20. Способи вираження граматичного значення

Граматичне значення — узагальнене, абстрактне значення, властиве цілому ряду слів, словоформ, синтаксичним конструкціям, яке має в мові своє регулярне й стандартне вираження.

Граматичні значення виражаються різними матеріальними засобами, які об'єднуються у групи, які називаються способами. Граматичні способи зводяться до таких: 1) афіксація; 2) чергування; 3) наголос; 4) повтори; 5) словоскладення; 6) суплетивізм; 7) спосіб службових слів; 8) спосіб порядку слів; 9) спосіб інтонації.

До синтетичних способів(знаходяться у межах слова) належать: Афіксація - це вираження граматичних значень за допомогою афіксів (суфіксів, префіксів, закінчень тощо). Оскільки в мовах світу використовуються різноманітні афіксальні засоби, то в афіксальному способі виділяють такі його різновиди: а) суфіксація - укр. перечитати - перечитувати (недоконаний вид), спати - спатоньки (значення пестливості), гарний - гарніший (вищий ступінь). б) префіксація - укр. нести - занести, внести, принести, піднести, перенести; в) конфіксація - вираження граматичних значень комбінацією з двох афіксів - префікса й суфікса; г) інфіксація - вираження граматичних значень за допомогою інфіксів, тобто морфем, вставлених у середину кореня; ґ) трансфіксація - вираження граматичних значень за допомогою трансфіксів; д) нуль-афіксація, тобто відсутність афікса в одній з форм парадигми за наявності афіксів в інших формах. Укр. стіна - стін, робота – робіт

Чергування (внутрішня флексія) - засіб вираження граматичних значень, характерний для індоєвропейських мов. в українській та російській мовах за допомогою чергування виражається граматичне значення виду (зібрати - збирати, нарвать - нарывать), в англійській та німецькій - часу та числа (sing "співати", "співаю" - sang "співав")

Наголос - фонетичний засіб вираження граматичного значення. Зміна місця наголосу в парадигмі слова є способом розрізнення форм цього слова. Словоскладення - поєднання кореневої морфеми з кореневою, внаслідок чого з'являється нове слово.

Суплетивізм-утворення граматичних форм одного й того ж слова від різних коренів або від різних основ. Наприклад: брати (недоконаний вид) - взяти (доконаний вид)

До аналітичних способів(знаходяться поза словом ) належить вираження граматичного значення за допомогою службових слів, інтонації та порядку слів. Службовими словами, які виражають граматичні значення, є артиклі, прийменники, післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, "пусті слова", сполучники та частки. Інтонація є засобом вираження граматичних значень на рівні синтаксису. За допомогою інтонації виражаються: модальність речення, розрізнення сурядності й підрядності, виділення вставних слів і речень.

Спосіб порядку слів. Цей спосіб у деяких мовах у певних випадках розрізняє: а) підмет і додаток, б) означення и означуване.

21. Граматичне значення та його відмінності від лексичного

Граматичне значення — це таке абстраговане поняття, яке оформляє лексичне значення слова й виражає різні його відношення за допомогою граматичної форми. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять єдність своїх складників та утворюють граматичну категорію^]

За роллю в мові граматичні значення слова поділяються на класифікаційні, синтаксичні і номінативні.

• Класифікаційні граматичні значення виступають у різних словах і є постійними, незмінними. Вони, як правило, зумовлені лексичним значенням слова. Такими в українській мові є належність до частини мови (синь, синій, синіти), вид дієслів (йти, прийти), рід іменників (рік, ріка).

• Синтаксичні граматичні значення використовуються лише для зв'язку слів у реченні. Вони виступають у тому самому слові і є змінними. Ніякого реального змісту ці значення самі по собі не виражають. Такими є рід, число і відмінок прикметників, рід і число дієслів, певною мірою відмінки іменників.

• Номінативні граматичні значення виступають теж у тому самому слові, але виражають ті чи інші найзагальніші властивості буття і тим доповнюють, уточнюють лексичне значення слова. Таку роль виконує, зокрема, число іменника: Ступені порівняння прикметників

З погляду відношення граматичних значень до дійсності їх ще можна поділити на реальні й формальні.

• Реальні граматичні значення несуть певну інформацію про дійсність (це і частини мови, і ступені порівняння прикметників, і час дієслова, і в певних випадках рід іменників, відмінок іменника).

• Формальні граматичні значення в межах слова не мають відношення до дійсності, а в реченні вони виконують синтаксичну роль, допомагаючи правильно моделювати дійсність, відображувану в словах.

• Граматичне значення слова - це певний набір ознак, що дозволяють слову змінювати свою форму. Так, у дієслова - це ознаки часу, особи, числа і т.д., а у причастя - часу, теперішнього або минулого, роду, числа і відмінка.