уроки 8

ІV. Актуалізація мотиваційних резервів восьмикласників

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити його стильову належність. Дібрати заголовок. Виписати слова або сполучення слів, що становлять граматичну основу речення.

Україна. Багато вчених по-різному пояснюють цю назву, але більшість із них заперечують, що вона походить від слова «окраїна».

Слово «Україна» в літописі згадується ще в XII ст., але, імовірно, існувало воно набагато раніше. Найпереконливіше, на нашу думку, пояснює назву нашого краю О. Братко-Кутинський. Він доводить, що слово-назва «україна» утворилося зі слова «украяти», тобто «виділити», «відірвати», «відокремити» (вкраяти хліба). І досі вживається слово «кравець», «краяти»,— «краяти сукню», «викроїти годинку» і т. д.

Вкраяний хліб зветься окрайкою. Украяна — тобто відокремлена від решти, виділена з-поміж інших земля буде зватися Україною

(Вкраїною) (М. Адаменко).

Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що вам відомо про головні члени речення.

Звернути увагу на способи вираження підмета в тексті.

Які ще теорії походження назви нашої країни вам відомі?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з опорною схемою

Розглянути схему. Запам’ятати, що означає підмет, на які запитання відповідає, з яким членом речення пов’язується та чим виражається.

Означає предмет, опредмечену дію чи ознаку, абстрактне поняття, істоту тощо

Виражається іменником, займенником, числівником,

атакож сполученням двох і більше слів

Яка інформація про підмет є для вас новою?

Сформулювати повне визначення підмета.

Дослідження-характеристика

Прочитати вислови вголос. Визначити їх тематику. Які з них можна вважати повчальними? Довести це.

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Дослідження-трансформація на основі тексту

Прочитати мовчки текст. Дібрати до нього заголовок. Усно визначити синтаксичну роль виділених слів. Трансформувати подані речення за зразком так, щоб ці слова виступали в ролі підмета. Визначити спосіб вираження підметів.

Зразок. Дотримання узвичаєних норм поведінки у спілкуванні людей називається комунікативним етикетом. — Комунікативний етикет — це дотримання узвичаєних норм поведінки у спілкуванні людей.

Для сприйняття людини, оцінки її внутрішнього стану важливого значення надають її манері говоріння.

Терміном артикуляція називають творення звуків органами мовленнєвого апарату. На відміну від звуків тварин, людське мовлення можна розчленувати, тобто виокремити кожен звук. Першорядна вимога до артикуляції — її чіткість, виразність. Якнайвиразніше треба артикулювати звуки, виступаючи перед аудиторією.

Для виразності використовують окремий термін — дикція. Цим словом називають також манеру вимовляння звуків. Це як почерк, що у двох людей може бути однаково чітким, розбірливим, але відрізнятися манерою написання літер (За Я. Радевичем-Винницьким).

Пояснити лексичне значення і походження слів артикуляція і дик-

ція (артикуляція — лат. articulatio — «розчленування»; дикція —

лат. dictio — «вимова»).

Відтворення деформованого висловлювання

Визначити межі речень. Списати, розставляючи пропущені розділові знаки. З’ясувати, яким членом речення виступають виділені слова. Дати характеристику підмета, скориставшись схемою.

Вітаючись чи знайомлячись, старший подає руку молодшому, жінка — чоловікові, начальник — підлеглому, викладач — студентові не потиснути руку у відповідь уважається образливим рукостискання має бути не міцним, але й не в’ялим, щирим і дружнім привітання у формі рукостискання є надзвичайно промовистим проте слід володіти навичками тлумачення мови рукостискання бо від рукостискання і знання його тонкощів залежить результат бесіди відомо, що люди владні, агресивні звичайно практикують домінувальне рукостискання — руку подають долонею вниз пасивні пристосуванці, що часто змінюють свою думку в ході розмови, застосовують підлегле рукостискання — руку простягають долонею вгору друзі, як правило, застосовують рівнозначний потиск руки, коли долоні чітко спрямовані в сторони (За С. Богдан).

Зробити висновок, чи завжди підмет виражається іменником.

Виписати приклади словосполучень з різними видами підрядного зв’язку (узгодженням, керуванням, приляганням). Виділити го-

ловне і залежне слова.

АЛГОРИТМ характеристики підмета

1.Виділити у двоскладному реченні підмет (підкреслити його)

2.З’ясувати, на яке запитання він відповідає

3.Дослідити, що означає підмет

4. Визначити спосіб вираження підмета

Творче конструювання (робота в парах)

Увести подані словосполучення в речення так, щоб виділені слова виступали в ролі підмета. З’ясувати, чи можна вважати побудовані речення граматичними синонімами.

Зразок. Уміти спілкуватися високо цінується в усьому світі. — Уміння спілкуватися високо цінується в усьому світі.

Відчувати співрозмовника — відчуття співрозмовника; сприймати виступ — сприйняття виступу.

Визначити спосіб вираження підметів у побудованих реченнях. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

Дослідження-відновлення

Відновити уривок із вірша В. Самійленка «Патріоти», уставляючи необхідні за змістом підмети. За потреби скористатися підручником «Українська література». З’ясувати, чим виражені підмети.

ПАТРІОТИ

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів

Бесіда за запитаннями

1.Яке речення називається двоскладним? Навести приклади.

2.Яку функцію в реченні виконують головні члени?

3.Який головний член речення називається присудком? Як він пов’язується з підметом?

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Робота з опорною схемою

Розглянути схему. З’ясувати, що вам відомо про присудок як головний член речення, а яка інформація є новою.

Відповідає на запитання що робить предмет?

що з ним робиться? який він є? хто він такий?

Простий Складений

Дієслівний Іменний

Дати повне визначення присудку, скориставшись схемою.

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Яке речення в ньому є ключовим? Дібрати заголовок. Підготувати усний переказ висловлювання.

Етикет українців вироблявся, витончувався впродовж тисячоліть. Окремі вислови етноетикету сягають ще дохристиянського періоду і пов’язані з язичеською обрядністю, звичаями, усталеними у слов’ян. Наприклад, жінка, перепрошуючи за вимовлене в хаті недобре слово, говорила: «шануючи сонечко святе, і піч, і стіл», а чоловік, утримуючись від лайки, промовляв: «сказав би, та піч у хаті». Це пов’язано з давніми слов’янськими культами сонця, печі, стола. Замінивши відкрите вогнище, якому в давнину поклонялися як опікунові дому, очищаючій та живильній силі, піч стала уособленням сімейного добробуту й охоронцем родинних таємниць. Люди вірили: якщо шанувати піч, вона дасть силу, достаток, здоров’я (С. Богдан).

Визначити головні члени речення. Звернути увагу на присудки. Розподілити їх на прості та складені.

З’ясувати, яка відмінність етикету й етноетикету.

Дослідження-відновлення

Записати речення, ставлячи дієслова у відповідній формі способу і часу. Підкреслити присудки.

1.Слово «етикет» (примандрувати) у нашу мову з французької через посередництво російської і польської. 2. Дотримуючись правил мовного етикету, ми передусім (засвідчувати) свою вихованість, шану й уважність до співрозмовника. 3. Частина формул мовного етикету поступово (архаїзуватися). 4. Мовний етикет (не обмежуватися) тільки розмовно-побутовим стилем. 5. Особливості мовного етикету (простежуватися) у виборі певних виразів і їх поєднанні. 6. Поряд із функціональними стилями (виділятися) також стилі експресивні.

7.Навіть до одного і того ж адресата залежно від стилю ми (звертатися) по-різному. 8. Суттєво (впливати) на вибір етикетного виразу тональність спілкування. 9. (Змінюватися) етикетна формула і залежно від статі співрозмовника (За С. Богдан).

Зробити висновок про вираження простого присудка. Свої спостереження зіставити з теоретичним матеріалом підручника.

Дослідження-аналіз

Виразно прочитати уривки з поетичних творів. Звернути увагу на виділені присудки. З’ясувати, до простих чи складених вони належать.

1.Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі; промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі... (В. Сосюра). 2. Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені (В. Симоненко).

3.Усі, хто про безсмертя мріє, хай схиляться до споришу (М. Руденко).

4.Буду згадувать серця пожари, як на гору до неї я йшов (В. Сосюра).

5.І нехай пливе за роком рік, буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік (В. Симоненко). 6. Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю! (В. Симоненко). 7. Будуть крани водою шуміти. Будуть клумби широкі цвісти (Г. Чубач).

Коментар учителя. Присудок, виражений дієсловом складеної форми майбутнього часу, належить до простих. Наприклад: Будуть солодко віять минулим білі яблуні в нашім саду (В. Сосюра). Порівняйте: Солодко віятимуть минулим білі яблуні в нашім саду.

Прочитати 1, 2, 4, 5, 7 речення, змінюючи складену форму майбутнього часу дієслів на складну.

Зробити висновок про спосіб морфологічного вираження простого присудка, скориставшись матеріалом таблиці.

Творче конструювання (робота в парах)

Установити відповідність між фразеологізмами й синонімічними до них дієсловами. За зразком скласти пари речень так, щоб у ролі простих присудків уживалися: а) фразеологізми; б) синонімічні до них дієслова. Підкреслити головні члени речення.

Зразок. Він поставив на кін усе. — Він ризикував усім.

Вибіркова робота на основі тексту

Прочитати. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок, що виражав би основну думку. Виписати прості присудки. Указати на спосіб їх вираження.

Япригадую, з яким особливим нетерпінням чекав, коли прилетять лелеки до нашого села. І була якась особлива радість зустрічі із цими птахами: вони всідалися на старій клуні і, закинувши голову до неба, розсипалися клекотом. Разом із ними приходила весна, земля прокидалася й виповнювалася знову безліччю істот: жаби кумкали, жайворонки вимірювали піснями височінь неба, бджоли стрімко проносилися над головою, а джмелі особливо довірливо щось проказували до розцвіченої синенької кропивки. Який багатий світ! Спориш зворушливо зеленів дрібнесенькими листочками, червонясті язички кінського щавлю ловили тепле проміння, а на оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки (За П. Мовчаном).

Дослідити, чи всі присудки в тексті належать до простих. Навести приклади складених присудків.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Записати 5–6 народних висловів про роль людини в суспільстві. Виділити граматичні основи, схарактеризувати підмети і присудки.

Урок № 15 УСНИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО

ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ В НАУКОВОМУ СТИЛІ

Мета: засвоїти особливості опису пам’яток історії та культури в науковому стилі, сформувати вміння й навички виділяти опис пам’ятки історії чи культури в тексті та відтворювати його відповідно до стильових вимог тексту, добираючи необхідні мовні засоби, удосконалити вміння усно логічно будувати власне висловлювання, вибираючи потрібний матеріал зі сприйнятого тексту.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Робота з текстом (підготовча робота до усного вибіркового переказу)

Читання мовчки тексту (сприймання висловлювання в цілому)

Прочитати мовчи текст. Визначити тип і стиль мовлення. Довести, що висловлювання належить до наукового стилю.

Давнє місто Львів ділилося на кілька кварталів, які замешкували різні нації, народи. Цілий Ринок і західну частину міста займали римо-католики. Спочатку це були майже самі німці. У списках населення міста з початку XV ст. знаходимо німецькі родини: Гебель, Шрам, Геммель, Енґельбрехт, Фальмар, Штеренфред, Айзенгітель, Геллєр, Брайтзух та інші. В XVI ст. вони почали польщитися й змішалися з поляками.

Найдавнішим римо-католицьким костелом у Львові є катедра, основи якої мав закласти ще король Казимир близько 1370 р. Костел будувався довго, 138 років. Первісна будова була готична. У 1765 р. перебудував катедру тодішній архієпископ Сєраковський у стилі пізнього бароко і рококо. З того часу є і вежа заввишки 64 м з гарним бароковим шоломом; при реставрації знищено багато давніх вівтарів та інших пам’яток.

При костелі є вісім каплиць: 1. Милосердного Христа; 2. Ченстоховської Богородиці; 3. Христа на хресті; 4. Св. Йосифа; 5. Св. Казимира; 6. Св. Сакраменту; 7. Богородиці; 8. Камп’янів, значного львівського міщанського роду,— будови у благороднім ренесансі. У всіх каплицях багато надгробків, епітафій, образів, різьб та інших цінних творів мистецтва. Окремо стоїть, з 1617 р., каплиця Боїмів, другого визначного міщанського роду, з багатою орнаментикою, але артистично менше вдатна, ніж каплиця Камп’янів.

У1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єписко- пи-уніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький — автор Граматики слов’янської мови, і митрополит Рутський. Проповідь мав королівський проповідник Бембус.

На мурі катедри завішено пам’яткові кулі з облог Львова: 1672 р. — турків із Петром Дорошенком і 1919 р. — Української Галицької Армії.

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською; піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві хвіртки були від сторони площі Св. Духа і проти головного входу.

Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів із костелом. Заснований у XIV ст., теперішній костел, побудований 1748 р. у стилі рококо, належить до найгарніших пам’яток цього стилю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один пам’ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам’яткою костелу

єтак звана Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Галича, а потім вона дісталася до Львова.

Умонастирі домініканів 1559 р. перебувала княгиня Гальшка Острозька, з якою підступом одружився воєвода Лука з Ґурки. Мати княжни не хотіла віддати доньки воєводі, а вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Князь, перебраний на старця, дістався потайно до монастиря і тут узяв шлюб з княжною. Але воєвода не зрікся жінки й уладив облогу монастиря; врешті перетято мури, якими