Приклад розв'язування задачі зі складанням схем друкування

Задача. Для журналу формату 70x100/16 обсягом у шість фізич­них друкарських аркушів, який друкується тиражем 5 тис. відбитків у чотири фарби та містить ілюстрації третьої групи складності виб­рати друкарську машину та скласти схему друкування.

Розрахунок необхідної кількості друкарського обладнання

Для розрахунку кількості друкарського обладнання по трудомісткості річної продуктивності програми необхідні наступні дані:

• режим і річний фонд часу роботи обладнання;

• норми часу і виробітку обладнання при виконанні технологічних операцій;

• величина завантаження обладнання.

Режим роботи визначає кількість робочих днів у році, змінність роботи і тривалість кожної зміни, прийняті для даного проекту.

Кількість робочих змін на добу залежить від характеру виробництва, особливостей продукції та завантаження обладнання. При проектуванні більшості поліграфічних підприємств приймається двозмінний режим роботи.

Розрахункова кількість друкарських машин визначається за формулою:

, де

ω – кількість друкарських машин;

- річна завантаження устаткування з урахуванням відходів, тис. листопогонів;

- час випуску облікової одиниці (1000 л-від.), год.;

- річна кількість приладок, шт;

- норма часу на приладку, год;

- діючий фонд часу ррботи обладнання, год;

- коефіцієнт виконання норм часу, що приймається в межах 1-1,5 залежно від ступеня автоматизації.

При розрахунках в процесі проектування розрізняють календарний і режимний фонди часу, а так само річний фонд часу роботи обладнання.

Річний фонд робочого часу друкарської машини витрачається на підготовку друкарської машини до друку (приладку, зміну друкарських форм) і на процес друкування - виготовлення друкованої продукції. Тому необхідно знати, як завантажене обладнання. Річний фонд часу роботи друкарського обладнання розраховується за формулою:

, де

– режимний (номінальний) річний фонд часу роботи обладнання, год;

- середньорічний плановий час простою обладнання в процесі ремонту, год.;

- річний сумарний час профілактичних оглядів і перевірок обладнання (визначаються положенням про плано-попереджувальний ремонт устаткування поліграфічних підприємств).

Режимний (номінальний) фонд часу - це кількість годин у році відповідно до режиму роботи (без урахування втрат). Його визначають, беручи до уваги вихідні та святкові дні, а так само скорочені на 1 годину та святкові дні:

, де

t- тривалість робочої зміни.

Календарний фонд часу при роботі в одну зміну дорівнює добутку числа календарних днів у році на тривалість робочої зміни (при проектуванні тривалість зміни береться 8,2 години).

(год.)

, де

- нормативний термін служби обладнання.

Простій обладнання на ремонті можна розрахувати так само за такою формулою:

, де

- час капітального ремонту, год.;

- час поточного ремонту, год.;

- нормативний термін служби роботи обладнання.

Тривалість простоїв обладнання на ремонтах визначається за ППР (Положення про технічне обслуговування і ремонті оборудоанія обладнання поліграфічних підприємств - 1990 г. стр 112 - 166. Нормативний термін служби обладнання стр 47 - 48 (10-11 років).)

Час профілактичних оглядів та перевірок розраховується за формулою:

Для односменного режиму роботи обладнання (устаткування) кількість годин простою обладнання з технічних причин становить більше 6% від. .

У році 10-11 оглядів, на один огляд 16 годин, тоді 10 * 16 = 160 (годин на рік).

Річний фонд часу роботи обладнання (устаткування) можна розрахувати за наступним виразом:

, де

- тривалість однієї робочої зміни, год.;

– змінний режим роботи підприємства, зміна / днів;

– кількість календарних, вихідних та святкових днів у розрахунковому році;

- кількість годин простою обладнання з технічних причин.

Величина в даному виразі є величиною змінною, на відміну від інших постійних значень. Вона включає прийнятий на даному підприємстві графік обслуговування машини і в тому числі щоденні та щотижневі профілактичні роботи, щоквартальні планові техогляди, а так само щорічний профілактичний ремонт. абсолютне значення залежить від прийнятого змінного режиму роботи підприємства; і чим більше змінність роботи, тим більше часу витрачається на техобслуговування машини. Для практичних розрахунків врахування величини можливо орієнтовно здійснювати наступним чином: замість величини R у вираз введемо коефіцієнт враховує зміну залежно від змінного режиму роботи k_sm. Тоді вираз прийме вигляд:

Величина k_sm для однозмінного режима роботи дорівнює величині 0,95, для двозмінного – 1,8, для тризмінного– 2,55 і в цьому випадку вже враховується весь комплекс техробіт.