5. Роздуми над розповіддю «Для чого Саші си­ла?».

Цієї осені Саша подорослішав на рік і вирішив по­просити тренера записати його в «атле­ти». Для хоробрості і друзів з собою взяв.

— Ну що з вами робити? — сказав Валерій Анатолійо­вич.

Він розказав хлопчикам про будову людського ор­ганізму, які навантаження шкідливі і які корисні. Але го­ловне — він дозволив їм тренуватися поруч з богатирями, яких знають всі хлопці.

Саша побоювався, що буде «на побігеньках» у дорослих хлопців. Але скоро його побоювання розсіялися.

«Допомогти?» — питає хто-небудь із них, коли Саша з однолітками возиться біля снаряда. І обов'язково допома­гають. Хвалитися силою — нижче їхньої гідності.

Одного разу побачив Саша, як розізлився на його дру­га Костика Едик Смірнов. «От по шиї отримає» — поду­мав Саша. А Едик і пальцем Костика не зачепив. Сильні в бійку не лізуть. Вони можуть тільки захищати.

Саша з друзями тренування не пропускають. Твердо вирішили стати сильними. А вже добрими і справедливи­ми — це само собою розуміється. В повній відповідності з правилами сильних.

• Який висновок можна зробити з цієї розповіді?

• Чи вихвалялися старші своєю силою?

• Сподобалася вам розповідь?

IV. Підсумок класної години.

Моральні правила «Я — людина серед людей».

Цінують не за словами, а за ділом.

Потрібно завжди бути скромним, не вихвалятися, не зазнаватися, не обіцяти того, чого ти не можеш.

Не будь хвальком! Не вихваляйся своїми успіхами, знаннями, речами.

Допоміг товаришеві — не підкреслюй цього, нікому не хвалися.

Старайся робити добро скромно, непомітно.

В назві цих моральних правил вжито одне маленьке чарівне слово. Знайдіть і назвіть його. (Я)

• Правильно казала

Нам бабуся наша:

«Сама себе хвалить

Лиш гречана каша».

• Ці, можливо, діти

Дуже мудрі. Може.

Та себе хвалити

Самим не пригоже.

• Вам ще краще буде,

Як хоч раз на рік

Вас похвалять люди,

А не ваш язик.

• В будень і на свято

Ми таких стрічали.

В нас їх є багато.

Звуть їх — самохвали.

Загадки-примовки

Особливо подобаються молодшим школярам римовані загадки, які‚ крім розвитку кмітливості, розширення кругозору, добре тренують пам’ять учнів‚ прищеплюють їм любов до віршованих творів.

Серед таких загадок найдоступнішими для учнів 1 -4 класів є так звані за-гадки-примовки, в яких при загадуванні не називається останнє слово-відгадка‚ що добре римується з попередніми.

1. Дивний ключ у небі лине

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі відлітають ...

(журавлі)

2. Першим я приніс весну.

Пробудив усе від сну.

Заспіваю під вікном‚

Звуть мене усі...

(шпаком)

3. Ростом він маленький,

Сірий‚ чепурненький.

Справжній молодець.

Хто він? ...

(горобець)

4. Що за дивна непосида

На стежину шишки кида?

3 гілки скік та скік на гілку.

Упізнали, друзі‚...

(білку)

5. У садочку понад тином

Я зробив собі хатину‚

Він навколо обдивився,

Засміявся й оселився.

Здогадались, ви‚ однак‚ –

Оселився у нас ...

(шпак)

6. Відлітають за моря‚ у краї далекі‚

На будинках гнізда в’ють‚

Звати їх ...

(лелеки)

7. Ти відгадай мою загадку,

Вгорі тремтить сіренька цятка‚

Й пісні співає голосні.

Та жаль‚ що тільки навесні.

Ну називай же без відмовок,

Що ця пташка...

(жайворонок)

8. У зеленому жакеті‚ галасує в очереті,

Хоч і плавати мастак‚

А не риба і не рак.

Звуть його в народі...

(кряк)

9. Що за звір у тиху нічку

Понанизує кислички

На свою колючу спину.

1 несе собі в хатину‚

Що ген-ген біля ріки‚

Де берізки та дубки

А на ньому піджачок

Тканий з гострих голочок.

Звір відомий...

(їжачок)

10. Один плід ми їли‚ вчотирьох за стіл сідали‚

Ледве-ледве подолали півгодини смакували

Розстебнули пояски‚ ще й залишились скибки.

Щоб не було дивини‚ скажем: їли ...

(кавуни)