Міністерство освіти і науки України

Національний університет

«Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Кафедра історії держави і права України та зарубіжних країн

КУРСОВА РОБОТА

з історії держави та права зарубіжних країн

на тему: Законодавчі акти уряду А.Лінкольна за часів Громадянської війни 1861-1865 рр

Студентки 1 курсу 16 групи

ІПКОПу

напряму підготовки 6.030401 «Правознавство»

спеціальності 6.030402«Правознавство»

Тютюнник М.О

Керівник: асистент Пономарьова Г.П

Національна шкала_______________

Кількість балів:_____ Оцінка: ECTS____

Члени комісії _________ ___________________

__________ __________________

_________ ___________________

м.Харків-2014 рік

ПЛАН

1. Вступ

2. Економічний і політичний розвиток США в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.

3. Громадянська війна в США:

3.1 розкол Союзу і утворення Конфедерації південних штатів;

3.2 два періоди громадянської війни;

3.3 законодавчі акти і політичні заходи уряду А. Лінкольна у 1862-1863 рр.;

3.4 реконструкція півдня.

4. Наслідки громадянської війни в економіці та політичному устрої США.

5. Висновок

6. Список використаної літератури

1.Вступ

Становлення США як держави- складний і довгий процес.Але американський народ зумів досягти поставленої мети- позбавитися від статутсу колонії і стати незалежною державою.Зараз це одна з найрозвиненіших країн світу.

Особливої уваги заслуговує Громадянська війна 1861-1865 рр та законодавчі акти Авраама Лінкольна, прийняті під час цієї війни. Адже саме завдяки ним в США було скасоване рабство, яке гальмувало розвиток держави.

Отже, предметом даної курсової роботи є дослідження законодавчих актів,прийнятих урядом А.Лінкольна. Об’єкт- законодавчі акти уряду А.Лінкольна.

Мета курсової- вивчити і проаналізувати законодавчі акти уряду А.Лінкольна,за яких обставин вони були прийняті та які мали наслідки для подальшого розвитку держави.

Відповідно до мети виникає потреба вирішення таких завдань:

• Дослідити причини та передумови Громадянської війни 1861-1865 рр

• З’ясувати основні етапи війни та її насліди для подальшого розвитку країни

• Визначити умови прийняття законодавчих актів уряду А.Лінкольна та дослідити наслідки їх прийняття для подальшого існування держави

• Розглянути Реконструкцію Півдня як один з наслідів Громадянської війни

Методологічною основою є праці відомих українських та російських істориків, законодавчі акти США. Темі Громадянської війни та законодавчих актів велику увагу приділили такі вчені як Страхов М.М., Бельцев Я.М., Ліванцев К.Є.,Решетов В.В, Іванян Є.А. Структура роботи: курсова робота скдадається зі вступу, трьох розділів, висновка та списку використаної літератури.

2.Економічний і політичний розвиток сша в кінці хvііі – першій половині хіх ст.

США після здобуття незалежності були країною найбільш динамічного розвитку. Із 1820 р. до 1860 р. частка країни у світовому промисловому виробництві зросла з 6 до 15%. Цьому сприяла низка чинників, а саме:

•   за період із 1776 р. по 1867 р. територія США збільшилася з 1 млн до 9,369 млн кв. км;

•   наявність вільних земель на Заході країни, що активно колонізувались;

•   швидке зростання чисельності населення - з 4 млн 1776 р. до 31 млн 1860 р. Основним джерелом збільшення населення стала еміграція. Емігрантів приваблювало ліберальне законодавство, можливість реалізувати свої здібності, розбагатіти;

•   наявність значних природних ресурсів.

Наприкінці XVІІІ ст. у США розпочався промисловий переворот.

У 1790 р. англійський механік-іммігрант Слейтер сконструював і запустив прядильну машину Аркрайта, а 1793 р. винахідник Елі Уїмні створив машину з очищення бавовни. Тоді ж було збудовано першу текстильну фабрику. Проте символом початку промислового перевороту в США виявилася не парова машина, а водяне колесо, яке стало приводом для прядильних машин. Парові машини набули поширення лише у 20-30-х pp. XIX ст.

Здобутком американців стало те, що завдяки винаходові Роберта Фултона парову машину було встановлено 1807 р. на суднах. Це стало могутнім поштовхом для розвитку водного транспорту, збільшення товарообороту і, отже, виробництва. Кораблі з паровими двигунами стали найшвидшим транспортом. Територія США за короткий час вкрилася мережею каналів. У єдину водну систему були з'єднані Великі озера та басейн річки Міссісіпі, південний захід країни. За 13 років було збудовано канал між Нью-Йорком і Буффало.

У 40-х pp. XIX ст. почався бум залізничного будівництва. Залізниці простягнулися від Атлантичного до Тихоокеанського узбереж США, з півдня на північ. Кожні п'ять років довжина залізниць подвоювалась.

Розвиток транспорту сприяв розвиткові металургії та машинобудування.

Особливістю розвитку американської промисловості стала помітна роль європейського капіталу. Це було викликано тим, що високі темпи розвитку економіки давали високу норму прибутку, а також протекціоністською політикою уряду (імпорт обкладався 75-відсотковим митом, що робило невигідним імпорт).                                  

Всі економічні досягнення мали місце на Півночі США. Це пояснюється особливостями господарства на Півдні та Півночі країни. На Півдні розвивалося плантаційне господарство, засноване на праці чорних рабів. Плантації були постачальниками сировини та деяких продовольчих товарів (тютюн, цукрова тростина, рис) для промислових центрів Західної Європи та Півночі США. Що більше зростав попит на сировину, то жорстокішою ставала експлуатація невільників. Рабство було однією з форм позаекономічного примусу.

Існування плантаційного господарства пояснюється тим, що продукція, яку воно виробляло, не потребувала застосування складних знарядь і висококваліфікованої праці, а лише посилення експлуатації, збільшення посівних площ і кількості рабів. Так, 1860 р. на плантаціях Півдня працювало 3,5 млн рабів.

З моменту створення США перед ними стояла проблема західних територій - плодючих степів (прерій), лісів, багатих на мінеральні ресурси та заселених нечисленними племенами, основним заняттям яких було полювання. Як плантатори, так і фермери прагнули оволодіти новими землями на Заході. Це зумовило експансіоністську політику американського уряду.

Для утворення США Англія поступилася землями до р. Міссісіпі. На початку XIX ст. Сполучені Штати придбали у Франції Луїзіану (територія на захід від Міссісіпі), а в Іспанії - Флориду. У 40-х pp. США після війни з Мексикою відняли в неї Техас і Каліфорнію. Так США за короткий час оволоділи територіями від Атлантичного до Тихого океану. На початку XIX ст. налічувалося 45 штатів і 5 територій.

Нові області спершу ставали територіями, що користувалися самоуправлінням, але не посилали своїх представників до конгресу. Якщо чисельність населення нової території сягала 60 тис.-осіб, вона могла просити про прийняття її до гурту штатів, виробити собі конституцію і вступити-до союзу повноправним членом.

Водночас усе чіткішою ставала різниця в суспільно-економічному розвитку північних і південних територій США. Якщо на Півночі панувала капіталістична система вільної найманої праці, то на Півдні установилася система плантаційного господарства, яка ґрунтувалася на праці негрів-рабів. Ця різниця стала дуже швидко набувати непримиренних суперечностей, що поглиблювалися з кожним роком.

Річ у тім, що з двох основних завдань, які стояли перед північно-американською революцією, повністю і остаточно було вирішено тільки одне - політичне. Тринадцять англійських колоній у Північній Америці звільнилися від метрополії, завоювали незалежність і утворили суверенну державу - Сполучені Штати Америки. Але друге завдання -суспільно-економічне, не було вирішене. Рабство негрів не було знищено, плантаційна система збереглася і розвивалася в південних штатах. Не було вирішене і аграрне питання.

Протистояння між промисловими північними штатами і рабовласницьким Півднем загострювалося під час вступу нових штатів до Союзу. На нові території претендували штати Півночі, яким вкрай необхідно було розширяти ринок збуту для своїх товарів. Крім того, рабовласницькі відносини на Півдні заважали вирішенню проблеми вільних робочих рук. Але нові землі були потрібні і південним штатам, які намагалися поширити рабовласницьку систему на нові території. Плантаційне господарство, яке було зайняте вирощуванням бавовни, тютюну, цукрової тростини, працювало головним чином на експорт, а свою потребу в промислових товарах задовольняло, як правило, за рахунок англійських виробів.