зоологія

виходить за межі легенів і утворює повітряні мішки, які розміщуються між внутрішніми органами (рис. 154).

Повітряні мішки, відіграють важливу роль у диханні під час польоту, коли грудна клітка майже нерухома, і газообмін відбувається завдяки підніманню й опусканню крил. При піднятті крил повітряні мішки розтягуються і наповнюються крізь легені повітрям. При опусканні — повітря з них виштовхується в легені, а потім назовні. Завдяки цьому відбувається подвійне дихання: легені вентилюються повітрям, збагаченим киснем, як під час вдихання, так і під час видихання. В стані спокою, як і в усіх амніот, акт дихання у птахів відбувається завдяки рухам грудної клітини.

Рис. 154. Внутрішня будова голуба

Травна система починається ротовою порожниною. Зубів у птахів немає. На нижній частині шиї довгий стравохід має розширення — воло, де нагромаджується їжа, яка під дією слини пом'якшується і частково перетравлюється. Потім через короткий стравохід вона потрапляє у шлунок, який диференційований на два відділи: залозистий, де на їжу діють травні соки, та м'язовий, що забезпечує її механічну переробку. Від м'язового шлунку відходить дванадцятипала кишка, біля якої видно підшлункову залозу. У травленні важливу роль відіграють також секрети печінки та соки, що виділяються стінками кишок. Тонка кишка у птахів значно довша, ніж у плазунів. Перетравлена їжа всмоктується дуже швидко завдяки численним ворсинкам на внутрішній поверхні тонкої кишки. Вона в тазовій частині переходить у коротку пряму кишку, що впадає в клоаку.

Усі птахи розмножуються шляхом відкладання яєць, вкритих вапняковою шкаралупою (рис. 155,а).

Органи виділення. Як і в усіх амніот, у птахів є парні тазові нирки. Від внутрішньої поверхні нирки відходить тонка пряма трубочка — сечовід, що впадає в клоаку. Сечового міхура немає.

171

У глибині черевної порожнини з боків хребта самця голуба знаходяться два сім'яники бобоподібної форми (див рис. 154). Від них відходять сім'япроводи, що впадають у клоаку. У самки знаходять один гроноподібний лівий яєчник (правий редукований). Яйцепровід починається воронкою біля яєчника і впадає в клоаку. Запліднення у птахів внутрішнє.

Центральна нервова система у птахів досконаліша, ніж у плазунів. Збільшилася загальна маса головного мозку. Більші розміри півкуль головного мозку. Значно краще, ніж у плазунів, розвинений мозочок:— центр координації рухів та зорові бугри середнього мозку (рис. 156). Головних нервів 12 пар.

мозжечок

передний мозг

средний мозг

Рис. 156. а - нервова система птаха б – головний мозок

Завдання. Зарисовують особливості будови птахів

Птахи за способом життя поділяються на:

1.осілі (горобець, голуб, ворона)

2.що кочують (синиці, сови, дятли, снігурі)

172

3. перелітні (качки, гуси, лебеді, журавлі, солов’ї)

Висновки.

Відділи тіла поділяються на:

Голову, шию, тулуб, хвіст з пір’ям, 2 пари кінцівок.

Види пір’я є наступні:

1.пухове

2.пух

3.контурні: махове (на крилі), рульове (на хвості), криюче (на тулубі),

Особливостями скелету є:

1.череп легкий, великі очні ями;

2.щелепи (дзьоб) без зубів;

3.кістки заповнені повітрям;

4.ребра з крючками;

5.на грудині є кіль – виріст для прикріплення м’язів крила;

6.в крилі 3 пальця

Відділи хребта:

1.шийний (9-25 позвонків)

2.грудний (с ребрами)

3). поясничний

4.крижовий

5.хвостовий

Запитання для самоконтролю

1.Дайте коротку характеристику класу Птахи.

2.Назвіть характерні ознаки птахів.

3.Яка температура тіла птахів?

4.Охарактеризуйте скелет птахів.

5.Назвіть пристосування до польоту у птахів.

6.Які є залози у шкірі птахів?

7.Дайте характеристику органів дихання птахів.

8.Що собою являє голосовий апарат птахів?

9.Органи виділення птахів.

10.Як розмножуються птахи?

11.На які ряди ділиться клас Птахи?

12.Назвіть характерні особливості кільових (літаючих) птахів.

13.Яка інтенсивність дихання у птахів?

14.Яка інтенсивність роботи серця птахів?

15.Які ряди входять в надряд Кільові птахи?

16.Дайте коротку характери тику надряду Кільові птахи.

17.Дайте коротку характеристику надряду Пінгвіни.

18.На які відділи поділяється тіло птаха?

19.Назвіть види пір’я у птахів.

173

20.Які особливості скелета у птахів?

21.Назвіть відділи хребта у птахів.

22.На які види поділяються птахи за способом життя?

23.Назвіть основні екологічні групи птахів.

24.Значення птахів.

Рекомендована література

1.Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. - Суми: ВДТ

“Університетська книга”, 2003. - 592 с.(с.445-508).

2.Кузнецов Б.А., Чернов А.З., Катонова Л.Н. Курс зоологии.: М.:

Агропромиздат, 1989. - 399 с.( с.296-322).

3.Практикум з зоології. М.М. Доля, Й.Т. Покозій.- К.: Урожай, 1996..- 144 с. (с.106-113).

4.Практикум по зоологии позвоночных. Н.Н.Карташев, В.Е.Соколов,

И.А.Шилов.-Изд.”Высшая школа”, М., 1969.-371 с. (с.210-293).

Лабораторна робота №16

Тема: Тип Хордові (Chordata), Підтип Хребетні (Vertebrata) або Черепні (Craniata), Клас Ссавці, або Звірі (Mammalia)

Мета: Ознайомитися з характерними особливостями організації і процесами життєдіяльності основних представників Класу Ссавці, або Звірі (Mammalia).

Завдання:

Робота 1. Ознайомитися із систематикою ссавців. Робота 2. Вивчити екологічні групи ссавців.

Робота 3. Вивчити особливості зовнішньої і внутрішньої будови звірів на прикладі кроля, або собаки.

Матеріали та обладнання: фіксовані кролі; ручні лупи; ножиці; скальпелі: препарувальні голки; дошки, тотальний препарат скелета кроля, демонстраційні таблиці, малюнки, підручники.

Теоретичні поради.

Загальна характеристика класу Ссавці, або Звірі (Mammalia).

Представники класу поширені на всій планеті, за винятком материкової частини Антарктиди. Звірі характеризуються високим ступенем організації і особливо прогресивним розвитком нервової системи. їх предками вважають примітивних звірозубих рептилій. У деяких сучасних ссавців, як і у плазунів, є надгрудник, каракоїд, прокаракоїд, а також клоака; вони здатні відкладати яйця. Звірі, як і плазуни, мають загальні особливості будови щелепової дуги черепа та інші ознаки.

174

Робота 1. Ознайомитися із систематикою ссавців Клас Ссавці об'єднує близько 4 тис. видів, з них в Україні зустрічається

близько 108. Клас Ссавці, або Звірі (Mammalia) розділяють на два підкласи: Яйцекладні, або Першозвірі (Prototheria) та Справжні звірі (Theria)

Підклас Яйцекладні, або Першозвірі (Prototheria) включає: Ряд Однопрохідні, або Яйцекладні (Monotremata) з двома родинами: Качкодзьоби та Єхидни.

Підклас Справжні звірі (Theria) об’єднує два інфракласи: Сумчасті, або Нижчі звірі (Metatheria) та Плацентарні, або Вищі звірі (Eutheriа)

Інфраклас Сумчасті, або Нижчі звірі (Metatheria) включає:

Ряд Сумчасті (Marsupialia) обєднує 9 родин, з яких найголовнішими є:

Опосуми, Хижі сумчасті, Кускусові та Кенгурові.

Інфраклас Плацентарні, або Вищі звірі (Eutheria) включає близько 20

рядів:

Ряд Комахоїдні (Insectivora) об’єднує 7 родин, з яких в Україні представлені три: Їжакові, Кротові та Землерийкові

Ряд Рукокрилі, або Кажани (Chiroptera)

Ряд Гризуни (Rodentia) об’єднує родини: Білячі, Ховрахи, Бабаки, Мишачі, Хом’якові, Боброві, Нутрієві, Соні, Сліпакові

Ряд Зайцеподібні (Lagomorpha)об’єднує дві родини: Сіноставцеві та Заячі Ряд Неповнозубі (Edentata), поширені в Америці (лінивці, мурашкоїди)

Ряд Хижі звірі, або Хижаки (Carnivora) об’єднує 4 родини: Собачі,

Ведмежі, Куницеві, Котячі

Ряд Ластоногі (Pinnipedia) об’єднує родини: Моржі, Справжні тюлені, Вухаті тюлені

Ряд Китоподібні (Cetacea) поділяють на два підряди: Вусаті кити Зубаті

кити

Ряд Хоботні (Proboscidea) включає родину Слонові

Ряд Парнокопитні, або Парнопалі (Artiodactylaподіляють надва підряди:

Підряд Жуйні (Ruminantia) об’єднує родини: Олені, Порожнистрогі, Жирафи

Підряд Нежуйні (Nonrurninantia, або Suoidea) об’єднує родини: Свині та

Бегемоти

Ряд Непарнокопитні, або Непарнопалі (Perissodactyla) об’єднує три

родини: Тапіри, Носороги та Коні

Ряд Мозоленогі (Tilopoda) включає одну родину: Мозоленогі

Ряд Примати (Primates) включає 190 видів тварин. Ряд ділять на два

підряди: Напівмавпи та Мавпи

Робота 2. Вивчити екологічні групи ссавців та їх біологічні цикли. Залежно від середовища існування звірів поділяють на ряд екологічних груп.

Наземні звірі – найчисельніша за кількістю група, яка поділяється на дві підгрупи: звірі лісові і звірі відкритих просторів. Для звірів, що населяють ліс і ведуть наземний спосіб життя, характерна обмеженість зору (лось, олень

175

благородний, козуля росомаха). У них добре розвинені слух і нюх. До мешканців відкритих просторів належать копитні, зайцеподібні, деякі хижі та ін.. Характеризуються стрункістю тіла, здатністю до швидкого бігу, захисним забарвленням, добре розвиненим зором. Мають копита або товсті тупі кігті.

Норники –ссавці, що живуть у норах, але значну частину часу проводять на поверхні землі, де знаходять корм. Це бабаки, ховрахи, хом’яки, борсуки та ін., вони мають валькувате тіло, короткі ноги з великими, але тупими кігтями. Хутро низьке, грубувате.

Підземні ссавці все життя проводять у ходах під землею, знаходячи там притулок і корм. До них належать кроти, сліпаки, цокори, сліпці і броненосці. Тіло у них валькувате; шия слабко виражена, товста, ноги короткі; хвіст малий. Волосяний покрив низький, часто без ворса. Очі тією чи іншою мірою редуковані. Вушних раковин немає. Деякі землю риють передніми кінцівками, інші розпушують різцями.

Деревні ссавці більшу частину життя проводять на деревах. До даної групи належать більшість мавп, напівмавп, окремі хижаки (куниця, кіт лісовий), гризуни (білка, летяга). Вони характеризуються видовженим струнким тілом і дуже рухливими кінцівками. Часто у них наявні спеціальні пристосування до лазіння по деревах – гострі зігнуті кігті, хапального типу лапи з добре розвиненими пальцями, чіпкий хвіст та ін..

Літаючі ссавці є вузько спеціалізованою групою, представники якої пристосувались до польоту (ряд Рукокрилі). У зв’язку з польотом у них розвинувся кіль, а також м’язи, що приводять у рух крила, міцнішою стала грудна клітка, зрослися кістки черепа.

Водні ссавці все життя, або більшу його частину проводять у водному середовищі. Виключно водний спосіб життя ведуть китоподібні і сирени. Волосяний покрив у них повністю зник, добре розвинений шар підшкірного жиру. Задніх кінцівок немає. Локомоторним органом є хвостовий плавець. Переважно водний спосіб життя ведуть водні ластоногі, лише розмноження і линяння відбувається у них поза водою. Волосяний покрив у ластоногих тією чи іншою мірою редукований, а функцію терморегуляції виконує шар підшкірного жиру. Задні ласти відсунуті далеко назад і служать основними локомоторними органами при плаванні і пірнанні.

Напівводні ссавці живуть як у воді, так і на суші (видра, норка, нутрія, ондатра, бобер, хохуля та ін..). Кінцівки у них короткі, між пальцями часто є плавальна перетинка; хвіст у деяких плоский, вкритий лускою і використовується як руль при плаванні.. Підшерсток дуже густий. Вушні раковини вкорочені або зовсім редуковані; наявні клапани, які закривають слуховий прохід та ніздрі.

Біологічні цикли. Для ссавців, як і для інших тварин, характерні наступні біологічні цикли: добові, сезонні та багаторічні.

Добові біологічні цикли. Ссавців умовно поділяють на денних (білки,

ховрахи, бабаки, пищухи), нічних (кажани, їжаки, хом’яки, представники ряду Хижі) і нейтральних (копитні, полівки, землерийки), які активні і уночі і вдень.

Річні біологічні цикли складаються з окремих періодів:

176

-підготовка до розмноження;

-дітонародження і виховання молодняка;

-підготовка до зимівлі

-зимівля.

Багаторічні біологічні цикли. Для багатьох ссавців таких як гризуни,

зайцеподібні, деякі хижі і копитні характерні коливання чисельності, які періодично повторюються через кілька років. Так, у білки цикл зміни чисельності становить 4-7 років (залежно від місцевості), у песця – 3-4 роки, північного оленя

– від 10 до 20 років. Отже, періодично чисельність особин того чи іншого виду досягає свого апогею. Так, у роки “мишиної напасті” на 1га площі землі буває 2030тис. нір полівок. В інші роки кількість нір може сходити нанівець.

Причини коливань чисельності різноманітні і не до кінця ще вивчені та можуть бути наступними:

- зміна кількості кормів та їх доступність;

-епізоотії – інфекційні захворювання;

-аномалії погоди;

-внутрішньо популяційні механізми.

Робота 3. Вивчити особливості зовнішньої і внутрішньої будови звірів на

прикладі кроля, або собаки.

Методичні поради.

Хід роботи. Спочатку розглядають зовнішню будову собаки (рис.1), на прикладі якого вивчають будову тварин. Звертають увагу на те, що їх тіло поділяється на голову, шию, тулуб, хвіст, передні та задні кінцівки.

Знаходять ротовий отвір, що розміщений на нижньому боці морди, обмежений рухомими губами. Парні очі на голові мають верхні й нижні рухомі повіки, які захищають очі від пошкоджень. На краях повік є щетинкоподібні волоски — вії. Позаду від очей знаходяться великі вушні раковини у вигляді шкіряної складки та роструба. Останній підтримуєтс еластичним хрящем. Кінець морди без волосяного покриву. На ньому відкривається пара щілиноподібних носових отворів.

Кінцівки собаки закінчуються пальцями, яких є чотири на передніх і п'ять на задніх лапках; пальці закінчуються кігтями (кігті невтяжні).

177

я ь

Рис. 157 Зовнішній вигляд тіла собаки

У шкірі розвинені потові, сальні, молочні та пахучі залози (рис. 158).

Рис. 158. Схема будови шкіри ссавця (за С. В. Авєрінцевим): 1 — Зовнішній шар ороговілих клітин епідермісу; 2 — глибокий шар епідермісу, клітини якого розмножуються (мальпігіїв шар); 3— власне шкіра (кутис); 4— волое; 5 — потова залоза; 6 — отвір протоки, потової залози; 7— сальна залоза; 8 — м'язи волоса; 9 — сполучнотканинні волокна шкіри; 10

— кровоносна судина; 11 — сосочок в основі волоса

Потім вивчають особливості будови скелету ссавців на прикладі кролика (рис. 159). Череп ссавців має велику мозкову коробку і з'єднується з хребтом двома відростками. Нижня щелепа утворена однією зубною кісткою. Хребет кролика поділяється на п'ять відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий. Шийний відділ складається із 7 хребців. Грудний відділ, в якому 12— 15 хребців, з ребрами та грудиною утворює грудну клітку. Поперековий відділ включає два-шість рухомо з'єднаних між собою хребців, а крижовий — 3—4 хребці, які зрослися і забезпечують міцну основу для прикріплення кісток тазу. Плечовий пояс складається з двох пар кісток — лопаток і ключиць, тазовий — із трьох (сідничних, лобкових і клубових).

178

Рис. 159. Скелет, кролика (за С В. Авєрінцевим): 1 — шийні хребці; 2 — грудні хребці; З — поперекові хребці; 4 — крижі; 5 — хвостові хребці; 6 — ребра; 7— лопатка; 8 — рукоятка грудини; 9 — коракоїдний відросток лопатки; 10 — акроміальний відросток; 11 — клубовий відділ безіменної кістки; 12 — сідничний і 13 — лобковий відділи безіменної кістки; 14 — затульний отвір; 15 — плече; 16 — ліктьова кістка; 17— променева кістка; 18 — зап'ясток; 19

— п'ясток; 20 — стегно; 21 — колінна чашечка; 22.— велика гомілка; 23 — мала гомілка; 24 — п'яткова кістка; 25 — передплесно; 26 — плесно.

Передня кінцівка складається з трьох відділів: плеча, передпліччя і кисті. Задні кінцівки також включають три відділи: стегно, гомілка і стопа (рис. 159). Вони мають типову для наземних тварин будову, але кількість пальців різна: від п'яти у кроля до одного у непарнокопитих.

Потім вивчають особливості будови систем ссавців.

З нервової системи вивчають будову головного мозку кроля. За масою він у 3-15 раз більший від спинного. Добре розвинена кора півкуль. У більшості звірів поверхня півкуль переднього мозку вкрита борознами. Вони є і на мозочку, який

також розвинений (рис.160). .

Рис. 160. Будова головного мозку кроля

Для різних систематичних груп звірів характерним є свій тип строкатості кори головного мозку. Вона містить асоціативні центри, пов'язані з вищою нервовою діяльністю, а також вищі чутливі й рухливі центри. У ссавців є 12 пар головних нервів.

179

Рис. 161. Анатомія самки кролика (за С. В.

Аверінцевим) :

1 — підщелепна слинна залоза; 2 — стравохід; З — шлунок; 4 — печінка; 4 — жовчний міхур; 5 — підшлункова залоза; 5 —її протока; 6 — сліпа кишка; 7— червоподібний відросток; 8 — анус; 9— лівий і 10 — правий шлуночки серця; 11 — ліве і 12 — праве передсердя; 13 — дуга аорти; 14 — ліва підключична артерія і така ж вена (15): 16 — ліва яремна вена; 17 — товсті кишки; 18 — задня порожниста вена; 19 — аорта; 20 — ліва легеня; 21— ліва нирка; 22— ліва надниркова залоза; 23 — правий сечовід; 24 — сечовий міхур; 25 —лівий яєчник; 26 — лівий яйцепровід; 27 — селезінка; 28 — щитовидна залоза;. 29 — трахея; 30 — жовчна протока

Травна система кролика має більш складну будову (рис.161), ніж у представників інших класів хребетних тварин. Розпочинається вона ротовим отвором, оточеним губами. У ротовій порожнині розміщені язик і зуби. Зуби диференційовані на різці, ікла, передньокутні та справжньокутні. Гетеродонтність зубів виникала в результаті спеціалізації різних груп зубів для захоплення здобичі, розгризання їжі, пережовування. Після цього їжа по стравоходу надходить у шлунок. У жуйних копитних він складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, . книжки і сичуга. У перших трьох відділах за допомогою бактерій-симбіонтів відбувається бродіння рослинної їжі. В сичузі за допомогою ферментів, що виділяють І травні залози, їжа перетравлюється.

При вивченні звертають увагу, що стравохід проходить крізь властиву лише ссавцям м'язову перегородку — діафрагму, що відділяє грудну порожнину від черевної. Знаходять дванадцятипалу кишку, яка відходить від шлунка; в неї впадають протоки печінки і великої рихлої підшлункової залози, що лежить у петлі дванадцятипалої кишки. Остання без особливих меж переходить у тонку кишку, що продовжується в товсту. Знаходять сліпу кишку, яка закінчується червоподібним відростком (апендиксом). Вона знаходиться там, де тонкий кишечник переходить у товстий. Кінцевий відділ товстої кишки, поступово звужуючись, переходить у пряму кишку, що закінчується анальним отвором.

Органи дихання звірів більш диференційовані, ніж у плазунів. Знаходять трахею, яка починається гортанню, створеною хрящами, а з боків трахеї — щитовидну залозу, що розміщується на щитоподібному хрящі й складається з двох з'єднаних між собою пластинок (рис.162).

Трахеї переходять у бронхи, які в легенях галузяться на велику кількість бронхіол. Вони закінчуються численними міхурцями-альвеолами.

180