Тема 17 економічна безпека підприємства

17.1. Поняття про економічну безпеку підприємства

17.2. Внутрішньовиробничі складові економічної безпеки

17.3. Позавиробничі складові економічної безпеки

17.1. Поняття про економічну безпеку підприємства

Ефективність функціонування підприємства і саме його існування, особливо в нестабільних умовах перехідної економіки, значною мірою залежить від ефективності системи економічної безпеки.

Розрізняють наступні рівні економічної безпеки: міжнародна (глобальна і регіональна), національна, локальна (галузева чи регіональна), конкретного підприємства (Швиданенко та ін., 2000).

Об'єктами економічної безпеки є держава, суспільство і суспільні об'єднання, регіони, підприємства, окремі громадяни. Держава є основним об'єктом і, одночасно, суб'єктом економічної безпеки, воно здійснює свої функції через органи законодавчої, виконавчої і судової влади.

Під економічною безпекою підприємства слід розуміти стан ефективного використання його ресурсів і існуючих ринкових можливостей, що дозволяє запобігати внутрішнім і зовнішнім загрозам, і забезпечити його тривале виживання і стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної місії.

Забезпечення економічної безпеки передбачає виділення, аналіз і оцінку існуючих загроз по кожній з функціональну складових і розробку на їх основі системи протидіючих і попереджувальних заходів.

Аналіз і оцінку економічної безпеки підприємства виконують у наступній послідовності.

1. Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, які визначають економічну безпеку підприємства (по кожній з функціональних складових), аналіз і оцінка ступеня їхнього впливу.

2. Розрахунок узагальнених показників економічної безпеки для кожної з функціональних складових.

3. Розрахунок інтегрального показника економічної безпеки підприємства.

4. Розробка комплексу заходів, спрямованих на підвищення економічної безпеки й оцінка їх ефективності.

Оцінка дієвості й ефективності заходів щодо забезпечення економічної безпеки є основою прийняття оперативних рішень, а також розробки тактичних і стратегічних програм, спрямованих на її підвищення.

Розглянемо перераховані функціональні складові системи економічної безпеки підприємства.

17.2. Внутрішньовиробничі складові економічної безпеки

Фінансова складова. Про ослаблення фінансової безпеки свідчать:

- зниження ліквідності;

- підвищення кредиторської і дебіторської заборгованості;

- зниження фінансової стійкості і т.п.

За дану складову економічної безпеки відповідають фінансові й економічні служби підприємства.

Оцінка фінансової складової економічної безпеки може бути виконана на основі наступного підходу (Грабовий та ін., 1994), який дозволяє визначити ступінь фінансової стійкості, і відповідно, ступінь фінансової безпеки підприємства.

Оціночними показниками є:

±Е_с - надлишок (+) чи нестача (-) власних обігових коштів, необхідних для формування запасів і покриття витрат, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства;

±Е_т - надлишок чи нестача власних обігових коштів, а також середньострокових і довгострокових кредитів і позик;

±Е_н - надлишок чи нестача загальної величини обігових коштів.

Ці показники відповідають показникам забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування. Вони розраховуються за наступними формулами:

±Е_с = Е_с – Z, (17.1)

±Е_т = (Е_с + К_т) – Z, (17.2)

±Е_н = (Е_с + К_т + К_t) – Z, (17.3)

де Z – сума запасів і витрат; Е_с – сума власних обігових коштів підприємства; К_т – середньострокові і довгострокові кредити і позики; К_t – короткострокові кредити і позики.

У залежності від значень оціночних показників виділяють п'ять областей фінансової стійкості (областей ризику). Їм можна поставити у відповідність п'ять рівнів фінансової безпеки.

Абсолютна фінансова стійкість і абсолютна безпека, коли для функціонування підприємству досить власних обігових коштів:

±Е_с  0, ±Е_т  0, ±Е_н  0. (17.4)

Область нормальної фінансової стійкості і нормальний рівень безпеки, коли підприємство практично обходиться власними джерелами формування запасів і покриття витрат:

±Е_с  0, ±Е_т  0, ±Е_н  0. (17.5)

Область нестійкого фінансового стану і нестабільного рівня безпеки, коли підприємству недостатньо власних обігових коштів, нестача яких компенсується середньостроковими і довгостроковими позиками і кредитами:

±Е_с  0, ±Е_т  0, ±Е_н  0. (17.6)

Область критичного фінансового стану і критичного рівня безпеки, коли підприємство для фінансування своєї діяльності залучає короткострокові кредити (крім середньострокових і довгострокових):

±Е_с  0, ±Е_т  0, ±Е_н  0. (17.7)

Область кризового фінансового стану і кризового рівня безпеки, коли підприємство не в змозі забезпечити фінансування своєї діяльності ні власними, ні позиковими коштами, тобто знаходиться на грані банкрутства:

±Е_с  0, ±Е_т  0, ±Е_н  0. (26.8)

Інтелектуальна складова. Негативні впливи на дану складову здійснюють:

- звільнення провідних висококваліфікованих працівників, що приводить до ослаблення інтелектуального потенціалу підприємства;

- зниження питомої ваги інженерно-технічних і науковців у загальній кількості працюючих;

- зниження винахідницької і раціоналізаторської активності;

- зниження освітнього рівня працівників і особливо осіб апарату управління.

За дану складову безпеки повинна відповідати кадрова служба (відділ кадрів) і особисто головний інженер.

Рівень інтелектуальної складової економічної безпеки може бути визначений у такий спосіб.

Розраховують значення наступних показників (коефіцієнтів):

• плинність працівників високої кваліфікації, розраховується як відношення кількості працівників, що звільнилися, до загальної кількості працівників даної кваліфікації;

• питома вага інженерно-технічних працівників і науковців, розраховується як відношення їх кількості до всієї кількості працюючих;

• показник винахідницької (раціоналізаторської) активності, визначається як відношення кількості винаходів (рацпропозицій) до кількості працюючих чи інженерно-технічних працівників;

• показник освітнього рівня, визначається як відношення кількості осіб, що мають вищу (спеціальну) освіту, відповідно до профілю діяльності підприємства, до загальної кількості працюючих і т.п.

Ці й інші аналогічні показники (коефіцієнти) порівнюють з показниками інших підприємств чи аналізують у динаміці (звичайно, при цьому враховують економічні показники діяльності аналізованого і порівнюваного підприємств).

Спочатку значення всіх показників зводять в інтегральний, використовуючи наступну формулу (відомий у математиці метод відстаней)

(17.9)

де n – кількість показників; В_i – вага i-го показника; _i - відносна оцінка i-го показника;

_i розраховується за наступними правилами:

якщо більше значення показника є більш бажаним,

якщо менше значення показника є більш бажаним,

де П _і – значення i-го показника; П_min – найменше значення показника (коефіцієнта) із усієї кількості порівнюваних підприємств (чи за весь аналізований період, якщо є дані, що характеризують у динаміці тільки одне підприємство); П_max - найбільше значення показника (коефіцієнта) із усієї кількості порівнюваних підприємств (чи за весь аналізований період).

Аналогічні розрахунки виконують для всіх порівнюваних підприємств (періодів часу).

Далі виводять середні значення інтегрального показника (Пи_ср) для галузі (ринку), чи для конкретного підприємства за ряд років. При цьому можна задати певний діапазон середніх (0,7Пи_ср  Пср  1,3Пи_ср). За ступенем відхилення фактичних значень від середнього можна судити про рівень інтелектуальної складової економічної безпеки.

Якщо значення Пі, розраховане для аналізованого підприємства, менше Пср, то це свідчить про рівень інтелектуальної безпеки вищий за середній. Якщо Пі  Пср, то рівень безпеки нижче середнього. Значення Пі, що попадає в зазначений вище інтервал, свідчить про середній рівень безпеки.

Кадрова складова. До основних негативних впливів відносять:

- відтік кадрів;

- плинність кадрів;

- фізичне старіння кадрів, старіння їх знань і кваліфікації;

- низька кваліфікація кадрів;

- поєднання основної діяльності з роботою в інших організаціях, що пов’язано як з низькою віддачею працівника, так і з можливим виходом конфіденційної інформації за межі підприємства.

За дану складову безпеки повинна відповідати кадрова служба (відділ кадрів).

Розрахунок рівня безпеки для кадрової складової виконують аналогічно викладеному вище, вносячи зміни до складу показників. У ряді випадків показники інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки підприємства об’єднують.

Технологічна складова. До основних негативних впливів відносять:

- дії, спрямовані на підрив технологічного потенціалу підприємства;

- порушення технологічної дисципліни;

- моральне старіння використовуваних технологій.

Протидією повинна займатися технологічна служба (контроль технологічної дисципліни, удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій і т.п.).

Показники рівня технологічної безпеки можуть бути розраховані аналогічно двом попереднім складовим, однак склад показників буде іншим, так, наприклад, варто використовувати наступні показники, що характеризують технологічний потенціал і технологічну безпеку підприємства (звичайно, з урахуванням економічних результатів їх діяльності):

- рівень прогресивності технологій, що розраховується як відношення кількості використовуваних прогресивних сучасних технологій (на рівні кращих серед підприємств, що працюють на конкретному ринку) до загальної їх кількості на підприємстві;

- рівень прогресивності продукції, що розраховується як відношення кількості найменувань вироблених нових прогресивних видів продукції (на рівні кращих зразків на конкретному ринку) до загальної їх кількості;

- рівень технологічного потенціалу, що розраховується як частка технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальній кількості нових рішень, використовуваних у виробничому процесі і т.д.

Правова складова. Основними загрозами безпеці є:

- недостатня правова захищеність інтересів підприємства в договірній і іншій діловій документації;

- порушення юридичних прав підприємства і його працівників;

- навмисне чи ненавмисне розголошення комерційно важливих відомостей;

- порушення норм патентного права.

Протидією повинна займатися юридична і патентно-ліцензійна служба (правове забезпечення діяльності підприємства, юридична проробка договірної документації, ведення судових і арбітражних розглядів, правове навчання персоналу, ведення патентного фонду підприємства, контроль порушень норм патентного права, цензура публікацій).

Рівень правової безпеки може бути визначений у залежності від співвідношення втрат підприємства (як реальних, так і у вигляді упущеної вигоди) унаслідок порушення правових норм (наприклад, виплат за позовами через порушення юридичних норм і прав), і загального розміру відвернених юридичною службою втрат. Для оцінки може бути запропонована наступна шкала:

втрат немає – абсолютна правова безпека;

частка правових втрат складає від 0 до 25 % – нормальна правова безпека;

25 % - 50 % – нестабільний стан;

50 % - 75 % – критичний стан;

75 % - 100 % – кризовий стан.

Силова складова. До основних негативних впливів, що характеризують цю складову, відносять:

- фізичні і моральні впливи, спрямовані на конкретних особистостей, особливо керівництво і провідних спеціалістів підприємства з метою заподіяти шкоду їх здоров'ю (фізичному і психологічному), а також репутації і матеріальному благополуччю, що складає загрозу нормальної діяльності підприємства;

- негативні впливи, що заподіюють шкоду майну підприємства, несуть загрозу зниження вартості його активів і втрати економічної незалежності (у т.ч. доступ до конфіденційної інформації підприємства, включаючи промислове шпигунство; дезінформацію; знищення інформації й ін.).

Протидією негативним впливам, що відносяться до силової складової повинна займатися служба охорони (забезпечення фізичного захисту керівництва підприємства, організація пропускного режиму, охорона будинків, приміщень, ліній зв'язку й устаткування, захист інформації від несанкціонованого доступу, забезпечення режиму таємності документів і матеріалів, забезпечення безпеки в екстремальних умовах, навчання персоналу розпізнавати небезпеки і вживати заходів самозахисту).

Рівень даної складової економічної безпеки підприємства може бути визначений на основі оцінки імовірності реалізації відзначених вище (а також інших аналогічних) погроз. Ця імовірність (Р) може бути розрахована об'єктивно як частка негативних впливів у минулому і поточному періодах діяльності підприємства, чи ж суб'єктивно - методом експертних оцінок. При цьому до уваги необхідно приймати можливий збиток, унаслідок реалізації загроз. Визначення рівня силової складової економічної безпеки може бути розраховане на підставі табл. 17.1.