ЗМІСТ
ЗМІСТ 1
І. ОСНОВНА ЧАСТИНА 3
1.1. Відеоінформація та програми для роботи з відеоінформацією 3
1.1.1. Відеоінформація 3
1.1.2. Програми для відтворення відеоінформації 5
1.1.3. Програми для редагування та обробки відеоінформації 7
1.2. Відеомонтаж. правила та методи відеомонтажа 10
1.2.1. Відеомонтаж як ремесло 10
1.2.2 Правила відеомонтажу 12
1.2.3. Відеомонтаж за крупністю 14
1.2.4 Відеомонтаж за географією 15
1.2.5. Відеомонтаж за центром уваги 16
1.2.6. Відеомонтаж за світлом 16
1.2.7. Відеомонтаж за кольором 17
1.2.8. Відеомонтаж за напрямом руху об’єкта 17
1.2.9. Відеомонтаж за фазою руху 17
1.2.10. Відеомонтаж за швидкістю руху об’єкта 17
1.2.11. Відеомонтаж за масою руху 18
1.2.12. Перебивання 18
1.3. Інструменти відеомонтажу 20
1.3.1. Лінійний монтаж 20
1.3.2. Нелінійний монтаж 21
1.3.3. Комбінований монтаж 22
1.4.1. Підготовка до початку відеомонтажа 22
1.4.2. Монтаж відеофайла 25
ІІ. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 30
1. Техніка безпеки та охорона праці 30
1.1. Загальні положення про техніку безпеки 30
2. Технічний прогрес і безпека праці 32
ВИСНОВОК 35
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ 35
ВСТУП
Тема: «Технологія відео-монтажу фільму»
Значення слова "монтаж" сьогодні відомо всім! Запитайте школяра, працівника ТБ, сусіда, знайомого, та кого завгодно. І вони не помиляться у відповіді, монтаж - це збірка фільму з окремих кадрів. Відповідь як абсолютно вірна, так і відверто примітивна. Технологія монтажу висвітлюється у великій кількості публікацій теоретиків і практиків кіно. Практично в кожній книзі по режисурі є розділ про відеомонтаж. Монтаж, як окрема дисципліна вивчається в кіношколах і університетах. Більшість з тих, хто залишив слід в історії кіно, відводили монтажу якусь роль в ряду виразних засобів екрану.
Однак часто монтаж ставлять, аж ніяк, не на перше місце в шерензі засобів виразності, його згадують лише після драматургії, зображення і звуку. А з іншого боку, багато раніше сформувалася точка зору на монтаж як на новий метод художнього мислення. І ця точка зору йде в протиріччя з розумінням "монтажу" як одного з виразних засобів. Всякий автор, знімаючи фільм або передачу, використовує набір виразних засобів із загального арсеналу, в тому числі і відеомонтаж. Будь-який твір є результат художнього мислення. Але метод художнього мислення знаходиться набагато вище в ієрархії значимості щодо засобів реалізації ідей. Виходить плутанина: монтаж одночасно є і "головою" і "хвостом"! Подібні думки побутували в минулому.
У даній роботі були поставлені такі завдання:
вивчити що таке відеоінформація, а також програми, що працюють із відео;
вивчити що таке відеомонтаж, основні його правила і методи використання;
показати процес монтажу відео в середовищі програми Sony Vegas Pro 10.
І. Основна частина
1.1. Відеоінформація та програми для роботи з відеоінформацією
1.1.1. Відеоінформація
Відео (від лат. Video - дивлюся, бачу) - безліч технологій запису, обробки, передачі, зберігання та відтворення візуального або аудіовізуального матеріалу, а також поширена назва для власне відеоматеріалу, телесигналу або кінофільму, в тому числі записаного на фізичному носії (відеокасеті, відеодиску і т. п.) [1].
Відеоінформація, безпосередньо, - це зображення, зафіксоване на магнітній стрічці, кіноплівці, фотознімку або на оптичному диску, з яких воно може бути відтворене [2].
Основні параметри відеосигналу:
• кількість (частота) кадрів в секунду (число нерухомих зображень, що змінюють один одного при показі 1 секунди відеоматеріалу і створюють ефект руху об'єктів на екрані);
• череpстрічна розгортка;
• роздільна здатність;
• співвідношення сторін екрану;
• кількість кольорів і колірна роздільна здатність;
• бітрейт або ширина відеопотоку (для цифрового відео).
Зараз, коли сфера застосування персональних комп'ютерів поширюється, виникає ідея створити домашню відеостудію на базі комп'ютера. Однак, при роботі з цифровим відеосигналом виникає необхідність обробки та зберігання дуже великих обсягів інформації, наприклад, одна хвилина цифрового відеосигналу з роздільною здатністю SIF (порівнянними з VHS) і передачею кольору truecolor (мільйони квітів) займе:
(288 x 358) пікселів x 24 біта x 25 кадрів / с x 60 c = 442 Мб, тобто на носіях, використаних у сучасних ПК, таких, як компакт-диск (CD-ROM, близько 650 Мб) або жорсткий диск (кілька гігабайт) зберегти повноцінне за часом відео, записане в такому форматі, не вдасться. За допомогою MPEG-стиснення обсяг відеоінформації можна помітно без помітної деградації зображення.
MPEG - цеабревіатуравід Moving Picture Experts Group. Ця експертна группа працює під спільним керівництвом двох організацій - ISO (Організація за міжнародними стандартами) і IEC (Міжнародна електротехнічна комісія). Офіційна назва групи - ISO / IEC JTC1 SC29 WG11. Її завдання – розробка єдиних норм кодування аудіо- і відеосигналів. Стандарти MPEG використовуються в технологіях CD-i і CD-Video, є частиною стандарту DVD, активно застосовуються в цифровому радіомовлення, в кабельному і супутниковомуТБ, Інтернет-радіо, мультимедійних комп'ютерних продуктах, в комунікаціях по каналах ISDN і багатьох інших електронних інформаційних системах. Часто абревіатуру MPEG використовують для посилання на стандарти, розроблені цією групою. На сьогоднішній день відомі наступні:
MPEG-1 - призначений для запису синхронізованих відеозображень (зазвичай у форматі SIF, 288 x 358) і звукового супроводу на CD-ROM з урахуванням максимальної швидкості зчитування близько 1.5 Мбіт / с.
Якісні параметри відеоданих, оброблених MPEG-1, у чомусь аналогічні звичайному VHS-відео, тому цей формат застосовується, в першу чергу, там, де незручно чи непрактично використовувати стандартні аналогові відео носії.
MPEG-2 призначений для обробки відеозображення порівнянного за якістю з телевізійним при пропускнії спроможності системи передачі даних в межах від 3 до 15 Мбіт / с, професіонали використовують і великі потоки до 50 Мбіт / с. На технології, засновані на MPEG-2, переходять багато телеканалів, сигнал стиснений відповідно до цього стандарту, транслюється через телевізійні супутники, використовується для архівації великих обсягів відеоматеріалу.
MPEG-3 - призначався для використання в системах телебачення високої чіткості (high-defenition television, HDTV) зі швидкістю потоку даних 20-40 Мбіт / с, але пізніше став частиною стандарту MPEG-2 і окремо тепер не згадується. До речі, формат MP3, який іноді плутають з MPEG-3, призначений тільки для стиснення аудіоінформації і повна назва MP3 звучить як MPEG AudioLayer III.
MPEG-4 - задає принципи роботи з цифровим представленням медіа-даних для трьох областей: інтерактивного мультимедіа (включаючи продукти, розповсюджені на оптичних дисках і через Мережу), графічних додатків (синтетичного контенту) і цифрового телебачення.