- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
В результате большевистского переворота в 1917 г. на территории прежней Русской империи образовались советские республики, власть в которых монополизировала партия коммунистов. Доминантное положение в этом советском комплексе принадлежало РСФСР.
Объединение национальных республик, унификацию их государственных структур большевики считали необходимым условием победы мировой пролетарской революции. Эти стремления быстро воплощались в практике. Так, 12 декабря в 1917 г. I Всеукраинский съезд Советов признал "Украинскую республику как федеральную часть Русской республики"; 1 июня в 1919 г. Всероссийский ЦИК принял Декрет о военном союзе советских республик России, Украины, Латвии, Литвы, Беларуси. 27 января в 1920 г. постановлением Всеукрревкому на территорию Украины распространялось действие декретов РСФСР, которые касались военной, народнохозяйственной, продовольственной, финансовой сфер, функционирования органов власти.
Важным шагом на пути объединения стал заключен 28 декабря в 1920 г. "Союзный рабоче-крестьянский договор между Русской Советской Федеральной Социалистической Республикой и Украинской Социалистической Советской Республикой", содержанием которого был "военный и хозяйственный союз" (ст. 1). В соответствии со ст. 2 договора происходило объединение Высших советов народного хозяйства, наркоматов военных и морских сил, внешней торговли, финансов, труда, путей сообщений, почты и телеграфа. Объединенные наркоматы вошли в состав Совнаркома РСФСР и имели в Совнаркоме УССР своих уполномоченных (ст. 4). Руководство объединенными наркоматами осуществлялось Всероссийскими съездами Советов и Всероссийскими ЦИК, к которым входили и представители УССР. Следовательно, по условиям договора руководство важнейшими сферами украинской экономики и обороной республики фактически полагалось на органы государственной власти РСФСР. Такие же договоры РСФСР заключила и с другими советскими республиками (Хорез-мом, Азербайджаном, Беларусью, Бухарой, Грузией, Арменией).
Процесс "обезличения УССР" длился. Декретом ВУЦВК от 28 марта в 1922 г. гражданам РСФСР и гражданам других советских республик предоставлялись уровни с украинскими гражданами права и обязанности, то есть фактически признавалось единственное общее гражданство. По инициативе украинской делегации в октябре в 1922 г. V сессия Всероссийского ЦИК распространила действие Гражданского, Земельного кодексов и других правовых актов РСФСР на все советские республики.
В то же время украинское руководство во главе с X. Раковским, стремясь сохранить за собой влияние на событии в республике, настаивало на устранении тенденции ограничения суверенитета УССР. ЦК КП(б) В 11 марта в 1922 г. принял постановление о необходимости конкретизировать отношения между РСФСР и УССР. В сущности это решение стало толчком к разработке правовых принципов будущего объединения советских республик в союзное государство.
-
Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
Система органов отраслевого государственного управления сложилась после образования СССР и регулировалась Общим положением о народных комиссариатах УССР от 12 октября в 1924 г. В нем распределялись наркоматы на общесоюзных и директивных, перечислялись предметы ведения и полномочий наркоматов УССР, определялся статус уполномоченных общесоюзных наркоматов при РНК УССР. Приоритетное положение и неделимую власть имели общесоюзные наркоматы иностранных дел, военных и морских дел, внешней торговли, оборонной промышленности (из 1936 г.), путей сообщений, пошт и телеграфа. На народное хозяйство Украины ощутимо влияли директивные (объединенные) наркоматы, органами которых в республике были одноименные наркоматы продовольствия, труда, финансов, Высший совет народного хозяйства (в 1932 г. реорганизованная в Наркомат легкой промышленности), рабоче-крестьянская инспекция. Республиканскими были Наркоматы земельных дел (в до 1929 г.), внутренних дел (в до 1930 г., и из 1934 г.), торговли (из 1930 г. - снабжения), образования, социального обеспечения, здравоохранения, коммунального хозяйства (из 1931 г.), местной промышленности (из 1934 г.).
В условиях форсированной индустриализации, сплошной коллективизации все больше власти сосредоточивалось в общесоюзных органах. Процессы централизации пронизывали всю систему управления народным хозяйством. Да, постановлением от 4 февраля в 1934 г. ВУЦВК и РНК УССР образовали постоянную комиссию (в составе Председателя РНК, секретаря ЦК КП(б) В, народного комиссара РНК, председателя Всеукраинского совета профсоюзов и головы Укрколгоспцентру) для проверки выполнения директив правительства и укрепление дисциплины во всех государственных органах и хозяйственных организациях. Для усиления единоначалия Постановлением ВУЦВК и РНК УССР "О реорганизации народных комиссариатов и центральных учреждений УССР" от 7 апреля в 1934 г. ликвидировались коллегии при наркоматах УССР и ответственность за деятельность наркоматов полностью полагалась на наркомов и их заместителей.
После XIII Всеукраинского съезда Советов (январь в 1935 г.) состоялось изменение названий высших органов власти и управления. Всеукраинский съезд Советов был переименован на съезд Советов УССР, ВУЦВК - на ЦИК УССР, Президиум ВУЦВК - на Президиум ЦИК УССР. Чрезвычайный XIV съезд Советов (январь в 1937 г.) вместо названия "Украинская Социалистическая Советская Республика" установил название "Украинская Советская Социалистическая Республика".