2 Технологічний процес виготовлення колектора

2.1 Виготовлення деталей.

2.1.1 Виготовлення колекторних пластин.

1. Конструкція плас­тин|. Для виготовлення колекторних пластин використовують мідь мазкі M1| (ГОСТ 859—66), а для швидкісних і найбільш вiдповiдних| машин — кадмієву мідь (із|із| змістом|вмістом| 1 % кадмію); для деяких спеціальних машин — мідь з|із| присадками|добавками| срібла, цирконію і ін.

Колекторні пластини виготовляють з|із| холоднотягнутих мідних профілів трапецеїдального перетину (мал. 4, а) по ГОСТ 3568—70.

Рис 4

Рис 4 – Профіль (а) колекторної міді і шаблон (б) для перевірки профілю.

Стандарт встановлює допуски|допущення| на виготовлення, методи iспитiв| і вимоги до якості по­верхнi|. ГОСТ 3568—70 не встановлює | певних размеiрiв| а, b, h і f, вони мають бути обумовлені в замовленні електромаши­нобудiвниками|, причому номi­нальная| товщина профілю а і b вказується|вказує| кратною 0,01 мм, а висота профілю h — кратною 0,5 мм. Стандарт предусматрива­ет| три ступені|міри| точності виготовлення| розмірів а і b (таблиця. 1). По якому з|із| них має бути виготовлений мідний профіль, вка­зується| в замовленні.

Перевіряють розміри а і b граничним шаблоном (мал. 4, би) таким чином. Шаблон легким натисненням опускають на профіль, бічні сторони профілю при цьому повинні щільно прилягати до сторін шаблону. Щільність прилягання перевіряють щупом розміром 0,03X10 мм при висоті профілю h•50мм і щупом розміром 0,05X10 мм при h >50мм.

При перевірці щуп неповинен проходити між сторонами профілю і шаблону. Форма і розміри профілю будуть придатними при виконанні вищезгаданої умови і якщо мідь не виступатиме вище за верхній зріз (аmax) і утопати за нижній зріз (amin) шаблону. Розмір h контролюється скобою або універсальними вимірювальними засобами.

Технологічний процес виготовлення мідних колекторних пластин складається з різання або штампування, правки|виправлення|, фрезерування і лудіння (у необхідних випадках) шліца, контрольної операції.

Таблиця 1

Товщина сторони профілю а, мм	Граничні відхилення сторони профілю а, мм				Висота профілю h, мм		Граничні відхилення по висоті профілю h, мм
	Точність виготовлення
	висока	підвищена	нормальна
До 3	-0,020	-0,04	-0,06	До 18		-0,2
Понад 3 до 6	-0,025	-0,05	-0,08	Понад 18 до 30		-0,3
Понад 6 до 10	-0,030	-0,06	-0,10	Понад 30 до 50		-0,5
				Понад 50 до 80		-0,6
Понад 10 до 18	-0,035	-0,07	-0,12	Понад 80 до 125		-1,0

Примітка. Граничні відхилення по товщині сторони профілю b відповідають відхиленням для сторони а.

2. Різка або штампування міді. Електромашинострої­тельниє заводи отримують|одержують| колекторну мідь із заводів, випуска­ючих| кабель, у вигляді смуг завдовжки 1,5—3,5 м. Залежно від товщини мідної пластини і типу|типа| виробництва отримують|одержують| заго­тiвки| колекторних пластин різкої смуги на горизонтально - фрезерних або спеціальних верстатах або штампуванням на ексцентрико­вих| пресах.

Колекторні пластини завтовшки до 10мм| найчастіше виру­буються| штампом на ексцентрикових пресах з|із| остаточним про­фiлем| для колекторів на пластмасі і з урахуванням|з врахуванням| припуску| по «ластiвчиному| хвосту» на токарну обробку (для колекторів на металевій втулці). Штампування пластин дає можливість|спроможність| от­римати| відходи міді у вигляді шматочків. Комплект пластин, зібраний|повизбирувати| з|із| штампованих заготовок, вимагає меншого часу на токар­ну| обробку «ластівчина хвоста».

3. Правка|виправлення| пластин. Після|потім| штампування або різання на мідних пластинах утворюються задирки, кривизна|кривина| і інші дефекти. За­усенци мають бути обпиляні, а пластина - виправлена.

Правлять пластини на сталевій плиті ударами мідного молотка або спеціальним штампом на фрикційному пресі. Процес прав­ки| пластин власноруч|вручну| мідним молотком на сталевій плиті дуже трудомісткий, вимагаючий великого навику|навички|.

Механізована правка|виправлення| пластин в спеціальному штампі на фрикційному пресі продуктивніша, ніж правка|виправлення| власноруч|вручну|, проте|однак| із-за пружних деформацій міді якість правки|виправлення| не завжди буває високою. У ра­бочу| зону штампу пластину, що підлягає правці|виправленню|, укладають на матрицю і після|потім| правки|виправлення| знімають пінцетом.

На робочих поверхнях матриці і пуансона зроблені подовжні гострі виступи заввишки 0,3мм| через кожні 5мм|. При ударі виступи робочих частин|часток| штампу упроваджуються|запроваджують| в пластину, разтягують| верхній шар металу, і таким чином виправляють пластину в цілому|загалом|.

4. Фрезерування шліців. У колекторних мідних пластинах з|із| півниками, виконаними за одне ціле з|із| пластиною, має бути профрезерований| шліц для вкладання провідників обмотки. Шліци можуть бути профрезерованi| як в окремих пластинах до збірки|зборки|, так і в зібраному колекторі. Обидва способи мають свої переваги і недоліки|нестачі|.

У разі|в разі| браку|шлюбу| при фрезеруванні шліців в окремих пласти­нах| може бути викинута тільки|лише| одна пластина; при фрезеруванні шліца в зібраному колекторі викидають весь колектор. Брак|шлюб| при фрезеруванні глибоких шліців в тонких пластинах із-за зсуву|зміщення| прорізу з середини і пов'язаної з цим зрізом щічки - явище не рідкісне|рідке|. Тому в колекторах з|із| тонкими пластинами фрезерування шліців краще здійснювати до волана на спеціально обладнаних горизонтально-фрезерних верстатах або спеціальних напівавтоматах. При фрезеруванні шліців в зібраному колекторі економиться допоміжний час, пов'язаний з установкою і зняттям| деталі.

2.1.2 Виготовлення колекторних прокладок|прокладень|.

Мідні колекторні пластини в колекторі ізолюються один від одного прокладками|прокладеннями|, що виготовляються штампуванням з|із| листового|аркуш|, колекторного матерiа­ла|: міканіту, слюдiнiту| і слюдопласта|. Колекторний міканіт електроізоляційними заводами випускається чотири мазкий (КФШ, КФГ, КФГС і КФА) у вигляді листів завтовшки 0,4—1,5 мм (через кожних 0,1 мм) і розмірами сторін не більше 215X465 мм (ГОСТ 2196—75). Значення букв|літер| в марці міканіту: К — колек­торний|; Ф — флогонiт|; Ш — шелак; Г — глiфталева| смола; А— амоній; C|із| — спеціальний.

Міканіти мазкий КФГС і КФА застосовують для виготовлення колекторів високих класів нагрівостійкості (до 180—200°С|). Колекторні слюдiнiт| і слюдопласт|, початковою|вихідною| сировиною для виготовлення| яких служать непромислові відходи слюди (дрібні|мілкі| частинки|частки|), були створені як замінники колекторного міканіту, що виготовляється з|із| дефіцитної щипаної слюди.

Згідно ГОСТ 12127—78, колекторний слюдiнiт| (марка КСШ) випускається листами завдовжки 600—650, шириною 215—400 і завтовшки 0,5—1,2 мм. Букви|літери| КСШ означають: К — колекторний; С|із| — слюдiнiт|; Ш — шелак. Колекторні слюдiнiт| застосовують в низьковольтних машинах класів А і С|ст|

Колекторні слюдопласт| мазкі КИФШ-1 виготовляють заво­ди| також і у вигляді листів. Вимоги до нього викладені в ГОСТ 18990-73.

До колекторних матеріалів завтовшки від 0,7мм| в стандартах викладений ряд|лава| вимог, найважливіші з|із| яких приведені в таблиці. 2.

При нагріві в результаті запічки склеюючої речовини (смо­ли|) матеріал пластини зменшується по товщині — «сідає». Всвязі з|із| цим стандартом обмежуються зміст|вміст| смоли і вiдсоток| сумарної усадки при температурі 15—35°С| з|із| підвищенням тиску|тиснення| до 60 Мпа і при тиску|тисненні| 60 Мпа з|із| підвищенням темпе­ратури| від 15—35 до 160°| С.

Таблиця 2

Характеристики	Міканіт (ГОСТ 2196-75)	Слюдініт (ГОСТ 12127-78)	Слюдопласт (ГОСТ 18990-73)
Відхилення, що допускається, по товщині (середнє), мм	±0,04	±0,02	±0,04
Расслаїваємость %	Не більше 5	Не більше 3	Не більше 1
Зміст смоли %	»4,5	5-9	»6
Сумарна усадка %	»10	Не більше 8	»10
Середня електрична міцність при температурі 200, кВ/мм	Не менше 19	Не менше 28	Не менше 22

Для забезпечення щільного прилягання міканітових прокладок|прокладень| до мідних пластин товщина листів в окремих точках регламен­тується|.

Колекторні слюдiнiт| і слюдопласт| мають переваги в порівнянні з колекторним міканітом. Вони еластичніші і рiв­номiрнi| по товщині, мають рівномірні електричні властивості, меншу усадку і разшарованiсть| при різанні смуги і штампуванні в пластини, значно дешевше за міканіт. До недоліків|нестач| слюдi­нiтової| ізоляції відноситься менша, ніж у|біля| слюдопластової|, меха­нiчна| міцність. Найбільш технологічним матеріалом є|з'являється| слюдопласт|. При збірці|зборці| колекторів у|біля| прокладки|прокладень| з|із| цього матерi­ала| поверхневого|поверхового| відшарування не відбувається|походить|. Слюдяні изоля­цiйнi| матеріали відносяться до дорогих матеріалів.

При конструюванні штампів для вирубки|вирубування| прокладок|прокладень| слід застосовувати по можливості безвідходне штампування. Для кращого розкроу листи необхідно замовляти певних розмірів, стандарт дозволяє виготовляти листи розмірами за погодженням сторін. Із заводів-виготівників ізоляція поставляється в пачках з|із| прокладеним між листами папером. Пачки загорнуті|завернути| у влаго­непроникний| папір.

При виготовленні колекторних прокладок|прокладень| слід приймати запобіжні засоби від пошкодження|ушкодження| їх в процесі виготовлення|. Вирубані прокладки|прокладення| з|із| листів однієї і тієї ж товщини повинні поступати|надходити| на збірку|зборку| колектора в пачках з|із| певною кількістю листів, загорнутих|завернути| в папір. На кожній пачці необ­хiдно| вказувати|вказувати| кількість листів, марку і товщину изоляцiй­них| прокладок|прокладень|.