- •Міністерстово освіти і науки україни
- •1. Методологічні основи виробничого менеджменту
- •1.1. Об'єкт і предмет вивчення, мета та завдання виробничого менеджменту
- •1.2. Коротка історія розвитку виробничого менеджменту
- •1.3. Сутність і функції виробничого менеджменту
- •Засобивиробництва Продукція Предмети праці Оперуюча система Жива праця Послуги
- •1.4. Менеджмент, як системний процес формування управлінських рішень
- •2.Формування базисних стратегій продукту
- •2.1. Життєвий цикл продукту та особливості виробничого менеджменту по його стадіях
- •2.2. Маркетингова розробка продукту
- •2.3. Формування продуктової програми підприємства
- •3. Проектування нового продукту
- •3.1. Інноваційний процес: зміст та особливості
- •1. За значи-містю
- •5. За відношенням до розробки
- •11. За причинами виникнення
- •6. За масштабами поширення
- •12. За предметом та сферою докладання
- •7. За роллю у процесі виробництва
- •8. За характером задовольняючих потреб
- •9. За степенем новизни
- •3.2. Конструювання нового продукту
- •3.3. Конструкторська підготовка виробництва нового продукту
- •3.4. Технологічна підготовка виробництва нового продукту
- •3.5. Організаційні структури керування інноваційними процессами
- •4.Типи виробничих процесів
- •4.1. Виробничий процес та його структура
- •4.2. Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •4.3. Типи процесів і типи виробництва
- •4.4. Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •4.5. Особливості стратегії процесу в сервісі
- •5.Виробничий цикл
- •5.1. Ритм виробництва та виробничий цикл
- •5.2. Норма часу на операцію
- •5.3. Операційний цикл
- •5.4. Технологічний цикл
- •6. Виробнича потужність
- •6.1. Обсяг виробництва та виробнича потужність
- •6.2. Практичні розрахунки виробничої потужності
- •6.3. Планування виробничої потужності
- •6.4. Обґрунтування виробничої потужності
- •7. Розміщення та організація виробниЧої структуРи підприємства. ВиробнИче планування та керування запасами
- •7.1. Вибір розміщення підприємства
- •7.2. Виробнича структура підприємства та її елементи
- •7.3. Принципи раціонального розміщення підрозділів підприємства
- •7.4. Форми спеціалізаці підрозділів підприємства
- •7.5. Виробнича структура підрозділів підприємства
- •7.6 Організація виробництва непотоковими методами
- •7.7. Організація виробництва потоковими методами
- •7.8. Планування і прогнозування, рівні планування
- •7.9. Завдання створення виробничих запасів
- •7.10. Функції та типи запасів
- •8. Технічне обслуговування виробництва
- •8.1. Інструментальне господарство підприємства
- •8.2. Ремонтне господарство підприємства
- •8.3. Енергетичне господарство підприємства
- •8.4. Організація транспортного господарства підприємства
- •8.5. Організація складського господарства підприємства
- •9. Стратегія якості продукції
- •9.1. Визначення якості продукції
- •9.2. Концепція загального управління якістю
- •9.3. Міжнародні стандарти якості
- •Література Основная литература
- •Дополнительная литература
5.3. Операційний цикл
Тривалість операційного циклу залежить від часу виконання операції над одиницею продукції (штукою), від числа одиниць продукції в партії, що надходить на операцію, від числа робочих місць на операції (число каналів обслуговування у багатоканальному пристрої).
Розрахунок операційного циклу. При розрахунку операційного циклу можливі наступні найпростіші випадки.
1) Одиниць продукції — 1, робочих місць — 1. Операційний цикл T0 У випадку виконання операції на одному робочому місці над одиницею продукції дорівнює нормі часу на операцію ti:
T0 = ti , |
(5.7) |
де ti - норма часу на виконання i-ї операції над одиницею продукції даного найменування.
2) Одиниць продукції — n, робочих місць — 1. Коли на операцію з одним робочим місцем приходить партія продукції розміром п штук, операційний цикл Т0 дорівнює сумарному часу виконання операції над всією партією. Оскільки предмети праці однакові, вони проходять операцію послідовно та вимагають витрат часу ti на одиницю продукції, тому операційний цикл збільшується в п разів:
T0=nti |
(5.8) |
3) Одиниць продукції — n, робочих місць — q. Коли на операції є qi однакових робочих місць, можна запустити на них партію для паралельного виконання операції відразу над декількома одиницями продукції. Операційний цикл Т0 скоротиться у q разів:
|
(5.9) |
де qi — число робочих місць для виконання i-ї операції над партією продукції даного найменування.
Можливі різні варіанти формування прийнятої до розрахунку ti, коли у неї включаються або не включаються ті або інші складові витрат часу. Зокрема, підготовчо-заключний час на партію tnз може задаватися у вигляді самостійної складової операційного циклу Т0 або включатися до складу ti розраховуючи на штуку — tnз /п.
Порядок проходження партії через операцію. Операція може мати складну структуру й складатися з багатьох переходів, виконуваних на одному робочому місці. Під переходом розуміється частина операції, яка виконується над однією або декількома поверхнями деталі одним або декількома інструментами одночасно при одному режимі різання. У цьому випадку на операційний цикл Тo впливає порядок проходження партії через операцію, тому що від цього залежать витрати часу, зокрема, на установку й зняття деталі в устаткуванні, а також на переналагодження устаткування при чергуванні переходів. На рис. 5.4 показані два можливих види проходження партії через операцію:
а) поперехідне проходження, при якому вся кількість предметів праці проходить спочатку через перший перехід, потім через другий перехід, потім через третій і так до останнього переходу операції. Процес виконання операції для окремих одиниць продукції носить перервний характер,
1 2 3 4
Перехід 1
Переналагодження
1 2 3 4
Перехід 2
а)
Установка, зняття
Перехід 1 Перехід 2 Перехід 3 Перехід 4
1 2 3 4
б)
Рис 5.4. Види проходження партії продукції в операції:
а) - попереходне; б) – поопераційне
а для партії в цілому - безперервний;
б) поопераційне проходження, при якому спочатку перший предмет праці проходить через всі переходи, потім другий, третій, і так до останньої одиниці партії продукції. Процес виконання операції для одиниці продукції носить безперервний характер, а для партії в цілому - перервний.
Доцільність вибору того або іншого виду проходження партії визначається тим, при якому з них сумарний час на виконання операції над партією (операційний цикл Т0) буде мінімальним. При попереходному проходженні збільшується час на установку й зняття кожної деталі по кожному переході, при пооперацйному - час на переналагодження робочого місця після кожного переходу. Якщо прийняти для спрощення, що час на обробку по переходах, установку та зняття деталі для обох видів проходження однаковий, то різниця у тривалості операційного циклу при попереходному TОА та пооперацйному TОВ проходженні, згідно з цикловими графіками на рис. 5.4, буде дорівнювати:
(5.10) |
де п - розмір партії продукції;
Р — число переходів у даній операції;
tу — час на установку й зняття деталі;
Тп — час переналагодження робочого місця при чергуванні переходів.
При позитивному значенні цієї різниці доцільне застосування поопераційного проходження, при негативному - попереходного. Орієнтовно можна вважати, що попереходне проходження доцільно застосовувати у тих випадках, коли предмети праці не важкі та не громіздкі, поопераційне - коли час на переналагодження робочого місця незначний.