- •3. Передумови і принципи дфк.
- •- Рахункова палата вру
- •- Головне кру при Мінфіні України
- •1. За часом здійснення:
- •2. За джерелами контрольних даних:
- •3. За способами здійснення контрольних дій:
- •Групування даних
- •38. Завдання і напрями ревізії грошових коштів.
- •39. Напрями контролю і джерела ревізії грошових коштів.
- •40. Організація і методика контролю наявності касової готівки.
- •41. Контроль дотримання умов збереження касової готівки
- •42. Контроль касових операцій за джерелами надходжень в касу підприємницьких структур різних форм власності.
- •43. Контроль касових операцій за напрямами і видами витрат касової готівки.
- •44. Методика контролю касового звіту.
- •45. Основні напрямки контролю, його методика при здійсненні перевірки дотримання касової дисципліни.
- •46. Пояснити порядок визначення з верх лімітного залишку грошей у касі.
- •47. Методичні прийоми і способи документального контролю касових операцій.
- •48. Пояснити, як перевірити повноту і своєчасність оприбуткування виручки від реалізації продукції.
- •49. Пояснити, як встановити факти порушень правил розрахунків готівкою з каси під-ва.
- •50. Фінансові санкції за порушення касової дисципліни.
- •51. Методичні прийоми і способи контролю операцій з надходження на поточний рах. Під-ва з банку та витрачання грошових коштів з нього.
- •52. Пояснити, як перевірити обґрунтованість використання грошових коштів з поточного рах. Під-ва в банку.
- •53. Методика проведення ревізії операцій на поточному рах. Під-ва в банку.
- •54. Джерела інформації, нормативно-правова база при ревізії операцій на поточному рах. В іноземній валюті.
- •55. Контроль операцій з надходження і використання грошових коштів з поточного рах. В іноземній валюті.
- •56. Назвати основні напрями ревізії операцій на поточному рах. Під-ва в іноземній валюті і пояснити, як перевірити правомірність здійснення операцій з витрачання іноземної валюти.
- •57. Методичні прийоми і способи контролю операцій на поточному рах. Під-ва в іноземній валюті.
- •58. Напрямки перевірки та джерела інформації при здійсненні ревізій грошових коштів і фінансових інвестицій.
- •59. Завдання і напрями ревізії, об’єкти і джерела контролю розрахунків під-ва.
- •60. Перевірка розрахунків з підзвітними особами.
- •61. Пояснити, як перевірити авансовий звіт підзвітної особи.
- •62. Контроль розрахунків з постачальниками за матеріальні цінності, роботи, послуги.
- •63. Вказати напрями контролю розрахунків з підзвітними особами і пояснити методику перевірки обґрунтованості бух. Записів на рах. Бо.
- •64.Вказати напрями перевірки розрахунків з постачальниками і пояснити в чому суть контролю рахунків-фактур за надані послуги.
- •65. Перевірка розрахунків з покупцями і замовниками.
- •66. Контроль розрахунків з претензій та відшкодуванню матеріальних збитків.
- •67. Вказати основні напрями перевірки розрахунків по відшкодуванню матеріальних збитків, пояснити як встановити порушення щодо обсягів відшкодування збитків.
- •68. Напрями перевірки, об’єкти і джерела контролю розрах. З ін. Дебіторами і кредиторами.
- •69. Методичні прийоми і способи контролю операцій з обліку списання простроченої кредиторської заборгованості.
- •70. Контроль стану розрахунків з оплати праці працівників під-ва.
- •71. Вказати основні напрями перевірки розрахунків з оплати праці працівників і пояснити як встановити порушення щодо обґрунтованості бух. Записів даних в поточному обліку і звітності.
- •72. Особливості контролю розрахунків з оплати праці в умовах автоматизації обліку.
- •73. Методика перевірки утримань із зп працівників.
- •74. Основні методичні прийоми і способи контролю розрахунків з оп.
- •75. Перевірка розрахунків з банками по короткострокових і довгострокових кредитах.
- •76. Напрями і джерела ревізії оз.
- •77. Контроль стану збереження оз.
- •78. Методичні прийоми і способи контролю операцій з надходження оз.
- •79. Контроль операцій з вибуття оз.
- •80. Напрями перевірки, джерела інформації і об’єкти контролю витрат на ремонт оз.
- •81. Методика перевірка зносу і амортизації оз.
- •82. Перевірка нематеріальних активів.
- •83. Завдання, напрями і джерела ревізії матеріальних запасів.
- •84. Особливості проведення інвентаризації матеріальних запасів під час ревізії.
- •85. Перевірка правильності відображення в обліку результатів інвентаризації матеріальних запасів, яку проводила інвентаризаційна комісія ревізованого під-ва.
- •86. Перевірка операцій з оприбуткування матеріальних запасів.
- •87. Перевірка операцій з витрачання матеріальних запасів.
- •88. Особливості ревізії операцій з оприбуткування та витрачання матеріальних запасів при використанні поем.
- •89. Методичні прийоми та способи контролю мшп.
- •90. Завдання, напрями і джерела ревізії витрат основної д-ті.
- •91. Контроль основних прямих витрат на вир-во продукції, робіт (послуг).
- •92. Контроль загальновиробничих витрат.
- •93. Контроль адміністративних витрат.
- •94. Контроль виробничої с/в продукції, робіт, послуг.
- •95. Перевірка витрат на збут продукції.
- •96. Основні напрями і об’єкти ревізії фактичної виробничої с/в реалізованої продукції.
- •97. Контроль правомірності підприємницької д-ті під-в і організацій.
- •98. Напрями контролю обсягів вир-ва продукції.
- •99. Ревізія обсягів реалізації продукції, робіт, послуг.
- •100. Контроль фінансових результатів від операційної діяльності підприємства.
- •101. Особливості контролю операцій з експорту продукції під-ва.
- •102. Контроль доходів і фінансових результатів від іншої звичайної діяльності під-ва.
- •103. Контроль доходів і фінансових результатів від надзвичайної діяльності під-ва.
- •104. Мета, завдання, напрями та основні джерела інформації для контролю статутної діяльності і фін. Стану під-ва.
- •105. Методичні прийоми і послідовність контролю статутної діяльності під-ва.
- •106. Основні напрями і методичні прийоми контролю стану власного капіталу.
- •107. Контроль розподілу і використання чистого прибутку.
- •108. Ревізія статутного капіталу під-ва недержавної форми власності.
- •109. Вказати напрями ревізії статутного капіталу, пояснити як перевірити обґрунтованість змін величини статутного капіталу.
- •110. Особливості перевірки статутного капіталу під-в державної форми власності.
- •111. Ревізія додаткового і резервного капіталу.
- •112. Перевірка цільового фінансування і цільових надходжень.
- •113. Напрями контролю, джерела інформації і об’єкти перевірки фін. Стану під-ва.
- •114. Методи і способи оцінки фін. Стану під-ва.
- •115. Методичні прийоми і способи контролю розрахунково-платіжної дисципліни на під-ві.
- •116. Завдання і джерела ревізії стану обліку, внутрішньогосподарського контролю і звітності.
- •117. Вказати основні напрями ревізії стану бух. Обліку і показати методику контролю стану аналітичного обліку матеріалів.
- •118. Перевірка організації облікової роботи в бух-рії під-ва.
- •119. Перевірка стану контрольної роботи бух-рії на під-ві.
- •120. Перевірка стану обліку і контролю касових операцій у бух-рії під-ва і організацій.
- •121. Напрями контролю, джерела інформації при перевірці фін. І податкової звітності під-ва.
- •122. Перевірка стану обліку звітної дисципліни і достовірності звітності.
- •123. Методичні прийоми і способи перевірки стану внутрішньогосподарського контролю на під-ві.
- •124. Контроль стану обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами.
- •125. Контроль стану обліку розрахунків з підзвітними особами.
- •126. Перевірка стану обліку оз.
- •127. Перевірка стану обліку мшп.
- •128. Методичні прийоми і способи перевірки стану обліку матеріалів.
- •129. Контроль стану податкового обліку валових доходів і валових витрат.
- •130. Вказати основні напрями контролю розрахунків по податку на прибуток, пояснити як встановити порушення щодо валових витрат на матеріали.
- •131. Контроль стану податкового обліку.
- •132. Фінансові санкції за порушення податкового законодавства щодо податкового обліку і звітності під-ва.
- •133. Сутність і організація податкового контролю в системі органів дпсу.
- •134. Нормативно-правова база, основні напрямки і послідовність контролю платників податків по розрахунках з бюджетом.
- •135. Напрями і джерела документальної перевірки розрахунків з бюджетом по пдв.
- •136. Вказати основні напрями документальної перевірки розрахунків з бюджетом по пдв.
- •137. Напрями і послідовність контролю розрахунків з бюджетом по прибутковому податку з громадян.
- •138. Контроль розрахунків під-ва по платежам у Пенсійний фонд та фонд соціального страхування.
- •139. Пояснити, як виявити факти неправомірного заниження платежів у фонд соціального страхування.
- •140. Вказати напрями перевірки розрахунків з бюджетом по прибутковому податку із зп.
- •141. Методичні прийоми і способи контролю розрахунків по податку на прибуток під-в.
- •142. Джерела інформації та основні напрями контролю виконання місцевих бюджетів.
- •143. Основні напрями контролю використання бюджетного фін-ня.
- •144. Методичні прийоми і способи контролю доходної частини місцевих бюджетів.
- •145. Методичні прийоми і способи контролю видаткової частини місцевих бюджетів.
- •147. Оформлення результатів ревізії виконання місцевих бюджетів та прийняття рішень за її наслідками.
- •148. Основні методичні прийоми і способи контролю виконання кошторисів бу.
- •149. Методичні прийоми і способи контролю фактичних видатків на утримання бу.
- •150. Основні напрями і методика контролю стану бо і достовірності звітності бу.
- •151. Мета, основні напрями та джерела інформації для контролю виконання державного бюджету в системі дку.
- •152. Основні напрями і послідовність контролю надходження бюджетних коштів на єкр і доходів дб.
- •153. Контроль касових видатків на утримання розпорядників коштів з дб органами дку.
- •154. Узагальнення інформації щодо виявлених порушень і прийняття рішень за матеріалами контролю виконання дб в системі дку.
- •155. Мета та основні завдання проведення перевірок і ревізій Рахунковою палатою при вру.
- •156. Особливості організації і планування контрольно-ревізійної роботи Рахунковою палатою при вру.
- •157. Контроль касового і фактичного виконання державного бюджету Рахунковою палатою.
- •158. Узагальнення та систематизація матеріалів контролю Рахункової палати.
- •159. Особливості реалізації матеріалів контролю, що здійснюється Рахунковою палатою при вру.
- •160. Мета та основні завдання внутрішнього (відомчого) фін. Контролю.
- •161. Особливості організації та проведення перевірок органами внутрішнього фін. Контролю на підпорядкованих під-вах.
Поняття і суть ДФК.
Контроль у широкому розумінні – це процес, який забезпечує відповідність функціонування керованого об’єкта прийнятим управлінським рішенням та спрямований на успішне досягнення поставлених цілей. Сутність к. полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на об’єкти управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження за їх д-тю, для виявлення відхилень від встановлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконання.
ФК – це комплексна і цілеспрямована фінансово-правова д-ть органів ФК або їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здійснювати контроль, що базується на положеннях чинного законодавства. ФК полягає у встановленні фактичного стану справ на підконтрольному об’єкті щодо його фін.-господ. д-ті і спрямований на забезпечення законності фін. дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів з метою ефективності соц.-економічного розвитку усіх суб’єктів фін. відносин.
ДФК здійснюється відповідними органами і полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтрольному об’єкті, спрямований на забезпечення законності фін. дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, які належать державі, а також використання коштів, які залишаються у суб’єкта фін. правовідносин у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджету, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантію уряду України.
Основною метою ДФК є:
викриття на підконтрольному об’єкті порушень принципів законності, ефективності, доцільності і економії при формуванні і використанні державних фінансових та матеріальних ресурсів, відхилень від прийнятих норм, стандартів.
попередження фінансових правопорушень
притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків
вжиття заходів щодо запобігання таким правопорушенням у майбутньому
Завдання ДФК, його значення як ф-ї управління.
Завданням ДФК є забезпечення законності, ефективності фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, які належать державі.
Завдання:
1) виявлення фактичного стану справ об’єкта К.
2) порівняння його (стану) з нормативним відповідно до вимог чинного законодавства.
3) вироблення необхідних корегуючих заходів щодо виправлення допущених порушень законодавства і відшкодування завданого збитку.
4) профілактична робота для попередження юр. та фіз. ос. нормативно-правових актів України.
ДФК виконує 3 основні ф-ї:
профілактична
інформаційна
мобілізуюча
Значення ФК у:
твердженні, законності і демократії у суспільстві
попередженні правопорушень і зловживань
виявленні порушень і відхилень від вимог чинного законод-ва і обгрунтування рішень і дій для притягнення до відповідальності винних посадових осіб
захисті і збереженні власності
3. Передумови і принципи дфк.
Принципами організації ДФК є:
розмежування місця, ролі, завдань та ф-й органів ДФК у відповідності з встановленим Конституцією та законодавством України розмежуванням компетенції законодавчої та виконавчої влади
функціональна, організаційна, персональна та фінансова незалежність органів ДФК та їх посадових осіб від підконтрольних об’єктів
координація д-ті органів ДФК з метою виключення дублювання у їх роботі та забезпечення єдиної системи ДФК на усіх рівнях державної влади.
Принципами здійснення ДФК є:
законність
обов’язковість
стратегічна спрямованість
неупередженість
всеосяжність
системність
плановість
регулярність
конкретність
економічність
гласність (за умови дотримання державної, службової, комерційної та ін. таємниці, що охороняється законом)
дієвість
Види контролю в Україні
Під видами контролю розуміють сукупність його органів, які відрізняються один від одного організаційно, тобто арсеналом дій, особливостями та метою формування.
Видами контролю є:
держаний (відомчий чи позавідомчий)
Здійснюється вищими органами законодавчої і виконавчої влади, а також державними органами управління і спеціалізованого ДК:
- Рахункова палата вру
- Контрольне управління при адміністрації Президента України
- Головне кру при Мінфіні України
- Мін економіки,
- НБУ
- Державний республіканський комітет, його структурні підрозділи
- Антимонопольний комітет
муніципальний – здійснюється радами народних депутатів, а також незалежними профспілками, членами партій та рухів у відповідності з наданими повноваженнями, які визначаються законом України.
незалежний (аудиторський) – здійснюється незалежними аудиторськими фірмами чи окремими особами, які мають сертифікат аудитора і ліцензію на право здійснювати цей контроль.
контроль власника, який поділяється на внутрішньовідомчий і внутрішньогосподарський.
Внутрішньовідомчий проводиться Міністерствами, відомствами, організаціями державного управління стосовно діяльності підвідомчих їм підприємств і організацій у формі тематичних перевірок і …
Внутрішньогосподарський К здійснюється апаратом управління підприємницьких структур стосовно діяльності цехів, бригад, дільниць та ін підрозділів підприємств.
Головне КРУ України: функції та організаційна структура.
Головним завданням ДКРСУ згідно закону України №2939 і Положенням №515 “Про ДКРСУ” є здійснення ДК за витрачанням грошових коштів, матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю БО і звітності в Міністерствах, відомствах та державних комітетах, які отримують фінансування з бюджетів усіх рівнів і державних валютних і спеціальних фондів.
Структура ДКРСУ організаційно складається з наступних рівнів:
1. на першому – діє Головне КРУ при Мінфіні України;
2. КРУ по областях України, в АРК та у містах Києві та Севастополі;
3. Складаються контрольно ревізійні підрозділи, відділи, групи у районах, містах обласного і районного підпорядкування.
ДКРС очолює заступник Мінфіну України, який призначається на цю посаду КМУ за поданням Мінфіну України. Керівників регіональних груп і підрозділів призначають вищестоящі керівники за підпорядкованістю. Структурні підрозділи КРС є юридично самостійними, що мають самостійні кошториси, поточні та ін рахунки в банках. ДКРС координує свою діяльність з місцевими радами народних депутатів, органами виконавчої влади, фін органами (РП), ДПС, органами прокуратури, внутрішніх справ та служби безпеки.
Основні функції ДКРС:
1. Здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю своїх структурних адміністративно-територіальних підрозділів, управлінь та відомств по областях, районах і містах України.
2. Розробляє інструктивні нормативні акти щодо методики проведення ревізій.
3. Організує роботу по проведення ревізій і перевірок контрольно ревізійних підрозділів у АРК та областях України, узагальнює результати ревізій та повідомляє про них органи закон влади.
4. Проводять ревізії та перевірки фін діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, стану обліку та звітності у Міністерствах, відомствах та організаціях, що отримують кошти з бюджету та державних валютних і спец. фондів.
5. Проводять перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ, організацій, що діють за кордоном і фінансуються з державного бюджету.
6. Здійснення К за усуненням недоліків, виявлених попередніми ревізіями і перевірками.
Державна податкова адміністрація в Україні: ф-ї та організаційна структура.
ДПС України представлена системою органів, до яких належать:
- ДПА України
- ДПА в АРК, областях та містах Києва та Севастополя
- ДПІ у районах, містах і районах у містах
У складі органів ДПС знаходяться відповідні спец. підрозділи по боротьбі з підприємницькими правопорушниками (податкова міліція, структура ДПС України затверджена КМУ)
Головне завдання – здійснення К за дотриманням податкового законодавства, правильність сплати до бюджетів податків, зборів та ін платежів та внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:
1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу ДПА та ДПІ, пов'язану із:
- здійсненням К за додержанням законодавства про податки, ін. платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також К за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спец. дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;
- здійсненням К за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;
- обліком платників податків, їх платежів;
- виявленням і веденням обліку надходжень податків, ін. платежів;
2) видає у випадках, передбачених законодавством, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;
3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та ін. документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, ін. платежів, декларацій про валютні цінності, зразок картки фізичної особи - платника податків та ін. обов'язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами ДПС;
4) роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчі та ін. норм-прав. актів про податки, ін. платежі та організовує виконання цієї роботи органами ДПС;
5) здійснює заходи щодо добору, проф. підготовки та перепідготовки кадрів для органів ДПС;
6) подає органам ДПС методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірку її стану;
7) організовує роботу по створенню інформаційної системи АРМ та ін. засобів автоматизації та комп’ютеризації робіт органів ДПС;
8) розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства;
9) при виявленні фактів, що свідчать про організаційну злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спец. органам по боротьбі з організованою злочинністю;
10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
11) подає Мінфіну України та Головному Управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податкових, ін. платежів;
12) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;
13) надає фізичним особам - платникам податків та ін. обов'язковим платникам ідентифікаційні номери і направляє до ДПІ за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів чи за місцем знаходження об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером та веде єдиний банк даних про платників податків;
14) прогнозує, аналізує надходження податків, ін. платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, ін. платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
15) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану із здійсненням К за наявністю цих марок на пляшках алког. напоїв і на пачках тютюн. виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
16) вносить в установчому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства;
17) організовує у межах своїх повноважень роботи щодо забезпечення охорони державних таємниць в органах ДПС.
У чому відмінність ДФК від аудиторського контролю.
ДФК здійснюється відповідними органами і полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтрольному об’єкті, спрямований на забезпечення законності фін. дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, які належать державі, а також використання коштів, які залишаються у суб’єкта фін. правовідносин у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджету, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантію уряду України.
Основною метою ДФК є:
викриття на підконтрольному об’єкті порушень принципів законності, ефективності, доцільності і економії при формуванні і використанні державних фінансових та матеріальних ресурсів, відхилень від прийнятих норм, стандартів.
попередження фінансових правопорушень
притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків
вжиття заходів щодо запобігання таким правопорушенням у майбутньому
Завданням ДФК є забезпечення законності, ефективності фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, які належать державі.
Аудит – форма контролю, що є незалежною експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів. Мета аудиту – підтвердити достовірність показників балансу і фінансової звітності, а також перевірити, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинним в державі нормативно-правовим положенням. Аудит виконують незалежні аудиторські фірми чи особи, які здійснюють приватну підприємницьку діяльність і мають сертифікат і ліцензію на проведення аудиту, причому на платній основі за договорами з адміністрацією різних підприємницьких структур, які бажають одержати такі аудиторські послуги. Аудитор несе відповідальність перед зовнішніми споживачами його інформації щодо якості та обгрунтованості результатів коннтролю.
Контроль власника.
Контроль власника:
- внутрішньовідомчий
- внутрішньогосподарський
Внутрішньовідомчий проводиться Міністерствами, відомствами, організаціями держ. управління стосовно діяльності підвідомчих їм підприємств і організацій у формі тематичних перевірок і …
Внутрішньогосподарський К здійснюється апаратом управління підприємницьких структур стосовно діяльності цехів, бригад, дільниць та ін підрозділів підприємств.
Форми фін. контролю.
Форми К відрізняються методологічними основами і технікою проведення.
Форми розрізняють за ознаками: