Медичний, радіаційний та хімічний захист

До медичних засобів захисту населення при надзвичайних ситуаціях у мирний та воєнний час відносять протиепідемічні, санітарно-гігієнічні й спеціально-профілактичні заходи, що здійснюються для запобігання або послаблення ураження населення.

Протиепідемічні мають на меті попередити поширення серед населення інфекційних хвороб. Вони передбачають:

— вивчення санітарно-епідеміологічного стану районів, де виникло або може виникнути інфекційне захворювання;

— проведення щеплень;

— проведення ізоляційних заходів та дезінфекції.

Санітарно-гігієнічні передбачають дотримання правил особистої гігієни, а також санітарний контроль за районами проживання людей, продуктів харчування, джерел води.

Спеціально-профілактичні — застосування протирадіаційних препаратів для зміцнення імунної системи людини у разі впливу іонізуючого випромінювання, отруйних та сильнодіючих отруйних речовин.

Укриття людей у захисних спорудах

Одним із основних засобів захисту населення при надзвичайних обставинах у мирний та воєнний час є укриття людей у захисних спорудах, розташованих за місцем проживання, роботи та навчання.

Захисні споруди, залежно від захисних властивостей, розподіляють на:

— сховища;

— протирадіаційні укриття (ПРУ);

— простіші укриття.

Евакуація населення з небезпечних районів

Евакуація — це організований вихід (виїзд) працівників підприємств та організацій, які припиняють або переносять свою діяльність у заміську зону, а також непрацездатного й незадіяного у виробництві населення. Для швидкого виходу (виїзду) населення евакуацію проводять комбінованим способом (рис. 4.5):

Рис. 4.5. Схема евакуації

Комбінований спосіб евакуації полягає втому, що населення покидає місто різноманітними засобами (метро, потяги, легкові та вантажні автомобілі, пішки тощо).

Зазвичай, транспортом вивозять робочі зміни, формування цивільної оборони, дітей і літніх людей, інвалідів, вагітних жінок.

Евакуація населення проводиться за територіально-виробничим принципом. Це означає, що вихід у заміську зону робітників і службовців, евакуйованих членів їхніх сімей, студентів ВНЗ, учнів шкіл та училищ організовується через підприємства, навчальні заклади. Решту населення евакуюють через ЖЕКи ібудинко-управління за місцем проживання.

Спостереження та контроль за станом навколишнього середовища, продуктів харчування та води

Спостереження запроваджується з метою своєчасного забезпечення населення, підприємств та організацій необхідними даними про загрозу і наявність радіоактивного, хімічного, біологічного зараження та впровадження заходів щодо захисту населення. Дані спостереження використовують органи державної влади для прийняття відповідних рішень щодо евакуації населення, встановлення режиму тощо.

Система спостережень за станом навколишнього середовища України має велику відомчу структуру. Режимні спостереження за станом природних ресурсів здійснюють десять міністерств та відомств.

Надану цими організаціями інформацію узагальнює та аналізує Міністерство екології та природних ресурсів України, щорічно її публікують у Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища України.

Нагляд за навколишнім середовищем ведеться методом моніторингу впродовж доби і методом дозиметричного, хімічного, біологічного контролю, який здійснюють спеціальні структурні підрозділи Міністерства з надзвичайних ситуацій, Гідрометеоцентру, санітарно-епідеміологічних станцій тощо.

Моніторинг — це система повторних цілеспрямованих спостережень і контролю за параметрами навколишнього середовища у динаміці, тобто здійснюється нагляд, оцінка стану і прогноз можливих змін.

На основі зібраних даних про стан навколишнього середовища даються рекомендації щодо впровадження раціональних способів життєзабезпечення.

Є три рівні моніторингу:

1. Санітарно-токсичний. Забезпечує спостереження за станом якості навколишнього середовища, головним чином за ступенем забруднення природних ресурсів шкідливими речовинами та їх впливом на людей, рослин, тварин. Багато уваги приділяється контролю за вмістом в атмосфері окисів сірки, азоту, вуглецю, сполук важких металів, якості водних об'єктів, забрудненості їх різними органічними сполуками, нафтопродуктами.

2. Екологічний. Дозволяє визначити зміни у складі екосистем біогеоценозів, природних комплексів, а також контролювати, оцінювати і прогнозувати екологічний стан на об'єктах народного господарства, територіях, акваторіях, в атмосфері, у зонах розташування хімічно небезпечних підприємств.

3. Біосферний. Дозволяє визначити глобально-фонові зміни в природі, рівні радіації, вуглекислого газу, запиленості та інших токсикантів, погодно-кліматичні зміни на планеті.

Оскільки охорона навколишнього середовища є глобальною проблемою, 1975 року під егідою ООН було створено глобальну систему моніторингу. Нині міжнародне товариство об'єднує свої зусилля для втілення Програми ООН з охорони навколишнього середовища (ЮНЕП). Вона координує дії у справі проведення спільного моніторингу, обміну інформацією про природні зміни під впливом антропогенних факторів, яку дають станції глобального моніторингу. З 1991 року у межах України діє програма системного екомоніторингу (СЕМ), вякій беруть участь близько ЗО різних організацій.

Контроль (дозиметричний, хімічний, біологічний) проводиться для безпосереднього визначення ступеня зараження людей, місцевості, повітряної акваторії радіоактивними, отруйними речовинами і біологічними засобами, для порівняння отриманих даних з чинними гранично допустимими нормами та інформування населення.

Дозиметричний контроль робиться для своєчасного отримання даних про дози опромінення людей та ступеня зараження місцевості, техніки тощо, для вжиття заходів щодо зменшення небезпеки радіаційного ураження.

Контроль щодо опромінення людей здійснюється груповим та індивідуальним методами.

Індивідуальний контроль щодо опромінення проводиться з метою отримання даних про дози опромінення кожної людини за допомогою дозиметра кишенькового ДКП-50А, дозиметричних приладів або стаціонарного лічильника іонізації людини ЛІЧ-1.

Груповий контроль щодо опромінення застосовується для груп людей, які спільно діють в однакових умовах радіоактивного ураження, з метою отримання даних про працездатність. Він проводиться за допомогою вимірювача потужності доз радіації ДП-5В, комплекту індивідуальних дозиметрів ДП-24 або побутових дозиметричних приладів.

Груповий контроль визначається за середньою потужністю експозиційної дози (ПЕД) опромінення населення розрахунковим методом.

ПЕД у населених пунктах вимірюється через рівні проміжки часу: за першу добу з моменту ураження — через 0,5—1 год., за другу добу — через 1—2 год., за третю і наступні доби — через 3—4 год. Для вимірювання ПЕД використовують прилади ДП-5В, ВПД-21 (вимірювач потужності дози) та ін.

Розрахунок доз опромінення населення здійснюється за формулою:

Середня потужність експозиційної дози визначається за формулою:

Дози опромінення, що не спричиняють променеву хворобу, наведено в табл. 4.5:

Таблиця 4.5. Допустимі дози опромінення, бер

Тривалість опромінення	Допустимі дози
	У мирний час	У воєнний час
До чотирьох діб	0,1	50
Впродовж:
місяця	—	100
трьох місяців	—	200
одного року	0.1	300
70 років	7,0	—

Ступінь радіоактивного ураження людей, техніки та інших предметів оцінюється шляхом вимірювання потужності експозиційної дози від них у мр/год.

Ступінь радіоактивного забруднення продуктів, води, фуражу та іншого визначається виміром активності продуктів шляхом поділу ланцюгових ядерних реакцій та вимірюється в Кі/л, Кі/кг.

Потужність експозиційної дози вимірюється за допомогою ДП-5В, а питома активність радіоактивних речовин — за допомогою лічильних установок ВПД-12 (Дії-100).

Для визначення питомої активності радіоактивних речовин за бета - й альфа-випромінюваннями відбираються проби продуктів і проводиться їх аналіз.

Контроль щодо радіоактивного ураження людей, техніки, транспорту здійснюють на ураженій місцевості і поділяють на суцільний і вибірковий. При суцільному контролі перевірці підлягають 100 % населення і техніки. При вибірковому — 2—3 людини з групи на підприємстві, б—10 % від складу бригади (цеху).

При вибірковому контролі техніки з кожних 10 одиниць техніки перевіряють 1—2.

Ступінь радіоактивного зараження людей, техніки за допомогою приладу ДП-5В визначається за такою послідовністю:

Контрольну потужність експозиційної дози забрудненої поверхні наведено у табл. 4.6:

Таблиця 4.6. ПЕД забрудненої поверхні, мР/год.

Об'єкт забруднення	У мирний час	У воєнний час
Приміщення для дітей	0,02	—
Верхній дитячий одяг	0,025	—
Територія дитячих садків	0,04	—
Верхній одяг, взуття	0,045	50
Засоби індивідуального захисту	0,045	50
Автотракторна техніка	0,055	200

Ступінь радіоактивного забруднення продуктів харчування, води наведено у табл. 4.7:

Таблиця 4.7. Ступінь забруднення продуктів харчування та води радіонуклідами цезію і стронцію

Хімічний контроль проводиться для визначення факту та ступеня зараження отруйними речовинами та сильнодіючими отруйними речовинами засобів індивідуального захисту, одягу, техніки, споруд, води, продуктів харчування й іншого, можливості життєдіяльності населення без засобів захисту, повноти дегазації заражених об'єктів.

Хімічний контроль проводиться за допомогою приладів хімічної розвідки та у спеціальних хімічних лабораторіях.

За допомогою ВПРХ забезпечується можливість визначення типу ОР (СДОР) та їх концентрації у повітрі, на місцевості й техніці, а також взяття проб в уражених районах.

Хімічні лабораторії проводять аналіз проб, в яких визначають кількість ОР (СДОР), які містяться в продуктах харчування, у воді й на місцевості.

Біологічний контроль здійснюється для виявлення характеру та ступеня небезпеки зараженої місцевості, людей, продуктів харчування, води збудниками інфекційних хвороб та визначення заходів проти-біологічного захисту. Він включає: відбір проб зараженого повітря й елементів зовнішнього середовища, а також специфічної індикації, тобто виявлення виду збудника інфекційної хвороби в медичних закладах, лабораторіях.

>Ургентное стан (від латів.urgens, невідкладний) — цей стан, яка представляє загрозу не для життябольного/пострадавшего і проведення невідкладних (не більшеминут-часов, а чи не днів) лікувальних і евакуаційних заходів.

Найвища вимога

1. Готовність до надання невідкладної медичної допомоги у належному обсязі.

Укомплектованість устаткуванням, інструментами і лікарськими засобами. Медичний персонал повинна володіти необхідними маніпуляціями, уміти працювати з апаратурою, знати дози, свідчення і протипоказання до застосування основних лікарських засобів. Знайомитися з роботою апаратури й читати довідники потрібно заздалегідь, а чи не в невідкладної ситуації.

2.Одновременность проведення діагностичних і лікувальних заходів.

Наприклад, пацієнтові з комою незрозумілого генезу послідовно внутрішньовенноструйно із лікувальної та діагностичної метою: тіамін, глюкозу іналоксон.

>Глюкоза — початкова доза 80 мл 40% розчину. Якщо причина коматозного стану —гипогликемическая кулі, хворий прийде до тями. У інших випадках глюкоза засвоюватиметься як енергетичний продукт.

>Тиамин — 100 мг (2 мл 5% розчину тіаміну хлориду) для профілактики гострої енцефалопатії Верніке (потенційно смертельне ускладнення алкогольної коми).

>Налоксон — 0,01 мг/кг у разі отруєнняопиатами.

3. Орієнтація насамперед на клінічну ситуацію

Найчастіше дефіцит часу й недостатня інформацію про хворому неможливо сформулюватинозологический діагноз і лікувати лікування, сутнісно, є симптоматичним і/абосиндромальним. Важливо тримати у голові заздалегідь відпрацьовані алгоритми й уміти зважати на найважливіші деталі, необхідних встановлення діагнозу і надання невідкладної допомоги.

4. Пам'ятати про безпеку

Пацієнт може бути інфікованим (ВІЛ, гепатити,туберкулез та інших.). Місце, де виявляється невідкладна допомогу, — небезпечним (отруйні речовини, радіація, кримінальні конфлікти та інших.) Неправильне поведінка чи помилки в наданні невідкладної допомоги можуть бути визначенню судового переслідування.

Анафілактичний шок

 

Які головні причини розвитку анафілактичного шоку?

Це загрозливе життя гостре прояв алергічної реакції. Частіше розвивається у у відповідьпарентеральное запровадження лікарських засобів, як-от пеніцилін, сульфаніламіди, сироватки, вакцини, білкові препарати,рентгеноконтрастние речовини та інших., і навіть з'являється під час проведення провокаційних проб зпильцевими і рідше харчовими алергенами. Можливо виникнення анафілактичного шоку при укуси комах.

Що таке типова клінічна картина анафілактичного шоку?

Клінічна картина анафілактичного шоку характеризується швидкістю розвитку - за кілька секунд чи хвилин після контакту з алергеном. Зазначається гноблення свідомості, падіння артеріального тиску, з'являються судоми, мимовільне сечовипускання.Молниеносное протягом анафілактичного шоку закінчується смертю. Більшість захворювання починається із появи почуття спека,гиперемии шкіри, страху смерті, порушення чи, навпаки, депресії, головного болю, болю за грудиною, ядухи. Іноді розвивається набряк гортані на кшталт набряку Квінке зістридорозним диханням, з'являються шкірний сверблячка, висипання,ринорея, сухий надсадний кашель. Артеріальний тиск різко падає, пульс стаєнитевидним, може бути виражений геморагічний синдром зпетехильними висипаннями.

Як надати невідкладну допомогу хворому?

Слід припинити запровадження ліків чи інших алергенів, накласти джгутпроксимальнее місця запровадження алергену. Допомога потрібно на місці; із метою необхідно вкласти хворого й зафіксувати мову попередження асфіксії. Запровадити 0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну підшкірно на місці запровадження алергену (чи місці укусу) і внутрішньовеннокапельно 1 мл 0,1 % розчину адреналіну. Якщо артеріальний тиск залишається низьким, через 10-15 хвилин запровадження розчину адреналіну слід повторити. Важливе значення виведення хворих із анафілактичного шоку маютькортикостероиди.Преднизолон слід вводити в вену в дозі 75-150 мг і більше;дексаметазон - 4-20 мг;гидрокортизон - 150-300 мг; при неможливості запровадитикортикостероиди в вену їх можна запровадитивнутримишечно. Запровадити антигістамінні препарати:пипольфен - 2-4 мл 2,5 % розчину підшкірно, супрастін - 2-4 мл 2 % розчину чи димедрол - 5 мл 1 % розчину. При асфіксії і ядуха запровадити 10-20 мл 2,4 % розчинуеуфиллина внутрішньовенно,алупент - 1-2 мл 0,05 % розчину,изадрин - 2 мл 0,5 % розчину підшкірно. За появи ознак серцевої недостатності запровадитикоргликон - 1 мл 0,06 % розчину визотоническом розчині хлориду натрію,лазикс (>фуросемид) 40-60 мг внутрішньовенноструйно швидко визотоническом розчині натрію хлориду. Якщо алергічна реакція розвинулася запровадження пеніциліну, запровадити 1000000ЕДпенициллинази у два мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Показано запровадження гідрокарбонату натрію (200 мл 4 % розчину) іпротивошокових рідин. За необхідності проводять реанімаційні заходи, які включають закритий масаж серця, штучне подих,интубацию бронхів. При набряку гортані показанотрахеостомия.

Артеріальна гіпотонія

 

Які клінічні прояви артеріальною гіпотонії?

При артеріальною гіпотонії відзначається біль голови тупого, стискаючого характеру, інодіприступообразная пульсуюча біль, супроводжується нудотою і блювотою. Під час нападу головного болю пацієнти бліді, пульс слабкого наповнення, падає артеріальний тиск до 90/60 мм рт. ст. і від.

Що таке невідкладна допомогу?

Проводиться запровадження 2 мл 20 % розчину кофеїну чи 1 мл 5 % розчинуефедрина.Госпитализации непотрібен.

>Стенокардия

 

Властиво для болів у серце, обумовлених стенокардією?

Найважливішим моментом при лікуванні стенокардії є купірування больових нападів. Болючою напад при стенокардії характеризується стискаючої болем за грудиною, яка може виникнути або після фізичної навантаження (стенокардія напруги) або у спокої (стенокардія спокою). Біль триває протягом декількох хвилин і звільняє з допомогою прийому нітрогліцерину.

Яккупируется напад стенокардії?

Для зняття нападу показано застосування нітрогліцерину (по 2-3 краплі 1 % спиртового розчину чи таблетках по 0,0005 р). Препарат повинен усмоктатися в слизову оболонку ротовій порожнині, тому його треба поміщати під мову.Нитроглицерин викликає розширення судин верхньої половини тіла, і коронарних судин. Що стосується ефективності нітрогліцерину болю проходять через 2-3 хвилини. Якщо кілька хвилин після прийому препарату болю не зникли, можна взяти його повторно.

Яккупируются сильні й затяжні болю при нападі стенокардії?

При сильних затяжних болях можна запровадити внутрішньовенно 1 мл 1 % розчину морфіну з 20 мл 40 % розчину глюкози. Вливання виробляють повільно. З огляду на, що важкий затяжний напад стенокардії то, можливо початком інфаркту міокарда, у разі, коли потрібно внутрівенне введення наркотичнихана-льгетиков, попередження тромбозу слід разом із морфіном (у тому шприці) запровадити внутрішньовенно 5000-10000ЕД гепарину.

>Болеутоляющий ефект даєвнутримишечное запровадження 2 мл 50 % розчину анальгіну. Іноді його застосування дозволяє зменшити дозу впроваджуються наркотичних анальгетиків, оскільки анальгін посилює їхня цілющість. Іноді хороший знеболюючий ефект дає застосування гірчичників галузь серця. Роздратування шкіри у своїй викликає рефлекторне розширення вінцевих артерій і покращує кровопостачання міокарда.

 

Інфаркт міокарда

 

Які головні причини інфаркту міокарда?

Інфаркт міокарда - некроз ділянки серцевого м'яза, що розвивається внаслідок порушення її кровопостачання. Безпосередньою причиною інфаркту міокарда є закриття просвітку вінцевих артерій чи звуження атеросклеротичноїбляшкой або тромбом.

Які відмінні риси болі у серці при інфаркті міокарда?

Основний симптом інфаркту - сильна стискаюча біль за грудиною зліва. Більиррадиирует у ліві лопатку, руку, плече. Повторний багаторазовий прийом нітрогліцерину при інфаркті не знімає болю, вони можуть тривати годинами, котрий іноді цілодобово.

Що таке невідкладна допомогу у гострої стадії інфаркту міокарда?

>Неотложная допомогу у гострої стадії інфаркту включає передусім зняття больового нападу. Якщо попередній повторний прийом нітрогліцерину (по 0,0005 р в таблетці чи 2-3 краплі 1 % спиртового розчину) біль не зняв, необхідно провести промедол (1 мл 2 % розчину),пантопон (1 мл 2 % розчину) чи морфін (1 кл 1 % розчину) підшкірно разом із 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну і 2 млкордиамина. Якщо підшкірне запровадження наркотичних анальгетиків знеболюючого ефекту не справила, слід звернутися до внутрішньовенному уливанню 1 мл морфіну з 20 мл 40 % розчину глюкози. Інодіангинозние болю вдається зняти лише за допомогою наркозу ззакисью азоту в суміші з киснем у відсотковому співвідношенні 4:1, а після припинення болю - 1:1. Останніми роками зі зняттям больового синдрому і попередження шоку застосовують фентаніл по 2 мл 0,005 % розчину внутрішньовенно з 20 мл фізіологічного розчину. Разом зфентанилом зазвичай вводять 2 мл 0,25 % розчинудроперидола; ця комбінація дозволяє посилити знеболюючий ефект фентанілу і зробити його тривалим. Застосування фентанілу невдовзі після введення морфіну небажано через небезпеки зупинки дихання.

Як здійснюється боротьби з гострої судинної та серцевої недостатністю при інфаркті міокарда?

До комплексу заходів який у гострій стадії інфаркту міокарда входить застосування коштів проти гострої судинної та серцевої недостатності і антикоагулянтів прямої дії. При незначному зниженні артеріального тиску іноді доситькордиамина, кофеїну, камфори, запроваджених підшкірно. Значне падіння артеріального тиску (нижче 90/60 мм рт. ст.), загроза колапсу вимагають застосування потужніших коштів - 1 мл 1 % розчинумезатона чи 0,5-1 мл 0,2 % розчину норадреналіну підшкірно. Присохраняющемся колапс ці препарати слід вводити повторно через кожні 1-2 години. У таких випадках показані також внутрішньом'язові ін'єкціїстероидних гормонів (30 мг преднізолону чи 50 мггидрокортизона), сприяють нормалізації судинного тонусу і артеріального тиску.

 

Бронхіальна астма

 

Яка загальну характеристику нападу бронхіальну астму?

Основне прояв бронхіальну астму - напад ядухи зі чутними з відривом сухими хрипами. Часто приступуатонической бронхіальну астму передуєпродромальний період вигляді риніту, сверблячки в носоглотці, сухого кашлю, почуття тиску за грудиною.Приступатонической бронхіальну астму виникає зазвичай за хорошого контакту з алергеном і швидко обривається при припинення такого контакту.

Як виявляється невідкладна допомогу в нападі бронхіальну астму?

Під час нападу бронхіальну астму необхідні: 1) припинення контакту з алергеном; 2) запровадженнясимпатомиметиков; адреналін - 0,2-0,3 мл 0,1 % розчину підшкірно, ефедрин - 1 мл 5 % розчину підшкірно; 3)ингаляционное запровадженнясимпатомиметика (>беротек,алупент,вентолин,сальбутамол); 4) запровадженняксантинових препаратів: 10 мл 2,4 % розчинуеуфиллина внутрішньовенно чи 1-2 мл 24 % розчинувнутримишечно.

За відсутності ефекту вводитиглюкокортикоиди внутрішньовенно: 125-250 мггидрокортизона чи 60-90 мг преднізолону.

 

Колапс

 

Які, прояви й причини виникнення колапсу?

Колапс - гостра судинна недостатність, яка проявляється різкого зниження артеріального тиску і розладом периферичного кровообігу. Найчастішою причиною колапсу є масивні крововтрати, травми, інфаркт міокарда, отруєння, гострі інфекції тощо. буд. Колапс то, можливо безпосередньої причина смерті хворого.

Які клінічні прояви колапсу?

Характерний зовнішній вигляд хворого: загострені риси обличчя, запалі очі, блідо-сіра забарвлення шкіри, дрібні краплі поту, холодні синюшні кінцівки. Хворий лежить нерухомо, млявий, заторможено, рідше неспокійний; подих прискорене, поверхове, пульс частий, малого наповнення, м'який. Артеріальний тиск падає: ступінь зниження рейтингу характеризує тяжкість колапсу.

>Вираженность симптомів залежить від характеру основного захворювання. Так при гостроїкровопотере впадає правді в очі блідість шкіри видимих слизових оболонок; при інфаркті міокарда нерідко можна назвати синюшність шкіри обличчя,акроцианоз тощо. буд.

Як надають допомогу хворому при колапс?

При колапс хворому необхідно надати горизонтальне становище (подушки з-під голови прибрати), до кінцівкам покласти грілки. Негайно викликати лікаря. До її приходу треба запровадити хворомусердечнососудистие кошти (кордіамін, кофеїн) підшкірно. За призначенням лікаря проводять комплекс заходів у залежність від причини колапсу:кровоостанавливающая терапія і переливання крові прикровопотере, запровадження серцевих глікозидів і знеболюючих коштів при інфаркті міокарда та т. буд.

 

>Коматозние стану

клінічний невідкладний медичний допомогу

Що таке кулі?

>Комой називається несвідоме стан із глибоким порушенням рефлексів, відсутністю реакцію роздратування.

Спільним і основним симптомом коматозного стану будь-якого походження є глибока непритомність, обумовлена поразкою життєво важливих відділів мозку.

Які симптомипрекоми?

>Кома може виникнути раптово серед відносного добробуту. Гостре розвиток притаманно мозковий коми при інсульті,гипогликемической коми. Однак у часто коматозний стан,осложняющее перебіг хвороби, розвивається поступово (при діабетичної,уремической, печіночноїкомах і багатьох іншихкоматозних станах). У таких випадках комі, глибокої непритомності, передує стадіяпрекоми. З огляду на наростаючого загострення симптомів основного захворювання з'являються ознаки поразки центральної нервової системи як оглушення, млявості, байдужості, сплутаності свідомості з періодичними його проясненнями. Однак цей період хворі зберігають здатність реагувати на сильні роздратування, із запізненням, однозначно, проте відповідають голосно це запитання, вони зберігаютьсязрачковие,роговичний іглотательний рефлекси. Знання симптомівпрекоматозного стану особливо важливо, оскільки нерідко своєчасне допомогу у період хвороби попереджає розвиток коми і зберігає життя хворим.

 

Печінкова кулі. Блювота ">Кофейной гущавиною"

Під час обстеження шкіри треба враховувати, що зуремии, тромбозі мозкових судин, недокрів'ї шкіра бліда. При алкогольної комі, крововиливі у головний мозок обличчя зазвичайгиперемировано. Рожева забарвлення шкіри й у коми при отруєння чадним газом.Желтушность шкіри спостерігається зазвичай при печіночної комі. Важливе значення має тут визначення вологості шкіри хворого на комі.Влажная, покрита потім шкіра й угипогликемической коми. При діабетичної комі шкіра завжди суха. Сліди старихрасчесов на шкірі може бути відзначено в хворих діабетичної, печінкової іуремической комою. Свіжі фурункули, і навіть шкірні рубці від колишніх фурункулів, виявлені в хворих в комі, дозволяють припустити цукровий діабет.

Певне значення має тут дослідження тургору шкіри. У певних захворюваннях, що супроводжуютьсяобезвоживанием організму, що які ведуть розвитку коми, спостерігається значне зниження тургору шкіри. Цей ознака особливо виражений при діабетичної комі. Аналогічне зниження тургору очних яблук при діабетичної комі зробила їх м'якими, що добре визначаєтьсяпальпаторно.

Як проводиться допомогу хворому при діабетичної (>гипергликемической) комі?

Лікування коми залежить від характеру основного захворювання. При діабетичної комі хворому вводять за призначенням лікаря інсулін підшкірно і внутрішньовенно,гидрокарбонат натрію, фізіологічний розчин.

Як проводиться допомогу хворому пригипогликемической комі?

>Гипогликемической комі передує відчуття голоду, що слабкість і дрож в усьому тілі. До приходу лікаря хворому дають цукор чи солодкий чай. У вену вводять 20-40 мл 40 % розчину глюкози.

Як виявляється невідкладна допомогу хворому приуремической комі?

Приуремической комі лікувальних заходів спрямовані зменшення інтоксикації. Для цього він промивають шлунок, ставлять очисну клізму,капельно вводять ізотонічний розчин хлориду натрію і п'яти % розчин глюкози.

Як виявляється невідкладна допомогу хворому при печінкової комі?

При печінкової комі за призначенням лікаря вводять капеллю розчини глюкози,стероидние гормони, вітаміни.

>Обморок

 

Який патогенез реалізувати основні причини виникнення непритомності?

>Обморок - раптово що виникає короткочасна втрата свідомості зослабленням діяльності сердечної та дихальної систем.Обморок є легкої формою гострої судинної мозковий недостатності і обумовлений анемією мозку; частіше виникає в жінок.Обморок може виникнути внаслідок психічної травми, побачивши крові,болевом роздратування, якщо перебування в задушливому приміщенні, приинтоксикациях і інфекційних захворювань.

Які клінічні прояви непритомності легкого ступеня виразності?

Ступінь виразності запаморочення може бути різною. Зазвичай непритомність характеризується раптовим виникненням легкогозатуманивания свідомості разом із запамороченням несистемного типу, дзенькотом в вухах, нудотою, позіханням, посиленням перистальтики кишечника. Об'єктивно відзначаються різка блідість шкірних покровів, похолодання рук і ніг, краплі поту в очах, розширення зіниць. Пульс слабкого наповнення, артеріальний тискснижено.Приступ триває лічені секунди.

Які клінічні прояви важкого непритомності?

У важкому разі непритомності настає повна непритомність з вимиканням м'язового тонусу, хворий повільно осідає. На висоті непритомності відсутні глибокі рефлекси, пульс ледь прощупується, артеріальний тиск низька, подих поверхове.Приступ триває кілька десятків секунд, та був слід швидке і повний відновлення свідомості без явищ амнезії.

>Судорожний непритомність характеризується приєднанням до картини непритомності судом. У окремих випадках відзначаються слинотеча, мимовільне сечовипускання і дефекація.Бессознательное стан іноді триває кілька хвилин.

Після непритомності зберігаються загальна слабкість, нудота, неприємне відчуття у животі.

Яка невідкладна допомогу необхідна хворому?

Хворого слід вкласти горілиць із трохи опущеної головою, розстебнути комір, забезпечити доступ свіжого повітря, До носі піднести ватку, змочену нашатирним спиртом, обляпати обличчя холодною водою. За більш стійкому непритомному стані слід підшкірно запровадити 1 мл 10 % розчину кофеїну чи 2 млкордиамина, можна використовувати ефедрин - 1 мл 5 % розчину,мезатон - 1 мл 1 % розчину, норадреналін - 1 мл 0,2 % розчину.

Хворий може бути оглянутий лікарем.

>Судороги

 

Які відмітні ознаки судомного нападу при епілепсії?

Однією з найпоширеніших і найнебезпечніших видів судомних станів єгенерализованний судомний напад, що спостерігається при епілепсії. Найчастіше хворі на епілепсію протягом кількох хвилин до його початку відзначають так звану ауру (провісник), яка проявляється підвищеної дратівливістю, серцебиттям, відчуттям спека, запамороченням, ознобом, почуттям страху, сприйняттям неприємні запахи, звуків тощо. п. Потім хворий раптово непритомніє знижується. На початку першої фази (у перших секунди) нападу він нерідко видає закричати.

Які основні засади надання допомоги при епілептичному, припадку?

Надаючи першу допомогу хворому, передусім, необхідно попередити можливі забиті місця голови, рук, ніг під час падіння і судомах, навіщо під голову пацієнта підкладають подушку, руками і ноги притримують. Щоб запобігти асфіксії необхідно розстебнути комір. Між зубами хворого потрібно вставити твердий предмет, наприклад ложку, обгорнену серветкою, щоб попередити прикус мови. Щоб уникнути вдихання слини голову хворого слід повернути убік.

Що таке епілептичний статус?

Небезпечним ускладненням епілепсії, загрозливим життя хворого, є епілептичний статус, у якому судомні напади ідуть одне одним, отже свідомість не проясняється.Эпилептический статус є показанням до термінової госпіталізації хворого на неврологічне відділення лікарні.

Яка невідкладна допомогу необхідна при епілептичному статусі?

При епілептичному статусі невідкладна допомогу полягає у призначенні клізми зхлоралгидратом (2,0 р на 50 мл води), внутрішньовенному запровадження 10 мл 25 % розчину магнію сульфату і десяти мл 40 % розчину глюкози,внутримишечном запровадження 2-3 мл 2,5 % розчинуаминазина, внутрішньовенному вливання 20 мгдиазепама (>седуксена), розчиненої удесятеро мл 40 % розчину глюкози. При триваючих припадках повільно внутрішньовенно вводять 5-10 мл 10 % розчинугексенала. Роблять спинномозкову пункцію з виведенням 10-15 мл розчину.

Які відмінні риси судомного нападу при істерії?

>Судорожний напад при істерії істотно відрізняється від епілептичного. Розвивається він найчастіше після будь-яких переживань, що з прикрістю, образою, переляком, і, зазвичай, у присутності родичів або сторонніх. Хворий може впасти, проте звичайно йде на собі тяжких травм, свідомість зберігається, немає прикусу мови, мимовільного сечовипускання.Веки щільно стиснуті, очні яблука повернені вгору. Реакція зіниць світ збережена. Хворий правильно реагує на больові роздратування.Судороги носять характер цілеспрямованих рухів (наприклад, хворий піднімає руки, хіба що захищаючи голову від ударів). Руху може бути хаотичними. Хворий розмахує руками, кривляється. Тривалість істеричного нападу - 15-20 хвилин, рідше - кілька годин.Припадок закінчується стрімко. Хворий входить у звичайне стан, відчуває полегшення. Стану оглушення, сонливості немає. На відміну від епілептичного істеричний напад будь-коли розвивається в сні.

Як надають невідкладну допомогу в істеричному судорожному припадку?

При надання допомоги хворому на істеричним нападом необхідно видалити всіх присутніх із приміщення, де знаходиться хворий. Розмовляючи із психічно хворою спокійно, але у наказовому тоні, переконують їх у відсутності небезпечного захворювання і вселяють думка про якнайшвидшому видужанні. Для купірування істеричного нападу широко застосовують заспокійливі кошти: бромистий натрій, настойку валеріани, відвар трави собачої кропиви.

Отруєння

 

Яка загальну характеристику отруєнь?

Отруєння - патологічне стан, обумовлене впливом отрут на організм. Причинами отруєнь може бути недоброякісні харчові продукти та отрутні рослини, різні хімічні речовини, застосовувані у побуті та з виробництва, лікарських препаратів тощо. буд. Отрути надають на організм місцеве й загальне вплив, що залежить від характеру отрути та його влучення у організм.

Які основні засади надання хворому першої допомоги?

За всіх гострих отруєння невідкладна допомога має переслідувати такі цілі: 1) якнайшвидший виведення отрути з організму; 2) знешкодження що залишається в організмі отрути з допомогою протиотрут (антидотів); 3) боротьби з порушеннями подиху і кровообігу.

Про особливості надання невідкладної допомоги постраждалому залежно від способу влучення отруйної речовини?

Влучаючи отрути через рот необхідно негайне промивання шлунку, яке проводять там, де відбулося отруєння (вдома, з виробництва); доцільно очистити кишечник, навіщо дають проносне, ставлять клізму.

Влучаючи отрути на шкіру чи слизові оболонки треба негайно видалити отрута механічним шляхом. Длядезинтоксикации за призначенням лікаря підшкірно і внутрішньовенно вводять розчини глюкози, хлориду натрію, гемодезу,полиглюкина та інших. За необхідності застосовують так званий форсований діурез: одночасно вводять 3-5 л рідини і швидкодіючі сечогінні кошти. Для знешкодження отрути використовують специфічні антидоти (унітіол,метиленовий синій та інших.) залежно від характеру отруєння. Для відновлення функції подиху і кровообігу застосовують кисень, серцево-судинні кошти, дихальніаналептики, штучне подих, включаючи апаратне.

Поразка електричним струмом

 

Який патогенез дії струму на організм, і причини виникнення травми?

Поразка електричним струмом напругою вище 50 У викликає теплової та електролітичний ефекти. Найчастіше поразка виникає внаслідок недотримання техніки безпеки під час роботи з електричними приладами як у побуті, і з виробництва.

Яка клінічна картина і при поразку струмом?

Що напруга й тривалішою від дію струму, то воно поразки (до смертей). У місцях входу й аж виходу струму (найчастіше на руки годі й ногах) спостерігаються важкіелектроожоги дообугливания. У легких випадках є звані мітки струму - округлі плями від 1 до 5-6 див в діаметрі, темні усередині якого і синюваті по периферії. На відміну від термічних опіків волосся не обпалені. Істотне значення має тут то, які органи проходить струм, які можна встановити, поєднуючи подумки місця входу й аж виходу струму. Особливо небезпечно проходження струму через серце, головний мозок, оскільки це може викликати зупинку серця й дихання. Взагалі за будь-якийелектротравме є поразка серця. У важких випадках спостерігається частий м'який пульс, низька артеріальний тиск; постраждалий блідий, переляканий, відзначається задишка. Нерідко спостерігаються судоми, зупинка дихання.

Як виявляється невідкладна допомогу постраждалому?

Насамперед, постраждалого звільняють від контакту з електрострумом (якщо це зроблено раніше).Виключают джерело електроживлення, і якщо це пояснити неможливо, то скидають обірваний провід дерев'яної сухий палицею. Якщо який надає допомогу одягнений у гумові чоботи і гумові рукавички, можна відтягнути яке постраждало від електропроводи. При зупинці дихання проводять штучне подих, вводять серцеві і серцево-судинні кошти (0,1 % розчин адреналіну - 1 мл, кордіамін - 2 мл, 10 % розчин кофеїну - 1 мл підшкірно), кошти, стимулюючі подих (1 % розчинлобелина - 1 мл внутрішньовенно повільно чивнутримишечно).Накладивают стерильну пов'язку наелектроожоговую рану.

Хворого транспортують на ношах в опікове чи хірургічне відділення.

 

>Почечная колька

 

Які причини виникнення ниркової кольки?

>Почечная колька розвивається при раптовому виникненні перешкоди по дорозі відпливу сечі з ниркової балії. Найчастіше ниркова колька розвивається внаслідок переміщення каменю чи проходженнямочеточнику конгломерату щільних кристалів, і навіть через порушення прохідності сечоводу при перегині, запальних процесах.

Яка клінічна картина нападу ниркової кольки?

>Приступ починається раптово. Найчастіше він буває викликаний фізичним напругою, а може наступити серед повного спокою, вночі, під сні, часто після багатого пиття. Біль ріжучий з періодами затишшя і загострення. Хворі поводяться неспокійно, метаються у ліжку у пошуках становища, яке полегшило та їхні страждання.Приступ ниркової кольки нерідко приймає затяжного характеру і з короткими ремісіями може тривати за кілька днів поспіль. Зазвичай, біль починається у поперекової області й поширюється в підребер'я й у живіт і що особливо характерно, у процесі сечоводу убік сечового міхура, мошонки чоловіки, статевих губ в жінок, на стегна. В багатьох випадках інтенсивність болю виявляється більшої у животі чи рівні статевих органів, ніж у області нирок. Біль зазвичай супроводжуєтьсяучащенними позивами домочеиспусканию і що краючою болем вуретре.

Тривала ниркова колька може супроводжуватися підвищенням артеріального тиску, а припиелонефрите - підвищенням температури.

Яка невідкладна допомогу необхідна хворому?

>Доврачебная допомогу зазвичай обмежується тепловими процедурами - грілкою, гарячою ванною, які доповнюються прийомом спазмолітичних і знеболюючих коштів з домашньої аптечки (зазвичай наявною в хворого на частими нападами ниркової кольки):ависан - 0,5-1 р,цистенал - 10-20 крапель, папаверин - 0,04 р,баралгин - 1 таблетка. За призначенням лікаря вводиться атропін і наркотичні анальгетики.