evrop_integratsiya_09

а) території зі значними структурними змінами, які призвели до рецесії у діяльності окремих секторів їх економіки та компаній, що працюють у них, а відтак і до значного зростання рівня безробіття;

б) економічно слабкорозвинуті території, тобто ті, що мають показники розвитку нижчі за середні по країні;

в) сільські території, що характеризуються низькою густотою населення, депопуляцією та високим відсотком працівників сільського господарства.

2.Інші реґіони, до яких відносять прикордонні території, колишні військові зони, території, що постраждали внаслідок стихійного лиха чи забруднення довкілля, території з низьким рівнем розвитку економіки через несприятливі умови, а також території з домінуванням аграрного виробництва та високим рівнем безробіття.

3.Реґіони індивідуальної підтримки.»

Твердження:

•застосування ідентифікації (за європейською методикою) депресивних територій поділило Чехію на два макрореґіони: Прагу (гіперактивний) і всі інші регіони (депресивним називають такий реґіон ЄС, який мав індикатор у 75 % ВВП на душу населення і нижчий від середнього по ЄС-15);

•регіонами індивідуальної підтримки в Чехії можуть бути абсолютно всі;

•сільські території можуть належати до будь-якого реґіону підтримки.

Група 4

Таблиця 3

РОЗПОДІЛ КОШТІВ СТРУКТУРНИХ ФОНДІВ ЄС ТА ФОНДУ ЗГУРТУВАННЯ ДЛЯ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ВПРОДОВЖ 2004—2006 рр. (МЛН ЄВРО, ЦІНИ 1999 РОКУ)

51

Закінчення табл. 3

Джерело: Programy Pomoci Evropských Společenstvi 2003/2004. — Praha: Ministestvo financі, 2003. — p. 7.

Підтвердьте чи спростуйте (але обов’язково обґрунтуйте) такі твердження:

•кошти структурних фондів ЄС та Фонду Згуртування для ЧР розподілені рівномірно по роках, що відповідає ідеї індикативного планування в Євросоюзі;

•домінування коштів зі структурних фондів ЄС не є обґрунтованим;

•гадається, що Чехія платить до бюджету ЄС більше, ніж отримує звідти через структурні фонди та Фонд Згуртування.

4.Презентація проектів. У ході презентації проектів дуже важливим є стислий коментар тверджень з боку лідера групи. При цьому викладач попереджає, що розраховує на вдумливий, а не на поверховий аналіз, адже наведені твердження нерідко мають зворотний зміст, який чітко розкривається у таблиці. Метод «виведення плям» викладач застосовує в селектуванні матеріалу. Вирізавши з плівки лише позитивні (несуперечливі) твердження, викладач робить висновки щодо засвоєння досвіду Чеської Республіки, які називаються «Результати реґіональних реформ».

5.Постановка завдання для експертних груп. Групи пере-

формовуються так, щоб туди потрапив кожний з чотирьох попередніх груп, і з їх числа утворюються дві групи експертів.

«Перші п’ять кроків реґіональної реформи в Україні».

Мета: відібрати п’ять перших (найсуттєвіших) заходів реґіональної реформи в Україні. Обґрунтувати їх доцільність.

52

У перебігу «мозкової атаки» учасники (5') мають обґрунтувати доцільність першочергових заходів (з числа перелічених для країни ЦСЄ).

6.Презентація проектів. Викладач відмічає на слайді 1 фломастерами двох кольорів вибір двох груп і встановлює в такий спосіб першочерговість заходів реґіональної реформи. Презентацію мають проводити інші особи, а не ті, які презентували висновки по мікрогрупах.

7.Підбиття підсумків. Викладач відмічає позитивність збігу і виокремлює проблему послідовності реалізації.

8.Відповідь на запитання. Це дуже важливий момент завершення роботи. Адже, як правило, слід відповідати на конкретні запитання як європтимістів (то коли ж ми будемо в ЄС?), так і європесимістів (Ми там ніколи не будемо). Особи з реґіонів, які зопікуються стратегіями реґіонального розвитку, можуть поставити професійні запитання.

Додатки

Слайди, що необхідно виготовити на прозірках

Слайд 1 (три прозірки), одна буде розрізана

Першочергові заходи реґіональних реформ у країнах ЦСЄ

1.Модернізація реґіональної статистики. Введення показників «GDP of region» (ВВП реґіону чи валового реґіонального продукту) замість GVA (валова додана вартість).

2.Зміна територіального устрою відповідно до наявного в ЄС (NUTS-І, NUTS-ІІ, NUTS-ІІІ).

3.Покладання відповідальності за реґіональний розвиток на конкретне Міністерство (відомство).

4.Гармонізація реґіонального законодавства.

5.Залучення коштів ЄС для здійснення реґіональної реформи.

6.Виявлення мети, завдання, механізмів та інструментів реалізації реформи.

7.Залучення громадськості до обговорення реформи.

53

8.Розробка концепції реґіональної політики.

9.Розробка стратегії реґіональної політики.

10.Виявлення активних та депресивних реґіонів.

11.Розподіл коштів структурних фондів ЄС та Фонду Згуртування.

12.Розвиток єврореґіонального співробітництва.

Слайд 2 (для групи 1), дві прозірки, 5—6 на папері для членів малої групи

Таблиця 1

ВАЛОВИЙ РЕҐІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ НА ОДНУ ОСОБУ (ЗА ПАРИТЕТОМ КУПІВЕЛЬНОГО СТАНДАРТУ) НА РІВНІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ РЕҐІОНІВ NUTS-ІІ (ЄС-15 = 100%), У %

Джерело: фондові матеріали Міністерства реґіонального розвитку Чеської Респуб-

ліки (2003)

Пітвердіть чи спростуйте (але обов’язково обґрунтуйте) такі вирази:

•упродовж 1995—2001 рр. відбувалася конверґенція (зближення) чеських реґіонів;

•столиця стрімко віддалялася від реґіонів, таким чином відбувалася концентрація всієї ділової активності країни в головному меґаполісі;

•чеські реґіони стрімко наближалися до реґіонів рівня NUTS-ІІ

вЄС-15.

54

Слайд 3 (для групи 2), аналогічно до слайду 2

Таблиця 2

ОСНОВНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ЧЕСЬКИХ РЕҐІОНІВ У 2002 РОЦІ (ЗА НАЦІОНАЛЬНИМ

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИМ УСТРОЄМ)

Підтвердіть чи спростуйте (але обов’язково обґрунтуйте) такі твердження:

•за показником ВВП на душу населення Прага стрімко віддалялася від інших реґіонів Чехії;

•чехи, а також численні іноземці намагатимуться потрапити на роботу до столиці;

55

• не зважаючи на подвійну різницю у ВВП на душу населення та майже чотириразову у ПІІ, заробітна плата між активними та депресивними реґіонами відрізняється лише на 20—30 %.

Слайд 4 (для групи 3), аналогічно до слайду 2

«Розрахунки індикативних рівнів розвитку чеських реґіонів дозволили уряду цієї країни структуризувати їх та визначити шляхи та напрями системної допомоги, що надаватиметься депресивним реґіонам. Отже, відповідно до закону «Про державну підтримку реґіонального розвитку» пріоритетними для Чеської республіки є такі території:

1.Реґіони з посиленою державною допомогою, що характе-

ризуються низьким рівнем розвитку, зокрема.

а) території зі значними структурними змінами, які призвели до рецесії у діяльності окремих секторів їх економіки та компаній, що працюють у них, а відтак і до значного зростання рівня безробіття;

б) економічно слабкорозвинуті території, тобто ті, що мають показники розвитку нижчі за середні по країні;

в) сільські території, що характеризуються низькою густотою населення, депопуляцією та високим відсотком працівників сільського господарства.

2.Інші реґіони, до яких відносять прикордонні території, колишні військові зони, території, що постраждали внаслідок стихійного лиха чи забруднення природного середовища, території з низьким рівнем розвитку економіки через несприятливі умови, а також території з домінуванням аграрного виробництва та високим рівнем безробіття.

3.Реґіони індивідуальної підтримки».

Твердження

•застосування ідентифікації (за європейською методикою) депресивних територій розділило Чехію на два макрореґіони: Прагу (гіперактивний) і всі інші реґіони (депресивним називають такий реґіон ЄС, який мав індикатор у 75 % ВВП на душу населення і нижче від середнього по ЄС-15);

•реґіонами індивідуальної підтримки в Чехії можуть бути абсолютно всі;

•сільські території можуть належати до будь-якого реґіону підтримки.

56

Слайд 5 (для групи 4), аналогічно до слайду 2

Таблиця 3

РОЗПОДІЛ КОШТІВ СТРУКТУРНИХ ФОНДІВ ЄС ТА ФОНДУ ЗГУРТУВАННЯ ДЛЯ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ УПРОДОВЖ

2004—2006 рр. (МЛН ЄВРО, ЦІНИ 1999 РОКУ)

Джерело: Programy Pomoci Evropských Společenstvi 2003/2004. — Praha: Ministestvo financі, 2003. — p. 7.

Підтвердьте чи спростуйте (але обов’язково обґрунтуйте) такі твердження:

•кошти структурних фондів ЄС та Фонду Згуртування для ЧР розподілені рівномірно по роках, що відповідає ідеї індикативного планування в Євросоюзі;

•домінування коштів зі структурних фондів ЄС не є обґрунтованим;

•гадається, що Чехія платить до бюджету ЄС більше, ніж отримує звідти через структурні фонди та Фонд Згуртування.

57

ЛІТЕРАТУРА

1.Антонюк Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: реґіональний аспект // Міжнародна економічна політика. — 2005. — № 2. —

С. 44—68.

2.Барабанов О. Эволюция регионов Италии как актеров мировой политики // Полис. — 2005. — № 4. — С. 99—108.

3.Бердсолл Н. Усиление неравенства в новой глобальной экономике // Вопросы экономики. — 2006. — № 4. — С. 84—89.

4.Божидарнік Н. В. Реґіональна асиметрія в Європейському Союзі та механізми її регулювання. Дис. … канд. екон. наук. / Спец. 08.05.01

—світове господарство і міжнародні економічні відносини. — Луцьк, 2005.

5.Гелд Д., Мак-Грю Е. Глобалізація / антиглобалізація / Пер. з англ. І. Андрущенко. — К.: КІС, 2004. — 180 с.

6.Данилишин Б., Чижова В. Науково-інноваційне забезпечення сталого економічного розвитку України // Економіка України. — 2004.

—№ 3. — С. 178—179.

7.Долішній М. Реґіональна політика на рубежі ХХ—ХХІ століть: нові пріоритети. — К.: Наукова думка, 2006. — 512 с.

8.Копійка В. Європейський Союз: досвід розширення і Україна. — К.: Юридична думка, 2005. — 448 с.

9.Лейонхуфвуд А. Макроэкономическая теория в двадцатом столетии: основные вехи развития // Вопросы экономики. — 2006. — № 11.

—С. 26—45.

10.Лук’яненко Д. Суперечності та асиметрії глобалізації у євроінтеґраційному контексті / Спільний європейський економічний простір: гармонізація меґареґіональних суперечностей: Монографія; За заг. ред. Д. Г. Лук’яненка та В. І. Чужикова. — К.: КНЕУ, 2007. — С. 31—47.

11.Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: Монографія. — Львів: ІРД НАН України, 2004. — 395 с.

12.Мікула Н. Транскордонне співробітництво в умовах інтеґраційних процесів України / Автореф. дис. … д-ра екон. наук / 08.01.01 — реґіональна економіка і розміщення продуктивних сил. — Львів, 2005. — 40 с.

13.Мокій А., Бабець І. Інноваційний потенціал реґіонів України: стан, проблеми та шляхи зміцнення / Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки — 2005 / За ред. О. С. Власюка. — К.: Знання Украї-

ни, 2005. — С. 231—249.

14.Моніторинг соціально-економічного розвитку реґіонів України за 2003 рік. — К.: Мін-во економіки України, Програма Розвитку ООН. — 2004. — 252 с.

15.Мясникова Л. Смена парадигмы. Новый глобальный проект // Мировая экономика и международные отношения. — 2006. — № 6. —

С. 3—14.

16.Николаев М., Махотаева М. Факторы роста экономики Северо-

Запада // Экономист. — 2006. — № 2. — С. 60—69.

58

17.Поручник А. Національні та наднаціональні механізми розвитку людського ресурсу країн ЄС / Спільний європейський економічний простір: гармонізація меґареґіональних суперечностей: Монографія; За заг. ред. Д. Г. Лук’яненка та В. І. Чужикова. — К.: КНЕУ, 2007. —

С. 439—456.

18.Симар М. Территории и социальная неоднородность в Канаде: результаты миграции несовершеннолетней молодежи // США. Канада. Экономика-Политика-Культура. — 2006. — № 2. — С. 15—23.

19.Філіпенко А. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність. — К.: Знання, 2007. — 670 с.

20.Філіпенко А. Інтеґраційні перспективи України: бігравітаційна модель // Економіка України. — 2005. — № 6. — С. 11—22.

21.Цедилин Л. Расширение ЕС и перспективы восточногерманских земель // Вопросы экономики. — 2005. — № 4. — С. 23—42.

22.Черкасов А. Канадский Север в начале ХХI века: хозяйство и люди // США. Канада. Экономика-Политика-Культура. — 2006. — № 2.

—С. 46—54.

23.ЧужиковВ. Економіказарубіжнихкраїн. — К.: КНЕУ, 2005. — 308 с.

24.Чужиков В. Конверґенція реґіональної матриці в Європейському Союзі / Разом в Європі: Реґіональні стратегії формування економіки знань в умовах євроінтеґрації: Монографія / Наук. ред. І. Бакушевич.

Т. Bernat. — Тернопіль — Щецин, 2006. — С. 15—19.

25.Чужиков В. Реґіональна політика та стратегія Європейського Союзу, розділ / Реґіони України: проблеми та пріоритети соціальноекономічного розвитку: Монографія / За ред. З. С. Варналія. — К.:

Знання України, 2005. — С. 335—404.

26.Чужиков В. Україна в меґареґіональній моделі «Європа концен-

тричних кіл / Спільний європейський економічний простір: гармонізація меґареґіональних суперечностей: Монографія / За заг. ред. Д. Лук’яненка та В. Чужикова. — К.: КНЕУ, 2007. — С. 76—89.

27.Чужиков В. Чеська модель реґіонального розвитку // Економіка України. — 2004. — № 7. — С. 72—78.

28.Чужиков В., Божидарнік Н. Європейська модель ідентифікації реґіональних асиметрій // Україна: аспекти праці. — 2005. — № 6. —

С. 14—21.

29.Чужиков В., Ільницький Д., Федірко О. Трансформаційні зміни в промисловій структурі Європейського Союзу // Економіка України. — 2006. — С. 85—93.

30.Чужиков В. І. Сучасні моделі розвитку інтеґраційних процесів / Міжнародні інтеґраційні процеси сучасності: Монографія / А. С. Філіпенко (кер. авт. кол.). — К.: Знання України, 2004. — С. 39—49.

31.Школа І., Маниліч М. Реґіон у системі пріоритетів економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук,

проф. Д. Г. Лук’яненка. — К.: КНЕУ, 2004. — С. 307—317.

32.Arayama Y., Miyoshi K. Regional Diversity and Sources of Economic Growth in China // The World Economy. — 2004. — №10. — P. 1583—1608.

59

33.Barta G. The Role of Foreign Direct Investment in the Spatial Restructuring of Hungarian Industry / Hungarian Spaces and Places Patterns of Transition. — Pecs, Centre for Regional Studies, 2005. — P. 141—160.

34.Beck Th. SMEs, Growth, and Poverty: Cross-Country Evidence // Journal of Economic Growth. — 2005. — № 10. — P. 199—229.

35.Chuzhykov V. Regional diversification of Ukraine’s Foreign trade // International Economic Policy. — 2004. — № 1. — Р. 25—70.

36.Chuzhykov V., Ilnitsky D. Interregional competition and innovative growth of region (Ukraine as a sample) // Konkurencieschopnost a Regionalne Aspekty Rozvoja (Slovakia, Prešovská univezita). — 2006. —

№1. — P. 167—180.

37.Chuzhykov V., Ilnitsky D., Fedirko A. Dualism of Monetary, Technological and Information Determinants in Social Development of EU // Nierówności społeczne a Wzrost Gospodarczy. — 2007. — № 11. — P. 79—97.

38.Czuźykov W. Teritorialna asimietrija w Ewropi: modieljuwania dlja Ukrainu // Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy. — 2006. — № 8.

— Р. 305—-316.

39.Duranton G., Overman H. Testing for location Using MicroGeorgraphic Data // The Review of Economic Studies. — 2005. — № 72

(4). — P. 1075—1106.

40.Faina J., Lopez-Rodríguez J. European Regional Policy and Backward Regions: Implication Towards EU Enlargement // European Journal of Law and Economics. — 2004. — № 18. — P. 5—32.

41.Hausmann R. Growth Accelerations // Journal of Economic Growth.

— 2005. — № 10. — P. 303—329.

42.Redding S., Vera-Martin V. Factor Endowments and Production in European regions // Review of World Economics. — 2006. — Vol. 142 (1).

— P. 2—32.

43.Ruta M. Economic Theories of Political Dis (integration) // Journal of Economic Surveys. — 2005. — № 1 (19). — P. 1—21.

44.Schlitte F. Regional Income Inequalities and Convergence Processes in the EU-25 // HWWA. Discussion Paper 355. — 2006. — December. — P. 1—28.

45.Siebert H. Locational Competition: A Neglected Paradigm in the International Division of Labour // The World Economy. — 2006. — № 2 (29). — P. 137—159.

46.Siebert H. The World Economy. A global analysis. Revised and enlarged third edition. — Abingdon: Routledge, 2007. — P. 369.

47.Somkuódyné P. Balancing Between Transition and Modernity: Principles and Institutions of Regional Planning in Hungary / Hungarian Spaces and Place Patterns of Transition. — Pecs, Centre for Regional Studies, 2005. — P. 106—121.

48.Temple J. Growth and wage inequality in a Dual Economy // Bulletin of Economic Resarch. — 2005. — № 2. — P. 145—169.

49.Wozniak M. G. Wzrost gospodarczy. Podstawy teoretyczne. — Krakow: Wydawnictwo Akademii Economicznej w Krakowe, 2004. — 201 p.

60