- •Конспект лекцій
- •1. Періодизація, структура, завдання курсу.
- •2. Географія розселення, господарство, соціальний склад українців.
- •1. Причини, хід та наслідки революції.
- •2. Столипінська реформа.
- •2. Освіта.
- •3. Наука і техніка.
- •4. Література.
- •5. Побут і звичаї українців.
- •Лекція № 5
- •4. Результати та наслідки війни
- •20 (7) Листопада 1917 р. Центральна Рада прийняла ііі Універсал.
- •3. Причини поразки національно-демократичної революції:
- •3. Причини падіння зунр
- •2. Культура України в 1921-28 рр.
- •3. Ставлення влади що до релігії та церкви в 1920-30 рр.
- •1. Причини, джерела та наслідки індустріалізації.
- •2. Перші п’ятирічки.
- •1. Причини колективізації:
- •2. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •2. Національні та політичні течії в Західній Україні.
- •1. Радянсько-німецькі договори 1939 р.
- •1. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •2. Окупація території України гітлерівськими військами.
- •3. Причини поразок Червоної армії на початку війни.
- •2. Нацистський “новий порядок”.
- •3. Голокост.
- •2. Націоналістична течія. Оунівський рух.
- •1. Визволення території України від гітлерівських окупантів.
- •6 Листопада 1943 р. Визволення Києва.
- •2. Наслідки війни для України.
- •1. Відбудова народного господарства України.
- •2. Голод 1947 р.
- •3. Радянізація західних областей України.
- •4. Боротьба оун-упа з радянською владою.
- •2. Культурно-національне життя в період десталінізації.
- •3. Опір десталінізації та усунення м.Хрущова від влади.
- •2. Реформи в сільському господарстві.
- •3. Економічний розвиток України у 1970-і – 80-і рр..
- •2. Діяльність дисидентських груп в Україні.
- •1. Перебудова в Радянському Союзі й Україні.
- •2. Аварія на Чорнобильської аес.
- •3. Політика “гласності” і розгортання національно-визвольного руху.
- •1. Державний заколот 19 серпня 1991 р.
- •2. Розпад срср та проголошення незалежності України.
- •3. Референдум 1 грудня 1991 р. І вибори Президента України.
- •2. Формування гілок влади в Україні.
- •1. Соціально-економічна ситуація в перші роки незалежності.
- •1. Розвиток освіти та науки в незалежної Україні.
- •2. Література та мистецтво.
- •1. Загальна характеристика релігійного життя в Україні.
- •2. Криза православної церкви.
- •1. Загальна характеристика зовнішньополітичної діяльності України.
- •2. Основні напрямки зовнішньополітичного курсу України.
- •2. Вибори до Верховної Ради 1998 р.
- •1. Політична криза 2000 – 2002 рр.
- •2. Вибори Президента 2004 р. “Помаранчева революція”
- •2. Запитання та завдання.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Донецький коледж технологій та дизайну
Донецького національного університету економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Циклова комісія соціальних дисциплін
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
заступник директора
з навчальної роботи
______________ О.В.Риженко
“______”_________20___ року
Конспект лекцій
з дисципліни історія України
Напрям підготовки 051602 Технологія виробів легкої промисловості
Спеціальність 5.05160203 Моделювання та конструювання промислових виробів
Відділення технологічне
2012
Конспект лекцій з дисципліни історія України для студентів коледжу
за напрямом підготовки 051602 Технологія виробів легкої промисловості,
спеціальністю 5.05160203 Моделювання та конструювання промислових виробів.
Розробник: Ващенкова Н.П, викладач соціальних дисциплін, вищої кваліфікаційної категорії, Донецького коледжу технологій та дизайну ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, .
Розглянуто та схвалено
на засіданні циклової комісії соціальних дисциплін
Протокол № 1 від 28.08.2012 р.
Глосарій.
Абсолютизм – необмежена самодержавна влада , деспотична форма державного правління, яка ґрунтується на сваволі правителя і за якої досягається дуже високий рівень централізації державної влади.
Автономія – самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом (Конституцією).
Авторитаризм антидемократична та анти правова концепція і практика здійснення влади; політичний режим, якому притаманні зосередження в руках однієї людини або невеликої групи осіб необмеженої влади, повна відсутність, або фіктивність системи поділу влади.
Анархізм – ідейно-теоретична та суспільно-політична течія, в основі якої - заперечення державного управління суспільством; не визнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля.
Анексія – насильницьке приєднання території, або частини території іншої держави.
Асиміляція – добровільний або вимушений процес розчинення раніше самостійного народу в середовище іншого (втрата традицій, мови).
Валова продукція – показник, що характеризує загальний обсяг виробництва продукції національної економіки, окремих промислових підприємств у грошовому обчисленні.
Волюнтаризм – позиція суб’єкта політики, згідно з якою головними чинниками досягнення поставленої мети є воля, особисті устремління та політичні наміри.
Генезис – походження, виникнення, процес утворення.
Геополітика – політична концепція, яка стверджує, що в основі політики певної держави лежить співвідношення географічних чинників – просторового розташування країни, розміру території, клімату, наявності природних ресурсів, густоти населення тощо.
Громадянське суспільство – суспільство громадян із високим рівнем економічних , соціальних, політичних, культурних і моральних якостей, яке, будучи незалежними від держави, спільно з нею формує розвинуті правові відносини, взаємодіє заради спільного блага.
Гуманізм – теорія і практика, в основі якої лежить ставлення до людини як до найвищої цінності, захист права особливості на свободу, щастя.
Демографія – наука, що вивчає склад і рух населення та закономірності його розвитку.
Демократія – форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип держави, яка на практиці втілює принципи народовладдя, права і свободи громадян, рівні можливості для різних політичних сил, контроль над діями влади.
Децентралізація – управлінська політична система, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування з метою оптимізації практичного вирішення питань загальнонаціональної ваги, а також реалізації регіонально-локальних програм.
Дисиденство – морально-політична опозиція до існуючого державного ладу, панівних у суспільстві ідей та цінностей.
Дискримінація – часткове чи повне обмеження або позбавлення конституційних прав певної категорії громадян за расовою чи національною належністю, політичними і релігійними переконаннями статтю тощо.
Діаспора – розпорошення, розселення по різних країнах народу, вигнаного за межи батьківщини; уся сукупність вихідців з якої країни, які проживають поза її межами.
Домінувати – переважати, панувати.
Дуумвірат – спільне правління двох найвищих службових осіб.
Експансія – активне проникнення в яку-небудь сферу; загарбання чужих територій, ринків, джерел сировини; політичне та економічне поневолення інших країн.
Імперія – велика держава, що складається з метрополії та підпорядкованих центральної владі держав, народів, які примусово інтегровані до єдиної системи політичних, економічних, соціальних та культурних взаємозв’язкив. Імперії виникають внаслідок загарбання територій, колонізації, експансії.
Інфляція – переповнення ринку масою надлишкових паперових грошей, що спричиняє знецінення їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, реальної заробітної плати.
Інфраструктура – сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і не виробничу сфери економіки (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я тощо).
Консерватизм – політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтується на збереженні існуючих соціальних і політичних структур, традицій, маральних цінностей.
Конституція – основний закон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, порядок утворення, принципи організації та діяльності державних структур, основні права та обов’язки громадян.
Конфедерація – союз суверенних держав, які, зберігаючи свою незалежність, об’єднуються на певний час задля досягнення певних спільних цілей.
Кон’юнктура – сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якось справи (наприклад економічна кон’юнктура).
Космополітизм – теорія і практика, в основі якої лежить теза про необхідність заміни національного громадянства світовим.
Криза політична – тимчасове призупинення функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи; значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, політичної напруженості.
Культ особи – єдиновладдя тоталітарного типу, що означає раболіпство, сліпе поклоніння “божеству”.
Легітимність – визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження; здатність політичного режиму досягати суспільного визнання обраного політичного курсу.
Лібералізм – політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємства та демократичних свобод.
Маргіналізація – незавершений, неповний перехід людини в нове соціальне середовище, за якого вона втрачає попередні соціальні зв’язки, але ще не може повною мірою пристосуватися до нових умов життя.
Менталітет – колективна, індивідуальна свідомість й підсвідомість, що визначають устремління, нахили, орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загально визнані цінності, суспільна психологія.
Модернізація – оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог.
Монархія – форма державного правління, за якої верховна влада зосереджена в руках однієї особи – глави держави, спадкоємного правителя. Розрізняють необмежену монархію та обмежену.
Нація – історична спільнота людей, що складається в процесі формування спільності території, економічних зв’язків, мови, етнічних особливостей культури та характеру.
Олігархія – політична та економічне панування, правління невеликої групи людей, а також сама правляча група.
Опозиція – політична сила яка виступає проти діючий влади.
Охлократія – домінування в політичному житті суспільства впливу натовпу, “маси”; один із способів здійснення політичної влади, що суттєво доповнює кризові політичні режими.
Плюралізм – ідейно-регулятивний принцип суспільно-політичного та соціального розвитку, що базується на основі декількох незалежних політичних та ідеологічних по міркувань.
Популізм – схильність політиків домагатися їхньої популярності, вдаючись до простих, прийнятих для населення аргументів та пропозицій, уникаючи непопулярних, але необхідних заходів щодо вирішення суспільних проблемПрагматизм – теорія та практика, основою яких є визнання досягнення поставленої мети (нерідко за будь-яку ціну) головним критерієм результативності діяльності
Приватизація – процес перетворення будь-якої форми власності у приватну, трансформація державних підприємств та організацій в акціонерні, колективні, кооперативні, приватні.
Протекціонізм – економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземних конкуренції. Протекціонізм, як правило, реалізується через митну політику.
Революція – докорінна зміна, стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового; переворот у житті суспільства, яки зумовлює ліквідацію віджилого суспільного ладу й утвердження нового.
Реформа – перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.
Суверенітет – незалежність від будь-яких сил, обставин і осіб; незалежність держави в зовнішніх і внутрішніх справах.
Тенденція – напрям розвитку якогось явища.
Толерантність – терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобані та позицій.
Тоталітаризм – політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління суспільством, з відсутністю політичних прав усього населення.
Традиція – форма передачі соціального досвіду; ідеї, звичаї, норми, що передаються з покоління в покоління.
Узурпація – протизаконне захоплення влади; привласнення чиїхось прав на що-небудь.
Унітарна держава – форма державного устрою, яка базується на зверхності суверенітету єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями, на які вона поділена.
Фашизм – крайня, антидемократична, радикально-екстремістська політична течія, в основі якої – синтез концепції нації як вищої цінності, догматизованого принципу соціальної справедливості; різновид тоталітаризму.
Федерація – форма державного устрою; союзна держава, що складається з кількох державних утворень, кожне з яких, перед із загально федеральними, має власні законодавчі, виконавчі та судові органи.
Феномен – виняткове, незвичайне, рідкісне явище.
Централізація – зосередження керівництва, управління в єдиному центрі; зосередження більшої частини державних функцій у віданні центральних установ.
Цивілізація – будь-яка форма існування живих істот, наділених розумом; історичні типи культур, локалізованих у часі та просторі; рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий даним суспільством.
Шовінізм – агресивна форма націоналізму, в основі якої лежить проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації.
ЛЕКЦІЯ № 1
Тема: Вступ.
Мета: визначити, який період історії України вивчатиметься протягом курсу. Схарактеризувати територію й населення України на початку ХХ ст. Пояснити поняття “Новітня історія України”, “Друга світова війна”, “Велика Вітчизняна війна”, “русифікація”, “державотворення”. Ознайомити із структурою курсу та методичним забезпеченням. Сприяти виникненню у студентів зацікавленості до навчального предмета.
План:
Періодизація, структура, завдання курсу.
Географія розселення, господарство, соціальний склад українців.