- •Розділ 1. Становленя концепції стратегічного управління
- •1.1. Передумови стратегічного управління
- •1.2. Еволюція концепції стратегічного управління
- •1.3. Школи стратегічного управління
- •1.4. Поняття стратегічного управління
- •1.5. Модель стратегічного управління
- •Висновки
- •Розділ 2. Цільовий підхід, як основа стратегічного управління
- •2.1. Стратегічне бачення
- •2.3. Цілі в стратегічному управлінні
- •Висновки
- •Розділ 3. Сутність середовища підприємства
- •3.1. Середовище підприємства як об’єкт стратегічного аналізу
- •3.2. Чинники макросередовища та мікросередовища підприємства
- •3.3. Внутрішнє середовище підприємства
- •Висновки
- •Розділ 4. Стратегічний аналіз підприємства
- •4.1. Зміст стратегічного аналізу середовища підприємства
- •4.2. Аналіз можливостей і загроз
- •4.3 Аналіз привабливості галузі і конкуренції в ній
- •Висновки
- •Розділ 5. Формування господарського портфелю підприємств
- •5.1. Поняття господарський портфель підприємства та його складові
- •5.2. Підходи до визначення складових господарського портфелю
- •Висновки
- •Розділ 6. Стратегічний набір
- •6.1. Сутність стратегії та стратегічного набору підприємства
- •6.2. Формування ефективного стратегічного набору
- •Висновки
- •Розділ 7. Система стратегій підприємства
- •7.1. Корпоративні стратегії підприємства
- •7.2. Ділові стратегії підприємства
- •7.3. Функціональні стратегії та їх взаємозв’язок
- •7.4. Операційні стратегії
- •Висновки
- •Розділ 8. Альтернативність у стратегічному виборі
- •Поняття стратегічних альтернатив
- •Методи вибору стратегічних альтернатив
- •8.2.1 Методи аналізу альтернатив на бізнес-рівні
- •Особливості фаз жцп
- •8.2.2 Застосування матричних моделей у портфельному аналізі
- •8.3. Експертні методи в стратегічному виборі
- •Висновки
- •Розділ 9. Стратегічне планування в системі управління підприємством
- •9.1. Сутність стратегічного планування
- •9.2. Вимоги до стратегічного плану
- •9.3. Принципи стратегічного планування
- •9.4. Етапи стратегічного планування
- •9.5. Підходи до стратегічного планування
- •9.6. Причини непрацюючих планів
- •Висновки
- •Розділ 10. Реалізація стратегії підприємства
- •10.1. Завдання, що розв'язуються при реалізації стратегії
- •10.2. Стратегічні зміни, як важливий фактор успішної реалізації стратегії
- •10.3. Роль вищого керівництва в реалізації стратегії
- •10.4. Значення організаційної структури в реалізації стратегії
- •10.5. Мотивація персоналу в процесі реалізації стратегії
- •10.6. Організаційна культура в забезпеченні ефективності стратегії
- •Висновки
- •Розділ 11. Інформаційне забезпечення реалізації стратегії
- •11.1. Сутність стратегічної інформації
- •11.2. Інформаційна система стратегічного управління
- •Висновки
- •Розділ 12. Стратегічний контроль
- •12.1. Призначення контролю
- •12.2. Етапи стратегічного контролю
- •12.3. Вимоги до системи стратегічного контролю
- •12.4. Види і типи стратегічного контролю
- •Висновки
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Додаток а Стратегії консультаційної фірми Arthur d. Little
- •Додаток б Організаційні структури управління підприємством
- •Перелік використаних джерел
- •Словник термінів
- •Предметний показчик
1.5. Модель стратегічного управління
Виходячи із сутності стратегічного управління, можна виділити основні етапи і послідовність формування стратегічної поведінки. У подальшому буде розглянуто змістовний бік кожного з виділених етапів.
Що стосується вибору моделі стратегічного управління, то тут виникають певні труднощі. У ході розвитку теорії стратегії різні дослідники пропонували різні підходи.
М. Мескон вважає, що процес стратегічного управління має складатися з таких етапів:
вибору місії фірми;
формулювання цілей фірми;
управлінського обстеження внутрішніх сильних і слабких сторін;
вибору стратегії;
реалізації стратегії;
управління і планування, реалізації і контролю реалізації стратегічного плану;
оцінки стратегії.
І. Ансофф в основу моделі стратегічного управління покладає рішення, які доцільно приймати при формуванні стратегії: оцінка потенціалу організації; оцінка зовнішніх можливостей та загроз; формулювання цілей і вибір завдань; рішення про диверсифікацію і вибір стратегії диверсифікації; вибір конкурентної стратегії; формування компонент стратегії диверсифікації і конкурентної стратегії у вигляді окремих проектів.
Що ж стосується вітчизняних авторів, то зокрема З. Шершньова і С. Оборська [6] зробили значний внесок у побудову обґрунтованої послідовності дій при формуванні системи стратегічного менеджменту. Запропонована ними концептуальна схема стратегічного управління підприємством відрізняється від раніше запропонованих моделей розширеним, коректним і чітким описом складових кожного етапу. Серед останніх виділяють такі:
концепція;
діагностика (сильних і слабких сторін підприємства);
формування цілей підприємства;
вибір стратегії;
розробка системи планів, проектів і програм розвитку підприємства;
стратегічний контроль.
Д. Томпсон вважає, що модель стратегічного управління повинна мати наступний вигляд (рис. 1.3):
Рис. 1.3. Модель
стратегічного управління Д. Томпсона
Ф. Девід вважає, що модель стратегічного управління повинна мати наступний вигляд (рис. 1.4):
Рис. 1.4. Модель
стратегічного управління Ф.Девіда
О. Віханський пропонує розглядати модель стратегічного управління як динамічну сукупність п'яти взаємозалежних управлінських процесів: аналізу середовища; визначення місії і цілей; вибору стратегії; виконання стратегії; оцінки і контролю виконання.
С. Попов запропонував відносно просту модель, що певною мірою синтезує раніше запропоновані моделі. Основними компонентами стратегічного управління, на думку вченого, є: аналіз зовнішнього середовища організації; внутрішня діагностика (оцінка сильних і слабких сторін) організації; визначення місії і цілей організації; розробка, оцінка і вибір альтернативних стратегій за конкретними підсистемами організації; розробка і розгорнуте визначення корпоративної стратегії як програми конкретних дій; реалізація стратегії; оцінка результатів і зворотний зв'язок.
Р. Лінч вважає, що модель стратегічного управління повинна мати наступний вигляд (рис. 1.5).
Зіставляючи підходи вчених до визначення змістовної сторони стратегічного управління, можна констатувати, що складність і динамічна природа підприємств ускладнюють розробку однієї специфічної моделі процесу стратегічного управління.
Однак, слід виділити спільні для всіх моделей етапи:
місія;
цілі;
аналіз середовища;
розробка, вивчення стратегічних альтернатив та вибір оптимальної стратегії;
формування стратегічних планів, проектів та програм;
реалізація планів, проектів та програм;
контроль за виконанням;
оцінка результатів та коригування.
Досліджуючи сутність стратегічного управління підприємства, можна зробити висновок, що воно спрямоване на створення конкурентних переваг підприємства і утвердження його ефективної стратегічної позиції, що забезпечить його майбутню життєздатність в мінливих умовах.
Рис. 1.5. Модель
стратегічного управління Р. Лінча