3.4. Благоустрій території.

Благоустрій території, визначає функціональне призначення самої території і залежить від її типу, структури та належності до відповідної категорії в залежності від зонування і функціонального призначення. Один із важливих елементів в проектуванні присадибної ділянки є фактура поверхні. Поєднання гладенького декоративно-плиткового покриття, природного каменю, рівної поверхні газону, та інших матеріалів може створити незвичайне різноманіття і збагатити ділянку.

Поєднання плит, прямокутних, круглих і неправильної форми, великих і дрібних, темних і світлих, дають величезну кількість комбінацій, а газон і земля створюють різноманіття кольорової гами.

МАФ вважають одним з головних елементів проектування. Вони доповнюють пейзаж та певний стиль, який був запланований дизайнером.

На даній території запроектовано створити лави для сидіння і відпочинку, урни для сміття, ліхтарі для освітлення об'єкту. Для благоустрою території я запланувала посадити такі дерева і чагарники:

На території ділянки запроектували також перголу. Пергола – це опора у вигляді легкого напіварочного навісного перекриття округлої форми і обвита виткими декоративними рослинами – виноград дівочий, клематіс.

3.5. Влаштування газону

В системі зелених насаджень, незалежно від того який це об'єкт озеленення, газон є основною і невід'ємною частиною, без якої неможливо обійтись. Газон є тією основою на фоні якої розгортається вся декоративна картина озеленення ділянки. На території присадибної ділянки заплановано посіяти спортивний газон, оскільки він стійкий до витоптування, швидко росте. Щоб посіяти газон, потрібно підготовити територію. Спочатку виводять бур'яни. Існує два способи: хімічний і механічний. Механічний - це видалення бур'янів за допомогою культиваторів, мотоблоків на невеликих територіях. Хімічний видалення бур'янів за допомогою гербіцидів. Грунт під газон повинен бути абсолютно рівним. Тому наступним етапом є вирівнювання грунту (планування). Для створення ефекту горизонтальної площини потрібно грунт робити трішки випуклим всередині 1-3 см. Потім сіють траву. Посів проводять в суху безвітряну погоду в двох напрямках перпендикулярних один до одного. Норма висіву 4-5 кг/сотку. Після посіву газон або вкатковують, або за відсутності котка можна його полити водою. Поливають до стану калюж. Під час проростання насіння з'являється багато бур'янів. Їх потрібно виривати вручну. Газон потрібно поливати, щоденно до появи проростків. У випадку утворення на газоні порожніх або зріджених галявин їх потрібно пересіяти тією самою газонною сумішшю. Перше скошування проводиться коли висота трави 15см і косять до 10см. Якщо коротше, то є ризик зістригти зону кущення, Наступне стриження проводять на висоту 6см.

3.6. Агротехніка догляду за зеленими насадженнями.

Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом усього року і включає: підживлення, полив, обрізування крон дерев і кущів, вирізування сухих суків і гілок, знешкодження омели, обробку отрутохімікатами, утеплення кореневої системи, штикування ґрунту в ямах, розкриття і розв'язування кущів неморозостійких порід, стрижку живоплотів.

Полив в умовах міст та інших населених пунктів є однією з важливих умов нормального росту та розвитку більшості декоративних рослин протягом усього періоду вегетації. Полив повинен забезпечувати постійну оптимальну вологість ґрунту - 60% від повної вологоємності в коренево - заселеному шарі на глибині до 60-70см. Під час проектування об'єктів зеленого будівництва необхідно передбачати влаштування спеціальних поливальних водопроводів. Норми поливу залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності і посухостійкості порід дерев, глибини та ширини залягання кореневих систем.

У середньому поливання дерев належить проводити з рахунку 30-50л на 1 мп пристовбурної площі на ґрунтах легкого механічного складу (супіщаних і штучних насипів без утримання органічних речовин) і 50-80л на ґрунтах важкого механічного складу (окультурених глинистих і суглинкових, з великим вмістом торфу, тощо).

Освіжувальні поливи проводяться до повного змочування листя і хвої ранком (не пізніше 8-9 годин) або ввечері (після 18-19 години) - в міру їх забруднення в період вегетації. Кратність обробітку може варіювати залежно від наявності пилу і кіптяви на листях, хвої і пагонах крони.

Полив. Здійснюють у перший і другий рік після посадки. Особливо в суху погоду слід не забувати про хвойні і листяні вічнозелені рослини, які вимагають частого поливу. Це стосується також вуличних посадок. Особливої уваги вимагають пересаджені дерева старшого віку, які слід не лише поливати, але й дощувати.

Внесення добрив. Сьогодні немає чітко встановлених норм внесення добрив під декоративні дерева і чагарники. Тому спорадично вносять компост, торф або гній, прикопуючи його неглибоко. Особливо доброго удобрення вимагають крупноцвіті троянди, а також гортензія та деревоподібний піон. Вимагають доброго удобрення також дерева та чагарники, які перенесли обрізку. Головною видимою ознакою „ґрунтового голоду" рослин є їх слабі прирости, здрібнене листя та зміна їх барв.

Вкриття. В садово-паркових композиціях крім місцевих порід, присто­сованих до кліматичних умов, висаджують дерева і чагарники, які не переносять низьких температур і вимагають захисту в зимовий період. У багатьох випадках вистачає звичайного прикриття кореневих систем товстим шаром листя. Проте дуже чутливі до морозів рослини, такі, як троянди, розовики, окремі види магнолій, кипариси, вимагають повного вкриття соломою, матами, мішковиною тощо.

Деякі чагарники і дерева, які в перші роки після посадки вразливі до морозу, утеплюють таким чином: обережно, щоб не обламати гілок, стягують гілки шнурком до середини крони і потім обгортають соломою або матами, прив'язуючи укриття до забитого поряд з деревом чи всередину куща кілка.

Трапляються випадки, коли кілок, до якого прив'язаний стовбур деревця, ламається. Щоб запобігти пошкодженню коріння, новий кілок забивають до цієї ж самої ямки, звідки витягнули зламаний кілок.

Обмивання крон дерев. Міське повітря характеризується значною запи­леністю. Близько 1/3 пилу, що осаджується з повітря, фільтрується листками дерев. Пилезатримувальна властивість деревних порід, про що йшлося вище, різна. Вона визначається характером поверхні листка, ступенем його шорсткості, опушеності, клейкості. Гладкі листки тополі бальзамічної затримують в 6,0 — 6,5, а дуба — в 2,0 — 2,5 разу менше пилу, ніж шорсткі листки в'яза. Липа і бузок осаджують на своєму листі в 1,3—1,5 разу пилу більше, ніж клен гостролистий. Однак особливо сильно запилюються хвойні породи: вони затримують пилу в ЗО разів більше, ніж, наприклад, осика.

При довготривалій відсутності дощу листя дерев покривається досить товстим шаром пилу. Відбувається закупорка їх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. Особливо шкідливий пил для дерев у жаркі дні, коли можливий перегрів листків, що нерідко призводить до структурних змін у хлоропластах. Крім того, крони дерев внаслідок їх забрудненості стають джерелом другорядного запилення повітря, яке є небажаним в умовах міста.

З метою змиву осілого на листки пилу слід проводити освіжувальні поливання крон дерев. Вони особливо необхідні в жаркі літні дні (в липні, серпні). Внаслідок змиву пилу з листків у дерев відновлюється нормальний процес дихання і асиміляції, нормальний перебіг інших фізіологічних процесів. Крім того, регулярний змив крон сприяє видаленню з рослин ряду шкідників, наприклад, тлі і павутинного кліща.

Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (до 8 — 9 год.) або ввечері (після 19 — 20 год.) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше 4 — 5 разів за вегетаційний період — для листяних порід і 8—10 разів — для хвойних порід.

Рекомендують такий приблизний розхід води на освіжаюче поливання (із розрахунку 2 —3 л води на 1м² поверхні крони дерева): для дерев у віці до 10 років — 15 —20 л води на одне дерево, 10 — 20 років — до 20 — 30 л, 20 — 30 років — 40 — 50 л, 30 років і більше — до 100 л.

Обмивання крони проводиться за допомогою шлангу або поливальних машин, на яких встановлюють спеціальні розбризкуючі наконечники.

Теплолюбиві рослини, які можуть вимерзнути зимою, необхідно утеплювати. При груповій посадці утепленню підлягає вся площа, яку займає група. Утеплення проводять після перших заморозків. Для кращого утеплення, особливо в посадках на вулицях, зверху утеплювального шару треба насипати 30-50 см розпушеного снігу.

Для утеплення стовбурів і крони застосовується повсть, солома та інші матеріали. Солом'яними джгутами обгортаються стовбури та скелетні гілки крони.

Побілка стовбурів декоративних дерев у парках, скверах, на бульварах та вулицях забороняється. Виняток становлять окремі ділянки та об'єкти, до яких ставляться підвищені санітарні та інші спеціальні вимоги (громадські туалети, місця для збирання сміття та побутових відходів, підприємства із специфічним виробничим процесом та інше).

Одним із основних заходів догляду за надземною частиною дерев та чагарників у міських насадженнях є обрізування крони.

Обрізування крони дерев та чагарників - це вирізування сухих, пошкоджених гілок і сучків, які знижують декоративну цінність рослин і сприяють утворенню дупел; проріджування крони, збереження наданих їй раніше форми і розмірів, зменшення об'єму та омолоджування.

Розрізняють три види обрізування - формувальне, санітарне і омолоджувальне.

Формувальне обрізування застосовується для дерев у рядових і алейних посадках, а також для рослин з асиметричною рідкою кроною для збереження природної або штучної геомертичної форми рослин (кулястої, кубічної, конусоподібної, колоноподібної) та рівномірного розташування скелетних гілок.

Періодичність проведення формувального обрізування може коливатися залежно від швидкості росту пагонів: у порід, що швидко ростуть (тополя, клен ясенолистяний, ясен пухнастий), - щорічно; у тих, що повільно ростуть (липа, в'яз, дуб), - один раз у 2-4 роки. Під час обрізування деревних порід обмежуються в основному вкороченням однолітніх приростів і тільки окремі гілки обрізують до дво-трилітньої деревини. Формувальне обрізування слід проводити ранньою весною до розпускання бруньок, перед початком вегетації (кінець лютого-квітень).

Санітарне обрізування крони - це вирізування старих, хворих, усихаючих і пошкоджених гілок, а також тих, що направлені всередину крони або зближені одна з одною; із двох зближених гілок треба вирізати слабкішу.