовжньому напрямку запропоновано:

А. Лексером

В. Мейо

С. П. І. Дьяконовим

D. К.М. Сапежко

207. Грижовим вмістом при herniam lineae albae як правило буває:

А. Paries anterior gastris

B. Intestinum tenuae

C. Omentum majus

D. Stratum adiposum preperitonealis

208. Укріплення грижових воріт при herniam lineae albae, як правило, виконують шляхом:

А. Накладання П-подібних швів

Б. Накладання вузлових швів

С. Подвоєння laminae anterioris vaginae m. recti abdominis за К.М. Сапежко

D. Подвоєння laminae anterioris vaginae m. recti abdominis за Мейо

209. Diastasis m. recti abdominis доцільніше оперувати за Напалковим, який запропонував це робити шляхом:

А. Розсічення laminae anterioris vaginae обох mm. rectorum abdominis на відстані 0,5 см від margine anteriori m. recti abdominis

B. Накладання першого ряда швів на внутрішні краї розріза parietis anterioris vaginae m. recti

C. Накладання другого ряду швів на зовнішні краї розріза parietis anterioris vaginae m. recti

D. Розсічення linae albae

E. Подвоєння laminae anterioris vaginas mm. rectorum abdominis в повздовжньому напрямку

210. Топографоанатомічні ознаки ковзної грижі:

А. Грижовим мішком є processus vaginalis peritonei

В. Грижовим вмістом є omentum majus

C. Частково стінка грижового мішка сформована за рахунок стінки порожнистого органа

D. Грижовими воротами частіше являється fossa supravesicalis

211. Защемлення грижового вмісту при herniam inguinalem obliquam виникає на рівні:

А. Anulus inguinalis profundi

B. Canalis inguinalis

C. Anulus inguinalis superficialis

212. Дії хірурга після виконання доступу до грижового мішка при защемленні грижі:

А. Виділення грижового мішка з одного боку до защемлюючого кільця, розсічення останього, остаточне виділення мішка, його розсічення

В. Виділення мішка, розсічення останього, розсічення защемлюючого кільця, видавлення вмісту в черевну порожнину

С. Виділення мішка, розсічення його, затримка вмісту від сковзання в черевну порожнину, розсічення кільця, ревізія вмісту

213. Всі способи герніопластики поділяють на:

А. Фасціо-апоневротичні

В. М’язово-апоневротичні

С. Пластичні з застосуванням ауто- або аллотрансплантантів

D. Пластичні з застосуванням ксенотрансплантантів

Е. Пластичні з застосуванням екплантантів

214. Застосування способів пластики місцевими тканинами при великих грижах дає більше 40% рецидивів внаслідок розвитку дистрофічних процесів в м’язах, причиною яких являється:

А. Порушення іннервації за рахунок пошкодження гілок нервів

В. Порушення кровопостачання за рахунок пошкодження гілок артерій

С. Пошкодження м’язів під час операції

D. Натяг тканин

215. Останній час найбільш розповсюдженими способами герніопластики при великих грижах являються способи:

А. Аутопластики

В. Аллопластики

С. Експлантації

216. Експлантат при пластиці великих гриж доцільніше розміщати між:

А. Шкірою та апоневрозом m. obliqui externi abdominis

B. Апоневрозами м’язів та очеревиною

С. Очеревиною та органами черевної порожнини

Топографічна анатомія та оперативна хірургія очеревинної порожнини

На які простори підрозділяється верхній поверх cavitatis peritonealis abdominis?
1. Bursam hepaticam
2. Sinum mesentericum dextrum
3. Burcam pregastricam
4. Bursam omentalem
5. Canalem lateralem dextrum

Paries anterior bursae omentalis – це:
1. Omentum minus
2. Lig. falciforme hepatis
3. Paries posterior gastris
4. Lig. coronarium hepatis
5. Lig. gastrocolicum

Paries inferior bursae omentalis – це:
1. Lig. hepatogastricum
2. Lig. gastrolienale
3. Omentum majus
4. Mesocolon transversum
5. Duodenum

На межі bursae hepaticae та bursae pregastricae розташована:
1. Lig. coronarium hepatis
2. Lig. gastrolienale
3. Lig. falciforme hepatis
4. Lig. triangulare hepatis sinistrum
5. Lig. teres hepatis

Omentum minus –це зв’язки:
1. Teres hepatis
2. Hepatoduodenale
3. Hepatorenale
4. Hepatogastricum
5. Phrenicogastricum

Omentum minus - це дублікатура очеревини , яка з’єднує:
1. Gastrem (curvatura minor)
2. Lienem (hilus)
3. Hepatem (facies visceralis)
4. Duodenum (pars superior)
5. Gastrem (curvatura major)

При доступі до parietis posterioris gastris можуть розтинати:
1. Mesocolonum transversum
2. Lig. phrenicogastricum
3. Lig. hepatoduodenale
4. Lig. hepatogastricum
5. Lig. gastrocolicum

Які похідні очеревини у верхньому поверсі cavitatis peritonei?
1. Bursae
2. Ligamenta
3. Canales
4. Omenta
5. Sinus

За рахунок foraminis epiploici між собою безпосередньо сполучаються:
1. Bursa pregastrica
2. Bursa omentalis
3. Sinus mesentericus dexter
4. Canalis lateralis dexter
5. Canalis lateralis sinister

Яка зв’язка обмежує foramen epiploicum спереду?
1. Teres hepatis
2. Hepatoduodenale
3. Gastrocolicum
4. Hepatogastricum

Яке анатомічне утворення обмежує foramen epiploicum знизу?
1. Gaster (curvatura minor)
2. Lig. gastrocolicum
3. Colon transversum
4. Lig. duodenorenale (pars superior duodeni)
5. Gaster (pars pilorica)

Paries posterior bursae omentalis – це:
1. Peritoneum parietale
2. Lig. coronarium hepatis
3. Omentum minus
4. Lig. duodenorenale

Яка зв’язкa обмежує bursam hepaticam зліва?
1. Hepatogastricum
2. Triangulare dextrum
3. Falciforme hepatis
4. Hepatoduodenale
5. Teres hepatis

В межах bursae pregastricae можна оглянути:
1. Lobum dextrum hepatis
2. Lobum sinistrum hepatis
3. Lienem
4. Gastrem (повністю)
5. Gastrem (paries anterior)

В межах bursae hepaticae можна оглянути:
1. Lobum dextrum hepatis
2. Lobum sinistrum hepatis
3. Lienem
4. Gastrem (повністю)
5. Vesicam felleam

В межах bursae omentalis можна оглянути органи:
1. Hepar
2. Lienem
3. Gastrem (paries anterior)
4. Gastrem (paries posterior)
5. Pancreas

Яка зв’язка обмежує bursam pregastricam справа?
1. Triangulare dextrum
2. Gastrocolicum
3. Falciforme hepatis
4. Teres hepatis
5. Coronarium hepatis

Вміст шлунка при проривній виразці його задньої стінки попадає в:
1. Bursam hepaticam
2. Bursam pregastricam
3. Spatium preepiploicum
4. Bursam omentalem

У разі порушення задньої стінки foraminis epiploici може виникнути кровотеча з:
1. V. portae hepatis
2. A. hepatica communis
3. V. cava inferiore
4. A. hepatica propria
5. V.v. hepaticis

Bursam pregastricam та canalem lateralem sinistrum розділяє:
1. Lig. gastrolienale
2. Lien
3. Lig. phrenicocolicum
4. Mesocolon transversum

Які органи верхнього поверху черевної порожнини розташовані інтраперитонеально?
1. Hepar
2. Lien
3. Gaster
4. Pancreas
5. Vesica fellea

Які органи верхнього поверху розташовані мезоперитонеально?
1. Hepar
2. Gaster
3. Vesica fellea
4. Pancreas

Які органи верхнього поверху розташовані ретроперитонеально?
1. Pancreas
2. Pars descendens duodeni
3. Gaster (pars pylorica)
4. Vesica fellea (fundus)
5. Vesica fellea (collum)

Які органи прилягають до parietem posteriorem gastris?
1. Lien
2. Pancreas
3. Ren sinister
4. Glandula suprarenalis sinistra
5. Aorta

Fundus gastricus прилягає до:
1. Diaphragmam
2. Hepar
3. Lienem
4. Renem sinistrum

Частини шлунка:
1. Pars cardiaca
2. Fundus
3. Curvatura major
4. Curvatura minor
5. Pars pylorica

Між печінкою та малою кривиною шлунка розташовано:
1. Omentum majus
2. Omentum minus
3. Lig. gastrocolicum
4. Lig. triangulare sinistrum

Голотопія шлунка?
1. Regio hypochondrica sinistra
2. Regio abdominalis lateralis dextra
3. Regio epigastrica
4. Regio hypochondrica dextra

Яке похідне очеревини частіше розтинають при доступі до parietis posterioris gastris?
1. Lig. hepatogastricum
2. Lig. gastropancreaticum
3. Omentum majus
4. Lig. gastrocolicum

Між листками omenti minoris розташовані артерії?
1. Gastricae breves
2. Gastrica sinistra
3. Gastrica dextra
4. Gastroepiploica dextra
5. Gastroepiploica sinistra

Між листками lig.gastrocolici повздовж curvaturae gastris majoris розташовані артерії:
1. Gastricae breves
2. Colica dextra
3. Gastroepiploica dextra
4. Gastroepiploica sinistra
5. Gastrica dextra

Між листками lig.gastrolienalis розташовані артерії:
1. Gastrica dextra
2. Colica sinistra
3. Gastricae breves
4. Hepatica communis
5. Hepatica propria

Повздовж curvaturae gastris minoris проходять та анастомозують артерії:
1. Gastroepiploica dextra
2. Gastroduodenalis
3. Gastrica dextra
4. Gastrica sinistra
5. Gastroepiploica sinistra

Повздовж curvaturae gastris majoris проходять та анастомозують артерії:
1. Gastrica dextra
2. Gastrica sinistra
3. Gastricae breves
4. Gastroepiploica dextra
5. Gastroepiploica sinistra

Incisura cardiaca розташована між:
1. Marginem dextrum partis abdominalis oesophagi
2. Marginem sinistrum partis abdominalis oesophagi
3. Curvaturam gastris minorem
4. Fundum gastris
5. Corpum gastris

Нерви Летарже – це довгі гілки truncorum vagorum dextri et sinistri, які розташовані між листками:
1. Omenti minoris
2. Lig. gastrocolici
3. Lig. gastrolienalis
4. Mesocoloni transversi
5. Lig. teretis hepatis

Gaster безпосередньо іннервується за рахунок сплетень:
1. Pl. gastrici superioris
2. Pl. gastrici interioris
3. Pl. mesenterici inferioris
4. Pl. gastrici anterioris
5. Pl. gastrici posterioris

За рахунок яких сплетень здійснюється переважно парасимпатична іннервація gastris?
1. Pl. gastrici inferioris
2. Pl. solaris (coeliaci)
3. Pl. gastrici anterioris
4. Pl. gastrici posterioris
5. Pl. gastrici superioris

У товщі якої зв’язки розшукують a. gastricam sinistram?
1. Gastrolienalis
2. Gastrocolici
3. Gastropancreatici
4. Pyloropancreatici

Між листками якої зв’язки розташована v. portae hepatis?
1. Hepatogastrici
2. Teretis hepatis
3. Hepatorenalis
4. Hepatoduodenalis
5. Duodenorenalis

Листок якої зв’язки розтинають при доступі до ductus choledochi?
1. Hepatogastrici
2. Teretis hepatis
3. Duodenorenalis
4. Triangularis hepatis dextri
5. Hepatoduodenalis

Джерело кровотечі при пошкодженні lig. hepatoduodenalis:
1. V. portae hepatis
2. V. cava inerior
3. A. hepatica propria
4. A. gastroduodenalis

Між листками якої зв’язки розташована pars nudae hepatis?
1. Falciformis hepatis
2. Triangularis hepatis sinistri
3. Coronarium hepatis
4. Teretis hepatis

V. portae hepatis відносно ductus choledochi та a.hepaticae propriae розташована:
1. Між ними та позаду
2. Зліва від ductu choledocho
3. Справа від a.hepatica propria
4. Спереду від них

Де розтинають передній листок lig. hepatoduodenalis при доступі до a.hepaticam propriam ?

А. Повздовж лівого краю зв’язки

В. Повздовж правого краю

С. На рівні середини зв’язки

Де розтинають передній листок lig. hepatoduodenalis при доступі до ductus choledochi?

А. Повздовж лівого краю зв’язки

В. Повздовж правого краю

С. Повздовж на рівні середини зв’язки

Частіше v. portae hepatis формується за рахунок злиття вен:
1. Vv. hepaticarum
2. V. mesentericae superioris
3. V. mesentericae inferioris
4. V. lienalis
5. V. renalis

Найчастіше a.cystica відходить від:
1. A. hepatica propria
2. Ramo dextro a.hepaticae propriae
3. Ramo sinistro a.hepaticae propriae
4. A. gastroduodenali
5. A. hepatica communi

Частини ductus choledochi:
1. Supraduodenalis
2. Retroduodenalis
3. Infraduodenalis
4. Pancreatica
5. Intramuralis

Частіше fundus vesicae felleae розташованo:
1. Інтраперитонеально
2. Мезоперитонеально
3. Ретроперитонеально

Частіше collum vesicae felleae розташованa:
1. Інтраперитонеально
2. Мезоперитонеально
3. Ретроперитонеально

Частіше corpus vesicae felleae розташованo:
1. Інтраперитонеально
2. Мезоперитонеально
3. Ретроперитонеально

Trigonum Callot обмежують:
1. A. cystica
2. Ductus cysticus
3. Ductus hepaticus communis
4. Ramus dexter a.hepaticae propriae
5. Ductus hepaticus dexter

Які зв’язки заважають огляду faciei diaphragmaticae hepatis?
1. Coronarium hepatis
2. Triangulare hepatis sinistrum
3. Teres hepatis
4. Falciforme hepatis
5. Hepatorenale

Trigonum Callot використовують у пошуках:
1. Ductus hepatici communis
2. Ductus cystici
3. A. cysticae
4. Duchus choledochi
5. A. hepaticae propriae

Papilla duodeni major частіше розташований на задній стінці:
1. Partis superioris duodeni
2. Partis descendentis duodeni
3. Flexurae duodeni superioris
4. Partis horisontalis, s. inferioris duodeni
5. Partis ascendentis duodeni

Скелетотопія duodeni:
1. Margo superior Th _XII vertebrae
2. Margo superior L ₁ vertebrae
3. Margo superior L_IV vertebrae
4. Margo superior L _Vvertebrae

Скелетотопія partis descendentis duodeni:
1. L_II – L_III справа від columnae vertebralis
2. Th _XII – L_IIсправа від columnae vertebralis
3. L_III – L_IV справа від columnae vertebralis

Скелетотопія flexurae duodenojejunalis:
1. Справа від columnae vertebralis на рівні L_III
2. Зліва від columnae vertebralis на рівні L_II
3. Справа від columnae vertebralis на рівні Th _XII
4. Зліва від columnae vertebralis на рівні Th _XII

Хто запропонував прийом з відшукування flexuraе duodenojejunalis?
1. М.І.Пирогов
2. С.С.Юдін
3. О.П.Губарев
4. І.Літманн

Duodenum кровопостачається за рахунок гілок артерій:
1. Pancreaticoduodenalis superioris
2. Lienalis
3. Hepaticae propriae
4. Pancreaticoduodenalis interioris
5. Colicae dextrae

На faсie viscerali hepatis є борозни:
1. Fissura sagittalis dextra
2. Fissura sagittalis media
3. Fissura sagittalis sinistra
4. Fissura transversalis (porta hepatis)
5. Fissura longitudinalis hepatis

Ductus choledochus формується шляхом злиття:
1. Ductus cystici
2. Ductus hepatici communis
3. Ductus hepatici dextri
4. Ductus hepatici sinistri

Передню частину fissurae sagittalis dextraе hepatis займає:
1. Lig. teres hepatis
2. Vesica fellea
3. Ductus venosus
4. V. cava inferior

Задню частину fissurae sagittalis dextraе hepatis займає:
1. Ductus venosus (Arantii)
2. Lig. teres hepatis
3. Vena cava inferior
4. Lig. coronarium hepatis

Задню частину fissurae sagittalis sinistraе hepatis займає:
1. V. cava inferior
2. Lig. teres hepatis
3. Ductus venosus (Arantii)
4. Lig. triangulare sinistrum

Передню частину fissurae sagittalis sinistraе hepatis займає:
1. Ductus venosus
2. Lig. teres hepatis
3. Vesica tellea
4. Lig. venosi (Arancii)

Hepar на дві частки з боку faciei diaphragmaticae розграничує зв’язка:
1. Coronarium hepatis
2. Triangulare sinistrum
3. Teres hepatis
4. Falciforme hepatis

Більшість морфологів та хірургів підтримують принцип розподілу печінки на сегменти, який враховує анатомію системи судин:
1. Портальної
2. Кавальної

За Куіно печінку поділяють на:
1. Шість сегментів
2. Сім сегментів
3. Вісім сегментів
4. Дев’ять сегментів

За рахунок борозен facies visceralis hepatis поділяється на частки:
1. Lobus dexter
2. Lobus sinister
3. Lobus guadratus
4. Processus papillaris
5. Lobus caudatus

У фіксації печінки основну роль відіграють:
1. Зв’язки органа
2. Внутрішньочеревний тиск
3. З’єднання задньої поверхні печінки з діафрагмою
4. Зрощення з v. cava inferiori
5. Співвідношення з pancreate та duodeno

До власних зв’язок печінки відносять ligamenta:
1. Teres
2. Falciforme
3. Coronarium
4. Hepatogastricum
5. Triangularia dextrum et sinistrum

Особливості кровопостачання печінки заключаються в тому, що вона кровопостачається за рахунок:
1. A. hepaticae propriae
2. V. portae hepatis
3. A. hepaticae propriae et v. portae hepatis

Vv. hepaticae впадають в:
1. V. portam hepatis
2. V. cavam superiorem
3. V. cavam interiorem
4. Vv. lumbales

Vesica fellea частіше проектується на:
1. Кут між processum xyphoideum та arcum costae
2. Точку перехрестя marginis externi m. recti abdominis та arcus costae
3. Точку перехрестя lineae axillaris anterioris та arcus costae

Скелетотопія marginis anterioris – inferioris hepatis:
1. L. axillaris posterior dextra – spatium intercostalis X
2. L. axillaris media dextra – spatium intercostalis X
3. L. medioclavicularis dextra – arcus costae
4. L. mediana anterior – середина між processum xyphoideum et umbilicum
5. L. parasternalis sinistra – хрящ costae VI

За якими ознаками відшукують flexuram duodenojejunalem?
1. Фіксована до хребта за рахунок m. suspensorii duodeni
2. Біля неї розташовані дві складки: plicae duodenales superior et inferior
3. Значно більша за діаметром, ніж інші петлі
4. Має інший колір

Lig. Treitz – це:
1. Lig. suspensorium duodeni
2. Plica duodenalis interior
3. Plica duodenalis superior
4. Lig. duodenorenale

Hernia Treitz формується в ділянці:
1. Recessus dudenojejunalis inferioris
2. Canalis lateralis dextri
3. Recessus retrocaecalis
4. Recessus dudenojejunalis superioris
5. Recessus intersigmoidei

Позаду pancreatis розташовані судини:
1. V. cava inferior
2. V. portae hepatis
3. V. mesenterica inferior
4. Vasa mesenterica superiora
5. V. lienalis

Порушенню прохідності duodeni може сприяти форма pancreatis:
1. Elongatum
2. Sigmoideum
3. Annulare
4. Bicaudatum

Частини duodeni:
1. Pars superior
2. Ampulla duodeni
3. Pars descendens
4. Pars horisontalis
5. Pars ascendens

Ligamenta duodeni:
1. Hepatoduodenale
2. Gastroduodenale
3. Duodenorenale
4. Duodenalis superior
5. Duodenalis interior

Спереду від partis horisontalis duodeni розташовані і тому можуть її здавлювати судини:
1. Vasa mesenterica inferiora
2. A. gastroduodenalis
3. Vasa mesenterica superiora
4. Truncus coeliacus
5. V. portae hepatis

A. pancreaticoduodenalis superior – це гілка артерії:
1. Gastroduodenalis
2. Hepaticae propriae
3. Hepaticae communis
4. Mesentericae superioris
5. Lienalis

A. pancreaticoduodenalis inferior – це гілка артерії:
1. Hepaticae propriae
2. Hepaticae communis
3. Mesentericae superioris
4. Lienalis
5. Mesentericae inferioris

Відносно peritonei pancreas розташована:
1. Інтраперитонеально
2. Мезоперитонеально
3. Ретроперитонеально

Sceletotopia pancreatis:
1. Caput – справа від L_I – L_II vertebrae
2. Corpus – L_I
3. Corpus – Th _XII
4. Cauda – зліва відTh _XII vertebrae
5. Cauda – зліва від Th _II

До faciem anteriorem pancreatis підходить:
1. Omentum minus
2. Omentum majus
3. Mesocolon transversum

Cauda pancreatis розташований:
1. На рівні mesocoloni transversi
2. Вище mesocoloni transversi
3. Нижче mesocoloni transversi

Варіанти топографії ductus choledochi та ductus pancreatici:
1. Відкриваються самостійно на окремих сосочках duodeni
2. Ductus choledochus et ductus pancreaticus відкриваються роздільно на papilla duodeno majori Vateri
3. Ductus choledochus et ductus pancreaticus зливаються, формуючи apmullam hepatopancreaticam, відкриваються на papilla duodeno majori загальним отвором
4. Ductus pancreaticus accessorius Santorini відкривається на papilla duodeno minori
5. Ductus pancreaticus accessorius з’єднується з ductu pancreatico Virsungi

Спереду від pancreatis розміщуються:
1. Paries posterior gastris
2. Flexura coli sinistra
3. Colon transversum
4. Hepar

Позаду pancreatis розташовані:
1. V. cava inferior, aorta
2. Початковий відділ v. portae hepatis, v. mesenterica inferior
3. Pars superior duodeni
4. Ren sinister
5. Ductus choledochus

Зліва pancreas досягає:
1. Renis sinistris
2. Lienis
3. Flexurae coli sinistrae

Caput pancreatis охоплена:
1. Flexura coli dextri
2. Duodeno
3. Lig. duodenorenali

Особливості хірургічної анатомії pancreatis, які утруднюють технологію оперативних втручань:
1. Топографоанатомічне положення
2. Значна кількість великих, життєвоважливих судин біля органа
3. Тонка капсула та бідність сполучнотканинної строми
4. Щiльні взаємини з duodeno
5. Щiльні взаємини з trunco coeliaco

При виконанні оперативних втручань на pancreate слід враховувати:
1. Легкість прорізування швів
2. Труднощі зупинки кровотечі та, особливо, течі з мілких гілок протоків
3. Вірогідність пошкодження життєво важливих судин
4. Необхідність видалення duodeni при resectio caudae pancreatis
5. Необхідність видалення duodeni при resectio capitis pancreatis

При якої локалізації пухлини у хворого появляється icterus (жовтяниця):
1. Cauda pancreatis
2. Pars superior duodeni
3. Caput pancreatis
4. Corpus pancreatis

Caput pancreatis кровопостачається гілками артерій:
1. Pancreaticoduodenalis superioris
2. Pancreaticoduodenalis inferioris
3. Lienalis
4. Gastroepiploicae dextrae

Головними джерелами кровопостачання pancreatis являються:
1. Tr. coeliacus
2. A. mesenterica inferior
3. A. mesenterica superior
4. A. renalis dextra

З системи trunci coeliaci кров до pancreas безпосередньо надходить по артеріях:
1. Lienalem
2. Gastroepiploicam dextram
3. Gastroepiploicam sinistram
4. Pancreaticoduodenalem superiorem
5. Pancreaticoduodenalem inferiorem

A. mesenterica superior кровопостачає pancreas за рахунок своїх гілок:
1. A. pancreaticoduodenalis superioris
2. A. pancreaticoduodenalis inferioris
3. A. colica mediae

Corpus et cauda pancreatis кровопостачають, в основному, артерії:
1. Lienalis
2. Gastroepiploica dextra
3. Gastroepiploica sinistra

Nodi lymphoidei gastris першого порядку:
1. Nodi gastrici dextri et sinistri
2. Nodi gastroomentales dextri et sinistri, splenici
3. Nodi coeliaci
4. Nodi pancreaticoduodenales
5. Nodi cardiaci et pylorici

Nodi lymphoidei gastris другого порядку:
1. Nodi lymphatici gastropancreatici
2. Nodi splenici
3. Nodi coeliaci

Nodi lymphoidei hepatis першого порядку:
1. Nodi hepatici
2. Nodi gastrici dextri et sinistri
3. Nodi precavales, postcavales
4. Nodi lumbales
5. Nodi phrenici inferiores

Nodi lymphoidei hepatis другого порядку:
1. Nodi coeliaci
2. Nodi preaortici
3. Nodi pylorici
4. Nodi lumbales
5. Nodi precavales, postcavales

Nodi lymphoidei pancreatis першого порядку:
1. Nodi pancreaticoduodenales superiores et inferiores
2. Nodi lumbales
3. Nodi pancreatici superiores et inferiores
4. Nodi splenici
5. Nodi retropylorici

Nodi lymphoidei pancreatis другого порядку:
1. Nodi mesenterici superiores
2. Nodi coeliaci
3. Nodi splenici
4. Nodi lumbales

За індивідуальною формою шлунок частіше буває:
1. Ретортоподібний
2. Серпоподібний
3. Пісочного годинника
4. Мішкоподібний
5. Асиметричний

За В.М. Шевкуненко розрізняють індивідуальні положення шлунка:
1. Вертикальне
2. Косопоперечне
3. Косе
4. Горизонтальне

До глибоких зв’язок шлунка відносять:
1. Gastrolienale
2. Gastropancreaticum
3. Frenicogastricum
4. Pyloropancreaticum

Частіше вади розвитку шлунка зустрічаються в ділянці:
1. Fundi
2. Corpus
3. Partis cardiacae
4. Partis pyloricae

Порушення розвитку partis pyloricae gastris стосується:
1. Слизової оболонки
2. М’язової пластинки слизової оболонки
3. М’язового шару
4. Підслизового прошарку

Природжена гіпертрофія м’язової оболонки пілоричної частини шлунка описана як:
1. Природжена стріктура шлунка
2. Природжений пілоростеноз
3. Природжений пілороспазм

Найчастіші індивідуальні положення печінки відносно фронтальної площини:
1. Дорзопетальне
2. Sinistroposicio hepatis
3. Вентропетальне
4. Проміжне (між дорзо- та вентропетальним)

Яке з індивідуальних положень печінки полегшує виконання cholecystectomiae:
1. Дорзопетальне
2. Вентропетальне
3. Проміжне

Варіанти положення vesicae felleae по відношенню до hepatis:
1. Внутрішньопечінкове
2. Позапечінкове
3. Проміжне
4. Позапечінкове без власної брижі
5. Позапечінкове з власною брижою

Частіше зустрічаються такі варіанти форми pancreatis (за В.Х.Фраучі):
1. Тригранна
2. Плоска
3. Кутоподібна
4. Ланцетоподібна
5. Кільцеподібна

При якої з форм pancreatis може здавлюватися duodenum:
1. Тригранної
2. Плоскої
3. Кутоподібної
4. Ланцетоподібної
5. Кільцеподібної

Вади розвитку duodeni, які зустрічаються частіше:
1. Aplasia
2. Stenosis
3. Atresia localis
4. Atresia membranosa
5. Diverticulum

Plexus coeliacus сформовано за рахунок:
1. Гілок trunci sympathici
2. Nn. splanchnicorum minores et majores
3. Nn. phrenicorum
4. Nn. vagi
5. Nn. intercostalium

Plexus coeliacus розташоване:
1. На передньому півколі aortae в ділянці tr. coeliaci та a. mesentericae superioris
2. На передньому півколі aortae в ділянці aa. renalium
3. На передньому півколі aortae в ділянці aa. phrenicarum inferiorum

Golotopia hepatis в нормі:
1. Regio hypochondrica dextra
2. Regio epigastrica
3. Regio umbilicalis
4. Regio hypochondrica sinistra

Golotopia pancreatis:
1. Regio hypochondrica dextra
2. Regio epigastrica
3. Regio umbilicalis
4. Regio hypochondrica sinistra

Caput pancreatis проектується:
1. По lineam medianam anteriorem - над umbilico
2. На кут між lineam medianam anteriorem та lineam horisontalem, проведеною на рівні пупка , правіше та вище останнього
3. На середину відстані між prossesum xyphoideum та umbilicum по lineam medianam anteriorem

Golotopia duodeni:
1. Regio hypochondrica dextra
2. Regio epigastrica
3. Regio umbilicalis
4. Regio hypochondrica sinistra

Syntopia partis superioris duodeni:
1. Зверху – lobus quadratus hepatis
2. Спереду – vesica fellea
3. Ззаду - v. portae hepatis, a. gastroduodenalis, ductus choledochus
4. Ззаду - v. cava inferior, aorta, ductus choledochus
5. Зсередини – pancreas

Syntopia partis descendentis duodeni:
1. Спереду – lobus dexter hepatis, colon transversum
2. Ззаду – hylus renis dexter, vasa renalia et ureter, v. cava inferior
3. Ззовні – сolon ascendens, flexura coli dextra
4. Ззовні – ren dexter, glandula suprarenalis
5. Зсередини – caput pancreatis

Syntopia partis horisontalis duodeni:
1. Зверху – caput et corpus pansreatis
2. Зверху – pars pylorica gastrica
3. Спереду – mesocolon transversum, gaster, intestinum tenua, radix mesenterii, vasa mesenterica superiores
4. Позаду – v. renalis sinistra, v. cava interior, aorta, fascia psoatis, яка покриває m. psoatis majores
5. Позаду – columna vertebralis

Синтопією duodeni пояснюються випадки:
1. Пенeтрації виразки duodeni в pancreas
2. Прорив виразки duodeni в vesicam felleam
3. Прорив виразки ampullae duodeni в colonum transversum
4. Попадання каменів при калькульозному холециститі в duodenum

Paries anterior duodeni очеревиною:
1. Покрита повністю
2. Не покрита смуга в межах середини partis gescendentis
3. Не покрита смуга в межах partis horisontalis
4. Не покрита ampulla duodeni

Якa з судин, за синтопією, в деяких випадках (наприклад – спланхноптоз) може здавлювати duodenum з порушенням її прохідності:
1. A. gastroduodenalis
2. Aorta
3. V. cava inferior
4. A. mesenterica superior
5. A. mesenterica inferior

Можливо або ні розширення foraminis epiploici хірургічним шляхом?
1. Можливо в межах передньої границі
2. Не можливо
3. Можливо в межах задньої границі
4. Можливо в межах нижньої границі
5. Можливо в межах верхньої границі

Які особливості клінічної анатомії duodeni найбільш важливі для хірурга:
1. Фіксована безпосередньо до задньої стінки черевної порожнини
2. На значному протягу не має очеревини
3. Має тонку стінку
4. Тісно зрощена з capite pancreatici
5. Зв’язана з кінцевими відділами ductus choledochi et ductus pancreatici

Fundus gastris кровопостачається артеріями:
1. Gastrica sinistra
2. Gastroduodenali
3. Gastroepiploica
4. Gastricis brevibus

Sceletotopia lienis:
1. Проміжок між costas IX-X
2. Проміжок між costas IX-XI
3. Довга вісь відповідає напрямку costae IX
4. Довга вісь відповідає напрямку costae X

Sintopia faciei visceralis lienis:
1. Fundus gastris
2. Ren sinister et glandula suprarenalis
3. Flexura duodenojejunalis
4. Flexura coli sinistra
5. Cauda pancreatis

Ligamenta lienis:
1. Gastrolienale
2. Frenicolienale
3. Pancreaticolienale
4. Lienorenale
5. Duodenolienale

Передній кінець селезінки підтримує зв’язка:
1. Lienorenale
2. Phrenicocolicum
3. Phrenicolienale

При виборі рівня лігування a. lienalis слід враховувати її гілки, які відходять біля воріт органа:
1. Gastricas breves
2. Ramos pancreaticos
3. Phrenicam inferiorem
4. Gastroomentalem sinistram

При виборі рівня лігування v. lienalis слід враховувати місце впадіння вени:
1. Gastroomentalem sinistraе
2. Mesentericae superioris
3. Mesentericae inferioris

Особливості клінічної анатомії селезінки, які мають важливе практичне значення:
1. Положення в черевної порожнини
2. Стан паренхіми
3. Здатність до різкої зміни об’єму
4. Вірогідність різниці в характері пошкодження capsulae fibrosae lienis та parenchymatis lienis
5. Вікові зміни анатомії a. lienalis

Варіанти злиття притоків v. portae hepatis:
1. V. mesenterica interior впадає в місце злиття v. mesentericae superioris et v. splenicae
2. V. mesenterica interior впадає в v. mesentericam superiorem
3. V. gastrica sinistra впадає в місце злиття v. mesentericae superioris та v. splenicae
4. V. mesenterica superior впадає в v. splenicam
5. V. gastrica sinistra впадає в v. splenicam

За якими венами здійснюється відтік крові при портальній гіпертензії з системи v. portae hepatis в v. cavam superiorem?
1. V. gastrica sinistra
2. Vv. hepaticae
3. Vv. oesophageales
4. V. azygos
5. V. hemiazygos

Границею між верхнім та нижнім поверхами черевної порожнини являються:
1. Omentum majus
2. Omentum minus
3. Colon transversum
4. Mesocolon transversum
5. Radix mesenteriі

Відносно поверхів черевної порожнини такі органи як duodenum та pancreas поділяються:
1. Малим чепцем
2. Коренем брижі тонкої кишки
3. Лінією прикріплення mesocoloni transversi
4. Великим чепцем

До похідних очеревини на рівні нижнього поверху черевної порожнини відносяться:
1. Пазухи
2. Канали
3. Брижі
4. Закутки
5. Зв’язки

Нижній поверх черевної порожнини на пазухи поділяє:
1. Серединна сагітальна площина
2. Горизонтальна площина на рівні L_IIIvertebrae
3. Radix mesenterii

Які пазухи являються похідними очеревини у нижньому поверсі черевної порожнини?
1. Mesentericus dexter
2. Preepiploicum
3. Mesentericus sinistrer
4. Mesentericus superior
5. Mesentericus inferior

Sinum mesentericum dextrum обмежують:
1. Radix mesenterii
2. Peritoneum parietale правої бічної стінки живота
3. Colon ascendes
4. Colon transversum
5. Mesocolon transversum

Sinum mesentericum sinistrum обмежують:
1. Radix mesenterii
2. Peritoneum parietale лівої бічної стінки живота
3. Colon descendens
4. Mesocolon sigmoideum
5. Mesenterium

Які канали являються похідними очеревини у нижньому поверсі черевної порожнини:
1. Lateralis dexter
2. Lateralis sinister
3. Duodenojejunalis
4. Retrocaecalis

Canalem lateralem dextrum обмежують:
1. Radix mesenterii
2. Peritoneum parietale правої бічної стінки живота
3. Colon ascendes
4. Mesocolon transversum

Canalem lateralem sinistrum обмежують:
1. Radix mesenterii
2. Peritoneum parietale лівої бічної стінки живота
3. Colon descendens
4. Mesocolon transversum

Які закутки як похідні очеревини описують у нижньому поверсі черевної порожнини?
1. Ileocaecalis superior et interior
2. Ileocaecalis dexter et sinister
3. Retrocaecalis
4. Intersigmoideum
5. Duodenojejunalis interior

В межах anguli ileocaecalis розташовані закутки:
1. Ileocaecalis superior et inferior
2. Ileocaecalis dexter et sinister
3. Retrocaecalis
4. Saccus caecus

Recessum duodenojejunalem superiorem обмежують:
1. Plica duodenalis superior
2. Flexura duodenojejunalis
3. Peritoneum parietale
4. Mesocolon transversum
5. Columna vertebralis

Recessum duodenojejunalem interiorem обмежують:
1. Plica duodenalis inferior
2. Flexura duodenojejunalis
3. Peritoneum parietale
4. Mesocolon transversum

Sceletotopia radicis mesenterii:
1. Початок – Th _XII , зліва від columnae vertebralis
2. Початок - L_II, зліва від columnae vertebralis
3. Кінець – promontorium
4. Кінець – articulatio sacroiliaca dextra

Сполученню верхнього поверху черевної порожнини з нижнім по canali laterali sinistri заважає:
1. Mesocolon transversum
2. Lig. phrenicocolicum
3. Lig. gastrolienale
4. Omentum majus

Spatium preepiploicum обмежують:
1. Omentum minus та facies visceralis hepatis
2. Mesocolon transversum та paries posterior gastris
3. Peritoneum parietale передньо-бічної стінки живота та omentum majus

В розповсюдженні ексудату з нижнього поверху черевної порожнини у задній віділ піддіафрагмового простору переважне значення має:
1. Canalis lateralis dexter
2. Canalis lateralis sinister
3. Spatium preepiploicum

Більш вільно ексудат з нижнього поверху черевної порожнини в порожнину таза може попадати з:
1. Sinu mesenterico dextro
2. Recessu iliocaecali superiore
3. Sinu mesenterico sinistro

Syntopia intestini tenuae:
1. Omentum minus
2. Omentum majus
3. Intestinum crassum, mesocolon transversum et mesocolon sigmoideum
4. Peritoneum parietale та органи заочеревинного простору
5. Органи малого тазу

Intestinum tenue від intestini crassi відрізняють за:
1. Діаметром та кольором
2. Відсутністю teniae
3. Відсутністю haustrae
4. Відношенням до очеревини
5. Відсутністю appendicum epiploicarum

Лінія прикріплення radicis mesenterii відповідає лінії, яка йде скелетотопічно:
1. Від лівої поверхні Th _XII хребця до promontorii
2. Від лівої поверхні L_II хребця до articulationis sarcoiliacae dextrae
3. Від лівої поверхні L_II хребця до promontorii

На протилежному від mesenterii півколі intestini ilii на відстані 25 – 125см проксимальніше anguli ileocaecalis іноді можна знайти випинання різної форми, яке описано як:
1. Природжена киста
2. Хвороба Фоваллі – Гіршпpунга
3. Дивертикул Меккеля

Дивертикул Меккеля – це залишок:
1. Urachi
2. Ductus venosi
3. Ductus omphaloenterici

Джерелом кровопостачання іntestinі tenuis (без duodedi) являється:
1. Truncus coeliacus
2. A. mesenterica superior
3. A. mesenterica interior

A. mesenterica superior до різних частин intestini tenuis віддає гілки:
1. Pancreaticoduodenalem superiorem
2. Pancreaticoduodenalem inferiorem
3. Jejunales
4. Ileales

При порушенні кровопостачання в системі trunci coeliaci кров частково до органів верхнього поверху може надходити з a. mesenterica superiore за анастомозом між артеріями:
1. Gastricam dextram
2. Gastricam sinistram
3. Pancreaticoduodenalem superiorem
4. Hepaticam propriam
5. Pancreaticoduodenalem inferiorem

Кровопостачання відрізку intestini tenuis значно порушується, якщо рана брижі протягом, наприклад 3 – 4см, розташована:
1. На відстні меньше 6 см від брижового краю кишки повздовж останнього
2. На відстані більше 6 см від брижового краю повздовж останнього

Порушення кровопостачання відрізка intestini tenuis внаслідок поранень брижі на відстані меньше 6 см від брижового краю пояснюється пошкодженням:
1. Артеріальних аркад першого порядку
2. Aa jeunalium або ilealium
3. Прямих гілок, які відходять від дистальних аркад

Nodi lymphoidei intestini tenuis, які вважаються періферiчними:
1. Nodi juxtaintestinales I-III рядів
2. Nodi mesenterici superiores
3. Nodi coeliaci

Від nodis lymphoideus visceralibus лімфа надходить у:
1. Nodos coeliacos
2. Truncum intestinalem
3. Truncos lumbales dextrum et sinistrum
4. Ductum thoracicum
5. Nodes lumbales

В межах cavitatis abdominis intestinum crassum поділяється на відділи:
1. Caecum
2. Colonum ascendentem
3. Flexuram coli dextram
4. Colonum transversum
5. Colonum descendentem et colonum sigmoideum

Intestinum crassum відрізняється від intestini tenuis тим що:
1. Більша за діаметром, має сірувато-голубуватий колір
2. Має teniae
3. Має haustrae
4. Має appendices epiploicae
5. Всі відділи розташовані мезоперітонеально

Які анатомо-фізіологічні особливості intestini crassi слід враховувати при виконанні оперативних втручань:
1. Стінка тонша у порівнянні з intestino tenui
2. Стінка більш товста ніж у тонкої кишки
3. Вміст вважається інфікованим
4. Товщина стінки нерівномірна
5. Головним джерелом кровопостачання безпосередньо слід вважати аркади першого порядку, які формують так звану „крайову” судину

В практичному плані слід вважати, що в гірших умовах кровопостачання знаходяться:
1. Caecum
2. Colon ascendens
3. Flexura coli dextra
4. Flexura coli sinistra
5. Colon descendens

Caecum та colonum ascendentem розграничує:
1. Поперечна (відносно вісі кишки) площина на рівні верхнього краю ilei terminalis
2. Поперечна (відносно вісі кишки) площина на рівні нижнього краю іlei terminalis
3. Проекція на кишку lineae terminalis

Мезоперитонеально знаходяться у більшості випадків:
1. Caecum
2. Colon ascendens
3. Colon transversum
4. Colon descendens
5. Colon sigmoideum

У більшості випадків власну брижу мають:
1. Caecum
2. Colon ascendens
3. Colon transversum
4. Colon descendens
5. Colon sigmoideum

У більшості випадків caecum розташована:
1. Своєю нижньою точкою на рівні lineae cristarum
2. Своєю нижньою точкою на рівні lineae bispinarum
3. В fossa іliaca dextra
4. На рівні lineae bicostarum

Варіанти положення anguli iliocecalis:
1. Низьке – в cavitate pelvis minoris
2. Високе – в regione hypochondrica dextra
3. Проміжне – тобто між високим та низьким положеннями
4. В fossa іliaca sinistra
5. В regione hypochondriaca sinistra

До клубово-сліпокишкового відділу відносяться:
1. Appendix
2. Caecum
3. Ileum terminale
4. Colon ascendens

При висвітленні клінічної анатомії caecum слід враховувати індивідуальні особливості, які стосуються:
1. Розмірів
2. Відношення до очеревини
3. Форми
4. Співвідношення з червоподібним відростком
5. Положення в черевної порожнині

Частіше зустрічається caecum такої форми:
1. Мішкоподібної
2. Напівсферичної
3. Асиметричної
4. Конічної
5. Бухтоподібної

Colon ascendens відносно очеревини розташована частіше:
1. Інтраперитонеально
2. Мезоперитонеально
3. Інтраперитонеально з формуванням брижі

В більшості випадків поранення або прориву виразки на задній стінці coloni ascendentis супроводжується попаданням вмісту в:
1. Cavitatem peritonealem
2. Spatium retroperitonealem

Syntopia flexurae coli dextra:
1. Facies visceralis hepatis –спереду та зверху
2. Ren dexter (capsula adiposa) –позаду
3. Vesica fellea –спереду та присередньо
4. Pars descendens duodeni –позаду та присередньо
5. Pars pylorica gastris –спереду

Особливості клінічної анатомії coloni transversi, які мають важливе практичне значення:
1. Виражена індивідуальна мінливість форми
2. Виражена індивідуальна мінливість положення
3. Співвідношення з omento majore
4. Особливості синтопії, які слід враховувати не тільки при операціях на органах черевної порожнини, але і таза, діагностиці ускладнень при запальних процесах
5. Особливості кровопостачання

В кровопостачанні кишкових трансплантатів, що формуються за рахунок coloni transversi, має значення arcus Riolani як анастомоз між артеріями:
1. Colicam dextram et colicam sinistram
2. Colicam sinistram et sigmoideam
3. Colicam mediam et colicam sinistram
4. Colicam dextram et colicam mediam

Syntopia flexurae coli sinistrae:
1. Ren sinister –позаду
2. Pars lumbalis diaphragmatis –позаду
3. Cauda pancreatis –позаду
4. Lien –зверху та зліва
5. Corpus pancreatis –позаду

Colon descendens відносно очеревини розташована частіше:
1. Інтраперитонеально
2. Мезоперитонеально
3. Інтраперитонеально з формуванням брижі

Colon sigmoideum відносно очеревини розташована:
1. Інтраперитонеально
2. Мезоперитонеально
3. Ретроперитонеально

Особливості клінічної анатомії coloni sigmoidei, які мають важливе практичне значення:
1. Значна рухомість
2. Мінливість синтопії
3. Співвідношення mesocoloni sigmoidei з сечоводом
4. Варіанти анастомозів між a. sigmoideam та a. rectalem superiorem

Appendicem vermiformem легше знайти, якщо керуватися:
1. Ознаками, за якими відрізняють товсту кишку від тонкої
2. Ознаками, за якими знаходять angulum ileocaecalem
3. Ознаками, за якими знаходять caecum
4. Положенням ilei terminalis
5. Ходом teniae liberae coli

Індивідуальна мінливість appendicis vermiformis стосується:
1. Розмірів
2. Форми
3. Відношення до очеревини
4. Положення в черевної порожнині
5. Положення відносно сaeci

Варіанти положень appendicis vermiformis відносно caeci:
1. Низхідні (каудальні)
2. Вісхідні
3. Позасліпокишкові

До вісхідних положень appendicis vermiformis відносять:
1. Бічне (латеральне)
2. Присередне (медіальне)
3. Переднє (вентральне)
4. Заднє (ретроцекальне)
5. Ретроперитонeальне

На передньо – бічну стінку живота основа appendicis vermiformis частіше проектується в точці між:
1. Правою та середньою третинами lineae bispinalis
2. Зовнішньою та середньою третинами лінії від пупка до spinam iliacam anteriorem superiorem
3. Зовнішньою та середньою третинами lineae bicristarum

Апендикулярна точка між правою та середньою третинами lineae bispinarum описана:
1. Мак-Бернеєм
2. Ланцем
3. Сітковським
4. Ровзингом

Апендикулярна точка між зовнішньою та середньою третинами лінії від пупка до cristam iliacam anteriorem superiorem описана:
1. Мак-Бернеєм
2. Ланцем
3. Сітковським
4. Ровзингом

Важливо мати на увазі, що позасліпокишкове положення appendicis vermiformis може бути:
1. Інтрамуральним (внутрішньостінковим)
2. Інтраперітонеальним
3. Позанирковим
4. Ретроперітонeальним

A. appendicularis відходить від артерії:
1. Colicae dextrae
2. Iliacae internae
3. Iliocolicae
4. Colicae mediae

Особливості клінічної анатомії appendicis vermiformis, які мають важливе практичне значення:
1. Положення в cavitate abdominis, яке залежить від положення caeci
2. Положення відносно caeci
3. Співвідношення ostii ileocaecalis з ostio appendicis vermiformis
4. Варіанти анатомії a.appendicularis
5. Значна мінливість синтопії

Джерелом кровопостачання intestini crassi являється артерія:
1. Mesenterica superior
2. Mesenterica interior
3. Lumbales

У формуванні паралельної судини intestini crassi приймають участь гілки a.mesentericae interioris:
1. Pancreaticoduodenalis interior
2. Ileocolica
3. Colica dextra et sinistra
4. Colica media
5. Rectalis superior

Основні групи лімфатичних вузлів intestini crassi:
1. Nodi paracolici
2. Вузли за ходом стовбура та гілок a.mesentericae interioris
3. Nodi pre- et retrocaecales
4. Nodi preaortici
5. Nodi lumbales

Відтік жовчи та сoку підшлункової залози в межах papillae duodeni majoris, s. papillae Vateri регулюється стискачами:
1. Лютгенса
2. Одді
3. M. shpincteri ducti pancreatici

Вікові особливості печінки (у новонароджених):
1. Відносний розмір значно менший, чим у дорослих
2. Відносний розмір значно більший, чим у дорослих
3. Розміри loborum dexteri et sinistri практично однакові
4. Переднє-нижня границя визначається значно нижче, чим у дорослих
5. Слабкий зв’язковий апарат

Вади розвитку печінки, які частіше зустрічаються:
1. Aplasia lobi sinistri
2. Aplasia lobi dextri
3. Додаткові долі
4. Кисти

Вади розвитку vesicae felleae, які частіше зустрічаються:
1. Vesica fellea accessoria
2. Sinistroposicio vesicae felleae
3. Aplasia
4. Diverticulum
5. Agenesia

Вади розвитку внутрішньо-печінкових та позапечінкових жовчних проток, які частіше зустрічаються:
1. Atresia partis distalis ductus choledochi
2. Atresia ductus choledochi
3. Atresia позапечінкових протоків при наявності vesicae felleae
4. Atresia ductus hepatici
5. Atresia ductus hepatici та позапечінкових жовчних проток

Вади розвитку splenis, які зустрічаються частіше:
1. Splen accessoria
2. Splen duplex
3. Aplasia
4. Agenesia

Вади розвитку intestini tenuis, які зустрічаються частіше:
1. Diverticulum Meckeli
2. Atresia localis
3. Aplasia localis
4. Ентерогенні кисти (подвоєння)

Вади розвитку intestini crassi, які зустрічаються частіше:
1. Хвороба Favalli – Hirschprung
2. Ідеопатичний мегаколон
3. Dolichoсоlon
4. Гемартіі
5. Дивертикулярна хвороба

Причиною хвороби Favalli – Hirschprung являється:
1. Різке зменшення гангліозних клітин plexus myenterici (Ауербаха)
2. Різке зменшення гангліозних клітин plexus submucosi (Майснера)
3. Порушення розвитку шарів coloni sigmoidei

Хвороба Favalli – Hirschprung клінічно характеризується:
1. Різким звуженням просвіту частіше дистального відділу coloni sigmoidei et recti (ректосигмоподібного відділу)
2. Різким звуженням середньої третини coloni descendentis
3. Різким розширенням coloni sigmoidei et coloni descendentis
4. Різким розширенням всієї intestini crassi вище ректосигмоподібного відділу

Вади розвитку кишечнику, пов’язані з порушенням процесу обертання:
1. Situs viscerum abdominalis inversus totalis
2. Situs viscerum abdominalis inversus partialis superior або interior
3. Malrotatio або nonrotatio
4. Синдром Ледда
5. Mesenterium commune

Вади розвитку, пов’язані з порушенням процесу зворотного розвитку очеревини:
1. Синдром Ледда
2. Mesenterium commune
3. Ембріональні тяжі
4. Malrotatio
5. Додаткові складки

Вади розвитку, пов’язані з порушенням процесу розвитку кишкової трубки:
1. Stenosis localis
2. Atresia localis
3. Подвоєння
4. Хвороба Favalli – Hirschprung
5. Diverticulum Meckeli

Властивості очеревини, які мають значення в перебігу перитоніту та повинні враховуватися при лікуванні останнього:
1. Велика загальна площа
2. Здатність до транссудації та резорбції
3. Пластичні та антибактеріальні властивості
4. Велика рефлексогенна зона
5. Механічні властивості

Які анатомо – фізіологічні особливості очеревини враховуються при операціях на органах черевної порожнини?
1. Розташування ділянок транссудації або резорбції та вірогідність зміни їх властивостей
2. Позитивні та негативні проявлення пластичних властивостей
3. Рівень чутливої іннервації
4. Обмежений рівень антибактеріальної властивості
5. Наявність похідних

Резорбіруючими ділянками в нормі являються ділянки очеревини:
1. Diaphragmae
2. Omenti majoris

C. Caeci

D.Duodeni

E.Exavatio rectovesicalis або rectouterinae

Ексудативними ділянками в нормі являються ділянки очеревини:
1. Duodeni
2. Intestini jejni
3. Lati uteri
4. Caeci

Очеревина діафрагми має більш виражену резорбтивну функцію внаслідок наявності там „всасуючих люків”, які відрізняються тим, що в їх межах:
1. Очеревина потоншена
2. Більш поверхово розташовані кровоносні судини
3. Більш поверхово розташовані лімфатичні судини
4. Перші три шари очеревини мають меншу щільність розташування клітин та пучків волокон
5. Щілини між пучками волокон змінюються в розмірах під час рухів діафрагми

Під механічними властивостями очеревини розуміють:
1. Здатність розтягуватися та скорочуватися
2. Участь у забезпеченні міцності поверхні органів
3. Формування „решітчастої трубки” intestini tenuis
4. Забезпечення сковзання органів відносно один одного та стінок черевної порожнини
5. Створення певного напрямку руху внутрішньоочеревинної рідини, ексудату

Позитивними являються такі прояви пластичних властивостей очеревини:
1. „Склеювання” пошкоджених ділянок при травмах, оперативних втручаннях
2. Формування зрощень при запальних процесах
3. Формування зрощень між органами після оперативних втручань

Негативними виявляються такі прояви пластичних властивостей очеревини:
1. „Склеювання” пошкоджених ділянок при травмах, оперативних втручаннях
2. Формування зрощень між органами при запальних процесах
3. Формування зрощень між органами після оперативних втручань

Ексудат в межах нижнього поверху черевної порожнини може накопичуватись в:
1. Recessibus iliocaecalibus superiori et inferiori
2. Recessu retrocaecali
3. Recessibus duodenojejunalibus superiori et inferiori
4. Sacco caeco lienis
5. Recessu intersigmoideo

При проведенні оперативних втручань на органах черевної порожнини хірург повинен виконувати низку заходів щодо профілактики:

Профілактика перітоніту передбачає:

Вірогідність розвитку спайкової хвороби значно зменшує:

Для профілактики сторонніх тіл при операціях в межах порожнин необхідно:

Профілактика шокового стану при операціях на черевній порожнині вимагає:

Головним принципом проведення ревізії черевної порожнини слід вважати:

Ревізію черевної порожнини необхідно виконувати з урахуванням таких завдань:

Послідовність загальної ревізії верхнього поверху черевної порожнини заключається в тому, що хірург:

Послідовність загальної ревізії нижнього поверху черевної порожнини заключається в тому, що хірург огляд починає з:

Хірург обов’язково розшукує flexurae duodenojejunalis при:

Засновником технології кишкового шва вважають:

Всі кишкові шви за технологією, насамперед, поділяються на:

Кишковий шов повинен забезпечувати такі основні вимоги:

<<< < Предыдущая 1 2 3 45 / 175 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
09.05.201585 Кб25testy_latyn_2012-13_trenir.docx
#
09.05.20153.2 Mб16Testy_med_stomat_k_modulyu (1).doc
#
09.05.201528.44 Кб11Testy_Mod1_Biologia.docx
#
29.10.2018650.75 Кб8Testy_na_moduli_1_2_3.doc
#
09.05.2015262.48 Кб210Testy_na_modul_2_mikroba.docx
#
09.05.20152.21 Mб1233testy_oper_modul_1_2.doc
#
09.05.2015818.18 Кб22Testy_po_anatomii_Modul_1_2_3.doc
#
09.05.20151.24 Mб206TESTY_PO_FARMAKOLOGII.doc
#
09.05.20151.35 Mб112Testy_po_pediatrii_na_pary.doc
#
25.11.2019124.93 Кб28testy_po_yazvennoy_bolezni.doc
#
09.05.2015506.37 Кб287Testy_po_военке.doc