- •1. Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки.
- •2. Становлення виховання як процесу соціалізації людини (основні підходи). Виховання людини в первісному суспільстві.
- •3. Виховання і навчання людини в країнах Стародавнього Сходу.
- •4. Проблема виховання у філософських теоріях Стародавньої Греції (Демокрит, Сократ, Платон, Аристотель).
- •5. Школа і педагогіка в Стародавньому Римі.
- •6. М.Ф. Квінтіліан про організацію та методику навчання, вимоги до вчителя.
- •7. Спартанська й афінська системи виховання: порівняльний аналіз.
- •8. Зміст та виховне значення «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
- •9. Характеристика школи й освіти доби Європейського Середньовіччя.
- •10. Виникнення перших університетів у Західній Європі. Організація навчального процесу та особливості управління.
- •11. Педагогічні погляди гуманістів доби українського Відродження (ф. Рабле, т. Мор, т. Кампанелла, м. Монтень). Характеристика основних педагогічних творів.
- •12. Я.А. Коменський про мету, завдання та принципи освіти й виховання.
- •13. Класно-урочна система я.А. Коменського, роль учителя в сучасних умовах. Шляхи вдосконалення класно-урочної системи.
- •Підручники я.А.Коменського
- •14. Я.А.Коменський про вікову періодизацію та систему шкіл.
- •15. Дидактичні погляди я.А. Коменського. (див. 12)
- •Вікова періодизація та система шкіл я. Коменського
- •16. Основні положення праці я.А.Коменського «Материнська школа»
- •17. Я.А.Коменський про особистість учителя та вимоги до нього.
- •18. Педагогічні погляди к.А. Гельвеція та д. Дідро. Порівняльний аналіз.
- •19. Аналіз роботи д. Дідро «План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду».
- •20. Проблема фізичного, морального, розумового та трудового виховання в педагогічній теорії Дж. Локка.
- •21. Філософсько-педагогічні погляди Дж. Локка. Аналіз роботи «Думки про виховання».
- •22. Ідея загальнолюдського виховання в працях ж.-ж. Руссо та г. Сковороди. Порівняльний аналіз.
- •Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо
- •Педагогічні погляди г. С. Сковороди
- •23. Порівняльний аналіз педагогічних концепцій Дж. Локка та я.А.Коменського.
- •24. Діяльність братських шкіл в Україні, їх роль щодо розвитку мови, науки, культури, освіти.
- •25. Характеристика «Статуту Львівської Братської школи 1586 року. Порядок шкільний».
- •26. Українська педагогічна думка епохи Відродження хvі-початку хvii ст. (с. Зизаній, л. Зизаній, п. Беринда, і. Галятовський, г. Смотрицький, і. Борецький та інші).
- •27. Становлення та розвиток вищих навчальних закладів в Україні: Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •Острозька школа-академія
- •Києво-Могилянська академія
- •28. Особливості навчального процесу в Києво-Могилянській академії. Організаційно-просвітницька діяльність п.Могили.
- •29. Вплив педагогічних поглядів та діяльності с. Полоцького й є. Славинецького на становлення Слов’яно-греко-латинської академії.
- •30. Аналіз праці є. Славинецького «Громадянство звичаїв дитячих».
- •31. Значення роману ж.Ж. Руссо «Еміль, або Про виховання» у розвитку світової педагогічної думки.
- •32. Просвітницька діяльність ф. Прокоповича та м. Козачинського.
- •33. Сутність та педагогічне значення ідеї «спорідненої праці» г. С. Сковороди, її вплив на розвиток національної педагогічної думки.
- •34. Сутність ідеї природовідповідного виховання г.С.Сковороди та шляхи її реалізації («Благодарний Еродій», «Вбогий жайворонок»). (див. 33)
- •35. Основні етапи педагогічної діяльності і.Г. Песталоцці.
- •36. Теорія елементарної освіти і.Г. Песталоцці.
- •37. Вплив демократичних ідей і.Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії та шкільної практики.
- •38. Педагогічна теорія і.Ф. Гербарта.
- •39. Аналіз праці і.Ф. Гербарта «Загальна педагогіка, що виводиться з мети виховання».
- •40. І.Ф. Гербарт про процес навчання.
- •41. Дидактичні погляди ф.-а.В. Дістервега.
- •42. Аналіз праці а. Дістервега «Посібник для освіти німецьких учителів».
- •43. Ідея розвивального навчання в педагогічних концепціях й.Г.Песталоцці, і.Ф.Гербарта та ф.-а.В.Дістервега.
- •44. Ідея природовідповідності в працях я.А.Коменського, ж.-ж.Руссо, і.Г.Песталоцці та ф.-а.В.Дістервега.
- •45. Освітні реформи на початку хvііі ст. В Російській імперії. М.Ломоносов, його значення в розвитку педагогіки та школи
- •46. Питання виховання в європейських соціальних теоріях хіх ст. (р.Оуен, ш.Фур’є, к.Сен-Сімон).
- •47. Розвиток педагогічної думки в Україні у першій половині хіх ст. (і.П.Котляревський, м.Максимович, о.В.Духнович).
- •48. Діяльність перших університетів в Україні першої половини хіх ст. Харківський та Київський університети.
- •49. Просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. (т.Шевченко, п.Куліш, м.Костомаров).
- •50. Діяльність представників демократичної педагогіки 30-40 років хіх ст. В Російській імперії. Аналіз статті м.Добролюбова «Про значення авторитету у вихованні».
- •51. Шкільні реформи 60-х рр. Хіх ст. В Російській імперії. «Положення про початкові народні училища» 1864 р., «Устав гімназій та прогімназій» 1864 р.
- •52. Педагогічна діяльність м.І.Пирогова.
- •53. Аналіз статті м.Пирогова «Питання життя» та її значення для розвитку педагогічної думки.
- •54. Життєвий шлях та суспільно-педагогічна діяльність к.Д.Ушинського.
- •55. Філософські та природничі основи педагогічної теорії к.Д.Ушинського.
- •56. Ідея народності виховання к.Д.Ушинського та шляхи її реалізації. Статті «Про народність у суспільному вихованні», «Рідне слово».
- •57. Ідея гармонійного розвитку особистості в роботах к.Д.Ушинського. Аналіз праці «Людина як предмет виховання».
- •58. К.Д.Ушинський про професійну підготовку вчителя.
- •59. К.Д.Ушинський про педагогіку як науку і мистецтво. Аналіз статті «Про користь педагогічної літератури».
- •60. Аналіз статті к.Ушинського «Праця в її психічному і виховному значенні».
- •61. Мета та завдання морального виховання в педагогічній теорії к.Д.Ушинського.
- •62. Дидактична теорія к.Д.Ушинського та його діяльність як методиста («Рідне слово» та «Дитячий світ»).
- •63. К.Д.Ушинський про урок та вимоги до вчительської професії.
- •64. Ідея вільного виховання л.М.Толстого, її втілення в практику роботи Яснополянської школи.
- •65. Проблема розвитку дитячої активності та творчості в педагогічних працях л.М.Толстого.
- •66. Проблеми української національної школи у творчості просвітителів кінця хіх – початку хх століття (і.Франко, м.Коцюбинський, Леся Українка).
- •67. Педагогічні пошуки на межі хіх-хх століть. Е.Кей та м.Монтессорі.
- •68. Характеристика експериментальної педагогіки кінця хіх-початку хх ст. (в.-а.Лай, е.Мейман, а.Біне).
- •69. Характеристика прагматичної педагогіки кінця хіх початку хх ст. Дж.Дьюї.
- •70. Історико-педагогічні концепції м.Драгоманова й м.Грушевського: порівняльний аналіз.
- •71. Педагогічні погляди та освітня діяльність м.Корфа.
- •72. Проблеми української національної школи у творчості просвітителів кінця хіх-початку хх ст. (б.Грінченко, х.Алчевська).
- •73. Розвиток педагогічної думки в Україні за роки Радянської влади. Діяльність в.Затонського, м.Скрипника, я.Ряппа.
- •74. Поради с.Васильченка та т.Лубенця щодо організації шкільної справи в Україні.
- •75. Українська педагогічна думка першої половини хх століття. Педагогічні погляди с.Русової, і.Огієнка.
- •76. Ідея політехнізму в роботах російських та українських педагогів (20-ті – початок 30-х років хх ст.).
- •77. Ідеї громадянського виховання г.Кершенштайнера.
- •78. А.С.Макаренко про виховання особистості в колективі та через колектив. Використання його ідей в практиці роботи сучасної школи.
- •79. Проблеми сімейного виховання в працях а.С.Макаренка («Книга для батьків», «лекції про виховання дітей»).
- •80. А.С.Макаренко про поєднання навчання з продуктивною працею («Педагогічна поема», «Прапори на вежах»).
- •81. А.С. Макаренко про педагогічну працю та вимоги до вчителя.
- •82. Особливості розбудови загальної, професійної та вищої школи в Україні 20-30-х рр. Хх ст.
- •83. Ідеї національного виховання української молоді г.Г.Ващенка. Аналіз праці «Виховний ідеал».
- •84. Етнічні засади родинного виховання в праці в.О.Сухомлинського «Батьківська педагогіка».
- •85. Ідея громадянського виховання особистості в роботах а.С.Макаренка, г.Г.Ващенка та в.О.Сухомлинського.
- •86. В.О.Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз роботи «Розмова з молодим директором школи».
- •87. Аналіз праці в.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям».
- •88. В.О.Сухомлинський про розумове виховання школярів
- •89. Педагогічна діяльність в.О.Сухомлинського та сучасність. Аналіз праць «Сто порад учителю» та «Павлиська середня школа».
- •90. Перший з’їзд педагогічних працівників України. Аналіз концепції «Освіта (Україна ххі ст.)». Шляхи розвитку української системи освіти на сучасному етапі.
1. Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки.
Предмет і завдання історії педагогіки
Становлення нової освітньої системи в сучасній Україні потребує фахівців, що володіють знаннями кращих національних освітніх традицій, а також педагогічної спадщини всього людства. Природно, що у цьому зв'язку виникає необхідність долучитися й до основ історико-педагогічної науки. Історія педагогіки є порівняно молодою наукою. Започатковані ці дослідження у XIX столітті.
Історія педагогіки — це наука, яка вивчає ретроспективне становлення та розвиток освітніх і виховних систем від найдревніших часів і до сьогодення.
Предметом історії педагогіки є процес виникнення, становлення і розвитку основних педагогічних категорій: «навчання», «освіта», «виховання», педагогічних систем та концепцій, а також унікального досвіду освітньої й виховної практики.
Вивчення історії педагогіки дає змогу усвідомити, що на всіх етапах історичного розвитку школа і педагогічна думка відображали потреби суспільного прогресу. Таке вивчення переконує, що розвиток наукового знання впливав на теорію і практику виховання. Практика, в свою чергу, служила основою розвитку педагогічних теорій. Також доводиться, що основою будь-якої істинно наукової педагогічної концепції є народно-педагогічна спадщина.
У вивчення історії педагогіки покладено культурологічний підхід, за яким ретроспектива освітніх і виховних систем розглядається як пласт педагогічної культури, який, в свою чергу, є складовою загальнолюдської культури.
Історико-педагогічні знання та їх розуміння базуються на принципах історизму, логічного взаємозв'язку та об'єктивності (науковості).
Принцип історизму ставить за мету виявити точно час і місце виникнення того чи іншого педагогічного явища, концепції чи системи. Також він передбачає окреслення складнощів і труднощів утвердження тих чи інших освітньо-виховних явищ. Тут передусім варто враховувати той факт, що історія педагогіки є наукою історичною, а тому її знання враховують набутки загальної історії. Реалізація принципу історизму призводить до виявлення новацій у педагогічному досвіді минулого і, разом з тим, дозволяє оцінити його з позицій сьогодення, тобто показує обмеженість тих чи інших освітньо-виховних систем вимогами свого часу. У такий спосіб історико-педагогічне знання виявляється у його динаміці та повноті розвитку.
Значення принципу логічного взаємозв'язку полягає насамперед у тому, що освіта й виховання виникають не ізольовано, а в складній системі суспільного розвитку. Вони є соціальними складовими цього процесу, розвиваються разом з розвитком самого суспільства, виходячи з його потреб. Тобто історія педагогіки розуміється як система історико-педагогічних явищ, яка розвивається у тісному взаємозв'язку з соціальним прогресом.
Принцип об'єктивності передбачає розгляд історико-педагогічних явищ з відображенням їх істинності. Йдеться про об'єктивне оцінювання виникнення та ретроспективу становлення того чи іншого педагогічного поняття. Ще у недалекому минулому відсутність об'єктивності була притаманна радянській історії педагогіки, коли нею розглядались педагогічні явища під кутом класовості.
Як соціальна наука історія педагогіки передусім має зв'язок з історією культури. Проте методологічні позиції історико-педагогічних проблем передбачають зв'язок з історією філософії. Остання, і особливо історіографія простежує основні етапи розвитку людської цивілізації. Тому у своїх пошуках історики педагогіки послуговуються набутками спеціалістів у галузі історії та історіографії. Певний зв'язок історії педагогіки відчутний й з такими науками, як: історія літератури, історія науки, історія мистецтва та інші.
Історико-педагогічне знання передбачає наявність певної джерельної бази, яку становлять: пам'ятники древньої писемності, древні манускрипти, древні рукописи з питань освіти й виховання; архівні джерела; твори живопису, літератури, скульптури в аспекті ретро-спективи освітньо-виховних технологій; закони, проекти, звіти, доповіді (офіційні матеріали) конкретних держав у минулому; педагогічна, навчальна та методична література минулого; матеріали загальної та педагогічної преси минулого; мемуарна література минулого.
Функції історії педагогіки як навчального предмета полягають у формуванні в майбутніх вчителів здатності до аналізу, співстав-лення, порівняння певних педагогічних явищ в їх історичній рет-роспективі. Це, в свою чергу, формує критичність педагогічного мислення і дозволяє оцінювати протиріччя становлення певних фактів чи освітньо-виховних систем. Тим самим у майбутніх педагогів з'являється потреба аналізу, оцінювання тих чи інших видів діяльності працівників освіти, вчених-педагогів. Взагалі, критичність педагогічного мислення є суттєвою ознакою вчительської професійної діяльності.
В умовах сьогодення досить відчутною є тенденція зростання інтересу серед молоді, зокрема й вузівської, до нашої історії, історії загальнолюдської культури.