27.Методика визначення та облік резерву сумнівних боргів.

Найточнішим, але достатньо трудомістким є метод визначення сумнівних (безнадійних) боргів за кожним клієнтом (дебітором) на основі вивчення фінансового стану та платоспроможності.

Приклад Клієнт «Б» винен нашому підприємству 8000 дол. Підприємство оцінює його як неплатоспроможного на 60 %. Отже, очікувані втрати становлять 4800 дол. (8000 × 60 %).

Наприкінці року підприємство створює резерв для сумнівних боргів з віднесенням його на витрати за елементом «Витрати за сумнівними боргами». Д-т рах. «Витрати за сумнівними боргами» 4800 К-т рах. «Резерв для сумнівних боргів» 4800 Така методика визначення й обліку сумнівної дебіторської заборгованості має достатньо широке застосування в західноєвропейських країнах. Проте в багатьох країнах, особливо в США, Великобританії, Канаді, застосовують менш трудомісткі методи визначення й обліку безнадійних боргів дебіторів. Такими методами є визначення суми безнадійних боргів дебіторів на підставі: 1) даних про прибутки та збитки; 2) даних бухгалтерського балансу.

28.Пряме списання безнадійної дебіторської заборгованості

Безнадійна дебіторська заборгованість — це заборгованість, яка не може бути погашена через неплатоспроможність боржника.В м/н практиці є 2 методи безнад деб заборгованості: метод прямого списання, або метод нарахуваня резерву сумнівних боргів, метод прямого списання безнадійної забогованості застос лише в тих вип коли сум такої заборг є незначною. Недоліками такого методу є : - неузгодження між доходами і витратами, тобто витрати визнаються пізніше ніж доходи з якими вони пов’язані; -завищена, або переоцінена – величина доходів від реалізації на дату складання балансу. При спис безнад деб заборг з використанням прямого методу: Д-т “витрати на сумнівну заборгованість” К-т “рахунки до утримання”

29.Облік векселів до одержання та процентів по них.

Вексель — це безумовне зобов’язання клієнта заплатити певну суму грошей на вимогу або в зазначений час. Дату оплати вказують на векселі у вигляді напису конкретної дати, або кількості місяців з дня оформлення векселя, або кількості днів з дати оформлення векселя. Клієнт здебільшого сплачує за векселем відсотки за відсотковою ставкою з розрахунку на рік. Суму відсотків за векселем визначають за формулою:

Сума відсотків = Номінал векселя (сума) × × Відсоткову ставку × Термін векселя (частку року)

Приклад. 1.07.04 від покупця «К» одержано вексель під 12 % річних терміном на 3 місяці суму $10000 у покриття дебіторської заборгованості. Термін погашення (оплати) векселя 1.10.04.

1.07.04. Відображається в обліку одержаний від клієнта вексель:

Д-т рах. «Векселі одержані» 10000

К-т рах. «Рахунки до одержання»

(або «Розрахунки з клієнтами») 10000

Розрахуємо відсотки за векселем за весь період:

$10 000  12%  3/12 = $300

Cума погашення векселя становить:

$10 000 + $300 = $10300

1.10.04 покупець (клієнт) оплатив номінальну вартість векселя й відсотки:

Д-т рах. «Грошові кошти» 10 300

К-т рах. «Векселі одержані» 10 000

К-т рах. «Доходи за відсотками»

(або «Фінансові доходи») 300

Якщо вексель не оплачено у встановлений термін, то вважається, що векселедавач відмовився від його оплати. Припустимо, що покупець «К» відмовився сплатити за векселем гроші 1 жовтня або не сплатив його вчасно. У цьому разі слід зробити таку бухгалтерську проводку:

1.10.04

Д-т рах. «Рахунки до одержання» 10 300

К-т рах. «Векселі одержані» 10 000

К-т рах. «Доходи за відсотками» 300

Цією проводкою відновлюється дебіторська заборгованість, збільшена на суму відсотків за векселем. Водночас відображаються доходи за відсотками, які повинен сплатити покупець