3.2. Психолого - педагогічні особливості та умови розвитку творчого мислення в системі інноваційного навчання в старшій школі.

Сучасне суспільство висуває нові вимоги перед освітою. Зокрема, вони полягають у відмові від системи традиційного навчання та введенні в навчальний процес системи інноваційного навчання. [3, с. 49] Саме тому і розвиток творчого мислення в сучасній школі має розглядатися в системі інноваційного навчання.

Інноваційне навчання, за визначенням провідних дослідників проблеми, - це навчання, спрямоване на розвиток здібностей учнів щодо спільної діяльності в нових, можливо, безпрецедентних ситуаціях. [20, с. 13]

На відміну від традиційного, інноваційне навчання спрямоване не на навчальний предмет і подання учневі певної суми знань, а, перш за все – на інтелектуальний розвиток особистості учня. На думку відомого американського педагога Дж. Дьюї, не так вже важливо чогось вчити дітей, як важливо створити ситуацію, в якій дитина просто могла б вчитися сама і робила б це з задоволенням. [28, с. 34]

Засвоєння знань як основа навчання у традиційній системі, в інноваційному навчанні знаходиться на іншому плані. Вони використовуються як засіб інтелектуального розвитку учня, формування його творчого потенціалу.

В межах інноваційної системи існують конкретні новітні педагогічні технології: особистісно-орієнтована технологія навчання, модульно-рейтингова технологія навчання, технологія групової навчальної діяльності, технологія розвивального навчання, технологія розвитку творчої особистості, технологія проблемного навчання, технологія навчання як дослідження, нові інформаційні технології навчання. Всі технології передбачають суб’єкт-суб’єктну, діалогічну взаємодію вчителя і учня, перехід до педагогіки партнерства та співпраці.

Одиницею управління такої суб`єкт-суб`єктної взаємодії учасників навчання є, за висновками дослідників, цілісна навчально-проблемна ситуація. У такому навчанні акцент зміщується з традиційних організаційних форм і методів на творчу імпровізацію вчителя, на його можливість відкривати, розробляти, удосконалювати і застосовувати творчі пізнавальні завдання для учнів та на активну діяльність самих учнів. Тому, як свідчать дослідники, в інноваційному навчанні на перший план виступають творчі й продуктивні проблемні завдання. [75, с. 238]

Отже, таке висування на перший план активності особистості творчих завдань і активізація діяльності учнів в системі інноваційного навчання створює сприятливі можливості і враховує необхідні психологічні умови для розвитку творчого мислення учнів. Проте для розвитку мислення в будь-якій системі навчання необхідно зважати на психолого - педагогічні особливості розвитку учнів конкретного віку.

Для ефективного розвитку творчого мислення старшокласників необхідно враховувати особливості раннього юнацького віку. В старших класах, на думку більшості дослідників, мислення вже остаточно сформоване і достатньо розвинуте, і його перебіг здійснюється переважно в абстрактно - логічній формі. За свідченням спеціалістів, для формування подібного різновиду мислення цей віковий період є сенситивним [70, с. 134] Саме тому, як ми вже зазначали вище, в основному ми концентруємо увагу творчому мисленні саме в абстрактно - логічній формі. До того ж, слід додати, що в цьому віці мислення учня максимально близьке до мислення дорослої людини.

Старшокласники здатні усвідомлено оволодівати і використовувати логічні операції, за допомогою яких протікає творче мислення в абстрактно - логічній формі - аналізом, синтезом, порівнянням абстрагуванням, конкретизацією, узагальненням. Мислення в цьому віці стає системним і продуктивнішим, що сприяє систематизації знань. [66, с. 52]

Для вказаного періоду розвитку особи характерна поява глибини мислення - здатності виокремлювати суттєві ознаки при вивченні нового матеріалу і розв’язуванні задач, узагальнювати їх, заглиблюватись у сутність виучуваного.

До того ж, в старших класах мислення характеризується гнучкістю - умінням долати бар’єр минулого досвіду чи знань, відходити від звичайних шляхів розмірковування, розв’язувати суперечність між наявними знаннями і вимогами проблемної ситуації, відшуковувати оригінальні способи розв’язування проблеми. Ця ознака мислення в ранньому юнацькому віці особливо важлива для розвитку творчого мислення, яке, передусім, характеризує гнучкість.

В ранньому юнацькому віці як ніколи раніше відчувається самостійність мислення учнів - вміння самостійно, без допомоги інших ставити цілі, висувати гіпотези, розв’язувати проблеми. Хоча в той же час учні стають більш чутливими до допомоги, вони здатні враховувати результати мислення інших людей, сприймати підказку. Проте для розвитку творчого мислення слід врахувати таку особливість як самостійність мислення, оскільки сутність творчого мисленні, як ми зазначали раніше, - у пошуку нового.

Мислення в цьому віці є настільки розвинутим, що «відчуває» свою силу і тяжіє до критичності, прагне зі своїх позицій якомога справедливіше оцінити свої і чужі думки. Хоча, за твердженнями дослідників, критичне і творче мислення - до певної міри є протилежними за свої спрямуванням. Критичне мислення спрямоване на виявлення недоліків в судженнях інших людей, а творче мислення пов’язане з відкриттям принципово нового знання, з генерацією власних оригінальних ідей, а не з оцінкою чужих думок. [24, с. 11]; Проте, на нашу думку, слід наголосити, що творче і критичне мислення є протилежними саме за своїм спрямуванням, а не за характером. Натомість за характером критичне мислення є творчим, оскільки критична оцінка чужих думок, їх опрацювання, виявлення суперечностей - все це не може перебігати без творчості, тобто, продукування нових знань та пошуку нових способів такого продукування. І критичність мислення в ранньому юнацькому віці свідчить саме про більш високий ступінь розвитку творчого мислення.

Таким чином, інноваційне навчання як система, спрямована на розвиток здібностей учнів щодо спільної діяльності в нових ситуаціях створює сприятливі можливості і враховує необхідні психологічні умови для розвитку творчого мислення учнів, а творче мислення учнів старших класів є достатньо сформованим та розвинутим в цьому віковому період. Ці висновки необхідно враховувати при дослідженні дидактичних умов формування творчого мислення старшокласників в процесі навчання історії.

Розглянувши творче мислення як складний і комплексний психолого-педагогічний процес і особливості його розвитку в системі інноваційного навчання в старшій школі, слід перейти до дидактичних умов його розвитку. Загальнодидактичні умови розвитку вказують на методи, за допомогою яких формується творче мислення учнів. Оскільки загальна психологія відносить мислення, взагалі, і творче мислення, зокрема, відносяться до пізнавальних процесів особистості, тому для характеристики дидактичних методів з точки зору розвитку творчого мислення, доцільно буде керуватися класифікацією методів І. Я. Лернера та М. Н. Скаткіна, якою користуються багато сучасних дослідників - за характером пізнавальної діяльності. І. Я. Лернер і М. Н. Скаткін поділяють дидактичні методи на п’ять різновидів: 1 - пояснювально-ілюстративний, 2 - репродуктивний, 3 - проблемного викладу, 4 - частково-пошуковий (евристичний), 5 - дослідницький. [66, с. 52] Спробуємо розглянути кожний із них з точки зору розвитку творчого мислення.

Пояснювально - ілюстративний та репродуктивний методи спрямовані на відтворювальний, репродуктивний характер діяльності учнів [5, с. 328] і їх сутність полягає у відтворенні раніше придбаних знань, а не у формуванні нових.

Проблемний виклад, як метод, характеризується тим, що вчитель ставить проблему, самостійно її вирішує, але при цьому показує шлях рішення, доступні учням суперечності, розкриває шляхи думки при вирішенні проблеми. [73, с. 79] При слідкуванні учнів за думкою вчителя, безумовно, перебігає процес мислення. Проте, цей метод дає вже готовий шлях для перебігу мислення учнів, а тому в цьому аспекті він схожий на репродуктивний метод, оскільки буде вимагати від учнів тільки повторення, відтворення вже пройденого шляху. Проте цей метод значно в більшій мірі, ніж попередніх два, може виступати умовою розвитку в учнів творчого мислення, оскільки тут вже має місце проблема як необхідна психологічна умова розвитку творчого мислення.

Частково - пошуковий метод передбачає організацію участі учнів у виконанні окремих етапів пошуку, рішення проблеми, дослідження. Вчитель складає завдання, ділить його на допоміжні, намічає етапи пошуку, а самі етапи здійснює учень. [20, с. 24] Для виконання завдання учень має сприйняти завдання, осмислити його умови, актуалізувати наявні знання, вирішити завдання по частинах, здійснити самоконтроль при виконанні кожного етапу, мотивувати свої дії. Ми бачимо, що цей метод може виступати ефективною умовою розвитку творчого мислення. Учень, хоча і перебуває під контролем вчителя, він має сам здійснювати пошук рішення, що означає, що мислення проходить не «протореним» шляхом, як це мало місце при методі проблемного викладу, а новим, тобто вже носить безпосередньо ознаки творчості.

Сутністю дослідницького методу є самостійне здійснення процесу пізнання. [77, с. 43] Ми бачимо, що в цьому методі, на відміну від попереднього, творче мислення здійснюється без тих етапів, які намічає вчитель, без контролю вчителя, а самостійно. Вчитель пред’являє ту чи іншу проблему для самостійного дослідження і контролює тільки результати мислення, а не спрямовує окремі його етапи його перебігу. Проте, вказана самостійність, хоча і виступає ефективною умовою розвитку творчого мислення, все ж потребує вже досить високого рівня його сформованості і самостійності.

Тобто, ми бачимо, що ефективні дидактичні умови розвитку творчого мислення створюють насамперед проблемний, частково - пошуковий та дослідницький методи.

Тепер спробуємо розглянути, які саме методичні умови будуть сприяти розвитку творчого мислення учнів.

Як вже зазначалося вище, будь - яке мислення, в тому числі і творче, починається з проблеми чи завдання. Наявність проблеми чи завдання - це як психологічна умова творчого мислення, так і складова частково-пошукового та дослідницького дидактичних методів. Крім того, це також складова системи інноваційного навчання. З цього очевидно, що творче мислення можна розвити за допомогою проблемних та творчих завдань. Подібні висновки ми можемо підтвердити даними методичної науки. [80, с. 28]

Проблемні завдання, на думку дослідників, можуть бути використані на будь-якому етапі уроку: як домашні завдання, для проведення диференційної перевірки знань, при переході до вивчення нового матеріалу, в процесі закріплення тощо. [17, с. 36] Але для ефективного розвитку творчого мислення за допомогою проблемних завдань, недостатньо їх застосовувати нехай часто, але безсистемно. Сукупність таких завдань має представляти систему, що відповідає ряду показників. Так, система проблемних завдань має включати основні типи доступних учням методів тієї чи іншої науки і загальних методів наукового пізнання, в ній мають відображатися всі основні процедури творчої діяльності, всі проблемні завдання мають поступово ускладнюватися. [21, с. 29] Для розвитку окремих операцій творчого мислення необхідно відшукувати та пропонувати учням завдання, яке вирішується за допомогою застосування саме цієї операції. Так, наприклад, для розвитку операції порівняння та класифікації учням пропонується складати порівняльні таблиці, тим самим порівнюючи факти, процеси чи явища. Для формування операцій узагальнення та абстрагування варто застосовувати завдання зі створення схем, діаграм, графіків чи складання висновків. Для розвитку вміння конкретизувати доцільно застосовувати, наприклад завдання, з визначення можливих наслідків того чи іншого явища. Визначення причин за наслідками, навпаки, буде сприяти розвитку абстрагування.

Окрім творчих проблемних завдань умовами розвитку творчого мислення можуть виступати завдання які спонукають учнів на дослідницьку діяльність. Одним з таких завдань є з формулювання історичних понять. [77, с. 44] Понятійне мислення виступає одним із різновидів теоретичного мислення і характеризується здобуттям суб’єктивно нових знань, пошуком нових способів їх досягнення. При понятійному мисленні активно застосовуються такі мисленнєві операції як узагальнення і абстрагування. Процес розвитку поняття за своїм характером містить елементи дослідницької діяльності і є елементом інноваційної системи навчання.

Також, розвитку самостійності мислення учнів та вмінню за допомогою творчого мислення робити висновки сприяє такий методичний прийом як робота з документами. [1, с. 30]

Важливою методичною умовою розвитку творчого мислення виступає такий елемент інноваційної системи навчання як евристична бесіда, яка ґрунтується на інноваційних принципах реалізації діалогічного та партнерського підходу. За змістом вона складається із серії взаємопов’язаних питань, кожний з яких є кроком на шляху вирішення проблеми та потребує від учнів не тільки відтворення своїх знань, але й здійснення певного пошуку. [5, с. 169]

Близьким до цього прийому є прийом проблемного пояснення, коли вчитель сам в процесі викладу інформації створює проблемні ситуації, і сам перед учнями розв’язує їх. Створюючи проблемні ситуації, вчитель має можливість керувати пізнавальною діяльністю учнів. [17, с. 44]

Для розвитку творчого мислення варто застосовувати також такий популярний наразі прийом як написання історичного есе. Історичне есе - це довільна форма наукової творчості, певний нарис, в якому науковий стиль поєднується з публіцистичним.

Тобто, з методичної точки зору розвитку творчого мислення старшокласників ефективно сприятимуть всі методичні прийоми, які будуть спонукати до творчого пошуку, реалізації дослідницької діяльності, розв’язання старшокласником певної проблеми, вирішення творчого завдання.