28. Система стратегічних цілей підприємства та вимоги до них.

Сформульовані загальні цілі і цілі підрозділів поєднують у систему, використовуючи «дерево (ієрархію) цілей», і доводять їх до кожного структурного підрозділу і кожного робочого місця. Лише за умови усвідомлення працівниками єдності індивідуальних поточних завдань і загальних цілей підприємства система цілей діє, як ефективний інструмент стратегічного управління. Раціонально вибуду-вана система цілей підприємства, яка поєднує стратегічні, тактичні, оперативні і поточні цілі, сприймається у колективі як своєрідний внутрішній закон.

Ієрархія цілей підприємства впливає на його структуру, орієнтує діяльність усіх підрозділів на досягнення вищих цілей. За правильної її побудови кожен підрозділ, досягаючи своїх цілей, забезпечує досягнення загальних цілей організації. Тому на підприємствах, які ефективно функціонують на ринку, система цілей чітко структурова-на. Особливістю цієї системи є певна залежність цілей одна від одної, у ній безвідмовно функціонує механізм оновлення цілей. Ще одна характерна особливість системи цілей полягає в тому, що конкретні цілі можуть випливати одна з одної, утворюючи своєрідне «дерево цілей» (рис. 1.3). «Стовбур» його умовно відповідає місії організації; від нього відходить кілька великих «гілок», що символізують загал ьноорганізаційні стратегічні цілі, які розгалужують на дрібніші цілі, що відповідають специфіці функціональних підрозділів; найнижчий рівень цілей стосується первинних ланок і окремих робочих місць.

Рис.1.3. "Дерево цілей" підприємства

а- генеральна мета

б- цілі I рівня (стратегічні)

в- цілі II рівня (тактичні)

г- цілі III рівня (оперативні)

Побудова «дерева цілей» спонукає менеджерів-аналіти-ків до пошуку зв’язків між загальними стратегічними цілями і підрозділами, видами діяльності, робочими місцями, завдяки яким відбуватиметься досягнення цільових постанов.

«Дерево цілей» дає змогу описати їх ієрархію, для чого здійснюють послідовне декомпонування головної мети на підцілі за такими правилами:

- загальна мета повинна містити опис кінцевого результату, пов’язаного з місією і стратегічним баченням;

- при розгортанні загальної мети в ієрархічну структуру цілей необхідно враховувати, що реалізація підцілей кожного наступного рівня є необхідною умовою досягнення цілі попереднього рівня;

- при формулюванні цілей необхідно описувати бажані результати, а не способи їх досягнення;

- підцілі кожного рівня повинні бути незалежні одна від одної і не виводитися одна з одної;

- основа «дерева цілей» повинна містити завдання, тобто опис робіт, які можуть бути виконані у певний спосіб й у встановлений термін.

«Дерево цілей» є своєрідним цільовим каркасом організації, кількість рівнів якого залежить від масштабів і складності цілей, існуючої чи передбачуваної організаційної структури, ієрархічності побудови менеджменту.

При побудові «дерева цілей» здебільшого використовують такі методи:

а) декомпонування - поділ системи цілей на окремі складові (підсистеми), кожна з яких розглядається окремо з метою виявлення зв’язків між ними. Основне правило побудови «дерева цілей» вимагає повноти редукції (лат. reductio - повернення) - зведення складного явища, процесу, системи до простих складових; спрощення. Крім того, «дерево цілей» має якомога повніше відображати процес або явище. На кожному його рівні сукупність підцілей повинна бути достатньою для опису цілей вищого рівня. Всі цілі повинні бути зорієнтовані на конкретні економічні та інші показники і терміни роботи. Також вони не повинні суперечити одна одній по вертикалі і горизонталі;

б) дезагрегація (розмежування, відокремлення) цілей. Більшість стратегічних цілей мають агрегований (складний, багатоплановий) характер. Тому їх необхідно побачити у взаємозв’язках усіх складових, послідовно виокремлюючи цілі нижчих рівнів (підцілі);

в) моделювання необхідних умов при побудові «дерева цілей». Для цього сформульовану генеральну мету пропонують експертам для аналізу і побудови «дерева цілей». Як правило, експерти розробляють кілька «дерев» для різних стратегічних альтернатив.

У цій роботі важливо мати на увазі не тільки ієрархію, а й динаміку цілей - розвиток цілей за певний час. Завдяки цьому вдається оперативно вносити необхідні корективи як в окремі цілі, так і в їх загальну систему.

За призначенням «дерево цілей» може бути нормативним (характеризує плановану систему цілей) і фактичним (виражає реальний поточний стан системи цілей з огляду на можливості і фактичну діяльність підприємства). На підставі визначення розбіжностей між нормативним і фактичним «деревами цілей» встановлюють й аналізують стратегічні розриви - розбіжності між проектованою і реальною системами цілей.

Така робота є важливим етапом у стратегічному управлінні, адже успішна її організація дає змогу сформулювати систему фактичних цілей, тотожну нормативній, і завдяки цьому досягти бажаного стану підприємства у його внутрішньому розвитку, очікуваних позицій у конкурентній боротьбі.

За будь-якого методу побудови «дерева цілей» необхідно дотримуватися таких вимог і правил: цілі мають бути сформульовані для кожного напряму діяльності підприємства, кожного підрозділу, від яких залежить досягнення загального стратегічного результату.

Загалом «дерево цілей» дає змогу уявити цілісну картину взаємозв’язків майбутніх подій, побачити зміст конкретних завдань підприємства і його підрозділів, оцінити їх важливість. Воно складається із цілей усіх ієрархічних рівнів підприємства на різних напрямах діяльності. Досягнення головної мети спирається на реалізацію підпорядкованих їй конкретних цілей, підцілей. Завдяки цьому досягається максимальна конкретизація основних параметрів мети, якими є кількісне вираження очікуваних результатів, терміни їх досягнення тощо.