- •25)Управління використанням і охороною природних ресурсів та відповідальність
- •26) Адміністративно-правові заходи управління охороною навколишнього природного середовища
- •27) Завдання та зміст державного управління в соціально-культурній сфері
- •28) Адміністративно-правові засади управління соціальним захистом населення
- •29) Система органів соціального захисту населення
- •30) Організаційно-правові засади і система управління охороною здоров'я населення
- •32)§ 1. Організаційно.Правові засади й система освіти
- •§ 3. Наукові заклади й наукові товариства
32)§ 1. Організаційно.Правові засади й система освіти
У сфері освіти розв’язують два основних завдання: освіта й виховання. Для громадян України повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Основним нормативним актом, який регулює освітянську діяльність у державі, є Закон України «Про освіту» ,яким забезпечено доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної,вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток освіти, врегульовано питання надання державних стипендій та пільг учням і студентам; соціального захисту вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, та інш.
Державні стандарти освіти розробляють окремо з кожного освітнього й освітньо-кваліфікаційного рівня. Затверджує їх Кабінет Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на десять років.
Система освіти в Україні складається із закладів освіти,наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та органів самоврядування в галузі освіти.
Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.
В Україні встановлено такі освітні рівні: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта й такі освітньо-кваліфікаційні рівні для фахівців із вищою освітою: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст і бакалавр — кваліфікаційні рівні базової вищої освіти; спеціаліст, магістр — повної вищої освіти.
Державна політика в галузі освіти полягає в тому, що Україна
визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного й культурного розвитку суспільства. Від імені держави політику в галузі освіти в Україні визначає Верховна Рада України (відповідно до Конституції України), а здійснюють органи державної виконавчої влади й органи місцевого самоврядування.
Основними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надає держава; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
33)Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері освіти, керуючись своїми повноваженнями, здійснюють функції щодо державного регулювання зазначеної сфери.
Основні напрями державного регулювання у сфері освіти:
Інтеграція України в єдиний європейський освітній простір
Посилення практичної спрямованості навчання
Втілення в життя принципу «освіта через усе життя»
Формування потреби та здатності особистості до самоосвіти;
Забезпечення якості й доступності освіти
Державний контроль у сфері освіти
Державний контроль за діяльністю навчальних закладів незалежно від форм власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики у галузі освіти. Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм здобуття освіти. Контрольні функції реалізуються під час проведення таких процедур як ліцензування, атестація та акредитація.
Ліцензування - це процедура визнання спроможності навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.
Атестація - це процедура надання дошкільному, середньому, позашкільному та професійно-технічному навчальному закладу права провадити освітню діяльність.
Акредитація - це процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення
З метою здійснення з боку держави належного контролю за діяльністю закладів освіти існує низка органів, серед повноважень яких є здійснення контрольних функцій у зазначеній сфері Перш за все це стосується таких структур, як Державна інспекція навчальних закладів МОН України та регіональні експертні ради з питань ліцензування та атестації навчальних закладів
Державна інспекція навчальних закладів МОН України є урядовим органом державного управління, що діє у складі МОН, йому підпорядковується та бере участь у реалізації державної політики у сфері освіти через здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності
Регіональна експертна рада з питань ліцензування та атестації навчальних закладів (далі - PEP) є постійно діючим органом, який забезпечує додержання вимог до ліцензування юридичних осіб- навчальних закладів та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які надають освітні послуги відповідно до законодавства України у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, а також професійно-технічної освіти (за умови делегування МОН України місцевим органам управління освітою своїх повноважень із формування експертних комісій для проведення ліцензійної експертизи послуг у сфері професійно-технічної освіти) та атестації навчальних закладів
PEP створюється при Міністерстві освіти Автономної Республіки Крим, органах управління освітою обласних, Київської і а Севастопольської міських державних адміністрацій
34)§ 2. Органи управління наукою
Центральним органом виконавчої влади у цій сфері є Міносвіти ,науки, молоді та спорту України. Діяльність Міносвіти ,науки, молоді та спорту України спрямовує Кабінет Міністрів України. Відповідно до покладених на нього завдань центральний орган виконавчої влади в сфері науки: розробляє засади науково-технічного розвитку України; забезпечує розвиток наукового й науково-технічного потенціалу України; організовує та координує інноваційну діяльність; координує розвиток загальнодержавної системи науково-технічної інформації, координує діяльність органів виконавчої влади щодо розроблення загальнодержавних наукових і науково-технічних програм й контролює їх виконання;
Інші центральні органи виконавчої влади здійснюють управління науковою та інноваційною діяльністю у відповідній галузі; визначають напрями її розвитку; спрямовують і контролюють діяльність підпорядкованих їм наукових організацій; організовують виробництво сучасної конкурентоспроможної продукції; відповідають за рівень науково-технічного розвитку відповідних галузей.
Місцеві органи державної виконавчої влади й органи місцевого самоврядування відповідно до своєї компетенції забезпечують виконання державних наукових і науководослідних програм; розробляють та організовують виконання регіональних(територіальних) програм.