5. Вплив зовнішньої торгівлі на функціонування національної економіки

Зовнішня торгівля здійснює різноплановий вплив на розвиток національної економіки, який проявляється, насамперед, у функціях зовнішньої торгівлі:

1) функція компенсації недостатніх елементів національного виробництва, необхідних для його відтворення;

2) трансформаційна функція, яка проявляється у здатності зовнішніх чинників виробництва змінювати та урізноманіт­нювати натурально-речову структуру ВВП і пристосовувати її до потреб споживання, нагромадження та відновлення засобів виробництва. За рахунок цієї функції розширюється асорти­ментна гама ринкових фондів;

3) ефектостворююча функція, яка ґрунтується на здатності зовнішніх чинників сприяти максимізації національного доходу при зменшенні витрат праці на його виробництво.

Розрізняють прямий та непрямий ефекти від зовнішньої торгівлі.

Прямий економічний ефект локалізується в експортуючих та імпортуючих галузях, тобто при його визначенні враховуються витрати та результати безпосередньо в цих галузях.

В той же час, експорт та імпорт певних видів продукції, забезпечуючи пряме зниження суспільних витрат, впливають на умови функціонування не пов'язаних з експортуючими та імпортуючими галузями виробництв, галузей та народного господарства в цілому. В зв'язку з цим говорять про непрямий економічний ефект, який проявляється в розвитку суміжних виробництв. Розмір цього ефекту може в декілька разів перевищити значення прямого безпосереднього ефекту.

Залежно від того, сприяє зовнішня торгівля участі у міжнародному поділі праці одержанню додаткової економії в інших галузях та на макрорівні в цілому, або, навпаки, викликає додаткові витрати, непрямий ефект зовнішньоторговельного обміну може бути позитивний або негативний.

Повна оцінка сукупного ефекту участі країни в міжнародному поділі праці та міжнародній торгівлі потребує повного врахування прямих та непрямих ефектів і витрат, що виникають у взаємопов'язаних галузях економіки на основі динамічних моделей оптимізації виробництва та зовнішньоекономічних зв'язків.

Принципи, суть, рівні та методи регулювання міжнародних торгових відносин.

Незважаючи на те, що вільна торгівля спричиняє зростання економічного добробуту всіх країн - як експортерів, так й імпортерів, на практиці міжнародна торгівля практично ніде й ніколи не розвивалась дійсно вільно, без втручання держави. Можна сказати, що історія розвитку міжнародної торгівлі - одночасно є й історією розвитку та вдосконалення її державного регулювання.

Міжнародна та зовнішня торгівля регулюються на таких рівнях:

- національному;

- міжнародному (двостороннього та багатостороннього характеру).

Основною проблемою в справі регулювання міжнародної торгівлі є пошук оптимального співвідношення між захистом національної промисловості від іноземної конкуренції та заохоченням міжнародної торгівлі. Тому сучасна торгова політика держав характеризується розвитком і протистоянням двох тенденцій: протекціонізму та лібералізму. Кожен з цих напрямів переважав у певні періоди розвитку національної та світової торгівлі. Якщо в 50-60-ті роки переважали тенденції до лібералізації, то у 70-80-ті прокотилася хвиля так званого „нового протекціонізму”. Тенденція до лібералізації 50-х та 60-х проявилась у зменшенні мита, скороченні кількісних та і валютних обмежень. Якщо в середині 50-х років середнє значення мита в США та Європейських країнах було на рівні 30-40%, то у 70-х - зменшилось до 7 - 10%, а зараз на рівні 5%.